Вивчення соціального розвитку особистості учня в освітньому процесі

У процесі спільної діяльності та спілкування в соціокультурному середовищі людина набуває особливої якості, яку позначають терміном "особистість".

Роздумуючи про себе і власну долю, ми дивимося на світ, який нас оточує, оцінюємо людей, з якими спілкуємося, прагнемо зрозуміти їх відношення до нас. А світ особистості настільки своєрідний, наскільки не схожа на інших сама особистість.

Людина з'являється на світ повноправним членом суспільства і з народження, на відміну від тварин, яких іменують особинами, називається індивідом, тобто одиничним представником роду людського, виду Ноmо sаріеns (людина розумна), продуктом тривалого розвитку і носієм індивідуально-своєрідних рис.

Кожна людина як одинична природна істота - це індивід, але, живучи в суспільстві, вона набуває особливої „надчутливої" якості, котру називають „особистістю".

Людину як індивіда характеризують її вік, статева на­лежність, зовнішність. Як особистість її розглядають у системі взаємин, що складаються в неї з іншими людьми: яке місце посідає серед ровесників, чи має авторитет, прагне бути лідером або воліє лишатися в тіні, що являють собою групи, членом яких вона є. Особистість невіддільна від системи соціальних зв'язків, у які вона включається.

Бути особистістю - значить мати активну життєву позицію, про яку можна сказати: на цьому стою і не можу інакше; що утвердилася внаслідок тривалої та копіткої праці. Це значить здійснювати вибори і відповідати за них. Це значить - постійно будувати самого себе, володіти своєю поведінкою і мати силу над собою. Глибина і багатство особистості зумовлені її зв'язками зі світом, з іншими людьми, уявленням про себе, своє „я".

Особистістю не народжуються, особистістю стають. Особис­тість розвивається в онтогенезі відносно пізно. Особистість не є пасивним результатом дії ззовні на людину, вона розвивається в процесі її власної діяльності.

Особистістю є соціалізований індивід, котрий втілює найсуттєвіші соціально значущі властивості, займає певне місце в суспільстві і виконує певну роль.

або

Особистість - це  автономна  система, що  може  бути  незалежна  від  суспільства . Ця  незалежність  проявляється  у  власному  світогляді  особистості, у  її  самосвідомості.

 Поняття  особистості - це  сукупність  таких  психологічних  якостей  індивіда  як :

       Відношення  до  чогось або когось

Норми  поводження, погляди

Цінності

Особистість кожної людини має сукупність рис і особли­востей, які властиві лише її і утворюють її індивідуальність. Індивідуальність - це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність людини виявляється в рисах темпе­раменту, характеру, звичках, інтересах, особливостях пізна­вальної сфери. Особистість людини неповторна у своїй інди­відуальності. На земній кулі немає двох людей з однаковими поєднаннями психологічних особливостей.

Індивідуальність може проявлятись в інтелектуальній, емоційно-вольовій сфері чи одразу в усіх сферах психічної діяльності. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних виявляється яскраво, інших - малопомітно.

Особистість - це рівень розвитку, який досягається не кожним індивідом. Основу особистості складає її структура - відносно стійкий зв'язок і взаємодія всіх сторін особистості як цілісного творення, це будова, ціле в єдності компонентів. З яких же компонентів складається структура особистості, як вона побудо­вана? До розгляду структури особистості також є різні підходи.

  Днамічна функціо­нальна структура особистості (за К. Платоновим)

Підструктура	Підструктура під структури	Співвідношення біологічного та соціального	Вид  формування
Спрямованість	Переконання, світогляд, ідеа­ли, прагнення, інтереси, ба­жання.	Визначну роль грає соціальне, біологічного майже не має.	Виховання
Досвід	Знання, уміння, навички, звички.	Значно більше соціального	Навчання
Особливості      психічних      процесів	Увага, відчуття, сприймання, пам'ять, мис­лення, воля, емоції, почуття.	Частіше більше  соціального	Вправи
Біопсихічні      властивості	Темперамент, статеві, вікові, фармакологічно зумовлені властивості.	Соціального майже  не має	Тренування

  На основі співвідношення соціального та біологічного чинників у власти­востях особистості виділено чотири ієрархічно співвіднесені підструктури: 1) спрямованість; 2) досвід; 3) індивідуальні особливості психічних процесів; 4) біопсихічні властивості. Крім вказаних компонентів, вчений виділив в структурі особистості ще дві загальні інтегративні підструктури - характер і здібності.

Спрямованість об'єднує мотиви і ставлення особистості, що проявляються як моральні властивості. Елементи структури особистості (риси) переважно не мають безпосередніх при­роджених задатків (за винятком потягів та нахилів), а відо­бражають індивідуально зумовлену суспільну свідомість. Спрямованість складається з таких форм, як потяги, бажання, інтереси, нахили, ідеали, переконання, свідомість. В цих формах проявляються і ставлення і моральні якості особистості, і різні потреби. Ця підструктура формується шляхом виховання.

Досвід об'єднує знання, навички, уміння, звички, набуті в особистому досвіді шляхом навчання, але з помітним впливом біологічно, навіть генетично зумовлених властивостей осо­бистості. Іноді цю підструктуру називають індивідуальною культурою чи підготовленістю.

Особливості психічних процесів - підструктура, що містить у собі індивідуальні особливості окремих психічних процесів або психічних функцій, котрі розуміють як форми психічного відображення: пам'ять, емоції, відчуття, сприймання, мислення, почуття, воля.

Біопсихічні властивості - це темперамент, статеві і вікові особливості та патологічні, так звані органічні зміни. Ці властивості набагато більше залежать від фізіологічних особливостей головного мозку, а соціальні впливи їх лише субординують та компенсують. Активність цієї підструктури визначається властивостями нервової системи.

Соціальні  ролі - сукупність  вимог, пропонованих  індивідові  суспільством  Це  сукупність  дій, які  повинен  виконати  людина, що займає  даний  статус  у  соціальній  системі. У  людини  може  бути  безліч  ролей . Коли  відбувається  протиріччя  2-х  ролей , має  місце  рольовий  конфлікт.

СОЦІАЛЬНІ  РОЛІ

Інституціоналізованні  (інститут  шлюбу, родини,  соціальні ролі  матері, дочки, дружини).

Конвенціональні (прийняті  за   угодою, хоча    людина  може  й  не  приймати  їх). 

ОСНОВНІ  РОЛЬОВІ  ХАРАКТЕРИСТИКИ

Толкот  Парсенс  запропонував  5  характеристик  будь-якої  ролі:

Емоційна: одні  ролі  вимагають  емоційної  стриманості, інших  - розкутості.

Спосіб  одержання: запропоновані  й  завойовані.

Масштаб: частина  ролей  строго  обмежена , частина - розмита.

Формалізація: діяльність  у  строго  встановлених  рамках або  довільна.

Мотивація: особистий  прибуток , суспільне  благо тощо.

Соціальна  роль  складається  з:

Рольового  очікування

Виконання  цієї  ролі

Теорія  Ч.  Лантухи  - Теорія  суспільного  дзеркала.

Суть  теорії : порівнюючи  себе  з  іншими, у  людини  з'являється  власна  думка  з  оцінок  інших  людей. Формування  оцінки  пов'язане  з  винагородою. Вчинки, які  заохочуються  в  людині  можуть  одержати  подальший розвиток.

•     Ми  аналізуємо, як  до  нас  ставляться  люди.
•     Ми  аналізуємо, як  ми  ставимося  до  цієї  оцінки.
•     Ми  аналізуємо, як  ми  реагуємо  на  цю  оцінку.

Вадим Щорс

Тест «Твій тип інтелекту»

1. Я краще намалюю схему, ніж намагатимусь пояснити словами, як потрапити в якесь місце.

2. Якщо я задоволений чи розгніваний, то частіше знаю від чого.

3. Вмію грати (чи колись грав) на музичному інструменті.

4. Можу дібрати собі музику за настроєм.

5. Можу швидко обчислювати подумки.

6. Я зможу допомогти товаришу дати раду його почуттям, бо добре контролюю свої.

7. Люблю працювати з калькулятором, комп’ютером.

8. Швидко вловлюю нові танцювальні рухи.

9. Легко виражаю свої думки в суперечках чи дискусіях.

10. Я отримую задоволення, коли слухаю добру лекцію, розмову, промову.

11. Де б я не знаходився, завжди зможу визначити, де південь і північ.

12. Мені подобається влаштовувати різні зустрічі та вечірки.

13. Життя без музики здається мені нецікавим.

14. Добре орієнтуюся в схемах до побутової техніки, приладів.

15. Мені подобаються різноманітні головоломки, ігри.

16. Я швидко навчився кататися на велосипеді (ковзанах).

17. Мене дратують нелогічні висловлювання.

18. Можу переконати інших у доцільності своїх планів.

19. У мене добра координація рухів і почуття рівноваги.

20. Я швидше від інших встановлюю числові закономірності.

21. Люблю займатися ліпленням.

22. Швидко знаходжу потрібне слово.

23. У мене добре розвинута просторова уява.

24. Майже кожна подія мого життя асоціюється в мене з певним музичним твором.

25. Люблю мати справу з цифрами та числами.

26. Люблю поміркувати на самоті.

27. Я милуюся архітектурними формами.

28. Люблю насвистувати і наспівувати у ванній.

29. Я успішний спортсмен.

30. Люблю писати довгі листи друзям.

31. В який завгодно момент я добре уявляю собі вираз власного обличчя.

32. Добре вловлюю настрій людей з виразу їхніх облич.

33. У який завгодно момент без зусиль я можу вирівняти свій настрій.

34. Чітко вловлюю настрій інших.

35. Я добре відчуваю, як до мене ставиться оточення.

Обведи кружечком потрібні пункти таблиці. Якщо в якійсь із колонок буде хоча б чотири такі позначки - це саме ваш тип інтелекту.

А	Б	В	Г	Д	Е	Є
9	5	1	8	3	2	12
10	7	11	16	4	6	18
17	15	14	19	13	26	32
22	20	23	21	24	31	34
30	25	27	29	28	33	35

Типи інтелекту

А – лінгвістичний тип. Притаманний багатьом письменникам та людям, що легко засвоюють іноземні мови.

Б – логіко-математичний. Характерний для математиків і вчених.

В – просторовий. Характерний для шахістів, учених, мореплавців.

Г – моторно-кінетичний. Тип танцюристів, спортсменів, винахідників.

Д – музичний.  Притаманний        виконавцям музики та її творцям.

Е – внутрішньо-особистий. Характерний деяким письменникам, лікарям, поетам.

Є – міжособистісний. Характерний для людей, здатних ділити радість і горе інших, для політичних і релігійних діячів,вчителів, наставників.

Опитувальник "Як ти себе почуваєш у школі"

Опитувальник має 16 почуттів, із яких пропонується вибрати тільки 8 і позначити ті, які найчастіше переживаєш у школі.

                  Клас                                           Дата                                       

                 Стать                                           Вік

Я переживаю  в школі	так
Спокій
Втому
Нудьгу
Радість
Впевненість у собі
Занепокоєння
Незадоволення собою
Роздратування
Сумніви
Образу
Почуття приниження
Страх
Тривогу за майбутнє
Вдячність
Симпатію до вчителя
Бажання повертатися

Методика «Рівень самоефективності»

Вивчаються уявлення школярів про власну ефективність через вибір ними тих занять, якими вони б хотіли займатись за наявності вільного часу та матеріальних можливостей. Вважається, що високе почуття самоефек­тивності дозволяє дитині мати ширше коло інтересів і покладатися на свої можливості, досягти прийнятних результатів у різних видах діяльності. Тобто дитина з високою оцінкою власної ефективності обиратиме більшу кількість видів діяльностей та буде прогнозувати в них свою успішність.

Бланк анкети для визначення рівня самоефективності молодших школярів

Прізвище, ім'я	Бали
Клас
Гурток
Малювання
Легка атлетика
Музика
Плавання
Співи
Футбол
Танці
Хокей
Фото
Авіамоделювання
Лижі
Комп'ютер
Шиття
Карате
Театральний гурток
В'язання
М'яка іграшка
Оригамі
Лозоплетіння
Ліплення
Фігурне катання
Гімнастика
Ляльковий театр

Перед початком роботи експериментатор разом із дітьми читає назви гуртків і пояснює зміст незнайомих видів занять.

Психолог. Уявіть собі, що в нашій школі з'явились усі ці гуртки, і ви можете відвідувати будь-які, навіть всі одразу. Позначте ті гуртки, в яких би вам хотілося займатись.

Після виконання 1-го етапу завдання дітям пропонували спрогнозувати свою ймовірну успішність у кожній з обраних діяльностей і оцінити її за 12-бальною шкалою.

Форма проведення: групова й індивідуальна.

Вік: 7—12 років.

Аналіз результатів

Діти з високим рівнем відчуття самоефективності обирають в серед­ньому більше видів занять, ніж ті, хто не впевнений у своїй компетент­ності (діапазон варіативності показника кількості обраних гуртків від 2 до 19).