Міфи та факти про самогубство

Самогубство - це скоріше острах життя й пов'язаних з нею проблем, чим бажання вмерти. Найчастіше така криза наступає, коли людина втрачає надії на майбутнє. Навіть якщо існує безліч можливостей поліпшити життєву ситуацію, людина їх не помічає або ігнорує.

Міф: Люди, які говорять про самогубство, не кінчають із собою.

Факт: Невірно. Не вважайте, що, говорячи про самогубство, люди жартують. Розмова про самогубство - головний сигнал небезпеки. Вісім з десяти самогубців раніше говорили про самогубство.

Міф: Усі самогубці - психічно ненормальні.

Факт: Багато самогубців дійсно страждають психічними захворюваннями, однак серед самогубців багато психічно здорових людей. Украй нещасним може бути й психічно повноцінна людина.

Міф: Можна зменшити шанси самогубства, уникаючи розмов про це з потенційним самогубцем.

Факт: Навпаки, шанси самогубства можна зменшити, якщо поговорити про нього начистоту. Свідомо, що тема самогубства не є заборонною, - перший крок на шляху його запобігання.

Міф: Самогубства роблять тільки певний тип людей.

Факт: Багато хто говорять, що самогубець «не був схожий на типового самогубця». У тому, що стосується самогубства, не буває стереотипів. Самогубству піддаються різні вікові групи, рас, релігій і будь-якого соціально-економічного статусу.

Міф: Люди кінчають із собою без попередження.

Факт: Суїцидальні особистості роблять багато натяків і попереджень про свої наміри.

Міф: Якщо хтось схильний до самогубства, те це назавжди.

Факт: У більшості випадків ті, хто хоче покінчити із собою, випробовують його стан лише тимчасово.

Міф: Спроби самогубства рідко повторюються.

Факт: Досить ймовірно, що той, хто робив спробу самогубства, почне її знову. Однак оскільки суїцидальний стан, як право, буває тимчасовим, дуже багато хто втрачають потребу у самогубстві й більше не роблять спроб.

Міф: Поліпшення стану після спроби самогубства означає, що троянда минула.

Факт: Багато самогубств відбувається протягом  трьох місяців після настання «поліпшення», коли людина знаходить енергію, необхідну для реалізації своїх похмурих думок.

Міф: Із самогубством нічого не поробиш.

Факт: Неможливо зібрати статистику випадків, коли самогубства вдалося запобігти турботливим друзям, люблячим родинам, за допомогою професійного втручання. Відомо, що дуже багато хто в такий спосіб уникли самогубства.

Міф: Суїцидальна особистість має намір неодмінно вмерти.

Факт: Більшість самогубців перебувають у нерішучості, жити їм або вмирати, і «грають» зі смертю, надаючи іншим право рятувати їх. Майже у всіх випадках самогубець до останнього моменту волає про порятунок. Спробувавши покінчити із собою, люди рідко скаржаться на те, що їх урятували.

(За матеріалами Національного центра допомоги самогубцям /Suіcіde Awareness, Preventіon, Іnterventіon and Counsellіng, pp. 5-6, 9-10.)