четвер, 27 березня 2014 р.

Тренінгове заняття «Інфекції, що передаються статевим шляхом»

Полударова А.Л.,Соціальний педагог
Закладу «Середня загальноосвітня
 школа І-ІІ ст.-ліцей №7 м.Вінниці»


Мета: Підвищення рівня інформованості і розширення знань учасників про здоров я, здоровий спосіб життя, формування цінностей і життєво важливих переконань та напрацювання необхідних навичок відповідальної поведінки по відношенню до свого життя та оточуючих, з’ясувати, що таке ІПСШ та шляхи самозахисту від них.

Структура тренінгового заняття
№п\п
Вид роботи
тривалість
1
Вправа «Знайомство»
3 хвилини
2
Вправа «Очікування»
3 хвилини
3
Правила роботи групи
2 хвилини
4
Інформаційне повідомлення про інфекції, що передаються статевим шляхом
10 хвилин
5
Вправа (асоціативний ряд)
5 хвилин
6
Гра-руханка
3 хвилини
7
Наслідки раннього статевого життя.
5 хвилин
8
Три етапи розвитку відносин
20 хвилин
9
Контрацепція
5 хвилин
10
Підсумки заняття
5 хвилин

Знайомство (мета: познайомитись з учасниками групи, створити позитивний емоційний фон).
Кожен учасник групи пише те ім.’я, яким хоче, щоб його сьогодні називали.
По колу називають ім.’я та 2-3 якості, що найбільше характеризують особистість.
Очікування (мета: з’ясувати очікування учасників групи від тренінгового заняття).
Коротко сформулювати та записати очікування, прикріпити до дошки.
Обговорення правил роботи групи:
1. Уміти слухати один одного.
2. Говорити по черзі.
3. Дотримуватись теми.
4. Обмінюватись думками.
5. «Тут і тепер».
6. Не допускати засуджень.
7. Не давати оцінок особистоті.

Інформаційне повідомлення про інфекції,
що передаються статевим шляхом

ІПСШ – це скорочення, що означає інфекції, які передаються статевим шляхом. До ІПСШ належать сифіліс, гонорея, статевий герпес (лишай), хламідія (паховий лімфогранулематоз), трихомоніаз, вагініт (запалення слизової оболонки піхви), ВІЛ/СНІД та ін.
Існує 52 хвороби, що передаються статевим шляхом.
Мікроорганізми, які спричиняють захворювання, як правило, потрапляють в організм людини при статевих контактах. Далі вони розмножуються і розвиваються самостійно, викликаючи хворобливі прояви. Зазвичай, в людей, які захворіли на ІПСШ, все відбувається за стандартною схемою: статевий контакт, нічого підозрілого  не зауважив, що хворий зрозумів через кілька днів, тижнів або років (при ВІЛ/СНІД). Та не усвідомлення своєї хвороби за цей прихований (інкубаційний) період вже призвело до поширення ІПСШ. Кожне захворювання має свої особливості, ознаки, до кожного лікар добирає конкретні методи лікування. Але багато людей легковажно ставляться до лікування, часто йдуть за порадою не до лікаря, а до друзів, або до сумнівних спеціалістів. Це призводить до того, що кількість людей, які захворюють, зокрема на ІПСШ, зростає.
Сифіліс.
Ця хвороба викликається невеличким мікроорганізмом, який зветься спірохетою і трошки нагадує спіраль. Ця хвороба передається тільки під час статевого акту будь-якої форми. На початковій стадії на тому місці, де спірохета проникла до організму, спочатку з’являється безболісна ранка червоно-коричневого кольору, відома як твердий шанкр, тобто виразка. В період від 6 тижнів до 6 місяців після зараження на окремих частинах або по всьому тілі з’являється висипка, що не болить і не свербить. Інші симптоми захворювання: плішивість, біль у горлі, лихоманка, головний біль. Ці симптоми можуть зникнути, але якщо не лікуватись, спірохета продовжить жити в організмі і через декілька років може завдати великої шкоди важливим органам людини. Це може призвести до паралічу, сліпоти, глухоти, божевілля та навіть смерті. Для лікування сифілісу використовується пеніцилін. Треба пам’ятати, що вагітна жінка може передати сифіліс своїй дитині, а це може викликати сліпоту та деформацію кісток.
Гонорея.
Ця хвороба спричиняється бактерією, що називається гонококом, і виникає вона тільки в результаті будь-яких форм статевого контакту. Головний симптом у чоловіків – це гнійні виділення із статевого члена. У жінок це захворювання важче розпізнати, тому що типовим симптомом є лише звичайні збільшення виділень з піхви. Можливі також болі в нижній частині живота та пекучість при сечовипусканні. Симптоми можуть проявитися через 2-21 день після статевого контакту. Якщо хворобу не лікувати, то це може призвести жінку до безплідності, тому що пошкоджуються фаллопієві труби. Чоловіків ігнорування цієї хвороби також призводить до безплідності, трапляється артрит, пошкоджуються тканини статевого члена, що утруднює сечовипускання. Лікування проводиться за допомогою антибіотиків і, найчастіше, пеніциліну. Людина може уникнути захворювань гонореєю та сифілісом, якщо вона відмовиться від будь-яких форм статевих стосунків або буде користуватись презервативом. Але презерватив не дає гарантії, що захворювання не трапиться, бо він може раптово порватися або неправильно використовуватись.
Хламідія.
Ця хвороба стає все більш поширеною серед тих, що спричиняються у статевий спосіб. Практично неможливо помітити її симптоми, а ще важче лікувати її. Вона веде до безплідності, тому що у фаллопієвих трубах виникають пошкодження (рубці), що їх блокують. Згадаємо, що саме у цих трубах запліднюється яйцеклітина. У чоловіків хламідія уражає сечовід та яєчка. Симптоми захворювання бувають різні: біль при сечовипусканні, збільшення виділень з піхви у жінок, біль у нижній частині живота. У чоловіків спостерігаються виділення із статевого члену. Симптоми виявляються на 7-21 день після статевого акту. Хламідія часто супроводжується іншими, спричиненими у статевий спосіб, хворобами. В таких випадках лікар безпомилково мусить розпізнати кожну з хвороб і призначити відповідне лікування кожній окремій з них. Мати може передати цю хворобу новонародженій дитині, що може призвести до захворювання очей чи до запалення легенів. Для лікування хламідії використовуються антибіотики.

Як дізнатись, чи відбулося зараження ІПСШ?
Коли збудники ІПСШ потрапляють в організм людини, вони починають розмножуватись, викликаючи запалення в статевих органах. Вони пошкоджують слизову оболонку матки, маткові труби та яєчники в жіночому організмі, яєчка та придатки яєчок в чоловічому; можуть уражати будь-які внутрішні органи та кров. Нерідко хвороба розвивається приховано.
Основні прояви, характерні для ІПСШ:
- незвичні виділення  зі статевого члена або піхви;
- часте болюче сечовипускання; печія при сечовипусканні;
- почервоніння, виразки чи бородавки в області статевих органів, заднього проходу;
- сильне постійне свербіння в області статевих органів;
- запалення лімфовузлів в паху.
До уваги тренера!
1 ) Слід зазначити, що вислів «венеричні хвороби» вийшов з широкого вжитку.
2 ) Зробити наголос на тому, що ІПСШ не виліковуються самостійно і самолікування шкідливе для здоров’я, обов’язково потрібно звернутися до лікаря (краще з батьками).

Вправа «Асоціативний ряд»
Мета: З’ясувати, що члени групи знають про ХПСШ.
Напишіть, будь ласка, асоціації, що виникають, коли чуєте вираз ІПСШ.
Далі обговорення по колу.
До уваги тренера: висловлювання тільки по бажанню, нікого не примушувати, не коментувати.
Гра-руханка.
Мета: зняти емоційну напругу.
Кожен учасник обирає для себе назву тваринки. Хлопаючи в долоні, називає назву своєї тварини, хлопаючи по колінах, називає тварину, що обрав інший член групи. Той в свою чергу, хлопаючи в долоні, називає свою тварину і передає хід наступному члену групи.
Далі з’ясовуються умови, при яких передаються інфекції.
Обговорення наслідків раннього статевого життя.
Етапи розвитку відносин між парою:
1)    платонічний;
2)    еротичний;
3)    сексуальний.
Поділ учасників групи на команди.
Першій команді дається завдання показати платонічний етап. (Закохались, але не почали зустрічатись.)
Другій команді – еротичний етап. (Зустрілись, закохались, почали зустрічатись).
Третій команді – повний розвиток стосунків. (Гра з жувальною гумкою).
Як зробити статеве життя безпечним?

Інформаційне повідомлення «Контрацепція»

Якщо молоді люди все-таки вирішують вдатися до статевої близькості, їм слід знати, що існує багато контрацептивів для запобігання вагітності, але їх обов’язково має призначити лікар після відповідного обстеження.
До них належать: оральні контрацептиви (тобто контрацептиви у вигляді таблеток), ін’єкційні (протизаплідні уколи), внутрішньо маткові спіралі (ВМС) та ін. Кожен із цих методів має свої переваги та недоліки, тому необхідно бути обережним у їх використанні.
Оральні контрацептиви – препарати, які запобігають дозріванню та заплідненню яйцеклітини.
Внутрішньоматкова спіраль – невеликий пластиковий пристрій, який вводиться в порожнину матки і попереджує імплантування яйцеклітини в її стінку.
Ін’єкційні контрацептиви – препарати, які після введення в організм жінки здатні на кілька циклів запобігти овуляції.
Спермицидні креми, свічки, пасти, таблетки – введення в піхву цих особливих хімічних речовин дозволяє створювати перешкоду для руху сперматозоїдів і запобігати заплідненню.
Симптом-термальний метод – на підставі щоденного вимірювання базальної (в прямій кишці) температури, жінка може визначити, коли сталася овуляція і завчасно прийняти інші заходи щодо запобігання небажаній вагітності.
Найпоширенішим засобом контрацепції серед молоді є презерватив.
Презерватив – механічний засіб запобігання небажаній вагітності і хворобам, що передаються статевим шляхом. Його використання не потребує спеціального призначення лікарем. Цей метод дуже простий, зручний і доступний.
Використання презерватива було відомо ще древнім римлянам. Із поширенням християнства, коли позашлюбний статевий акт вважався великим гріхом, про існування презерватива почали забувати, лише у ХVІ ст. італійський лікар Г.Фаллопій знов запропонував використання презерватива як засобу проти поширення сифілісу в Європі. Презерватив був зроблений із тканини, змоченої у ліках. У XVII ст. у Франції почали виробляти та експортувати до багатьох країн презервативи зі сліпої кишки ягнят. Наприкінці ІХХ ст. для виробництва презерватива стали використовувати латексну гуму.
До уваги тренера! Слід наголосити, що презерватив – найдоступніший засіб для безпечного сексу; не впливає на здоров’я людини;
Надійно захищає від інфекцій, що передаються статевим шляхом та від ВІЛ/СНІД.
Слід зауважити, що:
Не можна користуватись презервативом, в якого закінчився термін придатності, бо такий презерватив може порватись.
Термін придатності зазвичай написаний на упаковці.
Зберігати презерватив слід у прохолодному, сухому місці.
Не варто носити презерватив в задній кишені джинсів.
Не можна змащувати презерватив вазеліном, олією, тобто змащувачами на жировій основі. Це порушує цілісність латексу і він пошкоджується.
Виймаючи презерватив з упаковки, необхідно бути уважним, щоб не пошкодити його нігтями. Ніколи не відкривати пакет зубами.

Що недочули, недозрозуміли, кому мало інформації, у кого є інша думка - в кабінет психолога.
На завершення пограємо гру «Мені було,.... тому що...»
По колу кожен учасник групи висловлює побажання групі одним словом.


Немає коментарів:

Дописати коментар