ЛЕКЦІЯ «ЯК ЗАПОБІГТИ ПРИВОДУ ДО ВІДДІЛКА МІЛІЦІЇ?»

Розпочнемо нашу лекцію з невеличкої анкети «Молодь і протиправна поведінка».

1. Яка, на вашу думку, основна причина, що спонукає молодь до протиправних дій?

а) вплив алкоголю та наркотиків;

б) низький рівень доходів сім'ї;

в) захист себе і близьких;

г) упевненість у безкарності;

ґ) солідарність із компанією;

д) бажання розважитися.

2. Яке ваше ставлення (негативне, позитивне, допустиме в окремих випадках, важко відповісти) до таких протиправних дій:

а) крадіжок;

б) застосування фізичної сили щодо іншої особи;

в) вживання спиртних напоїв;

г) вживання наркотичних речовин;

ґ)азартних ігор;

д)проституції;

є)самогубства.

3. Як часто ви палите, вживаєте спиртні напої, токсичні речовини?

а) не вживаю;

б) щоденно.

4. З ким би ви хотіли провести бесіду з питань профілактики правопорушень?

а) з лікарем;

б) з юристом;

в) з представником правоохоронних органів.

5. Чи ваші батьки, спілкуючись з вами, торка­ються проблем правопорушень, уживання алко­голю, тютюнопаління, уживання наркотиків:

а) так;

б) ні;

в) інколи.

Відповіді на питання анкети були проаналізовані представниками міліції.

Спілкуючись зі старшокласниками, представник правоохоронних органів зупинився на деяких проблемах.

Щоб не потерпіти від злочину та уникнути інших неприємностей

1. Не гуляй сам і не шукай собі пригод у небезпечних місцях (на пустирях, будівельних майданчиках, у лісосмугах тощо).

2. Пам'ятай, що надмірна цікавість не веде до добра: не чіпай знайдені предмети, не втручайся у справи інших, особливо у сварки та бійки, почувши постріли, тікай в інший бік.

3. Не ходи вулицями у пізній час без дорослих, намагайся виглядати чистим і охайним, аби не справляти враження бездоглядного.

4. Будь обережним, коли заходиш до під'їзду. Якщо там темно, дочекайся сусідів.

5. Ніколи не відчиняй двері квартири стороннім людям.

6. Не спілкуйся з підозрілими особами, відмов­ляйся від їхніх доручень щось кудись віднести чи передати на словах.

7. Не дозволяй незнайомцям заманити себе у пастку — не вір обіцянкам, відмовляйся від подарунків або запрошень «у гості».

8. Не вживай речовин сумнівного походження, що можуть викликати отруєння чи втрату само­контролю. Май на увазі, що правопорушення, скоєне у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, обтяжує провину.

9. Не будь надто самовпевненим, у сумнівній ситуації звернися за допомогою до будь-кого з дорослих (зроби вигляд, ніби вони — твої знайомі).

10. Уникай місць, де збирається збуджений натовп та можливі порушення громадського порядку.

11. Під час проведення масових заходів не при­вертай до себе уваги зухвалою поведінкою, гучними вигуками, незвичним одягом.

12. Не наближайся до п’яних, а також тих людей, які поводяться дивно й можуть бути здатними на непередбачені дії.

13. Не носи з собою предмети (ніж, кийок, патрони тощо), наявність яких може викликати підозру або бути поставлена у вину; а ось учнівський квиток, паспорт чи інше посвідчення особи тобі не завадять.

14. Не вдавай із себе героя, будучи в небезпеці, тікай у людне чи освітлене місце, користуйся міліцейським свистком, що завжди має бути напоготові.

Якщо ж усі запобіжні заходи не допомогли і тебе затримують

1. Не тікай, не чини опір: краще потрапити до міліції, ніж під колеса автомобіля чи до лікарні.

2. Будь чемним з працівниками міліції, не на­магайся залякати їх своїми «впливовими» батьками.

3. При можливості проси друзів якнайшвидше повідомити про твоє затримання власних батьків. Не роби дурниць, не потрапляй у міліцію «за компанію».

4. Не бреши працівникам міліції: якщо не хочеш казати правду — мовчи та плач; але й не дозволяй себе залякати: не давай свідчень проти себе, не бери на себе зайвого — кожен має відповідати за свої вчинки сам.

5. Знай, що права та інтереси неповнолітніх захищає Закон; якщо тебе затримано, вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та роз’яснення власних прав.

6. У якій би ролі ти не потрапив до міліції( потерпілого , свідка чи правопорушника) , твої права відстоюватимуть законні представники, насамперед, це батьки чи особи, котрі їх заміняють, а, при потребі , й фахівці (адвокат, педагог, лікар).

Незнання закону не звільняє від відповідальності, отже знай:

1. Якщо ти малолітній правопорушник, то тобі і твоїм батькам доведеться нести передбачену Законом відповідальність.

2. До 11 років дитина не має права бути засуд­женою, але за її вчинки відповідають батьки або особи, котрі їх заміняють: вони можуть бути оштрафовані або змушені відшкодувати заподіяні дитиною збитки.

3. Бездоглядну дитину віком до 15 років після встановлення її особи та всіх обставин, що призвели до її бездоглядності, відповідні органи передають на виховання спеціально призначеним опікунам або до відповідних виховних закладів.

4. Підлітки віком від 15 до 18 років можуть бути віддані під нагляд опікунів або до відповідних виховних закладів.

5. Неповнолітні віком від 11 до 18 років можуть бути притягнуті до відповідальності за неналежну поведінку (систематичне ухилення від навчання та праці, бродяжництво, жебрацтво, дрібні злочини тощо) й направлені за вироком суду чи за рішенням уповноважених служб у справах неповнолітніх на перевиховання до спеціальної школи (професійного училища).

6. Закон установлює кримінальну відповідальність за протиправні дії з 16 років.

7. Неповнолітні, яким на момент вчинення тяж­кого злочину (вбивства, зґвалтування, грабежу, злісного хуліганства тощо) виповнилося 14 років, можуть бути за вироком суду позбавлені волі строком до 10 років, з відбуванням покарання у виховно-трудовій колонії.

8. Якщо заподіяний злочин не становить великої небезпеки для суспільства, до неповнолітнього можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру (наприклад, відшкодувати заподіяні збитки власною працею).

Пам’ятай:

1. Працівники міліції мають право затримати пі­дозрілого неповнолітнього тільки на три години для з’ясування його особи. Відлік часу починається з моменту складання протоколу про затримання.

2. При складанні протоколу краще бути ввічливим і чемним, давати тільки загальну інформацію про себе (прізвище, ім'я, вік та адресу).

3. Якщо ти приховуватимеш ці відомості, і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити на 30 діб до дитячого приймальника­-розподільника для встановлення твоєї особи. Звичайно, перебування в цьому закладі не піде тобі на користь.

4. Про затримання мають бути негайно пові­домлені твої батьки або особи, які їх заміняють.

5. Важливо, щоб протокол затримання був оформ­лений правильно, тому прочитай його уважно і зверни увагу на зазначені в ньому дату і час затримання, бажано запам'ятати зміст протоколу, а також прізвища та посади працівників міліції, дії яких, можливо, доведеться оскаржити.

6. Про свої потреби та права краще вести розмову не з рядовим міліціонером, а з офіцером, бажано з працівником інспекції у справах неповнолітніх.

7. Тобі зобов’язані надати медичну допомогу при пораненні, хронічній хворобі (наприклад, діабеті), дозволити скористатися туалетом, ти маєш право зателефонувати батькам.

8. Тебе не мають права тримати у камері попе­реднього затримання разом із дорослими.

9. Щире розкаяння може полегшити твою долю: краще, щоб тебе вважали наляканою дитиною, ніж досвідченим і самовпевненим злодієм.

10. Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції прокурора у випадках, передбачених законом: коли неповнолітній був затриманий на місці злочину, впізнаний як злочинець свідками, на його одязі виявлені сліди злочину (наприклад, плями крові) або в нього виявлено знаряддя злочину (зброя тощо).

11. Міліція не має права допитувати тебе інакше, ніж у присутності твоїх законних представників — батьків, адвоката, педагога, лікаря; адвокат має бути допущений до участі у твоїй справі не пізніше 24 годин після затримання; через 72 години тобі має бути пред'явлено звинувачення або тебе повинні звільнити, передати на поруки чи на підписку про невиїзд.

12. Якщо впродовж 30 діб твої батьки чи опікуни не будуть знайдені, то рішенням комісії у справах неповнолітніх тебе буде відправлено до закритого виховного закладу. Звісно, туди краще не потрапляти.

13. Якщо ти потрапив до відділення міліції або до дитячого приймальника-розподільника, не вдавай із себе «крутого». Придивляйся до того, як поводяться інші, будь слухняним і мовчи. Якщо знаєш якісь цікаві історії та анекдоти — розваж інших, але не перестарайся, аби не перетворитися на блазня. Будь готовим до «приколів» і насильства. Зберігай почуття гумору й будь готовим постояти за себе, не жалійся, якщо тебе образили. Уникай участі в «іграх заради цікавості», нікому не довіряй, ні про що не проси, не дозволяй іншим принижувати себе.

14. Якщо тебе помістили до слідчого ізолятору — справи кепські, стережися, наслідки можуть бути трагічні. Слухай тільки порад свого адвоката та не втрачай надії на краще.

15. У слідчому ізоляторі неповнолітні повинні зна­ходитись окремо від дорослих.

16. Якщо тобі довелося побувати у міліції в будь-якій ролі (свідка, потерпілого або правопорушника), головне — зробити з цього правильні висновки. Про такі випадки іншим краще не розповідати: це не додасть тобі ані слави, ані авторитету, а радше викличе непотрібні розмови та чутки.