Телебачення та комп’ютер
у твоєму житті
TБ та ПК є не просто електронною іграшкою або розвагою, воно
впливає на наше життя, на сімейні взаємини і традиції. Біля екранів ми та наши діти стали проводити більше часу, ніж
за будь-яким іншим заняттям. Тому ми
повинні замислитися про вплив TБ та ПК на розвиток дітей.
У 70-ті роки XX ст. у Швеції в одному із
психологічних інститутів був прведений експеримент. Двадцяти добровільним
піддослідним чотири вечори поспіль показували розважальні фільми. Під час
перегляду і після нього вивчали їхній психологічний стан: стежили за поведінкою,
артеріальним тиском, частотою пульсу і диханням... За даними експерименту був
зроблений висновок: будь який фільм викликає значні біохімічні і психологічні
зрушення в організмі.Цей стан називається стресом.
У ліцеї СПС разом з учнями провела
опитування підлітків за віком. Всі опитані чи працюють за ПК, чи грають на ПК
та дивляться TБ
щодня; упродовж двох годин 50 % опитаних дивляться все поспіль, без усякого
вибору і винятків, 25 % дітей у віці 11 років дивляться ті ж самі передачі,
канали, що і діти у віці 17 років; більше уваги друкованим виданням віддають дівчата; 37 % опитаних віддають перевагу
фільмам-трилерам; залежно від віку дітям 11-12 р. забороняють дивитися або
грати в такі ігри на ПК, діти з 13 років заборони не отримують.
Було підраховано, що учні до 14
років бачать приблизно 18 тисяч убивств, звикають до них, іноді навіть
відчувають насолоду. Лікарі, психологи говорять про зростання хвороби під
назвою “патохарактерологічне формування особистості”. Діти,
уражені цією недугою, несуть у собі руйнівний потенціал, вони довго пам’ятають зло, не забувають образ, прагнуть помститися.
Захоплення TБ та ПК приводить до великої
витрати енергії людини, яскраві картинки, що швидко змінюються, “атакують” у
довгостроковій пам’яті образи, що складають індивідуальний життєвий досвід дитини. Дитяча нервова система, будучи
не в змозі витримати такий інтенсивний процес усвідомлення, уже через 15-20 хв створює
захісну гальмівну реакцію у вигляді гіпноїдного стану, що різко обмежує сприйняття
і переробку інформації, але підсилює ії запам’ятовування.
Які теми несут нам TБ та відео?
1. Статеві взаємини - підносяться
на чисто фізіологічному рівні, з намаганням переконати, що це і є любов.
2. Ідеалізація соціальної
інфантильності - створюється ілюзія, що домогтися багатства і слави можна,
маючи зовнішню привабливість і величезну пробивну силу, іноді скромний талант.
3. Орієнтування на
матеріальні цінності - створюється спроба підмінити поняття щастя поняттям
матеріального успіху, володінням віллами і машинами.
4. Гедоізм – показ насправді
нереального життя в розвагах і насолодах.
TБ та ПК не тільки спонукають до жорстокості, але й
викликають підвищену схильнисть до вживання алкоголю і наркотиків (згадайте
музичні кліпи).
Цікаво, що комп’ютер підкреслює слово “інтелігентність” як помилку - він
його не знає. А ми говоримо про спілкування з ПК. Треба позбавитися трепетного
ставлення до нього, це джерело
інформації, місце її зберігання, помічник, але не більше. Ігри на ПК так само
азартні і небезпечні, як гра в карти, у них програються не тільки гроші, але й
безцінні хвилини життя.
Наши діти пишуть, що перегляд TБ та ПК дає можливість: розслабитися, забути щоденні
проблеми, страхи й переживання, знаходити відповіді на запитання, на які не
дають відповіді дорослі, зрозумити, що таке “добре” і що таке “погано”,
дізнатися про різні явища з різних галузей знань, розвинути увагу, фантазію, емоційну
сферу.
ПРАВИЛА БОРОТЬБИ З TБ та ПК
1. Спільне визначення та
обговорення телепередач, фільмів для перегляду дорослими й дітьми на наступний
тиждень.
2. Обговорення улюблених
телепередач, ігор після перегляду або гри.
3. Зважувати “за”,“проти” з
приводу перегляду “дорослих” фільмів.
4. TБ та ПК не повинні бути
вагомою складовою життя батьків: це стане позитивним прикладом для дитини.
Слід пам’ятати, що ні TБ, ні ПК – не вороги, треба тільки зробити так, щоб вони
не закривали від дітей все інше: книги, живопис, театр, природу, увесь світ.
А способи боротьби з TБ- та ПК-манією можна придумати для своєї родини самим.
Але почати варто зі спільних прогулянок увечері, поїздок на природу, у музеї,
ГОЛОВНЕ – ВИРОБИТИ УМОВНИЙ РЕФЛЕКС БУТИ РАЗОМ!
Любов Базалійська,
практичний психолог
Вінницького технічного ліцею
Немає коментарів:
Дописати коментар