УРОК-КАЗКА «ЗЛОДІЙ І МАСКА»

Мета: познайомити учнів з поняттями «конформізм» та «лицемірство»; навчити завжди відповідати за власні вчинки та свою поведінку; виховувати почуття гуманності, доброти, справедливості, чесності і гідності.

Цільова аудиторія: учні 1-2-х класів

Хід уроку

Організаційний момент

Оголошення теми уроку

Прочитання казки «Злодій і маска» соціальним педагогом (вчителем)

Жив  якось мудрий король з своєю прекрасною дочкою. Коли наступила пора принцесі виходити заміж, король оголосив, щоб кандидати в женихи з’явилися в палац для відбору. Було поставлено тільки дві умови: мати хорошу репутацію (вимога короля) і бути красивим (вимога принцеси).

Серед людей, що дізналися про це, був один злодій. Життя, повне злочинів і обману, наклало відбиток на його обличчя. Зморшки брехні і зради спотворили його зовнішність, але колись він був красенем. Природна хитрість не давала йому спокою, і злодій вирішив боротися за руку принцеси. «Я придумаю, як обійти інших», - подумав він. Він таємно відвідав знаменитого виробника масок і замовив маску, яка повертала йому зовнішність безневинної юності.

За допомогою маски злодієві вдалося легко пройти перші тури відбору. Спочатку, повертаючись вечорами додому, він сміявся над тим, як легко йому вдалося обдурити радників короля. «Ну і дурні ж вони!» - думав він, розглядаючи в дзеркалі своє справжнє обличчя.

Проте через декілька тижнів він зрозумів, що справа йде не так просто. Злодій залишився в числі останніх двадцяти претендентів на руку принцеси,  і їхні фотографії були надруковані у всіх газетах. Тепер репортери весь час товпилися біля дверей його будинку і ставили питання, на які йому зовсім не хотілося відповідати. Злодій прикидався скромним і говорив, що, напевно, не пройде подальший відбір і що його особисте життя не представляє ніякого інтересу. Він більше не ризикував знімати маску навіть вночі і жив в постійному страху викриття.

Незабаром його сповістили, що він залишився в числі останніх кандидатів. Розуміючи, що у разі викриття його чекає страта, злодій вирішив бігти з країни. Але коли він виходив з будинку, його вітали два солдати, прислані королем. Було надто пізно. У день останнього туру злодій відправився до палацу, чекаючи самого гіршого. Проте, в нього ще була надія, що не він виявиться обранцем принцеси. Проте дівчина вже ухвалила рішення і говорила з іншими кандидатами дуже не довго, просто з ввічливості.

Потім вона узяла його за руку і сказала батьку: «Ось він».

У відчайдушній спробі уникнути викриття злодій відвів короля убік. «Ваша величність, - сказав він. – Це велика честь для мене, але мені необхідний час на підготовку. Чи не можна відкласти заручення на один рік?»

Король з радістю погодився. Звичайно, справжнім наміром злодія було при першій нагоді втекти геть з країни. Проте це виявилося не можливим. Тепер він став другою за популярністю людиною в королівстві. Натовпи роззяв постійно збиралися навколо його будинку в надії хоч мигцем побачити майбутнього короля. Його запрошували виголошувати промови, бути присутніми на церемоніях і (що було гірше всього!) цілувати немовлят. Він ненавидів немовлят! І при цьому йому треба було зберігати видимість чести і гідності, прагнучи відповідати тій брехні, на яку прирікала його маска. Він проклинав себе за те, що купив її. Цілий рік йому довелося терпіти ці муки, і ніхто не здогадувався, що за зовнішністю благородної людини ховалася душа злодія.

Нарешті настав день Королівського Заручення. Упевнений, що його чекає викриття і смерть, злодій відправився в палац з важким серцем. Принцеса вийшла зустріти Свого обранця, і він попросив її залишитися з ним на короткий час наодинці. Дівчина подумала: «Можливо, він мене поцілує!». Але натомість він кинувся до її ніг.

 - Ваша Королівська Величність, - заплакав злодій. – Я повинен зробити жахливе зізнання. Чи можете Ви пробачити мене? - І він повідав їй всю історію обману і розповів, що він зовсім не прекрасний принц. А потворний злодій. Після того, як він закінчив, наступило довге мовчання. Нарешті Принцеса заговорила.

 - Я пробачу тебе, - сказала вона. – Але тільки за однієї умови. Зніми маску і покажи мені, який ти насправді!

  Насилу він примусив себе піднести руки до обличчя. Тремтячи від сорому і страху, він зняв маску і обернувся до принцеси.

 - Чудовисько! – закричала вона і дала йому ляпас.

 - Так, так, я знаю. - бурмотів він – Я.

 - Що це за дурний жарт? – знову закричала принцеса. – Чого ти добиваєшся?

 - Що Ви хочете сказати?

 - Візьми це, - сказала вона і дала йому дзеркало.

Він поглянув у дзеркало. Потім в подиві кілька разів перевів погляд з дзеркала на маску і знову на дзеркало. Там була одна й та сама особа!

За той рік, що йому довелося прожити як добра і порядна людина, його обличчя змінилося. Та що обличчя, він сам змінився! Доброчинні вчинки змінили не тільки його зовнішність, але і характер, хоча він сам з початку не відчував цього. Але сумнівів не було: він змінився.

На щастя, принцеса скоро відмітила забавну сторону того, що всього відбулося. «Підемо! – сказала вона. - Давай зробимо вигляд, що нічого цього не було». І пара відправилася на зустріч з Королем. Потім, коли вони стали новими правителями країни, люди стали вважати колишнього злодія наймудрішим і найсправедливішим королем зі всіх, що коли б то не було правили їх народом.

Обговорення казки. Визначення ідеї твору

Соціальний педагог (вчитель). Отже, казка завершена. Про що ж вона?

Очевидно, що основна ідея цієї казки полягає в тому, що порочна людина, пристосовуючись до вимог благородного життя, непомітно для себе стає добродійною особою. Чи виправдана така ідея?

Предмет сумнівів – наше негативне відношення до самого факту пристосування. Зазвичай його називають лицемірством або конформізмом.

Конформізм - зміна індивідом установок, думок, сприйняття, поведінки і так далі відповідно до тих, які панують у даному суспільстві або групі. При цьому панівна позиція не обов’язково повинна бути виражена явно або навіть взагалі існувати в реальності. Властивість особистості, що виражається в схильності до конформізму, називається «конформність».

Лицемірство - поведінка, що прикриває нещирість, зловмисність удаваною щирістю, чеснотою.

У яких випадках ми визнаємо цінність, корисність конформізму, а в яких – засуджуємо його?

Так, наприклад, в щоденному житті ми спостерігаємо прояви конформізму, які сприймаємо зовсім природно: умовчуємо те, що може бути неприємним для наших друзів; погоджуємося з точкою зору, яка здається нам невірною; деколи підкоряємося несправедливим вимогам; виступаємо з «потрібними» мовами. Мабуть, не так просто судити про дійсну цінність пристосування до середовища, про вплив конформізму на особу.

- Чому Злодій став гарним Королем? Обґрунтуйте вашу думку.

Вправа «За» та «Проти»

Учні об’єднуються у дві міні-групи: одна «За», друга – «Проти» і відстоюють вчинок Принцеси, дізнавшись, що її наречений Злодій.

-Як повела себе Принцеса дізнавшись правду про Злодія? Чому?

-Чи повірила вона словам гарного хлопця?

-А якщо чоловік, знявши маску виявився старим і потворним – вона одружилася б з ним?

Підведення підсумків уроку

Вадим Щорс