Профільне навчання — це вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх
потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання
старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що
забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації
навчального процесу.
Мета профільного навчання – забезпечення можливостей для рівного доступу
учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової
допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання
особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в
умовах реформування сучасного суспільства.
Профільне навчання спрямоване на набуття старшокласниками навичок самостійної
науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх
інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей,
прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основними завданнями
профільного навчання є:
1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і
професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в
процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
2) виховання в учнів любові до праці, забезпечення умов для їхнього
життєвого і професійного самовизначення, формування готовності до свідомого
вибору і оволодіння майбутньою професією;
3) формування соціальної, комунікативної, інформаційної, технічної,
технологічної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування
молоді щодо майбутньої професійної
діяльності;
4) забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою і
професійною освітою відповідно до обраного профілю.
Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:
—
фуркації (розподіл учнів за
рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);
—
варіативності й
альтернативності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного
забезпечення);
—
наступності та неперервності
(між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);
—
гнучкості (змісту і форм
організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);
—
діагностико-прогностичної
реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації
на профіль навчання).
Структура профільного
навчання
Профіль навчання – це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає
поглиблене і професійно зорієнтоване
вивчення циклу споріднених предметів.
Профіль навчання визначається з урахуванням освітніх потреб замовників
освіти; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи;
соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону; перспектив
здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді.
Профільне навчання здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний,
природничо-економічний, фізико-математичний, технологічний,
художньо-естетичний, спортивний. Їх набір відповідає
соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним
розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру,
науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються
різноманітні навчальні профілі. Їх орієнтовний перелік наведений у додатку.
Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.
Зміст і структура навчальних
профілів.
Система профорієнтації є підсистемою загальної системи трудової підготовки
школярів, безперервного навчання й виховання, ціль яких — всебічний розвиток
особистості, гармонійне розкриття всіх творчих сил і здатностей, формування
духовної культури підростаючого покоління. Вона реалізується рішенням комплексу
вищезгаданих завдань, що забезпечують професійне самовизначення учнів.
Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має,
по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку
до майбутньої професійної діяльності.
Профорієнтація, будучи цілісною системою, складається із взаємозалежних
підсистем (компонентів), об'єднаних спільністю
цілей, завдань і єдністю функцій [13].
Організаційно-функціональна
підсистема —
діяльність різних соціальних інститутів, відповідальних за підготовку школярів
до свідомого вибору професії, що виконують свої завдання й функціональні
обов'язки на основі принципу координації.
Логіко-змістовна підсистема — професійна освіта учнів, розвиток
їхніх інтересів і схильностей,
максимально наближених до професійних
(професійна консультація, професійний підбор, соціально-професійна
адаптація).
Особистісна підсистема — особистість школяра розглядається як
суб'єкт розвитку професійного самовизначення. Останнє характеризується
активною позицією, тобто прагненням до творчої діяльності, самовираженням і
самоствердженням у професійній діяльності; спрямованістю, тобто стійкою
домінуючою системою мотивів, переконань, інтересів, відношенням до засвоюваних
знань і вмінь, соціальних норм і цінностей; рівнем моральної й естетичної
культури; розвитком самосвідомості;
презентацією себе, своїх здібностей, особливостей характеру.
Процес професійного самовизначення обумовлений розширенням і поглибленням
творчої, суспільно-значимої (трудової, пізнавальної, ігрової, комунікативної)
діяльності учнів, формуванням моральної естетичної і екологічної культури.
Управлінська підсистема припускає збір та обробку інформації про процеси, явища або стани системи
профорієнтації, вироблення програми дій, регулювання процесу реалізації й
розробку рекомендацій з її вдосконалювання. Програма керування
профорієнтацією шкіл є складовою частиною керування соціально-економічним
розвитком району, міста, регіону.
Всі підсистеми профорієнтації взаємозалежні між собою й у цьому
взаємозв'язку здобувають нові, інтегративні якості.
Система профорієнтації виконує такі функції:
1.
діагностичну функцію;
2.
навчальну функцію;
3.
формуючу функцію;
4.
розвиваючу функцію.
Профорієнтація є безперервним процесом і здійснюється цілеспрямовано на
всіх вікових етапах.
Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та
курси за вибором.
Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої
освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й
завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки
старшокласників визначаються державним загальноосвітнім стандартом.
Профільні загальноосвітні предмети – це цикл предметів, які
реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Вони обов’язкові
для учнів, які обрали даний профіль навчання. Профільні предмети вивчаються
поглиблено. Особливостями вивчення є: більш глибоке і повне опанування понять,
законів, теорій, передбачених стандартом освіти; дотримання системного викладу
навчального матеріалу, його логічного упорядкування; широке використання знань
із споріднених предметів; застосування активних методів навчання, організація
дослідницької, проектної діяльності учнів. Поглиблене вивчення саме циклу
предметів запобігає вузькій спеціалізації, яка здебільшого не відповідає
реальним потребам, інтересам старшокласників (нерідко їх цікавить не один
предмет, а група предметів, не одна професія, а ряд близьких професій).
Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за
рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах
діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.
Зміст профільних предметів реалізується за рахунок варіативної та
інваріантної складових змісту загальної середньої освіти.
У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування
змісту предметів на різних рівнях:
1. Рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого
їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; хімія та біологія у
профілі інформатика або їх інтегрований варіант у цих профілях).
2. Академічний рівень —
обсяг змісту достатній для подальшого
вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних
предметів, які є не профільними,
але базовими або близькими до профільних
(наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі
або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).
Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним
загальноосвітнім стандартом.
3. Рівень профільної підготовки
– зміст навчальних предметів поглиблений,
передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і
математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у
хіміко-біологічному профілі).
Профільних
предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх
галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології,
біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де
профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика,
географія) вивчається за програмою академічного
рівня.
Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях
природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися
інтегрований курс “Суспільствознавство”, а у профілях суспільно-гуманітарного,
художньо-естетичного і спортивного напрямів – “Природознавство”.
Курси за вибором – це навчальні курси, які
входять до складу профілю навчання. їх
основні функції: поглиблення і
розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і
початкової професійної спеціалізації навчання. Курси за вибором створюються за
рахунок варіативного (шкільного та регіонального) компонента змісту освіти. Кількість
курсів, що пропонується, має бути надлишковою, з якої учень вибирає
обов’язкові.
Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок
комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором. Цим самим
забезпечується гнучка система профільного навчання, яка дає змогу обрати
старшокласнику індивідуальну освітню програму.
Форми організації профільного
навчання
Форми організації профільного навчання
регламентують діяльність суб’єктів навчально-виховного процесу в системі
профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для
реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб’єктів профільного
навчання виділяються такі форми його організації.
Внутрішньошкільні:
-
профільні класи в
загальноосвітніх навчальних закладах;
-
профільні групи в
багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;
-
профільне навчання за
індивідуальними навчальними планами і програмами;
-
динамічні профільні групи (в
тому числі різновікові).
Зовнішні:
-
міжшкільні профільні групи;
-
профільна школа інтернатного
типу;
-
опорна старша школа;
-
навчально-виховний комплекс
(НВК);
-
міжшкільний
навчально-виробничий комбінат (МНВК);
-
загальноосвітні навчальні заклади на базі
вищих навчальних закладів.
Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах
передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму
профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути
організовані групи для навчання за філологічним та історико-правовим профілями.
Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення
індивідуальних запитів обдарованих учнів.
Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне
матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть
функціонувати у паралельних класах
старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у
малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні
групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї
профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями
профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх
освітніх, професійних інтересів.
Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі
з пришкільним інтернатом, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному
навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів
закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш
змістовно й організовано вивчати
спецкурси, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову
професійну орієнтацію.
Профільна школа інтернатного
типу здійснює загальну освіту і має на меті допрофесійну підготовку
молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових,
фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).
Опорна старша школа створюється
переважно у сільських районах і виконує роль “ресурсного центру” в об’єднанні
кількох загальноосвітніх навчальних закладів. Вона, маючи достатній
матеріальний і кадровий потенціал, забезпечує ту частину профільної підготовки,
яку не може реалізувати та чи інша школа.
Навчально-виховний комплекс
(НВК) – це об’єднання освітніх, фінансових, інформаційних
ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення
допрофесійних і професійних запитів учнів.
Міжшкільний
навчально-виробничий комбінат (МНВК) – це навчальний заклад, який
забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у
профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.
Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих навчальних закладів функціонують
переважно на ІІІ-му ступені навчання і забезпечують загальноосвітню підготовку
та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів
цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними
працівниками.
Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах
різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах,
ліцеях, гімназіях, колегіумах.
Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів. В окремих випадках
загальноосвітній навчальний заклад (клас) може бути не орієнтований на конкретний
профіль навчання. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за
рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно
спрямувати зміст споріднених базових предметів.
Профільне навчання організується через навчальні заняття (уроки,
факультативи), дистанційні курси, екстернат.
Допрофільна підготовка
Допрофільна підготовка — це професійна орієнтація учнів, сприяння у виборі ними напряму
профільного навчання.
Форми її реалізації – введення курсів за вибором, поглиблене вивчення
окремих предметів на диференційованій основі.
Основна функція курсів за вибором – профорієнтаційна. Вимоги до організації
вивчення курсів: достатня їх кількість для визначення напряму профільного
навчання; поступове введення за рахунок годин варіативного освітнього
компонента; поділ класу на групи, однорідні за підготовленістю та інтересами
учнів.
Поглиблене вивчення предмета, крім розширення і поглиблення змісту, має
сприяти формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних
здібностей і орієнтації на професійну діяльність, де використовуються одержані
знання. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і
підручниками, або за модульним принципом – програма загальноосвітньої школи
доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.
Допрофільна підготовка має здійснюватися також через факультативи,
предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні
олімпіади, кабінети профорієнтації.
Ефективність допрофільного навчання
вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів
основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення
професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за
підготовленістю та інтересами
мікроколективів (класів, груп).
Поліщук
Ольга Володимирівна
Немає коментарів:
Дописати коментар