Основні методи соціально-психологічного тренінгу

Основні методи соціально-психологічного тренінгу

продовження

Аналіз конкретних ситуацій. Цей метод виконує багато різних функцій, служить інструментом дослідження і вивчення певної проблеми, оцінки та вибору рішень. Значущість його полягає, насамперед, у поєднанні простоти в організації заняття з ефективністю результатів. Він стимулює звернення до досвіду інших, прагнення до набуття теоретичних знань для одержання відповіді на питання, які обговорюються.

Використовують ситуації двох видів:

• «тут і зараз» - що і чому відбулося в групі з окремими учасниками;
• «там і тоді» - випадок із професійної практики або особистого життя, що має значення для учасника або групи.

Способи аналізу конкретних ситуацій можуть бути такими:

а) групу розподіляють на 2-3 підгрупи і кожна з них розв’язує завдання самостійно, після цього відбувається зіставлення позицій підгруп;

Надія Твердохліб - педагог-організатор м.Броди

б) задану ситуацію кожен розв'язує самостійно (можна описувати її вдома), що дозволяє чіткіше сформулювати труднощі, позначити своє місце в ситуації (наприклад, домашнім завданням може бути: описати 2-3 ситуації, в яких ви не досягли успіху).

Прикладом груп, які працюють за цим методом, є Балінтовські групи. В них збираються фахівці для обговорення своїх професійних проблем. Один з учасників розповідає про свої труднощі, решта — спочатку ставлять йому питання для І уточнення ситуації, а потім кожний висловлює свою думку з приводу того, що було сказано. Далі підбиваються підсумки, визначається, що нового для себе взяв учасник, який прийшов зі своєю проблемою, та решта членів групи, які брали участь в обговоренні.

Кейс-метод. Завдяки йому можна розвивати в педагогів здатність до самоаналізу та самостійного вирішення проблеми, формувати навички компетентного спілкування, стимулювати творче мислення, а також уміння готувати письмові звіти, за результатами роботи з кейсами. Перед тим, як застосовувати кейс-метод, керівникові потрібно ознайомити учасників групи з методикою роботи з ним.

У науково-методичних колах прийнята певна послідовність роботи з кейсами.

Зоряна Яремкевич, м.Броди

1. Ознайомлення з інформацією, яка подається в описі кейса.
2. Читання літератури для поповнення знань, у яких є потреба.
3. Обговорення в малій групі з метою першої перевірки виробленого учасниками групи алгоритму розв'язання кейса. На рівні роботи в малих групах перевіряється здатність роботи в команді, ставлення із повагою до чужої думки.
4. Обговорення кейса у великій групі, воно повинно підперти до повного розуміння певного кейса.
5. Рефлексія і критична самооцінка виконаної роботи. Фахівці виділяють 10 ознак якісних кейсів:

1.  уміле подання інформації (структура, інтрига);
2.  привабливість проблем у професійному сенсі;
3.  націленість на прийняття конструктивних рішень у критичній  ситуації;
4. включення конкретних порівнянь, паралелей, які підтверджують ефективність рішення;
5.  можливість перейти до узагальнюючих висновків;
6. увага до актуальних подій, з погляду суспільних інтересів;
7.  врахування людського чинника, персоніфікованості;
8.  можливість оцінити ефективність прийнятих рішень;
9.  оптимальний обсяг (8-10 сторінок);
10. включення конкретизуючих ситуацій, графіків, статистичних даних, відеоматеріалів тощо.

Результати і ефекти, які отримують при використанні метода кейсів:

•  всі учасники охоплені груповим процесом;
•  тренеру легко працювати з групою, він економить свої сили;
•  групова гра за кейс-методом постійно дає високі результати роботи: емоційний підйом, інтерес, активність, навчання дією;
•  аналіз результатів нескладний, оскільки всі параметри, які аналізуються, чітко визначені. Висновки, конкретні та наочні, зрозумілі учасникам, примушують їх задуматися і надовго запам’ятати цей досвід.

 далі  буде

 Оксана Піскова , 

соціальний педагог закладу «ЗШ І-ІІІ ст. № 11 м. Вінниці»