вівторок, 12 лютого 2013 р.

Вплив гуманістичного виховання на соціокультурний світ підростаючого покоління



Гуманістичне виховання у сучасному суспільстві повинно формувати сучасну мобільну, соціально активну, толерантну особистість. Кожна людина створює свій мікрокосмос, своє середовище існування, в якому виражає свій багатогранний творчий потенціал. Почали з’являтися нові парадигми освіти й виховання за якої проблема гуманізації набуває більш глибокого і якісно нового змісту, а характер розв’язання її завдань  визначає ступінь їхнього впливу на шляхи майбутнього розвитку суспільства. Однією з основних характеристик гуманізації є закладання в особистість загальнолюдських цінностей, в основі яких - ідеали добра, справедливості, служіння народові.
Виникає назріле питання чи поєднуються цінності, що пропагуються засобами масової інформації, кожною конкретною сім’єю з освітніми цінностями, бо ж  вони дуже сильно впливають на  формування особистості на соціокультурний світ людини та, особливо, дитини.
До основних чинників, що суттєво впливають на соціокультурний світ дитини відносяться:
1.     засвоєна культура, де ми під терміном «культура» розуміємо, що це частина людського оточення, створеного самими людьми (М. Херсоковіц).
На думку Н.  Боритко, людина у взаємодії з культурою вступає у такі відносини:
  • людина засвоює культуру, є об’єктом культурної дії, приймаючи типові риси, характерні для свого суспільства;
  • людина функціонує в культурному середовищі як носій і представник культурних цінностей, відстоює цінності та цілісність культури, в якій протікає його буття;
  • людина створює культуру, розвиває і заглиблює культурні традиції і цінності, будучи сам суб’єктом культурної творчості.

2.     взаємовідносини з іншими людьми (родичі, близькі, однолітки, вчителі) - це носії і творці культури, у взаємовідносинах з якими відбувається становлення особистості.
3.     оточуюче середовище -  де безпосередньо взаємодіє дитина й відбувається становлення людини, як особистості. У мікросередовищі дитина пізнає життя з позитивної або негативної сторони, вчиться спілкуватися з однолітками та дорослими, обирає одну із соціальних ролей у взаємовідносинах з друзями (стати лідером у дворовій зграї дітей чи підкоритися комусь), проявляються позитивні та негативні риси характеру.
4.     цілеспрямована діяльність - направлена на входження дитини у соціум повноцінною особистістю.
5.     природна активність самої дитини - проявляється в різних видах інтелектуально-творчої діяльності (навчання, спілкування, взаємовідносини).

Особливе місце у формуванні соціокультурного світу дитини посідає оточуюче середовище, одним з його представників є співтовариство людей, у якому кожна група виробляє свою особисту систему поглядів на світ, свою картину світу. Однією з таких груп є неформальні молодіжні об’єднання - субкультури.
Поняття «субкультури» неодноразово торкалися у своїх працях такі відомі дослідники та науковці як І. Д. Звєрєва, А. І. Капічина, А. Й. Капська, Я. Корчак, В. О. Луков, Л. В. Мардахаєв, А. В. Мудрик, Т. Ф. Олєксєєнко, М. В. Осоріна, С. С. Пальчевський, А. Л. Полударова, С. С. Сергєєв, О. В.Столяренко, А. В. Шариков та ін. Відповідно, у сучасній науці субкультуру прийнято розглядати як  систему цінностей, установок способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи.
Під молодіжною субкультурою розуміють культуру певного молодого покоління, яке володіє загальними стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та переконань. В складний період переходу із дитинства в доросле життя виникає дуже багато проблем, які не здатні вирішити молоді люди. деякі підлітки вступивши до неформальної групи просто уникають проблем. Є й у підлітків і інші цілі для вступу до неформальної групи – нагнати страху на сусідів або вчителів, у інших перспектива познайомитися з дівчиною на основі спільних інтересів (наприклад, вправна їзда на мотоциклах – він і вона – рокери) або знайти співрозмовника, який би зміг тебе перш за все вислухати.  У даної групи ровесників, яким властиві ті ж проблеми, які мають ті ж цінності та ідеали. Для полегшення переходу із однієї крайності в іншу і необхідна молодіжна субкультура, яка акумулює в собі досвід вирішення всіх життєвих проблем, накопичений багатьма поколіннями молоді.
Серед соціальних причин виникнення молодіжної субкультури найбільш важливими є такі:
1) ріст доходів середнього класу молодіжного суспільства;
2) поява нових засобів запису і поширення музикальної продукції (радіоприймачів, музичних центрів);
3) ріст науково-технічного прогресу.
Вчені вважають, що молодіжній субкультурі сучасності властиві такі риси:
1. Переважно відпочинково-рекреативна спрямованість. Поряд із комунікативною (спілкування один із одним) відпочинок виконує в основному рекреативну функцію (більшість опитаних старшокласників та студентів зазначили, що під час відпочинку їхнє улюблене заняття – пасивний відпочинок), пізнавальна функція не реалізується зовсім, або в незначній степені. Рекреативні відпочинкові орієнтації підкріплюються змістом сучасних теле- і радіопередач.
2. «Вестернізація» (американізація) культурних потреб і інтересів. Цінності національної культури як класичної так і народної витісняються стереотипами масової культури, які орієнтовані на поглиблення цінностей «американського способу життя» в його примітивному відтворенні.
3. Пріоритет споживацьких орієнтацій. Споживацтво проявляється як в соціокультурному, так і в інших сферах життя.
4. Слабка індивідуальність та винахідливість культури. Вибір тих чи інших культурних цінностей найчастіше пов’язаний із груповими стереотипами, а також із престижною ієрархією цінностей в неформальній групі спілкування. Групові стереотипи і ієрархія цінностей пов’язані із статевою належністю, рівнем освіти, місцем проживання, та навіть національністю.
5. Позаінституційна культурна самореалізація. Дослідження довели, що відпочинок молоді здійснюється поза закладами відпочинку, найчастіше поряд телевізора. Зазначу, що сьогодні більшість молодіжних та підліткових телепередач є низькопробними.
6. Відсутність етнокультурної самоідентифікації. Це пов’язане із тим, що народна культура (традиції, звичаї, фольклор) більшість молоді сприймають як глибокий пережиток минулого.
Неформальні молодіжні об’єднання  діють за таким принципом: «Я – ми – вони»,  де
«Я» – кожен член неформального об’єднання,
«Ми» – усі члени цього об’єднання,
«Вони» – всі хто не входить до неформального об’єднання
Російський науковець С. С. Сергєєв запропонував наступну класифікацію молодіжної субкультури:
– романтико-ескапістські (хіпі, індіаністи, толкіністи, байкери);
– гедоністично-відпочинові (мажори, рейвери, репери);
– радикально-конструктивні (панки, екстремістські політизовані субкультури лівого і правого напрямку);
– кримінальні (гопники, любери).

Соціально-психологічною службою у  Вінницькому технічному ліцеї було проведено опитування за анкетою «Моє ставлення до молодіжних субкультур».

Анкета
«Моє ставлення до молодіжних субкультур»

1. Які ти знаєш неформальні молодіжні організації?
______________________________________________________
2. Як ви ставитесь до молодіжних субкультур?
А) позитивно
Б) негативно
3. Чи є в тебе друзі, які входять до неформальних молодіжних організацій?
А) так
Б) ні
4. Чи схвалюєш ти спосіб самовираження через демонстративний зовнішній вигляд?
А) так
Б) ні
5. Чи пішов би ти по напрямку популярних молодіжних субкультур? (емо, готи, скінхеди)
А) так
Б) ні
В) на деякий час
6. Чи відомо тобі про негативні вчинки, які скоїли члени неформальних організацій?
А) так
Б) ні
7. Чому, на твою думку, підлітки захоплюються ідеями неформальних організацій? __________________________________________________
8. Що, на твою думку, впливає на формування ціннісних  орієнтацій  молоді?
а) сім'я
б) друзі
в) «вулиця»
9. До кого ти звернешся  вразі потраплянні в складну життєву ситуацію?
          - батьки;
- учитель;
- практичний психолог;
- однолітки, друзі;
   - сам вирішу.
Дякуємо за співпрацю!

Об’єктами анонімного опитування були учні  8-11 класів, вік яких від 11 до 16 років (опитано 240 респондента), серед них:
- учнів 8 класу  (3 класи) – 75 осіб;
- учнів 9 класу  (3 класи) – 78 осіб;
- учнів 10 класу (1 клас) – 24 особи;
- учнів 11 класу (3 класи) – 63 особи.
На перше запитання, яке було сформулювало наступним чином «Які ти знаєш неформальні молодіжні організації?», учні Вінницького технічного ліцею відповіли наступним чином:
учні 8 та 9 класу 100% зазначили такі неформальні молодіжні субкультури, як: емо, готи, скінхеди, панки, репери та гопи. Також більшість учнів 8 класу вписали у бланк анкети – металісти, ска, хіп-хопери, рокери, глазур, цивіли. Учні 9 класу вказали, ще, крім вище перелічених, такі: антифашисти, растамани, хули, байкери, сатаніти, неонацисти, фанки, стрейт-ейджери.  1% опитаних серед учнів 9 класів написали, що «не знають жодної неформальної молодіжної субкультури».
учні  10 класу вказали наступні неформальні молодіжні організації: емо, готи, панки, скінхеди, репери, панки, металісти, сатаніти, гопники, хіпі, позери, стрейт-ейджери. 1 учень не вказав жодної молодіжної неформально організації.
учні 11 класу зафіксували у бланках анкет такий перелік неформальних молодіжних субкультур: емо, готи, скінхеди, гопники, панки, металісти, riverboys, рубашники,репери, фрутіс, сатаніти, растамани, джанкої.

 Таблиця загальних даних по паралелях 8, 9, 10, 11 класах та загальні дані по ліцею.
Запитання
8 — 11 клас
Загальні результати
(240 особи)
8 клас
(75 осіб)
9 клас
(78 осіб)
10 клас
(24 осіб)
11 клас
(63  особи)
К-сть
%
К-сть
%
К-сть
%
К-сть
%
К-сть
%
2. Як ви ставитесь до молодіжних субкультур?
А) позитивно
Б) негативно



31
40



41%
54%



35
39



45%
50%



9
15



37%
63%



22
39



35%
60%



97
133



41%
55%
3. Чи є в тебе друзі, які входять до неформальних молодіжних організацій?
А) так
Б) ні





51
24





68%
32%





40
37





51%
47%





15
9





63%
37%





30
33





48%
52%





136
103





56%
43%
4. Чи схвалюєш ти спосіб самовираження через демонстративний зовнішній вигляд?
А) так
Б) ні






31
44






41%
59%






27
50






35%
64%






10
14






41%
59%






19
43






30%
69%






87
151






36%
63%
5. Чи пішов би ти по напрямку популярних молодіжних субкультур? (емо,готи,скінхеди)
А) так
Б) ні
В) на деякий час





4
57
13





5%
76%
17%





10
55
11





13%
71%
14%





3
16
5





13%
67%
20%





7
52
4





11%
83%
6%





24
180
33





10%
75%
13%
6. Чи відомо тобі про негативні вчинки, які скоїли члени неформальних організацій?
А) так
Б) ні






61
13






81%
17%






53
22






68%
28%






20
4






84%
16%






51
12






81%
19%






185
51






77%
21%
8. Що, на твою думку, впливає на формування ціннісних       орієнтацій  молоді?
а) сім'я
б) друзі
в) "вулиця"





34
42
49





45%
56%
65%





23
40
30





29%
51%
38%





10
14
12





41%
59%
50%





26
34
33





41%
54%
53%





93
130
124





39%
54%
51%
9. До кого ти звернешся  вразі потраплянні в складну життєву ситуацію?
батьки;
вчитель;
психолог;
однолітки, друзі;
сам вирішу.




44
13
8
35
43





59%
17%
11%
47%
57%





59
7
9
33
31





76%
9%
12%
42%
40%





17
17
3
11
13





71%
71%
13%
46%
54%





41
15
3
62
40





65%
24%
5 %
98%
63%





161
16
23
141
127





67%
22%
10%
59%
53%
Також, 4 % респондентів (10 осіб) зазначили, що нейтрально відносяться до молодіжних субкультур;
1 %  опитаних серед учнів 9 класу не відповіли  на 3 запитання, а на 4 питання 1 учень з  9 класу відповів «не знаю»;
на 5 питання 3 особи (2 %), з них: 2 особи не відповіли на дане питання, а  1 учень вказав, що вже належить до неформального молодіжного об’єднання;
2 % опитаних  не відповіли на 6 питання.
Учні середньої школи  на 5 запитання «Чи пішов би ти по напрямку популярних молодіжних субкультур?» вказали, що вступили б до лав неформальної молодіжної організації (субкультури) —  до готів, а учні старшої школи — до скінхедів.
На сьоме запитання «Чому, на твою думку, підлітки захоплюються ідеями неформальних організацій?», учні ліцею  зазначили:
—   це спосіб самовираження, стиль життя;
—   не хочуть бути пересічними громадянами, привернути до себе увагу;
—   у підлітків перехідний вік;
—   через сімейні проблеми (не вистачає уваги, домашнього тепла, любові з боку батьків);
—   це спосіб неправильного виховання;
—   бо мають багато вільного часу, нема чим зайнятися, відсутність захоплень;
—   не мають власної думки;
—   потрапляють під вплив однолітків або старших друзів, які захоплюються даними ідеями;
—   знаходять нових друзів зі схожими ідеями і поглядами на життя, світоглядом;
—   в неформальних організаціях підлітки знаходять розуміння, моральну підтримку, захист, можуть бути самими собою;
—    виховуються у неблагополучних сім’ях;
—   з’являються спільні інтереси;
—   щоб виглядати дорослими, незалежними;
—   дань моді;
—   підняти свій статус у суспільстві, групі однолітків;
—   це цікаво, оригінально, круто;
—   це їх бачення світу;
—   демонстрація свого душевного стану;
—   бажають змінити щось у житті.
На 9 запитання «До кого ти звернешся  вразі потраплянні в складну життєву ситуацію?» учні 8 класу вказали: що звернулися вразі потрапляння в складну життєву ситуацію до Бога (1% респондентів), 1 % опитаних (1 учень) — що не знають до кого б звернулися.
Резюмуючи вище викладене, відзначимо наступне: субкультура - це сукупність соціально-психологічних ознак (норм, цінностей, стереотипів, смаків тощо), які впливають на стиль життя і мислення певних номінальних і реальних груп людей і дозволяють їм утверджувати себе як «ми», відмежованому від «вони» (інших представників соціуму).  
Отже, на сьогоднішній день психолого-педагогічним завданням є гуманістичне виховання підростаючого покоління, навчання  учнів толерантного ставлення до різних соціальних груп, етносів, націй та формування  духовності, духовних цінностей та пріоритетів.
Вадим Щорс

Немає коментарів:

Дописати коментар