Digital Clock and Date

субота, 27 жовтня 2012 р.

Уповноважені з прав дітей (дитячі омбудсмени) завжди на варті порядку в ліцеї


Омбудсмен. Ми це слово чуємо щоденно з екрану телебачення, читаємо на шпальтах газет. А що ж воно означає? Хто ж такий омбудсмен? Про це піде мова у цій статті.

Вільна інтернетeнциклопедія  подає визначення поняття «омбудсмен» так:

Омбудсмен (від  швед. ombudsman «представник») — посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб.
   Система заснування органів, спрямованих на захист прав окремих осіб, розвинулась у Швеції, де в 1809 році був призначений перший у світі омбудсмен. За допомогою омбудсмена захисту прав дітей у багатьох країнах діти вперше отримали можливість самостійно відстоювати свої права.
18 вересня 2012 року в Палаці дітей та юнацтва відбулася перша зустріч дитячих омбудсменів у цьому навчальному році на тему: «Хто такий омбудсмен?» Відвідали її учні-омбудсмени ліцею групи ЛІН-1(8 клас)  Максим Ровишин та Анастасія Тетеріна.

Школярам розповіли хто такі дитячі омбудсмени та пояснили, чому саме до них треба звертатися дитині у разі порушення її прав. Під час зустрічі учні надали свої пропозиції щодо планування роботи дитячих омбудсменів міста Вінниці у 2012-2013 н.р.

— Мене дуже зацікавила діяльність омбудсменів, — розповідає Максим Ровишин, омбудсмен ліцею, — і сподіваюсь, що відтепер права своїх однолітків ми зможемо відстоювати як на ліцейному рівні, так і на міському.  І дуже правильно, на мою думку, те, що з цього року розпочнемо знайомити та залучати до правовиховної роботи учнів початкової школи, які після нашої з ними співпраці, захочуть стати дитячими уповноваженими з прав дітей у своїх навчальних закладах. Адже хто як не учні знають краще, як допомогти у вирішенні проблем, з якими стикались самі.

Починаючи з жовтня місяця, омбудсмени закладу планують проводити ряд навчально-пізнавальних заходів: презентацію своєї роботи, виховні години й акції, вікторини й ділові ігри з правових питань та уроки-знайомства з Конвенцією ООН про права дитини.




Максим Ровишин, учень групи ЛІН-1


Анастасія Тетеріна, учениця групи ЛІН-1

четвер, 4 жовтня 2012 р.

Виступ на батьківських зборах "Обдарована дитина у сім’ї"


Відомо, що майбутнє цивілізації залежить від реалізації обдарованості людей. Формування кожної особистості в основному відбувається у сім'ї.
Кожна дитина — унікальна і неповторна, кожна обдарована. Також у кожної дитини індивідуальний темп розвитку: одна росте швидше і випереджає своїх ровесників за багатьма показниками, інша — відстає в розвитку. Така ситуація може зберігатися досить довго, а може різко змінитися за дуже короткий час. У результаті той, хто показував високі результати, згодом зрівнюється за показниками розвитку зі своїми однолітками, а той, хто, здавалося б, відставав — різко виривається вперед.
Обдарованість — це щасливе відхилення від середньостатистичної норми.
Обдарованість — це вміння бачити незвичний ракурс у звичайному і виявляти невмотивовано високі, частіше за все творчі, здібності в одному чи декількох видах діяльності.
 Обдарована дитина - це дитина, що виокремлюється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями або має внутрішні передумови для таких досягнень у тому чи іншому виді діяльності.
На сьогодні психологами визнано, що рівень, якісна своєрідність і характер розвитку обдарованої дитини - це завжди результат складної взаємодії спадковості (природних задатків) і соціального середовища, опосередкованого діяльністю дитини (ігровою, навчальною, трудовою).

Маємо виокремити такі складові обдарованості дитини:
  • задатки, схильності, що проявляються в підвищеній чутливості, певній вибірковості, динаміці психічних процесів;
  • інтереси, їхня спрямованість, частота і систематичність їх прояву, домінування пізнавальних процесів;
  • допитливість, прагнення створити нове, схильність до розв’язання та пошуку проблем;
  • швидкість у засвоєнні нової інформації;
  • схильність до постійних порівнянь, зіставлень;
  • прояв загального інтелекту - схоплювання, розуміння, швидкість оцінювання й вибору шляху розв'язання, адекватність дій;
  • емоційна забарвленість окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на оцінювання, вибір, уподобання тощо;
  • наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, працьовитість, систематичність у роботі, сміливе прийняття рішень;
  • креативність - уміння комбінувати, знаходити аналоги, реконструювати; схильність до зміни варіантів, економічність у рішеннях, раціональне використання засобів, часу;
  • інтуїція - схильність до надшвидкого оцінювання, рішень, прогнозів;
  • швидке набуття знань, навичок, оволодіння прийомами, технікою праці, ремісничою майстерністю;
  • створення особистих стратегій і тактик під час розв'язання складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.

Ознаки обдарованої дитини:
  • має значний обсяг знань;   
  • уміє помічати тонкі відмінності;
  • уміє інтегрувати й синтезувати інформацію;       
  • уміє аналізувати ситуацію перед тим, як діяти;
  • з власної ініціативи вибирає складні завдання;   
  • уміє оцінити процес, результат, наслідки;
  • самостійно привносить засвоєне в нові умови;  
  • уміє створювати гіпотези;
  • установлює причинно-наслідкові зв'язки, виявляє приховані залежності;     
  • здатна до творчих перетворень наявних умов та умов задачі;
  • уміє робити висновки;        
  • має критичне мислення;
  • має великий словниковий запас;  
  • виявляє високу допитливість;
  • уміє вловлювати зміст досить складних ідей;      
  • має розвинуту інтуїцію.

Фактори, які заважають розвитку дитини:
1.      багатство та розмаїтість цінностей, установок, норм у суспільстві на даний час;
2.      швидкі соціальні зміни, в результаті яких народжуються відмінності між цінностями батьків та дітей;
3.      соціально-економічні труднощі, до яких відносяться не лише життєвий рівень, бідність, а й расова дискримінація;
4.      зневажання дорослими почуття власної гідності;
5.      звуження експериментального простору, який частіше розглядається дорослими, як абсурдний, а не як необхідний;
6.      умови, що сприяють розвитку егоцентризму, як наслідок –  послаблення традиційних сімейних та поза сімейних зв’язків, втрата особистих зв’язків та відсутність відповідальності;
7.      перешкоди у повноцінній участі у сімейних справах;
8.      ставлення батьків до самого визнання обдарованості дитини.

Обдарована дитина може навіть не намагатися — вона творить, як дихає. Але не завжди дар виявляється сам по собі — його потрібно зуміти виявити.
Схильність дитини до праці є секретом дитячої обдарованості. Чим раніше  починається розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів на їх розкриття. Потрібно пам’ятати, що при наявності ознак обдарованості, здібностях дитини не працює фраза “талант себе проявить”.  Спостереження свідчать: діти часто приховують свої здібності, якщо дорослі не оцінюють їх належним чином.
Багато психологічних проблем дітей з ознаками обдарованості обумовлені ставленням батьків до  самого факту обдарованості їхньої дитини.
Одна з головних психологічних проблем полягає в тому, що в них бачать дітей лінивих, упертих, інколи аномальний, “не від світу сього”. Ранній та незвичайний розвиток не помічають батьки, коли її нема з кім порівнювати, це можуть бути сім’ї, де виховують одну дитину, або навпаки, всі діти мають особливі здібності.
Інший варіант – батьки опираються визнанню своєї дитини обдарованою. Такий опір може бути прихованим чи несвідомим, але частіше зумовленим стереотипом “теж мені розумник знайшовся”.
Опір може бути обумовленим, якщо батьки тож талановиті, але не знайшли сфери, де б використати свої особливі здібності, бажаючи щастя дитині, “заплющують очі”.
Батьки можуть відчувати провину через те, що, як їм здається, вони не до кінця, чи не так, як потрібно, виконують свої обов’язки, частіше це пов’язано з соціально-економічним статусом сім’ї – розвиток коштує чималих грошей. Діти, відчуваючи провину батьків, починають приховувати свої здібності.
Трапляється, що батьки бачать обдарованість там, де її немає. Особливо, коли самі батьки обдаровані в якій-небудь сфері, на плечі дитини лягає прес батьківських очікувань, що може призвести до формування заниженої самооцінки, дитина буде сприймати себе як невдаху.
Коли батьки виявляють надмірне заохочення до якоїсь однієї сфери, діти швидко розуміють, що єдиний спосіб заслужити максимум батьківської уваги - це бути кращим в бажаній для батьків сфері.
Наслідки такого ставлення:
·        талант може бути “заритий у землю”;
·        розвивається невротичне бажання завжди бути першим;
·        непомірні батьківські амбіції можуть викликати високій рівень агресивності та ворожості
Перед батьками постає задача - допомогти дитині пізнати себе, свої здібності, нахили, допомогти їй скласти програму свого розвитку на більш віддалену перспективу з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей.
Для прояву здібностей необхідна мотивація. Саме наявність обдарованості в поєднанні з мотивацією і завзятою працею дають можливість говорити про талант. Без мотивації обдарована дитина може так і не проявити свої здібності, а без роботи над удосконаленням свого дару може не домогтися великих результатів у даній галузі. Тому багато залежить від батьків — саме вони можуть створити відповідну мотивацію, поставити перед дитиною якусь привабливу ціль, для досягнення якої необхідні постійні заняття улюбленою справою, навчити дитину використовувати свої розумові здібності.
Звичайно, кожна сім'я сама краще знає, як виховувати свою дитину, але потрібно, щоб дитина знала про свою обдарованість, щоб звикла до неї, сприймала як даність, подарунок долі, який у певний момент можуть забрати, як що не розвивати ознаки обдарованості, і треба ставитися до цього спокійно. Батьки будь-якої обдарованої дитини мають навчати Ії долати труднощі і переживати поразки. Вона не повинна постійно перебувати в стані ейфорії, викликаної власними винятковими здібностями.
 Батьки повинні пояснити вундеркінду, що не варто сподіватися на постійний успіх, славу, а треба все-таки вчити в школі навіть ненависні предмети, а потім ретельно вибирати професію, подальший шлях.
Батькам потрібно завжди пам’ятати: чим більше у дитини обдарувань, тим легше їх втратити. Адже що унікальніша дитина, то більше негативних чинників на неї впливає. Тому вона має працювати інтенсивніше, ніж її менше обдаровані однолітки. Такій дитині потрібно постійно підкидати складні завдання, можливо, навіть такі, які вона зможе виконати лише разом із дорослим. Якщо дитина займатиметься лише тим, із чим прекрасно справляється сама, то, знову ж, розвиток може зупинитися. Пояснити це можна не лише з психологічної, а й з фізіологічної точки зору. Якщо довгий час мозок дитини постійно активно розвивався, а потім раптом цей розвиток сповільнився або зупинився, то змінюється біохімія мозку. У результаті, дитина не лише перестає розвиватися, а й з віком починає втрачати набуті навички, нерідко руйнуються й інші функції мозку — гарна пам’ять, аналітичні здібності тощо. До речі, це стосується не лише дітей. Дорослі, котрі перестають працювати над собою, починають утрачати набуті знання і навички, починаючи приблизно з 30 років.
Важливо, щоб така дитина не стала егоїстом, самозакоханою, щоб була привчена до праці, могла покласти на себе роботу по дому. Часто трапляється, що обдаровані діти дуже вразливі, болючі,  легко стомлюваються, надмірно тихі, скромні або, навпаки, некеровані, розбещені і примхливі.
Наприкінці надамо побажання-рекомендації батькам обдарованої дитини:
·        батьки мають бути взірцем для дитини;
·        необхідно створити вдома атмосферу сприятливу для розвитку здібностей дитини;
·        прагніть діяти послідовно;
·        прагніть виховувати в собі звичку якнайчастіше говорити дитині “так”;
·        використовувати демократичний стиль спілкування з дитиною;
·        не боятися несподіваних запитань дитини;
·        поєднуйте вимогливість до дитини з повагою до неї;
·        усіляко підтримуйте самостійність дитини.

Любов Базалійська

середа, 3 жовтня 2012 р.

Ділова гра для батьків «Прийняття»



Мета: Показати батькам, що процес прийняття дитини такою, якою вона є - активний процес.

І. Вступ.
Хто з батьків не мріє, щоб його дитина була лідером, мала неординарні здібності, неординарний інтелект.
Кожна дитина має свої особливості, здібності, талант, обдарованість.
Кожна особистість має право на реалізацію своєї індивідуальності й в цьому полягає головне завдання перед батьками. Головна проблема –  як не захопитись реалізацією своїх мрій, та очікувань, як навчитись приймати дитину з її особливостями, відмінностями, властивими лише їй.
За словами К.Ушинського, якщо ми хочемо виховувати дитину в усіх відношеннях, ми повинні знати її в у всіх відношеннях.

Завдання 1.
Учасники ділової гри об’єднуються у підгрупи, кожна підгрупа виконує завдання на ватмані.
Інструкція. Зробіть дві колонки.
В правій опишіть здібності дитини, чим вона вас дивує, її захоплення, що в неї особливого.
В лівій колонці запишіть, що ви робите для розвитку дитини, наприклад, якщо у дитини добрий слух, особливий голос – ви заохочуєте дитину до співів у хорі, або водите дитину на вокал.
На виконання завдання 5-7 хв.
Зараз розрізаємо ватман на дві колонки, ліва колонка залишається у вашої підгрупи, те що ви робите для розвитку дитини, а правими обмінюємось так: перша підгрупа передає опис дитини другій підгрупі, друга – третій, третя – четвертій, четверта – першій.
Як часто буває , що ми бачимо те, чого нема, і не бачимо того, що є. Часом ми бачимо обдарованість, талант, здібності там, де їх нема, або не бачимо тих здібностей, захоплень, таланту там, де вони є. Прочитайте, яка ваша дитина насправді, порівняйте зі своїми діями, які ви робите. Наскільки вони адекватні дійсності.

Запитання.
1.     Наскільки ваші дії адекватні, відповідають дійсності?
2.     Чи є ваші дії, які не відповідають задаткам дитини?
3.     Чого більше: збігів чи відмінностей?
4.     Як вам з цим?
5.     Які відчуття ви переживаєте?

Завдання 2.
Ми памятаємо, що необдарованих дітей нема, будь-яка здібність потребує розвитку.  Ви часто чуєте від психологів, педагогів фразу: «Треба прийняти дитину такою, якою вона є». Що потрібно зробити, щоб дитина відчула вашу підтримку, вашу увагу, вашу любов?
На стікерах-сердечках напишіть ваші дії, особливо там, де є неспівпадіння  особливостей дитини з вашими діями, наприклад у дитини немає в переліку здібностей «особливий голос», а ви записали дитину в хор, заняття вокалом.
На виконання завдання 5-7 хв.
Кожна група презентує свою роботу.
Здібності, таланти, обдарування розвиваються в процесі певної діяльності, тому їх формування залежить від батьків, від розуміння батьками суті відповідних здібностей, від уміння побачити їх прояви та уміння надати необхідну допомогу своїй дитині. На стенді яскравий приклад, як сердечками зєднані сутність дитини з нашими діями.
Геніальність - це 1% таланта й 99% праці. Є багато людей, у яких був талант, але вони не розвивали його, не працювали над своїм талантом, тому ніким не стали.

Перегляд відеоролика.
Запитання.
1.     Що заважає батькам прийняти вибір сина?
2.     Що допомагає батькам прийняти переконання сина?

Висновки
Нам, батькам, необхідно прагнути пізнавати свою дитину в її цілісності, не втомлюватись спостерігати за дитиною. Робіть записи у щоденнику спостережень та робіть аналіз та висновки не лише спостережень, а й своїх дій (чи все ми знаємо про свою дитину, може, захоплення дитини знаходиться за межами навчання у ліцеї,  її більше приваблює діяльність в позаурочний час, а ми більшу увагу приділяємо оцінкам, тому, що нового вивчила дитина на уроці, і на перше місце виступає  запитання «Які в тебе оцінки?»).
Коли дитина відчуває , що її приймають такою, яка вона є, вона відчуває себе цілісною. Особистість цілісна і цінна саме у цілісності, усвідомлення дитиною своєї унікальності, унікальності будь-якої іншої людини допоможе їй перемагати так, щоб інші теж перемагали.

Любов Базалійська

пʼятниця, 21 вересня 2012 р.

Адаптація підлітків до навчання у ВТЛ


Період переходу молодших школярів до ВТЛ, як правило, повязаний із певними ускладненнями як для дитини, так і для батьків. Упродовж 3-6 місяців відбувається процес адаптації, який не завжди позитивно позначається на успіхах дитини. Допомагати дитині в цей період можуть насамперед батьки, треба враховувати, що перехід в інший навчальний заклад відбувається під час підліткового періоду.
Що характеризує особливості психічного, особистісного розвитку дитини у підлітковий період?
Відбуваються зміни у психіці дитини. Перебудовуються сформовані раніше життєві поняття. Навчання у ліцеї сприяє розвитку теоретичного мислення у доступних цьому вікових формах. Завдяки розвитку новому рівню мислення відбувається перебудова всіх інших психічних процесів, тобто «пам’ять стає мислячою, а сприйняття – думаючим».
До початку підліткового віку навчальна діяльність втрачає своє основне значення у психічному розвитку дітей. Але продовжує бути оцінюваною, впливовою на інтелектуальну сферу розвитку.
У цей період батькам потрібно допомогти дитині навчитися самостійних способів здобуття знань: уміння користуватися додатковою літературою, довідниками, словниками, навчальними аудіо та відеокасетами тощо.
Батьки повинні бути готові до того, що, якщо не допомогти дитині в цей період, може відбутися зниження інтересу до навчання. Може з’явитися симптом «розчарування» школяра у своїй позиції, як учня, а також небажання виконувати навчальні завдання на уроках і особливо вдома, небажання відвідувати навчальний заклад через невиконані уроки. А в результаті – виникнення конфліктів із учителями, батьками.
Але це може статися, якщо правильно пояснювати дитині, що з нею відбувається. А відбувається от що. У цей період діти починають виробляти свої власні погляди, зокрема й уявлення про цінності життя, а головне – про значущість навчання. Багато дітей бувають не готові відповісти собі на всі ці запитання. Тобто у дітей виникає «вакуум мотиву» навчання, що характеризується тим, що колишні уявлення про навчання, цінності вже не влаштовують, а нові ще не вироблені, не усвідомились, не виникли. Тому на запитання: «А чи любиш ти вчитися?» діти часто відповідають: «Не знаю...»
Тому тут велика роль належить батькам, які повинні допомогти дітям сформувати певні поняття, мотиви навчання: «Для життя вчимося, а не для школи»; «Яким я стану – залежить тільки від мене»; «Я дорослішаю і це накладає на мене велику відповідальність за те, що відбувається навколо».
Формувати ці мотиви, поняття, цінності повинні значущі цінності для дитини за умови власного позитивного прикладу. Звичайно, якщо батьки неодноразово говоритимуть про важливість навчання, а самі при цьому років пять не відкривали книжку, то тут уся розмова вестиметься за принципом – дитина слухає, але не чує. Ще один аспект труднощів – це труднощі у спілкуванні класного керівника з батьками і навпаки.
Батьки одержують інформацію про своїх дітей від різних вчителів і можуть порівняти різні думки про свою дитину за різних обставин шкільного життя. Батьки порівнюють ці та інші невдачі, зміни в поведінці дітей і намагаються пояснити неправильним ставленням учителів, особливо класного керівника до своєї дитини. Це може створити конфлікт. Не поспішайте. Подумайте, поміркуйте. Осмисліть отриману інформацію про свою дитину, поспостерігайте за нею і спробуйте ще раз зустрітися з вчителем і в спокійній обстановці розповісти про особливості сина чи доньки, про проблеми, які виникли під час вивчення предмета, який викладає цей вчитель. Вислухайте рекомендації вчителя, «приміряйте» їх до своєї дитини. Повірте,
коли вчитель довідається від вас про проблеми дитини, йому буде легше переборювати барєр у взаєминах.
Тільки підготувавши дитину до свідомого прийняття особливостей навчання в навчальному закладі, можна вберегти її від зайвих хвилювань. А головне – необхідно запевнити її в тому, що ви (батьки) завжди поруч, підтримаєте, допоможете. Пам’ятайте: якщо дитину підтримують, вона вчиться впевненості в собі.
Вашій дитині в перші місяці навчання потрібна буде ваша пильна увага. Увага – це так просто, але дуже необхідно:
1. Контакт очей – дивіться на дитину з любовю і впевненістю.
2. Ласкавий дотик – частіше доторкайтеся до дитини, просто покладіть руку на руку або на плече.
3. Пильна увага – умійте слухати дитину, а не тільки чути.
Будьте прихильні до її дитячих проблем. Згадуйте частіше себе у її віці. Що відчували ви, у чому відчували важкість? Виряджайте дитину до закладу тільки з позитивними емоціями.
Удачі вам, терпіння. Вірю, що у вас все вийде!
Любов Базалійська

субота, 15 вересня 2012 р.

Абетка для батьків "Негативний вплив ЗМІ на підлітковий вік"


Абетка для батьків

 "Негативний вплив ЗМІ на підлітковий вік"

Α — аналізуйте, що дитина дивиться по телебаченню чи в Інтернеті.

Б — будьте толерантними під час розмови з дитиною.

В — вас запитують – уважно слухайте, дайте відповідь.

Г — говоріть з дитиною у зрозумілій, прийнятній для неї формі.

Д — дивіться телевізор, читайте журнали разом із вашою дитиною.

Е — економте сій час і силу на вмовлянні дитини прочитати якусь книгу чи подивитись певну передачу; напевно їй це ще зарано — усьому свій час.

Є — єдність між поглядами, оцінкою батьків того, що дивиться, читає, у що дитина  грає на комп’ютері.

Ж — життя дитини не має обмежуватися одним телевізором, комп’ютером чи радіо.

З — з розумінням ставтеся до телепрограм, які обирає дитина, зважайте на її вік, інтереси тощо;

І — ігри на комп’ютері заміняйте рухливими іграми надворі.

К — купуйте дитині тільки необхідне, не потурайте її забаганкам.

Л — любіть ваших дітей та приділяйте їм більше уваги.

М — мистецтво — це не тільки телебачення, преса й Інтернет.

Н — не говоріть дитині «Тобі ще рано це дивитися», просто перемкніть канал на ту програму, яку можна дивитися разом із нею.

О — обговорюйте з дитиною побачене по телевізору.

П — поважайте думку дитини.

Р — радійте та сумуйте разом із дитиною у повсякденному житті або коли дивитеся чи обговорюєте телепередачу або книгу.

С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.

Т — творчій потенціал дитини розвивайте.

У — успіх у вихованні залежить від здорової атмосфери в родині.

Ф — фарби та палітра кольорів у вашому житті нехай завжди сяють тільки барвами веселки.

Х — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.

Ц — цікавтеся друзями дитини: запрошуйте їх до себе в гості, дізнавайтеся про їх захоплення, погляди на життя, що читають цієї днини тощо.

Ч — частіше допомагайте дитини виконувати поручену справу, але не виконуйте її за дитину.

Ш — шум – ворог здоров`я дитини.

Щ — щастя і радість дітей – у ваших руках.

Ю — юнацькій вік — це самий чудовий період життя дитини.

Я — якщо бажаєте, щоб ваша дитина була ввічливою, порядною, люб'язною, правдивою, ставилася до всіх із любов’ю — дотримуйтесь цих порад самі.
Вадим Щорс

неділя, 12 серпня 2012 р.

Вірш про соціальну педагогіку

Присвячується соціальним педагогам м. Вінниці

На нашій планеті великій,
Де процвітає життя
Багато відомих людей намагалось
Розкрити його поняття.


Вони написали трактати,
Які зрозуміли не всі,
Тому появились одразу
Смішні та правдиві казки.


Казки - це народна скарбниця
Педагогічного навчання,
Із соціальним підгрунтям
Та соціальним буттям.

Вони ще не знали, що буде
Така соціальна наука,
Яка допоможе людині
На кожному кроці життя.
Вадим Щорс

Календарно-тематичний план з проблеми соціального та національного сирітства

Вирішуючи важливу проблему формування психолого-педагогічної культури батьків проводиться  просвітницька робота працівниками соціально-психологічної служби, зокрема підчас засідань батьківського всеобучу та класних батьківських зборів. Як доповнення до  загальношкільного плану роботи навчального закладу з батьками ми пропонуємо календарно-тематичний план  (див. таблиця 1)  всеобучу батьків учнів середніх та старших класів з проблеми соціального та національного сирітства.
Таблиця 1
п/п
Назва заходу
      Кількість годин
Лекції
Семінари
Усього
1.
Сімя з її традиціями та проблеми  як осередок формування особистості дитини
1
1
2
2.
Гуманістичне виховання дитини. Стилі батьківського виховання

1
1
3.
Правове виховання в сімї та в навчальному закладі
1
1
2
4.
Трудова міграція  та  проблеми торгівлі людьми

1
1
5.
Проблеми соціального та національного сирітства
1

1
6.
Дитина – найбільша соціальна цінність: статус дитини в сім’ї  трудових мігрантів
2
1
3
7.
Права та обов’язки батьків по відношенню до виховання своїх дітей
2

2
8.
Державні пільги та допомога батькам і  дітям
1

1
9.
Пошук свого особистого місця на сучасному ринку праці

1
1
Усього:
8
6
14

Вадим Щорс