Тренінг для опікунів. Заняття 2

Заняття 2. 

Мотиви створення різних видів заміщаних сімей

Мета: обговорити провідні мотиви для прийому дитини в сім’ю; виявити деструктивні мотиви і їх корені; намітити можливості роботи з деструктивною мотивцией.

1. Мозковий штурм «Узяти дитину сім’ю: навіщо»?

Мета: виявити ведучі, з точки зору учасників, мотиви прийому дитини в сім’ю. Обговорити існуючі стереотипні судження. Виділити конструктивні і деструктивні мотиви.

Стати прийомними батьком. Кожну хвилину кілька чоловік у всьому світі приймає рішення узяти дитину в сім’ю.  Але лише небагато з нас наважуються стати опікунами.

«Лікарі сказали, що ми не можемо мати дітей».

«Коли дочка виросла, я подумала».

«Одного разу усією сім’єю дивилися передачу про покинутих дітей».

1. Запропонувати учасникам назвати якомога більше мотивів прийому дитини в сім’ю. Записати їх на ватмані.

2. Запропонувати учасникам аргументовано відповіди на питання, які з перерахованих мотивів є конструктивними (що вони дають дитині і батькам), які є деструктивними(інтереси кого з дитячо-батьківської пари ігноруються).

3. Обговорити з учасниками можливості трансформації деструктивних мотивів в конструктивні.

2. Практикум «Психологічний портрет приймального батька»

Мета: виявити значимі якості особи батька і дитини, які допоможуть їм досягти гармонії в стосунках, позначити зони психологічного ризику.

Група об’єднується на 2 підгрупи, які отримують завдання: «Скласти психологічний портрет батьків», «Скласти психологічний портрет прийомної дитини».

Обговорення:

1. Обговорити значимі якості особи, що характеризують прийомні батьки,  достоїнства (сильні сторони, ресурси) і недоліки (зона ризику).

2. Обговорити значимі якості  дитини, які допоможуть батькам встановити з нею гармонійні стосунки, а також ті, які можуть ускладнити стосунки.

Висновок. Що треба дитині?

Які якості повинен мати приймальний батько, щоб йому легше було здолати труднощі і порозумітися з дитиною? Як і будь-які батьки, опікуни повинні любити дітей і хотіти, щоб дитина з’явилася в їхній сім’ї. Добре, якщо приймальні батьки - люди товариські й легко встановлюють контакт з новими людьми. Прекрасно, якщо вони терплячі, відкриті новому досвіду, здатні вчитися, здатні просити про допомогу і робити її, здатні і готові приймати дитину такою, як є. Важлива якість - готовність співпрацювати з фахівцями в процесі створення прийомної сім’ї.

Приймальні батьки повинні оптимістично дивитися на життя, але в той же час прагнути долати виникаючі труднощі, конструктивно вирішувати конфлікти і знаходити вихід із складних ситуацій. Батькам простіше розумітиме дитину, якщо вони навчаться бачити, що реально стоїть за поведінкою дитини, чого потребує дитина, що випробувала вже багато неприємностей і розчарувань за своє маленьке життя.

«Яким батьком Ви хочете стати своїй дитині»? - питання, на яке фахівець повинен допомогти відповісти опікунам.

3. Практикум «Ідеальний образ всиновленої дитини»

Мета: обговорити побажання, очікування прийомних батьків відносно дитини, критерії вибору дитини.

Завдання виконується індивідуально. Учасникам пропонується висловити свою думку про побажання, очікування опікунів відносно дитини, критеріях вибору дитини.

Обговорення. В ході обговорення відзначаються схожість і відмінності ідеалів, вплив особових переваг на вибір дитини. Учасникам пропонується мотивувати свій вибір.

Висновок. Майбутнім батькам необхідно враховувати вплив особових переваг на вибір дитини.

4. Вправа «Знайти один одного»

Мета: формування навички визначення найбільш вдалих варіантів вибору, що поєднує потреби дитини і можливості прийомної сім’ї.

Кожен учасник отримує картку з характеристикою особливостей особи і обставин дитини і очікувань батьків. Завдання - об’єднатися в пари(знайти найбільш відповідну пару).

Потреби « дітей» :

Дитина, що піддалася сексуальному насильству, потребує прийомної сім’ї, яка допоможе їй здолати наслідки того, що сталося.

Дівчинка 12-ти років з штучною ниркою потребує прийомної сім’ї, яка допоможе їй в майбутньому придбати корисну професію.

Дитина потребує прийомної сім’ї, але хоче підтримувати стосунки зі своєю кровною сім’єю.

Дитина-казах потребує прийомної сім’ї.

Дитина потребує сім’ї, яка могла б також узяти на постійне виховання її сестру.

Дитина, схильна до раптових спалахів роздратування, потребує прийомної сім’ї, щоб навчитися нормально виражати свої почуття.

Дівчинка 5-ти років, не здатна ходити, потребує прийомної сім’ї. Дитина ніколи не зможе жити самостійно.

Маленька дитина від ВІЛ-інфікованої матері(сам з негативними ВИЧ-показателями) потребує прийомної сім’ї.

Дівчинка-підліток потребує прийомної сім’ї.

Хлопчик-підліток потребує прийомної сім’ї, щоб набути необхідних навичок для самостійного життя.

Можливості « батьків»:

Сім’я може       усиновити   розумово-підлягаючого   зберіганню дитину-інваліда, який   зможе   жити  самостійно, коли    стане дорослим.

Сім’я може узяти на виховання дитину, що піддалася сексуальному насильству, для того, щоб допомогти їй здолати наслідку того, що сталося.

Сім’я може узяти на виховання дитину східної зовнішності.

Сім’я готова усиновити дівчинку-сироту 3-х років, з не дуже великою затримкою в розвитку.

Сім’я хоче усиновити дитину, яка була б вдячна їй за теплоту і турботу.

Сім’я може узяти на виховання дитину, яка хоче підтримувати стосунки зі своєю кровною сім’єю.

Самотня людина хоче узяти на виховання дитину, яка житиме з ними впродовж довгого часу.

Сім’я може узяти на виховання декілька дітей (братів або сестер).

Сім’я готова узяти на виховання дівчинку-підлітка.

Сім’я може усиновити дитину, що не має проблем із здоров’ям.

5. Підведення підсумків зайняття

Учасникам пропонується висловити, що нового, важливого і корисного для себе вони дізналися на зайнятті.

Висновок.

Як бачите, у кожної сім’ї своя історія. Хтось вирішив узяти дитину випадково. Хтось виношував цю думку роками, довго і тяжко. Хтось не може мати своїх дітей або, навпаки, хоче мати велику сім’ю.

Але є дещо загальне, що об’єднує цих людей: бажання поділитися любов’ю і ніжністю з дитиною, потурбуватися про неї.

Рішення узяти у свою сім’ю дитину, що залишилася без піклування батьків, - дуже нелегкий і відповідальний крок. Люди роблять цей крок під впливом різних обставин.

Це може бути бажання стати батьками і подарувати свою любов маленькій людині. Чи бажання допомогти конкретній дитині набути сім’ї. У будь-якому випадку це рішення гідно поваги.