Digital Clock and Date

вівторок, 4 березня 2014 р.

Виступ на педагогічній раді "Проблеми професійного самовизначення обдарованих дітей"


Форма роботи - виступ на педагогічній раді
Мета виступу – познайомити педагогів з профорієнтаційною інформацією, привернути увагу до питання важливості вибору професії учнями, специфіки вибору професії обдарованими дітьми.
Цільова аудиторія – педагоги,

Усім відомо, що відновлення нашого суспільства відбувається безупинно. А наше суспільство – це суспільство ринкових відносин. Проблема соціалізації особистості є надзвичайно актуальною, адже в конкретній переможе працівник, який зможе швидко перелаштувати своє мислення, опанувати знання в суміжних сферах науки й техніки. Тому професійне самовизначення молоді в сучасних умовах є не лише вибором професії, а й перманентним процесом самопізнання. Необхідно враховувати також соціологічний, соціально-психологічний і деференційно-психологічний підходи.  Перший спирається на запити суспільства, третій – на особистісні якості, а другий – пропонує шляхи їхнього узгодження.
Основна мета профільного навчання — створення умов для поглибленого вивчення учнями тих предметів, які будуть їм необхідні для оволодіння майбутньою професією. Є два способи вибирати професію. Один - метод “проб і помилок”, коли шукаєш в сліпу, пробуючи себе у різних сферах діяльності, поки не знайдеш ту єдину професію, яка буде приносити тобі не тільки засоби до гідного існування, але і радість від самого процесу роботи. На це може піти велика частина життя. Та й то, якщо пощастить. Можливий інший шлях: вивчити, перш за все, самого себе - свої інтереси і схильності, особливості мислення, пам'яті, уваги, властивості нервової системи - словом все те, що робить кожну людину індивідуальним. Потім ознайомитися зі світом професій, дізнатися про вимоги професії до людини - і співвіднести їх зі своїми особливостями. Тільки тоді вибір професії буде точним і осмисленим.
«Вікно Джогарі»
Вважається, що кожна людина несе в собі немовби чотири «простори» своєї особистості. Їх зобра­жають у вигляді «Вікна Джогарі». Це «вікно» має такий вигляд:
Інформація відома
Інформація невідома
Арена
Сліпа пляма
Фасад (прихована сфера)
Невідоме
Арена це простір особистос­ті, відомий для мене і для інших (наприклад, те, що я абсолютно не вмію малювати, маю загострене почуття справедливості).
Сліпа пляма складається з того, що інші знають про нас, а ми не знаємо (наприклад, звичка переби­вати, запах поту).
Прихована сфера — це те, що ми знаємо про себе, а інші ні (на­приклад, неприхильне ставлення до когось).
Невідоме — це те, що прихова­не й закрите для нас і для інших. Саме це й потрібно пізнавати.
Недаремно народна мудрість каже: щоб пізнати як слід люди­ну, потрібно з’їсти з нею два пуди солі, тобто прожити з нею багато часу. Тільки тоді ми зможемо роз­крити істинну сутність людини — її серце. І тільки серце характеризує стан душі людини, цінність, духовну висоту або її ницість.

Звідси випливає необхідність широкої допрофесійної підготовки. Важливо допомогти учням визначити сферу, профіль, вибір якого буде бажаним, де дитина зможе проявити свої можливості, здібності, і це допоможе їй у  подальшому профорієнтуванні й бути затребуваною на ринку праці. Велику роль у здійсненні комплексу заходів з предпрофільної підготовки та профільного навчання відіграє соціально-психологічна служба закладу.
Аналіз літератури і досвід роботи за супровід профільного навчання дозволив виявити такі суперечності:
• між індивідуальним запитом учня та його готовністю до формування цього запиту;
• між безконтрольним інформаційним потоком і виявленням освітнього запиту учнів на більш ранньому етапі профілізації.
Звідси стратегічна мета соціального-психологічного супроводу профільного навчання - формування орієнтаційної компетентності учнів основної і старшої школи. У рамках цієї мети можна виділити більш приватну мета, яка визначається створенням умов, що сприяють оптимальному вибору учнями подальшого освітнього шляху, формуванням у ліцеїстів реалістичного самосприйняття та рівня домагань, розкриттям і розвитком здібностей, навчанням умінню робити вибір.
Соціально-психологічний супровід профільного навчання передбачає вирішення трьох завдань:
• Психологічна діагностика при відборі учнів у профільні класи;
• Моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів;
• Психологічна підтримка поглибленої профорієнтації учнів.
Рішення завдань здійснюються за такими напрямами:

Діагностичне:
• анкетування учнів і батьків з метою вибору профілю навчання, з приводу їх очікувань від профільного навчання;
• предпрофільна діагностика учнів з метою визначення їх нахилів та здібностей;
• профорієнтаційна діагностика;
• діагностика мотивації, рівня домагань, адекватності самооцінки особистим здібностям і можливостям отримати бажану освіту (під час індивідуальної діагностики);
• діагностика соціально-психологічного клімату в класах.

Аналітично-прогностична:
• аналіз діагностичної інформації;
• складання рекомендацій всім учасникам навчально-виховного процесу за результатами діагностичних заходів;
• участь у прогнозуванні організації профілів.

Соціально-перетворювальна:
• проведення профорієнтаційних та ділових ігор, занять з елементами тренінга;
• допомога учням в адаптації до зміни умов середовища.

Консультаційний:
• індивідуальні консультації для учнів з проблем вибору і прийняття рішення;
• консультації для учнів, батьків і педагогів за результатами діагностичних обстежень, по оптимізації навчання.

Методичне:
• надання методичної допомоги вчителям-предметникам, класним керівникам.

Профілактично-просвітницький:
• підвищення психологічної грамотності учнів в аспектах самопізнання, рефлексії, самореалізації;
• робота з батьками щодо підвищення їх психологічної грамотності; вибору профільності навчання дитини; вибору його професійної діяльності;
• організація (спільно з психологом та класними керівниками) профілактичних заходів: активного і систематизованого знайомства учнів зі світом професій; специфічними якостями і вміннями професій (екскурсії, лекції, зустрічі, профорієнтаційні ігри, ділові ігри).

Таким чином, у професійному самовизначенні  різні види діяльності оцінюються як з погляду інтересів підлітків, так і з погляду його здібностей. Учень співвідносить свої професійно важливі якості з вимогами професії та з кон’юнктурою ринку праці.
Вибір професії значною мірою залежить від об’єктивних обставин, серед яких можна виділити соціальний і матеріальний стан сім’ї, рівень освіти батьків. Багато чого залежить від соціального престижу професії в суспільстві, що, як правило, обернено пропорційний її масовості.
Щодо престижності професії, то, згідно з опитуванням старшокласників, найпрестижнішими є професії фінансової сфери, робота, пов’язана з комп’ютерною технікою й інформаційними системами, керуванням людьми, професії юриста й лікаря. От де починаються проблеми.
Тільки третина старшокласників під час обстеження демонструють стійку ієрархію ціннісних орієнтацій. В інших вони або недостатньо диференційовані, або недостатньо стійкі. Водночас рівень споживчих очікувань не підкріплений такими самими високими професійними прагненнями. У багатьох бажання заробляти якнайбільше не узгоджене із психологічною готовністю до кваліфікованої та продуктивної праці, що призводить до розчарувань, дезадаптації в суспільстві.
Для того, щоб частково уникати чи вирішити подібні проблеми, у нашому закладі ведеться активна профорієнтаційна робота.
Починаючи з дев’ятого класу, учні ознайомлюються з методом аналізу професій, що є складовою частиною моделі процесу професійного самовизначення особистості. Учням пропонують таку формулу: «образ я» + спектр професій + практична проба сил = усвідомлений вибір.
Формувати адекватний «образ я» допомагають заняття на психологічні теми, індивідуальні консультації з соціальним педагогом, психологом. Матеріал таких занять складається на основі аналізу запитів самих учнів.
Соціально-психологічний супровід профільної освіти в нашому ліцеї починається з моменту надходження дитини в нього й триває протягом усього навчання.
Вибір профілю навчання зумовлює професійний вибір учнів, тому у 9-х класах особливу актуальність набуває діяльність працівників психологічної служби, спрямована на профконсультування і профорієнтацію. Плануючи психологічну роботу з супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання, доцільно враховувати широке коло фахівців та установ міста, здатних включитися у спільну діяльність.
Соціально-психологічний супровід (СПС) учнів старшої ланки в умовах профілізації освіти - це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професійно і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах .
Виділяють три цикли СПС:
• 10 клас - адаптаційний (сприяти соціально-психологічної адаптації учнів до нової ситуації навчання);
• 11 клас - заключний (допомога старшокласникам у визначенні та формуванні соціальної та професійної готовності).

Якщо говорити про обдарованих дітей, то вони відвідують індивідуальні консультації, заняття з елементами тренінгу, де вчаться розуміти й приймати свої здібності, будують перспективні життєві плани, визначають для себе ступінь реалізації своїх здібностей у майбутній професії.
Спектр професій вивчається за допомогою ознайомлення з довідниками про навчальні заклади, проспектами ВНЗ під час агітаційних бесід із представниками інститутів. При цьому обов’язковими є вивчення як професійно важливих якостей, так і життєвих цінностей, що можуть бути задоволені внаслідок виконання обраної діяльності.
Тепер зупинимося на практичному випробуванні сил. Почнемо з того, що навчання в нашому ліцеї профільно-диференційоване.
Для здібних ліцеїстів шанс реалізувати свої можливості та спробувати себе, долучатися до певної сфери діяльності – це участь в олімпіадах, зайнятість у МАН, відвідувати спеціальні та факультативні курси.
Повернемося до особливостей професійного самовизначення старшокласників. Як показує опитування, серед факторів, що впливають на вибір професій, найбільші рейтингові оцінки одержали такі: престиж професії, можливість працевлаштування, можливість підробітку. Учні вважають, що сьогодні втілити в життя свої професійні устремління набагато простіше, ніж раніше. Це пояснюється достатньою кількістю різних ВНЗ, можливістю займатися на підготовчих курсах на базі навчальних закладів міста, можливістю одержання державних стипендій (за умови наполегливої праці) тощо.
Наше завдання – навчити дітей бути конкурентоздатними, орієнтуватися у світі, де швидко змінюються запити й можливості.

Основні помилки  у виборі професії:

1. Поділ на «престижні» і «непрестижні».
2. Ототожнення навчального предмета з професією.
3. Перенесення ставлення до людини на професію.
4. Вибір під чиїмось впливом.
5. неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.
6. Вибір під впливом певних обставин.
7. Думки про легке життя.

Метафора «Повний глечик»
В одному невеликому поселенні жив мудрець і в нього був учень. Одного разу учитель вирішив показати йому одну істину. Він наказав учню принести глечик та підготувати каміння, гальку і пісок. Коли все було готове учитель попросив учня покласти до глечика каміння. Той здивувався, але наказ виконав.
- Ще можеш покласти туди каміння? – запитав учитель.
- Ні, - відповів учень.
- А скільки там камінців?
- Мабуть, не більше десятка.
Потім учитель наказав насипати гальки в глечик. Учень так і зробив.
-          А чи повний тепер глечик? – запитав мудрець.
-          Так, повний.
-          Скільки гальки ти насипав?
-           Багато, десь штук 100, а той більше.
-          А тепер візьми пісок і теж насип туди, – знову наказав учитель.
Учень почав насипати пісок. Піщинки легко проходили між камінцями і невдовзі заповнили весь глек.
-          Тепер він дійсно повний! – радісно повідомив учень.
-          Добре, – відповів мудрець, - висипай  все з глечика.
-          А тепер, - сказав учитель, - знову наповни глечик, але почни з піску.
Учень так і вчинив.
-          І гальку ще спробуй туди помістити, - далі продовжував мудрець.
Кілька маленьких камінчиків занурилось в пісок.
-          А чи ввійде тепер в глечик хоча б один камінь?
-          Ні, - впевнено відповів учень.
-          Добре, висипай і це з глечика. Отже, дивись і слухай, - сказав тоді мудрець.
-          Наше життя схоже ось на цей глечик; каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбуємося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як глечик піском. І в нашому житті не залишається місця для дійсно  важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато великих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!- сказав мудрець, повернувся і пішов геть. Залишивши учня в роздумах.


Висновок. Отже, профорієнтація - це необхідний компонент роботи соціального педагога та психолога в освітньому закладі, тому що життя нашого суспільства — це, насамперед, світ праці людей, що поринули у матеріальному й духовному виробництві, у виробництві корисних дій по обслуговуванню людини, по впорядкуванню  складних соціальних процесів. І головне, ніколи не забувайте про важливість великих цілей життя.

Немає коментарів:

Дописати коментар