пʼятниця, 21 лютого 2014 р.

Права дитини – права на майбутнє


Правовою освітою та вихованням треба займатися з раннього дитинства, коли дитина тільки вступає в колектив, учиться жити в суспільстві.
Права дитини. Це твоя можливість бути щасливою, незалежною в своїх поглядах, виборі свого творчого життєвого шляху. Але в реалізації дитячих мрій потрібна педагогічна допомога, допомога батьків аж до того часу, поки ти не станеш самостійною.
Людям різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри - рівні права.

Це один із основних принципів загальної Декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 р. Права людини починаються з прав дитини. Дитина має всі загальнолюдські права: право на життя; право на рівність; право на особисту безпеку та свободу; право на рівний захист законом; право на захист від усіх форм дискримінації; право на здоров'я; право на рівність на робочому місці; право на свободу від тортур та інших нелюдських, жорстоких або принизливих дій та покарань. Це підтверджено в Конвенції про права дитини, що прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 р. і набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 р. Цей документ створений для того, щоб захистити права дитини і надати якнайкращі умови для розвитку та реалізацій її прав.
У Конвенції підкреслюється, що дитина має право на свою думку і на те, щоб її почули, право на те, щоб при вирішенні будь-яких питань, що стосуються дитини, її інтереси враховувалися якнайкраще.
Декларація про права інвалідів, проголошена ООН 9 грудня 1975 року, закріплює права за людьми з особливими потребами користуватися усіма правами, які містяться у Декларації. Право на медичне обслуговування та реабілітацію, на освіту, на допомогу, на послуги із працевлаштування й інші види обслуговування, що дозволять їм максимально виявити свої можливості та здібності і прискорять процес їх соціальної інтеграції чи реінтеграції.
Ніхто не може насильницьки примусити дитину робити те, що їй неприємно чи може завдати шкоди. Але дитина повинна знати, що це не звільняє її від навчання у школі чи від виконання якоїсь роботи вдома. Батьки та держава несуть відповідальність за те, щоб дитина виросла освіченою, вихованою, культурною людиною - це теж записано в Конвенції про права дитини. А от втручатися в особисте життя дитини, читати її листи чи записи або робити спроби виселити її з квартири - це вже порушення дитячих прав.
Держава має обов'язок захищати дитину від усіх форм насильства і жорстокого поводження. Все, що принижує дитину і робить їй боляче - це порушення її прав.
Терпіти це не потрібно. Є люди, які можуть допомогти. Дитина може звернутися в соціальну службу для молоді, яка є в кожному районі міста або в районному центрі, яка опікується цими питаннями. Можна звернутися до шкільного психолога. Зателефонувати на телефон довіри. Ці служби анонімні. Якщо дитина знаходиться далеко - можна порадитися з дорослим, якому вона довіряє і який її не зрадить. Не потрібно залишатися наодинці зі своїми проблемами. Головне потрібно знати - безвихідних ситуацій немає!
Певно, в Україні - так само як і в інших державах, ще далеко не завжди забезпечуються права, що декларуються в Конвенції. Але якщо дитина знатиме свої права, то їй легше буде захистити себе.
Тільки не треба забувати - такі самі права має кожна людина.
Реалізуючи свої права, дитина повинна поважати права інших, поставити себе на їхнє місце.

     Спробуй зробити це - і ти побачиш, як зміниться світ і люди, що тебе оточують.


Заклад «Фізико – математична гімназія № 17 Вінницької міської ради»
Соціальний педагог  Савчук Ірина Сергіївна

Немає коментарів:

Дописати коментар