Digital Clock and Date

середа, 17 липня 2013 р.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА ЯК ОДНА З УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ВИХОВАННЯ В СИСТЕМІ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Змагання різних освітніх систем потребує від педагога грамотної дослідницької праці пов'язані з аналізом стану всіх суб'єктів педагогічної взаємодії.
Активізація уваги до педагогічної діагностики в наш час не є випадковою.
Вважаємо, що школа без діагностики — це крок у безодню непорозуміння, байдужості, пасивності, врешті — відсталості.
Діагностика — основа життєдіяльності школи, тому що це — вивчення різних аспектів життєдіяльності учня, активних форм життєтворчості особистості; життєстверджуючих факторів формування індивіда; психологічної підоснови життєздатності учня; реальних загроз життєтворенню особистості.
Діагностика у сучасній школі - це основа кожної інновації, інструмент для розуміння дитячої та людської душі, характеру, вчинків. Діагностика - це фундамент для підготовки та проведення педрад нетрадиційної форми.
Досвід школи показує, що сьогодення освіти неможливе без діяльності психолога-практика, який не тільки проводить психодіагностичні обстеження, а й планує види психокорекційної роботи в школі, так і без діяльності вчителя-предметника та класного керівника.
На основі об'єктивних результатів психолого-педагогічної діагностики можна визначити і обґрунтувати педагогічні задачі, розробити педагогічну модель життєдіяльності учнів та колективу.
Як приклад використання методу спрямованої візуалізації, хочемо познайомити вас із технікою В.Окландер «Трояндовий кущ».
Форма проведення: індивідуальна.
Час проведення: 20 — 30 хвилин.
Обладнання: альбомний аркуш формату А4, кольорові олівці (фломастери).
Інструкція: Для виконання даної техніки необхідно попросити учнів зручніше вмоститися на своїх стільчиках, розслабитися та заплющити очі. Кілька разів глибоко вдихнути та запропонувати трішки пофантазувати:
·       Уявіть, ніби Ви — квітковий кущ. Скажімо — кущ троянди...
·       Який цей кущ — великий чи маленький?..
·       Він сильний —- чи слабкий, чи, можливо — тендітний?..
·       Чи є на ньому квіти?.. Якщо є, то які вони? Якого кольору та розміру? Як багато їх?..
·       Які гілочки та листочки на цьому кущі?.. А чи відчуваєте Ви його коріння? Яке воно?..
·       А тепер погляньте навколо: що оточує Ваш кущ? Де він росте?..
·       Можливо, хтось доглядає за ним чи просто приходить до нього в гості?..
·       Як він себе почуває? Які почуття наповнюють його?..

Крутов Андрей. Розы

   Ще раз обведіть поглядом картину, що постала перед Вами. Спробуйте запам'ятати її.  Тепер знову глибоко  вдихнемо повітря, видихнемо, ще раз... Розплющимо очі та намалюємо кожен свій кущик.
       Цілісне уявлення про внутрішній стан дитини в ході інтерпретації дитячих робіт допоможуть отримати наступними критерії:

•     емоційна стабільність, що повинна відображатися у загальному
настрої роботи;
•     сприятливість соціального оточення;
•     рівень задоволення потреби у спілкуванні та турботі;
•     рівень самооцінки;
•     прояви тривожності та агресії.
Для отримання відповідей на поставлені запитання, використаємо вже відому нам процедуру інтерпретації продуктів дитячої спонтанної творчості.
Отже, на І етапі — констатуючому — ми лише фіксуємо най­перші загальні враження (як емоційні, так і естетичні), що виникають під час розгляду роботи. Які почуття викликають у вас зображені кущі? А їх оточення? Наскільки сприятливе воно для зростання куща? Чи достатньо наш кущик отримує сонця, тепла, догляду та турботи? Чи не обмежують його свободу інші рослини, паркани чи скелі? Чи не при­сутні в роботі інтонації самотності та відчаю? Адже нам так важливо відчувати дружню присутність, підтримку та любов.
Перший погляд на результати такої спонтанної творчості автора роботи зможе дати відповіді на більшість із цих запитань.
II етап - виявлення та оцінка ключових елементів роботи.
Багаторазове використання даної техніки із дітьми, підлітками та молоддю, обговорення їх почуттів та емоцій, що виникали в ході роботи, дозволили нам виділити ряд ключових елементів та визначити їх можливе змістове навантаження:
·        розмір куща та його розміщення на аркуші — свідчить про рівень самооцінки дитини, оскільки аркуш можна умовно розподілити на три частини — середню, нижню та верхню, кож­на з яких символізує нормальну (адекватну) самооцінку, за­нижену (невпевненість у собі, нерішучість, деяка байдужість до свого становища в оточуючому соціумі, безініціативність) та завищену (незадоволеність своїм становищем у соціумі, претензія на визнання, прагнення самоствердження) самооцін­ку. Проблема в тому, що „неіснуючу тварину» легко намалювати, наприклад, у верхній частині аркуша, в той час як „трояндовий кущ» — наряд. Тому в даній техніці тенденції до самоствердження чи самонівелювання проявляються скоріше у розмірі куща, особливо — у порівнянні із оточуючим його соціумом чи середовищем, наприклад — кущ, вищий за дерево, людину чи будинок або надзвичайно маленького розміру у порівнянні із деревами-велетнями;
·        наявність квітів, їх форма та забарвлення —- своєрідна характе­ристика особистості: велика кількість квітів різної форми та кольору свідчить про велику внутрішню енергію особистості, різноплановість її інтересів, нестандартність мислення; варто зазначити, що на роботах дітей молодшого шкільного віку іноді зустрічаються кущі взагалі без квітів, що трактується ними як „я ще маленький, ще не встиг зацвісти»;
·        наявність шипів— на відміну від справжніх троянд, у наших кущиків, на щастя, дуже рідко зустрічаються колючки, і тоді ми можемо стверджувати, що в серцях їх авторів живе страх чи образа на оточуючий світ, що нерідко у відповідь викликає недовіру та агресію. Такі „колючки», за загального позитивного характеру роботу, зазвичай є прихованими і не знаходять прояву у повсякденній поведінці дитини, але від того є не менш болючими.
·        коріння, земля зазвичай свідчать, наскільки комфортно (легко чи важко) рости „кущу» у своєму середовищі, адже є різниця, де пускати корінці - на м'якому ґрунті, кам'яній скелі чи спекотній пустелі
·        місцезнаходження куща —- ліс, галявина, сад, будинок — не лише вказує на оточення автора роботи, а й засвідчує його ставлення до нього (прив'язаність, комфорт або навпаки — сум, пригнічен­ня та прагнення вирватися). Під час аналізу робіт варто звернути на такі елементи, наприклад, як стіна чи мур навколо куща — іноді мур захищає, оберігає від негативних впливів зовнішнього світу, а іноді — обмежує у розвитку і пригнічує;
·         наявність людей чи тварин вказує на потребу у спілкуванні, теплі, любові та свідчить про існування близьких, дорогих людей: фігури людей символізують переважно турботу та догляд (зазвичай це образи батьків, бабусь чи дідусів), а твари­ни, птахи, рибки, метелики — вірних та щирих друзів (цікаво відзначити, що на малюнку завжди знаходять відображення саме та кількість образів, скільки друзів автор має у справж­ньому житті);
·        інші рослини — автор немов би зображає себе в соціумі: „ось я, а ось інші» або „я разом з іншими»; наявність великого дерева біля куща зазвичай символізує батьківську опіку;
·         сонце - задоволення, емоційна стабільність та самодостатність
·        автора роботи;
·        похмурі чи низько нависаючі над кущем хмари свідчать про тривожність, негаразди та проблеми. В першу чергу необхідно визначити, це ситуативна тривожність чи особистісна (тобто прослідковується із роботи в роботу, що може вказувати на стійку особистісну рису);
·         лійка —- за свідченням авторів робіт, вказує на догляд, турботу та
·        піклуванні про них.
Такі ключові елементи відіграють основну роль під час інтерпретації арт-терапевтичних робіт. Та неможливо написати конкретні формули інтерпретації чи дати чіткі рекомендації, оскільки символічні образи зазвичай „багатомірні», тож один і той самий елемент у різних контекстах може трактуватися по-різному.
Розглянуті нами ключові елементи зустрічаються в роботах, незалежно від віку дітей. Та в роботах дітей старшого шкільного віку зазвичай починають з'являтися нові елементи, що несуть важливе змістовне навантаження, наприклад — ідея дороги — тобто нестримного пошуку, розвитку, руху вперед. Іноді — це маленька стежинка, яка починається біля куща і губиться десь в далеких невідомих далях, а іноді — це широка асфальтована магістраль із розподільними лініями та лініями електропостачання. Символом „дороги» може бути і вода — бурхлива і нестримна чи спокійно й величава, яка має свою ціль і шлях до неї. Стояча вода — ставки, озера символізують спокій, врівноваже­ність — своєрідна зупинка, відпочинок на життєвому шляху; щось вже досягнуто, можна зупинитись і насолодитися тим, що маю. Ще один цікавий елемент, що часто зустрічається в таких роботах — місток, який з'єднує наш кущ із бажаною ціллю, що знаходиться на протилежному боці водойми. Автор ніби промовляє: я ще не досяг бажаної цілі, але я бачу і її, і шлях до неї. Значно гірше, коли кущ відокремлений від усього світу бурхливими водами, і немає ніякої надії потрапити на той берег, адже, як відомо, "кущі не літають».
Якщо говорити про інтерпретацію робіт дітей старшого шкільного віку та молоді (студентів), варто звернуги уваги ще на один аспект. Аркуш паперу являє собою модель простору, тож під час малювання підсвідомо фіксується ставлення автора до нього. Простір, на думку психологів, тісно пов'язаний з часом (минулим, сучасним, майбутнім), емоційним забарвленням відношення та дієвістю. Простір, розташова­ний позаду й ліворуч від суб'єкта, пов'язаний з минулим періодом і бездіяльністю (відсутністю активного зв'язку між думкою-уявленням, плануванням та здійсненням). Права сторона, простір спереду й зверху пов'язані з майбутнім та дієвістю. Тому на аркуші (моделі простору) ліва сторона й низ пов'язані з негативною забарвленими й депресив­ними емоціями, з невпевненістю й пасивністю; а права сторона — з позитивно забарвленими емоціями, енергією, активністю, конкрет­ністю дії.
Використання техніки „Трояндовий кущ» у роботі з дітьми молод­шого та середнього шкільного віку дозволяє дослідити емоційну атмо­сферу та психолого-педагогічний потенціал найближчого соціального оточення дитини — сім'ї. Саме тому III етап інтерпретації арт-терапевтичних робіт полягає в глибокому аналізі соціального оточення, стосунків із членами родини та індивідуальних особливостей учня. У старшому шкільному віці, коли перед юнаками та дівчатами постають питання професійного визначення та подальшої особистої самореалізації, використання «Трояндового куща» дозволить відчути внутрішню цілісність особистості, єдність прагнень та намірів, ресурсний потенціал та гармонію із зовнішнім світом.
В результаті аналітичної обробки всіх отриманих даних, на IV етапі планується проведення корекційної роботи, яку можуть здійс­нити власними силами класовод, соціальний педагог та практичний психолог.

Тетяна Володимирівна Галич,
кандидат педагогічних наук
ВОІПОПП

Немає коментарів:

Дописати коментар