Digital Clock and Date

понеділок, 2 грудня 2013 р.

Маленькі секрети уважного педагога


Знайомство з особистістю кожного з учнів починається в той момент, коли вчитель вперше входить до класу. Поза учня в момент привітання (стоячи в проході, стоячи за партою чи сидячи за нею) дає можливість оцінити його ставлення до вчителя: відкритість до контакту, обережну позицію, відмову від контакту. Поза учня під час слухання показує, наскільки людина відкрита до отримання інформації. Якщо дитина сидить нахилившись вперед, то вона уважно сприймає знання, якщо відхилившись назад и розгойдуючись на стільці – демонструє протест. Недарма ця поза так дратує вчителів.
Іноді учень починає сповзати зі стільця вниз, «захищаючись» столом від потоку інформації чи від агресивного педагога, який начебто «лізе в душу». Така поза здебільшого  властива замкнутим дітям. «Виховані», тобто привчені до приховування незалежних жестів і дій, почнуть в даній ситуації дивитись в парту, «невиховані» - у вікно.

Поза учня, що притиснувся грудьми до парти, у поєднанні з виникаючою через це сутулістю демонструє перевантаженого відповідальністю трудягу. «Перекос» вліво, «серце у шлунок» - здебільшого захисна поза з намаганням закрити своє «Я». Тільки відчувши впевненість у відсутності агресії від педагога, така дитина сяде прямо.
Розміщення зошита при написанні також досить інформативне. Чим поперечніше розміщений на столі  зошит, тим більший ступінь протесту в поведінці дитини. Іноді, особливо ранимі пробують закрити зошит від вчителю рукою чи підручником. Пам’ятайте, діти закривають зошит рукою, боячись покарання за можливу (!) помилку чи через високу ступінь замкнутості. Якщо школярі ставлять на парті підручники при читанні матеріалу, то це також жест захисту від покарання. Правда, в цьому випадку діти здебільшого захищають своє право на розслаблення та перепочинок. Для відпочинку діти використовують перекладання ручок, пеналу, закопування в рюкзак. Якщо побачили ці ознаки – знайте, що пора зробити паузу, переключити увагу учнів.
Манера піднімати руку для відповіді говорить про розвинений ступінь впевненості у навчанні. Жадібні діти рідко відривають руки від парти, щедрі та контактні з однокласниками – легко. Викрикування з місця демонструє невпевненість у цікавості вчителя до особистості цього учня та в цікавості та повазі з боку однокласників.
Вихід до дошки – це для невпевненої дитини завжди стрес. Слабкі, ранимі діти встають до класу боком та відповідають учителю; самовпевнені позери встають впритул до дошки, егоїсти – до першої парти, спираючись на неї; ті, що прагнуть підвищити свій статус, намагаються стати на місце вчителя.
Якщо з місця відповідає лідер класу, діти повернуться до нього обличчям, відвернеться тільки суперник, який при заминці підказувати не буде. Якщо відповідає учень, що займає середнє положення в ієрархії класу, підказувати будуть тільки друзі. Вигнанець заминкою викличе насмішки, а не підказки.
При відповіді учня з місця можна багато чого сказати про спосіб його підготовки чи готовності до відповіді. Якщо, після того як вчитель задав запитання, учень похапцем листає підручник – він практично його не читав. Але якщо він старанно шукає визначену сторінку, значить матеріал він вчив.
Школярі часто не розуміють, що саме їх бентежить: складність запитання, що потребує обдумування, чи нерозуміння самого запитання. Якщо після заданого запитання діти почали крутитися в пошуках «найрозумнішого» - запитання складне, якщо завмерли – запитання незрозуміле.
Учень, який під час опитування позіхає, не нудьгує, а нервує и напружено думає; той, хто малює,  старається переключитися на спокійну операцію, щоб справитися зі своїми нервами; той, хто дивиться у вічі вчителю, хоче відповісти сам.
Також багато інформації про особистість школяра дає його поведінка у складній навчальній ситуації, при дефіциті часу для роботи чи дефіциті знань. Егоцентрична дитина починає вимагати привілеї та звинувачувати вчителя; «борець за справедливість» (для учнів) – доводить неможливість виконати таку роботу «за законом»; той, хто бажає зняти з себе відповідальність за свої помилки –говорить, що в таких умовах ніхто нічого не напише; трудяга – мовчки працює; експлуататор чужих мізків – шукає, у кого б списати.
Цікаві також спостереження за способами вивчення в класі. Діти з переважно слуховою пам'яттю будуть повторювати матеріал про себе, закривши очі; з переважно зоровою – вчитуватися; з моторною – обводити текст.
Взагалі, вивчення особистості дітей у навчальній діяльності може дати для розуміння їх душевного складу не менше, а деколи й більше спеціалізованих анкет.

Інформацію підготувала практичний психолог ВТЛ Базалійська Л.П.
м. Вінниця 2013

Немає коментарів:

Дописати коментар