Психодіагностична методика для роботи з важковиховуваними учнями

МЕТОДИКА ДЕМБО-РУБІНШТЕЙНА

(модифікація А. М. Прихожан)

Мета: безпосереднє оцінювання (шкалювання) школярами особистих якостей.

Необхідні матеріали: бланк методики, що містить інструкцію і оціночні шкали.

Хід дослідження

Інструкція. Будь-яка людина оцінює свої здібності, можливості, характер тощо. Рівень розвитку кожної якості, сторони людської особистості можна умовно зобразити вертикальною лінією, нижня межа якої буде символізувати найнижчий розвиток, а верхня найвищий. Вам пропонується сім таких ліній. Вони позначають:
здоров’я;

розум і здібності;

характер;

авторитет у ровесників;

уміння багато що зробити своїми руками;

зовнішність;

упевненість у собі.

На кожній лінії рискою (-) відмітьте, як ви оцінюєте у себе розвиток цієї якості, сторони вашої особистості в даний момент часу. Після цього хрестиком (х) відмітьте, при якому рівні розвитку даних якостей, сторін ви могли б бути задоволені собою або почували гордість за себе.

Досліджуваному видається бланк, на якому зображеного сім ліній, кожна висотою 100 мм, на кожній вказана верхня, нижня границі та середина шкали. При цьому верхня та нижня границі відмічаються помітними рисками. А середина - трохи помітною позначкою.

Методика може проводитися як фронтально, так і індивідуально. При фронтальній роботі необхідно перевірити, як кожен учень зрозумів інструкцію, заповнив першу шкалу. Потрібно переконатися, що правильно використовуються запропоновані позначки, дати відповіді на питання учасників дослідження. Після цього досліджувані працюють само­тійно. Час, що відводиться на заповнення шкали разом із читанням інструкції, 10-12 хв.

Обробка та інтерпретація результатів

Обробка проводиться по шести шкалам (перша, тренувальна - «здоров'я» - не враховується). Кожна відповідь виражається у балах. Як вже зазначалось раніше, довжина кожної шкали - 100 мм, у відповідності з цим відповіді школярів отримують кількісну характеристику (наприклад, 54 мм = 54 балам).

По кожній із шести шкал визначити:

а)  рівень домагань - відстань у мм. Від нижньої границі шкали «0» до позначки «х»;

б)  висоту самооцінки - від «0» до позначки «-»;

в)    значення розбіжності між рівнем домагань та самооцінки - відстань від позначки «х» до позначки «-», якщо рівень домагань нижчий за самооцінку, він відображається від'ємним числом.

Розраховується середня величина кожного показника рівня домагань і самооцінки за всіма шести шкалами. Нижче в таблиці наведені кількісні характеристики рівня домагань і самооцінки, що отримані для учнів 7-10 класів міських шкіл.

Параметр		Кількісна характеристика (бал)
	Низький	Середній	високий	дуже високий
Рівень домагань	менше 60	60-74	75-89	90-100
Рівень самооцінки	менше 45	45-59	60-74	75-100

Рівень домагань. Реалістичний рівень домагань характеризують результати - 60—89 балів. Оптимальний порівняно високий рівень - від 75 до 89 балів - підтверджує оптимальне уявлення про свої можливості, що є важливим фактором особистісного розвитку. Результат від 90 до 100 балів звично свідчить про нереалістичне, некритичне ставлення дітей до власних можливостей. Результат менший за 60 балів є свідченням заниженого рівня домагань, він - індикатор неблагополучного розвитку особистості.

Висота самооцінки. Кількість балів від 45 до 74 - це показники реалістичної самооцінки. Вищі значення є свідченнями завищеної самооцінки та вказують на певні відхилення у формуванні особистості. Завищена самооцінка може підтверджувати особистісну незрілість, невміння правильно оцінити результати своєї діяльності, порівнювати себе з іншими; така самооцінка може вказувати на суттєві викривлення у формуванні особистості - «закритості для нового досвіду», нечутливості до власних помилок, невдач, зауважень та оцінок оточуючих. Низькі бали вказують на занижену самооцінку (недооцінку себе) та є свідченням граничного неблагополуччя у розвитку особистості. Ці учні складають «групу ризику», їх, як правило, мало. За низькою самооцінкою можуть приховуватися два протилежних за психологічним змістом явища: справжня невпевненість у собі та «захисна», коли декларування (самому собі) власного невміння, відсутності здібності та іншого дозволяє не докладати ніяких зусиль.