Digital Clock and Date

вівторок, 23 липня 2013 р.

Робота з соціально-неадаптованими підлітками

Соціальні технології та інновації у роботі з соціально-неадаптованими підлітками

Підлітковий вік - це найважчий переломний період, з яким пов'язані труднощі самоствердження особистості, формування власного "Я" на фоні частих конфліктів з батьками, вчителями, однолітками. Нестабільність і незрілість психіки проявляється в тенденції до конфліктної поведінки, вживання алкоголю, наркотичних речовин, паління. За зухвалою поведінкою підлітка часто ховається низька самооцінка й внутрішні суперечності.

Неадаптована (дезадаптована) поведінка буває двох типів.
1. Поведінка агресивного типу – атака на перепони або бар’єри. Проте при усвідомленні можливої ​​або явної небезпеки агресія може бути направлена на будь-який випадковий об’єкт, на сторонніх людей, що не причетні до її причин, тобто не на справжні об'єкти або перешкоди, а на їх випадкові замінники. Вона проявляється у грубості, різких спалахів гніву з нікчемних приводів або зовсім без видимих ​​причин, у невдоволенні усім, що відбувається, особливо вимогами, що пред'являються до агресивної особистості.
2. Втеча від ситуації - відхід людини в свої переживання, звернення усієї своєї енергії на генерацію власних негативних станів, самокопирсання, самозвинувачення тощо. Виникають тривожно-депресивні симптоми. Людина починає бачити у самій собі джерело усіх негараздів і проникається почуттям повної безвиході, оскільки вплинути на середовище і ситуацію вважає себе нездатною.
Як правило, роботу з неадаптованими в соціумі підлітками проводить соціальний педагог.  Соціальний педагог частіше усього має справу зі шкільною дезаптацією, яка є наслідком педагогічної і соціальної занедбаності. Шкільна дезаптація – невідповідність соціопсихологічного і психофізіолочного статусу дитини вимогам шкільного навчання, засвоєння яких стає складним або зовсім неможливим.
Як наслідок з'являються «педагогічно запущені» неповнолітні, невстигаючі і схильні до конфліктів. Як правило, різні вчинки і асоціальні прояви у них пояснюються не незнанням, нерозумінням або неприйняттям загальноприйнятих моральних і правових норм, а нездатністю стримувати свої афективні спалахи або протистояти впливу оточуючих (афективний і вольовий рівні). Педагогічно запущені неповнолітні при відповідній психолого-педагогічної підтримки можуть бути реабілітовані в умовах шкільного навчально-виховного процесу. Ключовими факторами реабілітації повинні стати довіра, опора на корисні інтереси, пов'язані не стільки з навчальною діяльністю, скільки з майбутніми професійними планами і намірами, а також перебудова на більш емоційно теплі стосунки з вчителями і однокласниками.
Соціальна дезадаптація - більш високий ступінь дезадаптації, що характеризується асоціальними проявами (лихослів'я, куріння, зухвалі витівки) і відчуженням від основних інститутів соціалізації - сім'ї і школи. Відчуження соціально запущених неповнолітніх від родини і школи призводить до ускладнень у професійному самовизначенні, помітно знижує засвоєння ціннісно-нормативних уявлень, норм моралі і права, здатність оцінювати себе та інших з цих позицій, керуватися ними у своїй поведінці. Такі підлітки потребують більш серйозної соціально-педагогічної та соціально-психологічної допомоги.
Основними напрямками профілактики неадаптованої поведінки в діяльності соціального педагога є:
- рання діагностика дітей «групи ризику». Виділяють наступні групи дітей, мають підвищений ризик розвитку дезадаптивних форм порушення поведінки: діти, що перебувають на вихованні в сім'ях з різним рівнем соціальної дезадаптації; діти з високою спадковою обтяженістю психічними та психосоматичними захворюваннями; діти з гіпердинамічним синдромом; діти, що перебувають в умовах депривації; діти, що перебувають під гіперопікою з боку батьків, близьких, вихователів;
- консультаційно-роз'яснювальна робота з батьками, педагогами;
- мобілізація виховного потенціалу середовища, робота з контактними групами неповнолітнього, в тому числі родиною;
- організація корекційно-реабілітаційної діяльності в залежності від рівня дезадаптації, залучення необхідних фахівців, звернення до допомоги спеціалізованих установ, центрів, служб;
- патронаж неадаптованих неповнолітніх;
- розробка і реалізація цільових програм і технологій, спрямованих на профілактику та корекцію порушень поведінки.

Профілактика неадаптованої поведінки може бути напрямком діяльності соціального педагога по подоланню педагогічної занедбаності учнів. Існують декілька етапів реалізації даного напрямку.
1.1. Соціальний педагог допомагає учителям усвідомити необхідність особистої участі у роботі з неадаптованими дітьми і психологічно готуватися до неї.
1.2. Організується система зв’язків з різноманітними організаціями і установами, які залучають до вирішення цієї проблеми. При цьому враховуються їх можливості і інтереси.
1.3. Ще один напрямок діяльності соціального педагога – вивчення і усвідомлення причин занедбаності, з цією метою аналізуються особливості характеристики учня, його життя, виниклої ситуації, форм поведінки, взаємовідносини з оточуючими. Соціальний педагог шукає шляхи нейтралізації причин неблагополуччя, розробляє відповідний план дій, прогнозує можливі результати, встановляє тісні контакти з батьками.
Робота з підлітком – це відкрита бесіда, що вимагає стриманості працівника соціально-психологічної служби від іронічних і оціночних висловлювань і, що найголовніше - нерозголошення інформації, отриманої в ході роботи з клієнтом. Другий етап роботи з підлітком спрямований на виявлення мотивації його поведінки і вчинків, а також відкриття особистісних якостей і інтересів. Використовуються тут не тільки діалог з підлітком, але і його тестування, спостереження за поведінкою школяра в колективі, а також бесіди з батьками.
Психологічна робота проводиться в комплексі і розрахована на кілька зустрічей. Кожна зустріч спрямована на досягнення конкретних цілей і у великій мірі залежить від встановлення довірчих і поважних відносин з школярем.
Тільки після збору і обробки всіх даних можна приступати до роботи з підлітком. Якщо говорити про даний вік, то базуватися робота повинна на використанні психологічних ігор та психотренінгу. Для зручності та досягнення кращого ефекту формують групи підлітків в 5-7 чоловік зі схожими проблемами і психологічним типом. Кожне заняття складається з групи вправ, спрямованих на наступні цілі:
1) формування навичок розпізнавання і висловлювання почуттів;
2) пошук позитивного образу власного "Я";
3) оволодіння сприйняттям світу в позитивних оцінках;
4) навчання навичкам аналізу;
5) придбання практичних навичок міжособистісних відносин через розігрування життєвих ситуацій
6) прийняття відповідальності за свої рішення і дії;
7) формування адекватної реакції в життєвих ситуаціях.
Заключні етапи роботи з підлітком повинні обов'язково включати навчання його релаксації, оскільки вміння вчасно і швидко розслабитися допоможе знизити рівень підліткової агресії в конфліктних ситуаціях.
Мета всіх зустрічей - дати підліткам новий досвід міжособистісного спілкування для них в колективі в новому соціальному статусі. Таким чином, підлітки змогли випробувати різні способи поведінки людини через розігрування соціальних ролей, що дозволило виявити себе через спонтанність гри і навчитися краще розбиратися у своїх почуттях, висловлювати свою думку, вислуховувати і поважати думку інших людей, що в свою чергу допомогло учням групи ризику соціальної адаптації перейти до адаптивному поведінці.
Надалі не варто переривати зв'язок з підлітком. Консультація соціального педагога, психолога може виявитися корисною в процесі формування адекватної особистості.

2.  Спільно з залученими до співробітництва суб’єктами реалізуються розроблені плани дій, для чого добираються необхідні технології, методи і прийоми роботи. Створюються виховні ситуації, організовується конструктивна взаємодія дитини з людьми у різних сферах його життєдіяльності (побут, пізнання, праця, дозвілля, суспільне життя).


3. Визначаються і аналізуються результати, намічаються шляхи і способи удосконалення, а при необхідності і корекції першочергового плану дій. Найбільш успішні рішення закріпляються у формі традицій. Оформляється система роботи з даною категорією дітей, активізується діяльність з профілактики не адаптації.

Вадим Щорс

Немає коментарів:

Дописати коментар