АКТИВІЗУЮЧА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА МЕТОДИКА «БУДЬ ГОТОВИЙ»

    Ми, вашій увазі, пропонуємо методику "Будь готовий!", розроблену доктором психологічних наук, професор факультету МДУ імені М.Ломоносова М. Пряжниковим.

Мета цієї методики – підвищити в старшокласників рівень усвідомлення своєї готовності до різних видів професійної праці.

Дану методику можна використовувати при роботі з класом чи групою, а можна – при індивідуальній профконсультації, в останньому випадку її можливості відчутно розширюються.  Проводячи роботу з класом, встигаємо розглянути тільки орієнтовну готовність учня до вибору професії, а в індивідуальному варіанті можна побачити і здібності до професії, і мотивацію до якої-небудь діяльності, і рівень власного усвідомлення того чи іншого вибору. Так само, як і інші активізуючі опитувальники, методика «Будь готовий!» ні в якому випадку не повинна сприйматися як тільки психодіагностичний засіб. Її головна мета – активізація самопізнання людини та її роздумів про власні можливості, що так чи інакше сприяє успішності самовизначення.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ

Учні отримують бланк відповідей (див. нижче).

Потім психолог пояснює учням інструкцію. Він каже, що зараз учням буде запропонований переліг трудових дій. Учні повинні оцінити, чи змогли б вони на даному етапі свого розвитку успішно виконати кожну з цих дій. Для цього потрібно використати для самооцінки шкалу від 0 до 10 балів. Якщо та чи інша дія є для учнів важкою, то навпроти неї ставиться невисокий бал. Якщо вони вважають, що легко справились би з цією дією, то навпроти ставиться високий бал. Потрібно звернути увагу учнів на те, що тут йде мова не про їхнє бажання, а тільки про їх можливості та здібності. Всі бали проставляються справа від номера твердження в графі «Самооцінка».

Психолог зачитує «Перелік трудових дій», а учні на бланках оцінюють наскільки вони готові виконати кожну з цих дій. Як і при роботі з іншими активізуючи ми методиками, психолог може коментувати і уточнювати окремі твердження. Це відрізняє дану методику від «Справжніх» тестів, де подібні коментарі неприпустимі.

Необхідно зазначити, що при зачитуванні деяких тверджень, наприклад «Виконувати «брудну» роботу, яка може супроводжуватися неприємним запахом, пилом, сирістю, шумом» (№17), доцільно нагати учням, що мова йде саме про їхні здібності. Навіть якщо «брудна» робота (чи інші явно непривабливі трудові дії) для когось надто неприємні, але він усе-таки легко виконує їх, то треба ставити високий бал. І навпаки, якщо яка-небудь дія подобається, легкої виконує, то треба ставити високий бал. І навпаки, якщо яка-небудь дія подобається, але добре виконати її зараз людина не може, то в бланк виставляється невисокий бал.

Далі психолог зачитує приблизні норми по кожній трудовій дії, окремо для юнаків та окремо для дівчат. Учні в цей час проставляють в бланкові відповідей у графі «Відповідність нормі» бали, що відповідають нормі: якщо вони попадають в норму (включно), то ставиться «0», якщо більше норми – «+1, якщо менше – «-1». Наприклад, якщо на перше запитання хтось з юнаків оцінив свої можливості в шість балів, а норма для юнаків з цього питання відповідає інтервалу від 4 до 8 балів, то ставиться «0».

Потім кожен учень підраховує алгебраїчну суму своїх балів (+1,0, -1) і записує її в нижній частині бланку відповідей. Одержаний таким чином результат також співставляється із загальною для всіх нормою. Такою нормою є результат від -5 до +6 балів.

Якщо одержаний результат попадає в дану норму (включно), то скоріше всього, загальна самооцінка підлітка адекватна, якщо результат вище норми – самооцінка завищена, якщо нижче норми – занижена. (Звичайно, такі висновки про завищену чи занижену самооцінку носять умовний характер, тому що деякі підлітки здатні успішно виконувати найрізноманітніші дії. Тим більш, що наведені в методиці норми далекі від ідеальних і служать не стільки для психодіагностики, скільки для активізації самопізнання підлітків).

Однак ці висновки про самооцінку знадобляться в подальшому – при загальній оцінці готовності учнів до конкретних професій.

Психолог звертається до класу і просить назвати ті професії, готовність до яких учні хотіли би перевірити. В результаті на дошці повинен з’явитися список із 8-12 професій.

  Далі за допомогою «Меню професій» визначається, чи є такі професії в методиці, то поряд з виписаними професіями проставляються їх порядкові номери з цього списку. Якщо професій, які цікавлять підлітків, не виявиться в  переліку, то можна за згодою з учнями розглянути близькі до них професії.

У «Меню професій» нами включені деякі види професій, які традиційно в подібний перелік не включають: бомб, волоцюга, жебрак, квартирний злодій, повія, рекетир, торговець наркотиками. Але в сучасних умовах саме такі способи заробітку викликають у підлітків підвищену цікавість, і психолог повинен проявити до цих «професій» підвищену увагу, інакше такі види діяльності будуть обговорювати з підлітками зовсім інші люди. Не потрібно боятися говорити з учнями про подібні «професії», тому що підлітки жваво обговорюють їх у своєму оточенні. То нехай краще професійні психологи тримають ці обговорення хоч під якимось контролем… Психологи ми, на кінець, чи ні!

ЯК ПРИКЛАД

Далі психолог показує на прикладі, яким чином визнається готовність до професії. Учні повторюють за психологом відповідні підрахунки, а в подальшому самостійно визначають готовність до тих професій, які їх цікавлять. Кожен школяр може перевірити свою готовність як мінімум до чотирьох професій.

Права частина бланку відповідей ділиться на чотири частини, в кожній з яких оцінюється готовність до якоїсь професії (ми наводимо приклад визначення готовності до професії «програміст»).

Детальний розрахунок готовності до професії «програміст» наведений в таблиці «Приклад розрахунку готовності до професії «програміст»).

Спочатку в бланк записується назва професії «програміст». Потім в списку «Набір професій» відшукується професія «програміст», де відмічені номери відповідних даній професії трудових дій і значимість цих дій для успішної роботи, виражена в балах. Усе це записується в бланках відповідей у відповідну графу.

Далі справа, поряд з показниками значимості дій, записуються ті відповіді (бали самооцінки), які раніше виставив у своєму бланку учень. Наприклад, перша трудова дія (слідкувати за показниками приладів) – 7 балів; третя (виконувати розрахунки) – 5 балів; вісімнадцята (переносити монотонну роботу) – 3 бали тощо. Після цього показники множаться на відповідні бали самооцінки підлітка, потім одержані результати додаються. Загальний показник готовності підлітка до професії, виражений у відсотках, записується знизу. Якщо він нижче за 60-70%, то можуть виникнути сумніви в готовності цього учня до даної професії.

Потрібно також врахувати самооцінку підлітка. Якщо вона – завищена, то одержаний показник готовності до професії «програміст» множиться на корекційний коефіцієнт 0,7, якщо занижена – на 1,3, а якщо самооцінка адекватна, то ніяких корекцій можна не робити.

У наведеному прикладі вийшов невисокий показник готовності і дорівнює 47%, ми його помножили на корекційний коефіцієнт 1,3 і в підсумку вийшло 61,1%, що говорить про добру готовність до професії.

Аналогічно учні самостійно підраховують свою готовність до інших, найбільш цікавих для себе професій. Інколи виявляється, що в когось з’являється бажання розглянути 6-8 і більше професій (тоді учні виконують розрахунки на додаткових аркушах). Психолог у цьому випадку зачитує показники з професій, що цікавлять підлітків, в індивідуальному порядку.

Під час індивідуальної роботи

При використанні методики в індивідуальній роботі (чи в роботі з мікрогрупою в 3-5 осіб) загальна логіка процедури зберігається, але з’являється можливість зробити істотні доповнення.

Трохи розширюється інструкція, де учневі пропонується не тільки оцінити свої можливості («можу») використовувати ті чи інші дії, але й своє бажання виконувати ці дії («хочу»)  і навіть необхідність виконання такої роботи (своєрідне «треба»). Після зачитування психологом кожної трудової дії учень в трьох колонках на бланкові відповідей проставляє відповідну самооцінку, використовуючи шкалу від 0 до 10 балів.

На жаль, для підсумків, і окремо, для визначення самооцінки в методиці пропонуються приблизні норми, які застосовуються лише до здібностей учнів (див.таблицю «Приблизні норми»). Але за бажанням психологи можуть одержати такі норми для своїх регіонів. Порядок одержання таких норм наведений в довідниках: Словник-довідник з психологічної діагностики / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.К. – Київ: Наукова думка, 1989; Загальна психодіагностика / Під ред. А. А. Бодалева, В.В. Столина. – М.: МДУ, 1987.

При індивідуальній роботі оцінюються не тільки здібності, але й бажання і необхідність займатися подібною роботою.

ПЕРЕЛІК ТРУДОВИХ ДІЙ

1.      Слідкувати за показами приладів, за інформацією на екрані, дисплеї.

2.      Працювати з текстами (багато читати, вивчати що-небудь).

3.      Виконувати розрахунки (на комп’ютері, калькуляторі, усно).

4.      Багато креслити, малювати.

5.      Вести записи, друкувати на комп’ютері, друкарській машинці.

6.      Багато говорити, виступати перед аудиторією, розмовляти з людьми.

7.      Бути чемним, послужливим, вміти подобатись і догоджати клієнтам.

8.      Дотримуватися дисципліни на роботі та субординації (правила підлеглості).

9.      Керувати технікою (машинами, станками, агрегатами).

10.  Обробляти що-небудь вручну або за допомогою простих засобів.

11.  Часто працювати на відкритому повітрі, на природі (у будь-яку погоду).

12.  Багато запам’ятовувати під час роботи.

13.  Часто їздити (у відрядження, експедиції).

14.  Швидко реагувати на зміну ситуації, уміти переключати увагу.

15.  Перевіряти, контролювати, оцінювати що-небудь або кого-небудь, ставити діагноз.

16.  Бути обережним та передбачливим, виконувати правила безпеки (ризикувати, але з розумом).

17.  Виконувати «брудну роботу» (яка може супроводжуватися неприємним запахом, пилом, вологістю, шумом).

18.  Переносити одноманітну, монотонну роботу.

19.  Терпіти насмішки, грубість.

20.  Переносити тривалі фізичні навантаження (багато ходити, виконувати різноманітні рухи, тиск, переносити вібрацію, перепади температури).

21.  Уміти організовувати, керувати людьми.

22.  Володіти іноземною мовою.

23.  Уміти постояти за себе, з честю виходити з конфліктних ситуацій.

24.  Не обманювати інших і самого себе (кажуть, що це не кожному дано).

25.  Уміти не перейматися (не хвилюватися, що від вашої роботи комусь буде погано).

26.  Часто працювати ввечері та без вихідних.

27.  Уміти самостійно приймати важливі рішення (і відповідати за них також самостійно).

28.  Уміти взаємодіяти з колегами, працювати  в колективі (без скандалів).

29.  Уміти тихо й спокійно роздумувати, мріяти на роботі (і так заробляти собі на хліб).

30.  Постійно слідкувати за собою, тренуватися, репетирувати, бути в добрій формі.

31.  Свято вірити в що-небудь (у велику ідею, в Бога, в обожнювану людину, в начальника).

32.  Постійно придумувати на роботі що-небудь нове і незвичне.

33.  Створювати красу, вміти цінувати прекрасне.

34.  Бути проворним, вміти працювати швидко.

МЕНЮ ПРОФЕСІЙ

1. Автослюсар.
2. Агроном.
3. Артист драматичного театру.
4. Археолог, етнограф.
5. Бібліотекар.
6. Бомж, волоцюга, жебрак.
7. Будівельник-монтажник.
8. Вихователь в дитсадку, яслях.
9. Водій міського автобуса.
10. Водій-далекобійник.
11. Геолог.
12. Дизайнер (технічна естетика).
13. Дільничний міліціонер.
14. Домогосподарка (виховання дітей, створення затишку в житлі, обслуговування чоловіка).
15. Економіст.
16. Екскурсовод-перекладач.
17. Інженер на промисловому виробництві.
18. Інспектор ДПС.
19. Касир-оператор касових апаратів (в магазині, в банку).
20. Квартирний злодій.
21. Керівник, менеджер.
22. Комерсант.
23. Конструктор (кресляр-конструктор).
24. Кухар (у престижному ресторані).
25. Лікар-терапевт.
26. Лікар-хірург.
27. Лісник, інспектор рибнагляду.
28. Льотчик.
29. Майстер телеательє.
30. Манекенниця, фотомодель.
31. Матрос, рибалка на сейнері.
32. Машиніст потягу.
33. Металург.
34. Монах, людина-самітник, послушник.
35. Офіцер армії (десантні війська).
36. Офіціант.
37. Перекладач (текстовий переклад).
38. Перукар.
39. Письменник, поет, публіцист,журналіст.
40. Повія.
41. Пожежник, рятувальник.
42. Політичний діяч, дипломат.
43. Приймальниця білизни в пральні, хімчистці.
44. Прикордонник (сухопутний кордон).
45. Провідник залізничних потягів.
46. Програміст.
47. Продавець в кооперативному кіоску.
48. Продавець.
49. Психолог, психотерапевт.
50. Редактор, коректор.
51. Рекетир.
52. Священик, пастор
53. Секретар-референт.
54. Сільський механізатор (комбайнер, тракторист).
55. Слюсар-ремонтник.
56. Спортсмен-професіонал.
57. Станочник широкого профілю (токар, фрезерувальник).
58. Стюардеса.
59. Таксист.
60. Тваринник (зоотехнік).
61. Тілоохоронець, охоронець.
62. Торговець наркотиками.
63. Учений-експериментатор (науковий співробітник на біо-, метеостанції).
64. Учений-теоретик (біолог).
65. Учитель середньої школи.
66. Фотокореспондент.
67. Художник, скульптор.
68. Чиновник, службовець, інспектор.
69. Шахтар, прохідник.
70. Швець з пошиття верхнього одягу.
71. Ювелір.
72. Юрист (адвокат).

Активізуюча методика "Будь готовий!" наводиться за книгою Пряжников Н.С. Методы активизации профессионального и личностного самоопределения: Учебно-методическое пособие . - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : Издательство НПО "МОДЭК", 2002.- 400с. - (Серия "Библиотека школьного психолога).- С. 316-331.