Звідки беруться діти? Малечі про найсокровенніше

Звідки беруться діти? Малечі про найсокровенніше

Ну, что эта любовь,

Что знаю я о ней?

Увидела в окно,

Придумала во сне.

Ці слова з пісні популярної співачки Ані Лорак відповідають уявленню маленьких дітей про дорослі почуття. Спочатку це банальне копіювання гуляючих закоханих парочок, героїв улюблених серіалів, відносин між батьками, сусідами, родичами. А потім? А потім – доросле життя.

  

Де мене знайшли: в капусті чи відібрали у лелеки?

Усім відома фраза: «Тебе знайшли в капусті». Так каже тато. «Тебе принесла лелека», - запевняє мама. Маленька дитина не може зрозуміти, як це її знайшли в  капусті. Капустою ж торгують на базарі або супермаркеті. Буду й собі шукати там братика чи сестричку. А чому лелека, а не ворона?

Є й інші пояснення сучасних батьків про походження дитини. З нами люб’язно погодилась зустрітися молода мама двох дітей Аліна Слободинська.

- Скільки років твоїм дітям?

- У мене 2 діток: Максим 8 років і Яна 5 рочків

- Коли вони в тебе запитали, звідки вони взялися, як народилися, як ти їм це пояснила?

-З Максимом мови про те  звідки беруться  діти взагалі розмов не виникало. Він знав, що малюки живуть в мами в животику. Коли я була вдруге вагітна, то він розмовляв з «пузком», розказував, що він братик, його звати Макс і йому 2 рочки. Мріяв назвати «лялю» Наф-наф або Нуф-нуф.

Доня теж знала, що дітки беруться з маминого животика, а про те, як вони туди потрапляють запитала років в 4. Я розказала про те, що якщо люди люблять одне одного, то  в тата є насінинка і він садить її мамі в животик. З тієї насінинки виростає дитинка і її потім витягують з животика, так як вона бачила в мене шрам від кесарського розтину , то питань більше не було. Недавно Яна цю «версію» озвучила, на що Макс відреагував словами: « Ви в це вірите? Ото ви дурненькі!». На наше прохання розповів, що взагалі-то все не так. За його словами у  якійсь річці плаває велике яйце і до нього тисяч, пливуть тисячі,  а точніше  мільйони  головастиків. Найшвидший пробиває яйце і так получаються діти. Сказав, що бачив таке кіно. Нам більше додати не було чого…

Перші питання на «секретну і соромну» тему

Починаючи з трирічного віку, з’являються сексуальні інтереси до протилежної статі.  Необхідно розпочинати формувати готовність до співробітництва хлопчаків та дівчаток, щоб у майбутньому не виникло труднощів у спілкуванні з протилежною статтю. Але для початку, з ними треба про це поговорити.

Задовольнити цікавість малечі більшість тат і мам не знають як.

Оксана Піскова

Вони сподіваються, що школа чи вулиця надасть відповіді на «секретні та соромні» питання. Але поспілкувавшись з Оксаною Миколаївною Пісковою - соціальним педагогом загальноосвітньої школи № 11 м.Вінниці, ми зрозуміли, що більшість батьків й у дорослому оточенні, не можуть вільно говорити на інтимну тематику. «Ми поступово починаємо віддалятися від радянських стереотипів, але до розкутості, нам ще далеко. Незважаючи на те, що усі спокійно дивляться на сексуальні сцені по телебаченню навіть удень, але вважають, що дітям про це потрібно знати тільки у  восьму, а то й у десятому класі. На мою думку, це запізно, – і додала пані Оксана: - Я, як мама, своїм маленьким донечкам, вже пояснила звідки беруться діти, і як правильно дбати про гігієну та про своє здоров’я. І коли вони досягнуть підліткового віку, я зможу пояснити їм про негативний вплив тютюну та алкоголю на репродуктивну систему, про наслідки ранніх дошлюбних інтимних стосунків».

«У більшості дітей початкової школи вже завершилося дозрівання головного мозку, врівноважуються процеси збудження та гальмування, – говорить вчитель біології Вінницького технічного ліцею Полєшко Руслан Анатолійович. – У цьому віці вже з’являються сексуальні інтереси до протилежної статі і необхідно вчителю сформувати готовність до співробітництва хлопчаків та дівчаток, щоб у майбутньому не виникло труднощів у спілкуванні з протилежною статтю. Доцільно розпочинати навчати першачків на уроках азам статевого виховання в ігровій формі».

П’ять статей людини

Існують дорослі, які дотримуються позиції «освіченого західного світу» про п’ять статей людини. Ви запитаєте, які це? Усім відомі дві. Ось тут ви помиляєтесь. Як пояснив мені батько підлітка це: чоловіча, жіноча, середня, гомосексуальна та лесбійська. Він вважає, що дітей не можна виховувати в приналежності до певної статі,  підлітки мають право вибирати свою статеву приналежність.

Ірина Володимирівна Бабошина пояснила, що її діяльність,

Ірина Бабошина

як медичного психолога при лікарні, спрямована на сприяння обізнаності батьків з питаннями виховання та розвитку дітей, інформування майбутніх матерів, щодо психологічних аспектів вагітності, пологів, материнства. «Проводжу окремо роботу з татусями. А розповідати про п’ять статей, визнаю не доцільно. Кожен має право на власну точку зору. Вважаю, що батьки самі вправі обирати як виховувати дитину. Якщо батько з мамою вважають, що дитина має привілей обирати не тільки релігію, а й стать – це їхнє право й їхнє дитя», - додала пані психологиня.

Граючись - навчайся

«Вийдіть з класу хлопчики – мені потрібно поговорити з дівчатами, потім вийдіть дівчата – мені потрібно поговорити з хлопцями». Це до болі відома усім фраза класного керівника. А чи надасть класний керівник фахову відповідь на питання сучасних дітей? Коли діти 7-8 класу вже цікавляться методами контрацепції і тестами на вагітність, і як ними користуватись.

«Мені мама не дозволяє відвідувати Центр планування сім’ї і лекції з даної теми, бо вважає, що мені ще зарано. А як прийде час, обіцяла сама зі мною поговорити про відносини з хлопцями», - розповідає 13-річна  Ярослава. Це буває в тому випадку, коли мама для доньки є кращою подругою. А якщо ні? А може так статися, що вже пізно про це говорити?

Чи потрібно про відносини між дівчиною і хлопцем розповідати  підлітку – одне з головних питань, яке стоїть перед батьками. Статистика по Вінницькій області свідчить, що за рік 25 дівчит віком до 15 років стає мамою, й стільки ж хлопців -  батьком. Інші школярки роблять аборт. А коли їм вчитися, закохуватися, розставатися?

Найчастіше запитання до дитячого гінеколога: «Моя дівчинка ще цнотлива?» На що досвідчений фахівець відповідає: «Це лікарська таємниця. А якщо вас цікавить це питання – запитайте у своєї доньки».

Час проходить дуже швидко і ви не встигнете озирнутися, як ваша дитина вже не дошколярик, а випускник загальноосвітньої школи і вже готова покинути батьківську домівку та оселитися у великому місті. А ви так і не наважилися з нею поговорити про найтаємніше - «секретну» тему. Але пригадується, що колись ваша дитина розповідала вам, що з нею на цю тему вели бесіди в школі, організовували зустріч з медичним психологом  і ви подумаєте: «Добре, що моя дитина озброєна необхідними знаннями, які їй дороможуть у житті». Хочеться побажати вам: любіть ваших дітей і приділяйте їм більше уваги!

Коментар фахівця

 Черниш Ольги Анатоліївни практичного психолога  закладу «НВК:СЗШ І-ІІІ ст. – гімназії № 1» м.Вінниці.

Ольга Черниш

Працюючи шкільним психологом вже не перший рік, до мене щоденно звертаються дівчата й хлопці на консультацію з приводу відносин між двома статями, як довести хлопцю своє кохання, чи варто їхати з друзями за місто на вихідні, як сказати «ні» хлопцю, дівчині. Працюючи з учнем-клієнтом на одну з цих тем, ти спілкуєшся з ним не як з дитиною, а як з дорослою людиною, яка поступово набуває життєвого досвіду, але треба пам’ятати, що твоя порада – інструкція до дій.

З учнями та їхніми батьками проводжу бесіди, тренінги, ігри, відеолекторії, зустрічі зі спеціалістами, метою яких є максимальна просвіта і профілактика.

Мені б хотілося, як психологу, щоб підлітки робили усвідомлений, відповідальний вибір, тому що це їхнє життя -  наше майбутнє.

Вадим Щорс