Буклет Фази групової взаємодії

«Знайти себе неможливо –

себе можна створити»

Д.Депп

«Та обставина,

коли людина володіє уявленням про своє «Я», безкінечно возвеличує ії над усім живим,

завдяки цьому –

вона особистість »

Е.Кант

Фаза групової  взаємодії	Характеристика фази	Основні психологічні компоненти, на які необхідно зважати увагу	Психологічні рекомендації
Фаза адаптації	У цей період особистість перед тим, як проявити свою індивідуальність, активно засвоює норми й цінності, що існують у групі. У неї виникає об’єктивна необхідність “бути такою, як усі”, що досягається за рахунок деякого уподібнення з іншими особами групи.	За неможливості подолання труднощів адаптаційного періоду (дезадаптація), можуть проявитися якості конформності, невпевненості, залежності, низький рівень комунікації, непродуктивна праця.	Емоційна підтримка, емпатійні бесіди, пояснення норм та правил взаємодії в колективі, формування неформальних відносин, створення адекватного відношення серед членів колективу “умов сприйняття”, концентрація уваги на позитивному характері взаємодії.
Фаза індивідуалізації	Вона пов’язана з максимальним намаганням індивіда виявити себе як особистість. Це відбувається за рахунок активного пошуку засобів та способів для виявлення своєї індивідуальності, її фіксації. Отже, процеси, властиві цій фазі, породжуються суперечностями між необхідністю “бути таким, як усі” і прагненням індивіда до максимальної персоналізації	Якщо на етапі індивідуалізації він не отримує підтримки, не відчуває взаєморозуміння, це викликає агресивність, негативізм.	Пояснення безпосередніх обов’язків в колективі, визначення характеру взаємодій, профілактика конфліктів, попередження деструктивних суперечок, попередження деструктивної критики, конкретизація правил колективної взаємодії, стимуляція успіху, підтримка ініціатив.
Фаза інтеграції	Передбачає формування в індивіда новоутворень особистості, які відповідають необхідності групового розвитку і власні потребі брати активну участь у житті колективу.	З одного боку, властиві цій фазі процеси детерміновані суперечністю між намаганням індивіда бути ідеально представленим своїми особливостями в групі, а з другого – потребою і здатністю групи прийняти, схвалити та культивувати лише ті його індивідуальні властивості, що сприяють її розвитку і розвитку його як особистості. Якщо суперечність не усунена, настає етап дезінтеграції. Це спонукає особистість ізолюватися від групи чи деградувати, або спільноту – витіснити її зі своїх рядів.	Профілактика ізоляції, підкріплення результатів роботи, визначення факторів що негативно впливають на роботу, оптимізація умов праці, подолання негативних установок в колективі, розвиток індивідуальних здібностей, активізація продуктивної взаємодії, забезпечення компромісної поведінки в процесі прийняття рішень

 Матеріали підготувала

практичний психолог ВТЛ

Базалійська Л.П.