вівторок, 23 липня 2013 р.

Поради психологу та соціальному педагогу

Як допомогти дитині у стані самогубства
  • Встановіть словесні та емоційні стосунки з дитиною, допоможіть цій тривожній особистості зрозуміти свої почуття. Турбуйтесь і підтримуйте дитину.
  • Будьте уважними слухачами/слухачками. Іноді можна просто мовчки посидіти з дитиною. Не давайте поради, а уважно вислуховуйте дитину, обговоріть її біль. Не засуджуйте за висловлювання про самогубство, а намагайтеся бути спокійними та тими, хто розуміє.
  • Не дискутуйте, коли ви зіштовхнулися з суїцидальною загрозою. Не проявляйте агресію, не переконуйте дитину в тому, що це буде ганьбою для сім’ї чи принесе біль близьким.
  • Задайте пряме запитання: «Ти думаєш про самогубство?». Це допоможе вам обговорити з дитиною заборонену тему, дасть можливість зрозуміти їй свої почуття та досягнути катарсису.
  • Розпитуйте про тривожну ситуацію: «Чому в тебе з’явились ці почуття? Як ти збираєшся покінчити з собою? Чи раніше тобі спадало це на думку? Що тебе тоді зупинило?» Відповіді дитини повторюйте, іноді переформульовуючи. Проявляйте підтримку і розуміння.
  • Не пропонуйте невиправданої чи банальної розради. Не кажіть: «У всіх такі ж проблеми» чи «Ти насправді так не думаєш». Ці слова викличуть недовіру, змусять дитину ще більше відчути свою непотрібність.
  • Пропонуйте конструктивні підходи. Попросіть подумати про альтернативні виходи з конфліктної ситуації, які не приходили дитині в голову. Допоможіть їй визначити витоки психічного дискомфорту: «Що трапилося останнім часом?», «Коли ти відчув себе погано?» «Кого з оточуючих стосуються ці недобрі переміни?».
  • Особливо важливо розпитати, як дитина вирішувала подібні ситуації в минулому. Це буде корисно для розплутання сьогоднішнього конфлікту.
  • Постарайтесь з’ясувати, що і хто залишились для дитини позитивно значимими. Під час розмови стежте, чи не з’явився промінчик надії, чи не вийшли ви на ситуацію, яка допоможе вирішити чи бодай полегшити конфлікт.
  • Вселяйте надію. Не говоріть порожніх слів розради: «Не турбуйся, все буде добре.» Краще разом шукайте альтернативу: «Як би ти міг змінити ситуацію?», «До кого ти можеш звернутися за допомогою?», «Як ти можеш протистояти цьому?».
  • Підкреслюйте сили і можливості дитини, вселяйте віру в те, що за ніччю завжди настає день і що ситуація не така вже й безвихідна. Конфліктна ситуація колись закінчиться, а самогубство безповоротне.
  • Обов’язково оцініть ступінь ризику самогубства. Чи це туманні думки про «можливість», чи це вже розроблений план. Якщо депресивний підліток комусь дарує улюблений магнітофон  значить ситуація дуже серйозна. У такому разі потрібно не залишати дитину на самоті. Залишайтесь самі з дитиною чи попросіть ко­гось побути з нею; приберіть подалі ножі, ліки та ін.
  • Зверніться за допомогою до фахівців: лікарів, священи­ків, психіатрів. Зверніться за допомогою та консультаціями в Телефони довіри, Центри психологічної підтримки та інші подібні державні та громадські організації, які надають різні види психологічних послуг.
  • Дізнайтесь номери Телефонів довіри, адреси та телеф­ни організацій вашого міста, які надають психологічну підтримку населенню. Почепіть ці телефони на видне місце.
  • Дуже ефективним є укладення певної умови з дитиною в ситуації високого суїцидального ризику. Тобто потрібно попрохати її зв’язатися з вами перед тим, як вона зважиться на самогубство в майбутньому.
  • Якщо критична ситуація ніби минула, не дозволяйте собі та оточуючим розслабитись. Найгірше буває не тільки позаду. Суїцидальна спроба може повторитися — половина суїцидентів вчиняють самогубство через декілька місяців. У метушні буднів оточуючі забувають про дитину, яка намірювалась на самогубство. її починають вважати невдахою, діти наштовхуються на зневагу оточення. Часто дитина не має сприйняття і співчуття ні від близьких, ні від суспільства. Тому важ­ливо зберігати турботу і підтримку суїцидальної дитини три­валий час, аж поки вона чи він не адаптується в житті, а конфліктна ситуація вичерпається.
  • Потрібно вчити людей міжособистісному спілкуванню. Більшість із тих, хто здійснює самогубство, значний час перед цим шукає можливість висловитись і бути почутими. Але частіше люди довкола не слухають їх. Навчити оточення слу­хати таку людину, активно слухати - це й значить попередити відхід людини від життя.
  • Також допоможіть дитині розібратися в собі, навчіть її переборювати страх перед невдачами. Дитина/підліток ма­ють повірити в себе, в свої сили, в те, що вони самі зможуть змінити своє життя.
  • Допоможіть дитині конструктивно вирішити свої про­блеми, в разі необхідності допоможіть змінити оточення
Вадим Щорс



Немає коментарів:

Дописати коментар