Засідання батьківського всеобучу на тему: «Значення психологічного комфорту у сім’ї для розвитку дитини»

13 вересня відбулося засідання батьківського всеобучу на тему: «Значення психологічного комфорту у сім’ї для розвитку дитини» у комунальному закладі "Вінницький технічний ліцей". Фотозвіт шкільний лікар Пастух Степан Корнійович - директор закладу Базалійська Любов Петрівна - практичний психолог закладу

Буклет "Омбудсменство в світі"

Міський фестиваль учнівських агітбригад

21 квітня 2015 року в приміщенні комунального закладу «Гуманітарна гімназія № 1 ім. М. Пирогова Вінницької міської ради» відбувся міський Фестиваль учнівських агітбригад. Заклад «Вінницький технічний ліцей» представляла учнівська агітбригада «Здоровий квартал»:

• Казмірчук Ярослава – учениця групи ЛІН-3 (10 клас);
• Костюк Костянтин – учень групи ФМН-3 (10 клас);
• Ларюшкіна Ангеліна - учениця групи ЛІН-3 (10 клас);
• Ровишин Максим – учень групи ЛІН-3 (10 клас);
• Спиридонов Денис – учень групи ЛІН-3 (10 клас);
• Тетеріна Анастасія – учениця групи ФМН-3 (10 клас);
• Туслова Вероніка - учениця групи ЛІН-3 (10 клас);
• Федоришен Владислав – учня групи ЛІН-3 (10 клас).

Керівник агітбригади – соціальний педагог закладу Щорс Вадим Володимирович.

Виступ на тему: «Мистецтво бути здоровим!».

Досвід роботи соціального педагога закладу «Вінницький технічний ліцей» із організації роботи зі шкільними омбудсменами

Презентація:

Соціальним педагогом закладу «Вінницький технічний ліцей» Вадимом Володимировичем Щорсом вироблена система роботи з учнями-омбудсменами. Він являється координатором діяльності дитячих омбудсменів. У нашому закладі учні-омбудсмени об’єднуються в ліцейну асоціацію омбудсменів «Феміда», яка налічує 35 членів. Обрані керівні органи асоціації: голова, замісники голови (3 учнів) та секретар, а також до діяльності долучаються двоє міських омбудсмени 4 каденції м. Вінниці.

Соціально-адаптаційне спрямування діяльності ліцейних омбудсменів є залучення, протягом вересня-жовтня, до лав омбудсменів учнів 8 класів, що виявили бажання, та які в своїх навчальних закладах займалися правозахисною діяльністю. Також долучаю  лідерів класів та знавців права. Омбудсмени ліцею розповідають школярам  хто такі дитячі омбудсмени та пояснюють, чому саме до них треба звертатися дитині в разі порушення її прав. Під час першої зустрічі, учні надали свої пропозиції щодо планування роботи дитячих омбудсменів  у закладі в цьому навчальному році.

Протягом наступних місяців я та учні-омбудсмени наставляють їх на активну соціально-профілактичну та правоосвітню діяльність.

У вересні місяці складаю план роботи ліцейної асоціації омбудсменів «Феміда», де поетапно розписана система діяльності учнів та координатора на навчальний рік.

Проведенню заходів дитячими омбудсменами передую кропітка підготовка. Заходи підрозділяються на ті, що проводяться спільно з соціальним педагогом та на ті, що проводяться учнями-омбудсменами самостійно (в присутності координатора ліцейної асоціації та класного керівника). Визначаємо три основних елементи заняття: підго­товчий, основний, заключний. По-перше, підбір спільно з учнями-омбудсменами матеріалу до виступу, конспекту занять, вправ. По-друге, розподіл етапу заняття (виступу) за омбудсменами. По-третє, розподіл часу на етапи  заняття. Потім мною пояснюється тип заняття, обговорюються форми та методи роботи вчителя, пригадуємо їх з практики. Підготовлюються обладнання до заняття. Відбувається аналіз проведеного заняття.

Учнями омбудсменами, спільно з координатором - соціальним педагогом Щорсом В.В. проведено перше засідання ліцейної асоціації омбудсменів на тему: «Омбудсмени: цілі та завдання діяльності в закладі» (22 вересня 2014 року) для учнів 8 класів. Формою проведення засідання було заняття з елементами тренінгу.

Системою роботи шкільних омбудсменів є ряд заходів, які вже стали традиційними: проведення заходів присвячених:

·боротьбі з наркоманією, СНІД: виступи агітбригади «Здоровий квартал» на тему: «Мистецтво бути здоровим!»; заняття з елементами тренінгу «Переваги життя без наркотиків» (гра-імітація «З наркотиками або без?»);

· профілактики правопорушень та злочинності: для учнів 8-х класів та окремо для 9-х класів у закладі «Вінницький технічний ліцей» відбулося відкрите заняття з елементами соціально-психологічного театру на тему:  «Попередження та подолання насильства: роль правоохоронних органів у профілактиці правопорушень серед підлітків», проведений ліцейною асоціацією омбудсменів «Феміда», спільно з координатором.

Протягом навчального року учні-омбудсмени узяли участь у проведенні тижня права, присвяченому Міжнародному дню права, тижня здорового способу життя, тижня превентивного виховання «Дитинство без насильства», тижня інклюзивної освіти «Рівний-рівному» та тижня соціальної підтримки.

Омбудсмени ліцею  розроблено буклети «Омбудсмени: мета, завдання, представники (учні-омбудсмени)», «Права та обов’язки учня», «Якщо ти в Інтернеті», які були презентовані учням 8-11-х класів, класним керівникам та адміністрації закладу.

Здійснено виступ на батьківському всеобучі на тему:  «Виховання чуйності й доброти».

У травні місяці відбувається підсумкове засідання ліцейної асоціації омбудсменів «Феміда», де підводяться підсумки діяльності за навчальний рік. 

Вадим Щорс

Творчий звіт вчителя української мови та літератури (презентація)

Творчий звіт учителя, що атестується

Представляємо вашій увазі творчий звіт учителя історії, що атестується (Іващук Галини Григорівни, учителя вищої категорії, учителя-методиста)

Буклет "Які права та обов'язки має підліток?"

Виступ на батьківському всеобучі

Телебачення та комп’ютер у твоєму житті

TБ та ПК є не просто електронною іграшкою або розвагою, воно впливає на наше життя, на сімейні взаємини і традиції. Біля екранів ми  та наши діти стали проводити більше часу, ніж за  будь-яким іншим заняттям. Тому ми повинні замислитися про вплив TБ та ПК на розвиток дітей.

У 70-ті роки XX ст. у Швеції в одному із психологічних інститутів був прведений експеримент. Двадцяти добровільним піддослідним чотири вечори поспіль показували розважальні фільми. Під час перегляду і після нього вивчали їхній психологічний стан: стежили за поведінкою, артеріальним тиском, частотою пульсу і диханням... За даними експерименту був зроблений висновок: будь який фільм викликає значні біохімічні і психологічні зрушення в організмі.Цей стан називається стресом.

У ліцеї СПС разом з учнями провела опитування підлітків за віком. Всі опитані чи працюють за ПК, чи грають на ПК та дивляться TБ щодня; упродовж двох годин 50 % опитаних дивляться все поспіль, без усякого вибору і винятків, 25 % дітей у віці 11 років дивляться ті ж самі передачі, канали, що і діти у віці 17 років; більше уваги друкованим виданням віддають  дівчата; 37 % опитаних віддають перевагу фільмам-трилерам; залежно від віку дітям 11-12 р. забороняють дивитися або грати в такі ігри на ПК, діти з 13 років заборони не отримують.

Було підраховано, що учні до 14 років бачать приблизно 18 тисяч убивств, звикають до них, іноді навіть відчувають насолоду. Лікарі, психологи говорять про зростання хвороби під назвою “патохарактерологічне формування особистості”. Діти, уражені цією недугою, несуть у собі руйнівний потенціал, вони довго пам’ятають зло, не забувають образ, прагнуть помститися.

Захоплення TБ та ПК приводить до великої витрати енергії людини, яскраві картинки, що швидко змінюються, “атакують” у довгостроковій пам’яті образи, що складають індивідуальний життєвий  досвід дитини. Дитяча нервова система, будучи не в змозі витримати такий інтенсивний процес усвідомлення, уже через 15-20 хв створює захісну гальмівну реакцію у вигляді гіпноїдного стану, що різко обмежує сприйняття і переробку інформації, але підсилює ії запам’ятовування.

       Які теми несут нам  TБ та відео?

1. Статеві взаємини - підносяться на чисто фізіологічному рівні, з намаганням переконати, що це і є любов.

2. Ідеалізація соціальної інфантильності - створюється ілюзія, що домогтися багатства і слави можна, маючи зовнішню привабливість і величезну пробивну силу, іноді скромний талант.

3. Орієнтування на матеріальні цінності - створюється спроба підмінити поняття щастя поняттям матеріального успіху, володінням віллами і машинами.

4. Гедоізм – показ насправді нереального життя в розвагах і насолодах.

TБ та ПК не тільки спонукають до жорстокості, але й викликають підвищену схильнисть до вживання алкоголю і наркотиків (згадайте музичні кліпи).

Цікаво, що комп’ютер підкреслює слово “інтелігентність” як помилку - він його не знає. А ми говоримо про спілкування з ПК. Треба позбавитися трепетного ставлення  до нього, це джерело інформації, місце її зберігання, помічник, але не більше. Ігри на ПК так само азартні і небезпечні, як гра в карти, у них програються не тільки гроші, але й безцінні хвилини життя.

Наши діти пишуть, що перегляд TБ та ПК дає можливість: розслабитися, забути щоденні проблеми, страхи й переживання, знаходити відповіді на запитання, на які не дають відповіді дорослі, зрозумити, що таке “добре” і що таке “погано”, дізнатися про різні явища з різних галузей знань, розвинути увагу, фантазію, емоційну сферу.

ПРАВИЛА БОРОТЬБИ З TБ та ПК

1. Спільне визначення та обговорення телепередач, фільмів для перегляду дорослими й дітьми на наступний тиждень.

2.   Обговорення улюблених телепередач, ігор після перегляду або гри.

3.   Зважувати “за”,“проти” з приводу перегляду “дорослих” фільмів.

4.  TБ та ПК не повинні бути вагомою складовою життя батьків: це стане позитивним прикладом для дитини.

Слід пам’ятати, що ні TБ, ні ПК – не вороги, треба тільки зробити так, щоб вони не закривали від дітей все інше: книги, живопис, театр, природу, увесь світ.

А способи боротьби з TБ- та ПК-манією можна придумати для своєї родини самим. Але почати варто зі спільних прогулянок увечері, поїздок на природу, у музеї, ГОЛОВНЕ – ВИРОБИТИ УМОВНИЙ РЕФЛЕКС  БУТИ РАЗОМ!

Любов Базалійська,

практичний психолог 

Вінницького технічного ліцею

Анкета для вчителя, що атестується

Самодіагностика

методичної та науково-практичної 

    роботи вчителя ___________________

Перелік питань	Зміст
Моє педагогічне кредо
Ретроспектива роботи
Особисті методичні здобутки
Чий педагогічний досвід вивчається, впроваджується
Позакласна робота з предмету (бачення, втілення), робота з обдарованими учнями
Виховна робота на уроці
Я — класний керівник
Плани в роботі (на поточний навчальний рік і на найближчу перспективу)
Самоосвіта

Підпис вчителя, який атестується ___________________________

Дата  __________

Система роботи з вивчення та творчого впровадження передового педагогічного досвіду

Освіта в Україні базується на наукових засадах гуманізму, що викликає необхідність  розв’язання  змін  в навчально-виховному процесі, тобто виникнення інноваційних педагогічних ідей, які направлені на удосконалення  та осучаснення  шкільного життя, усієї педагогічної діяльності, що призводить до істотного підвищення його результативності.  Одним із елементів підвищення результативності процесу навчання стала заміна учбово-дисциплінарної моделі взаємодії педагога та вихованця на особово-орієнтовану модель, що є найважливішою умовою зміни самого учня, збагачення його духовного потенціалу, формування ціннісних установок, згідно яких людина є не засобом, а найвищою ціллю суспільства.

Особлива роль у процесі гуманізації освітньої сфери належить педагогічним працівникам, діяльність яких повинна базуватися на новітніх інноваційній освітніх системах і технологіях.  Для їхнього впровадження необхідно застосовувати:

1.  настанови,  ціннісні  орієнтації,  потреби,  можливості вчителів;

2. соціально-педагогічні умови для просвітницького інформування та  активного навчання педагогів, мета якого направлена на розвиток інноваційних здібностей, формування готовності до сприйняття нових ідей та участі в інноваційних заходах.

Слід зазначити, що в соціально-педагогічному аспекті  інновація - створення та впровадження різних видів нововведень, що поліпшують розвиток, перебіг, результати навчально-виховного процесу [1].

Необхідною і передовою умовою вивчення та введення до навчально-виховного процесу інноваційної діяльності, спостереження за роботою вчителів з даної проблеми в навчальному закладі створюють творчі групи вчителів.

Творчі групи вчителів - це групи різних за фахом педагоги, які займаються вивченням, освоєнням, впровадженням якоїсь однієї загальної проблеми колег-однодумців.

Головною метою створення творчої групи вчителів є об’єднання креативних педагогів, які через пошуково-дослідницьку діяльність, її результативність впливатимуть на якість навчально-виховного процесу та для вивчення й впровадження передового педагогічного досвіду (ППД)  педагогів-новаторів.

Етапи пошуково-дослідницької діяльності шкільної творчої групи вчителів 

    Дослідження: об'єкт, предмет

    Тема: мета, завдання

    Гіпотеза

    Узагальнення наукових досліджень

    Проведення експерименту

    Оформлення дослідження

    Упровадження дослідження

    Довідка про впровадження

Передовий педагогічний досвід — це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на виконання актуальних завдань навчання й виховання.

Під поняттям педагогічний досвід розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Для його виявлення використовують систему критеріїв: актуальність, новизну, результативність, стабільність, оптимальність, перспективність.

Розглянемо критерії виявлення передового педагогічного досвіду:

1)    актуальність, оригінальності — це наявність елементів новизни, вирішення проблем, завдань на сучасному етапові розвитку науки і освіти, індивідуальність, знаходження застосування педагогічного досвіду в учительській  щоденній праці, допомога в подоланні труднощів під час організації навчально-виховного процесу;

2)    результативність, стабільність показників — зміна в системі роботи вчителів, формування вихованості учнів, гуманістично-моральних та фізично здорових відносин у навчальному закладі, високий рівень навчально-виховного процесу,  стабільність та стійкість професійних результатів діяльності педпрацівників;

3)    наукова обґрунтованість —  передбачає здійснення ґрунтовних досліджень, врахування думки компетентних спеціалістів, впровадження в навчальний процес і спостереження за змінами в успішності та поведінки учнів;

4)    перейняття досвіду педагогами — використання досвіду педагога-новатора, який містить у собі продуктивні педагогічні ідеї,  вчителями  даного регіону і всієї країни, що дозволяє розвивати й удосконалювати особисту практику.

Вітчизняні науковці виділяють такі види передового педагогічного досвіду, як:

1. репродуктивний —  передбачає діяльність вчителя, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов’язків з обов’язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністю;

2. раціоналізаторський — передбачає діяльність вчителя, пов’язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки йому використанням відомих форм і методів з внесенням елементів новизни, діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізації;

3. новаторський або інноваційний — передбачає діяльність вчителя, спрямовану на суттєві зміни в навчально-виховному процесі. Дана діяльність має в собі елементи новизни, творчого пошуку, оригінальності, що спрямовується на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання. Такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи в шкільній практиці та педагогічній науці.

Етапи впровадження передового педагогічного досвіду:

Перший етап — визначення, обґрунтування й популяризація проблеми впровадження, над якою працює педагогічний колектив, інформування вчителів про сучасні досягнення науки і носіїв передового досвіду.

Другий етап — створення творчої груп вчителів з метою конструювання, створення, впровадження передового педагогічного досвіду відомого в регіоні або науково-методичної проблеми.

Третій етап — втілення або впровадження в навчальний процес передового педагогічного досвіду через систему методичної роботи, використовуючи традиційні та нетрадиційні форми роботи.

Технологія впровадження передового педагогічного досвіду в практику має таку структуру:

Технологія впровадження передового педагогічного досвіду в практику має таку структуру:

ознайомлення вчителів з передовим досвідом, роз’яснення його переваг порівняно з традиційними методами роботи;

створення сприятливих умов для розвитку творчості вчителів, демонстрація прийомів роботи на практиці;

оволодіння вчителями нових вмінь та навичок;

внутрішкільний контроль за впровадженням у навчальну практику інноваційних методів та прийомів роботи;

моральне та матеріальне заохочення носіїв передового педагогічного досвіду.

У процесі впровадження передового педагогічного досвіду використовують такі форми роботи: школи ППД, творчі групи вчителів, науково-практичні конференції, семінари, педагогічні читання, курси підвищення кваліфікації, інформування про власний педагогічний досвід на засіданні педагогічної ради школи, шкільні методичні об’єднання, тижні педагогічної майстерності, наставництво, відкриті уроки й позакласні заходи.

Необхідною умовою впровадження досвіду є його пропаганда, донесення до вчительського колективу основної ідеї і значення досвіду, сформування позитивного ставлення до нього, пробудити бажання використати педагогічні ідеї в своїй  практичній  роботі.

Пропаганда – поширення і постійне, глибоке та детальне роз’яснення яких-небудь ідей, поглядів, знань. // Ідейний вплив на широкі маси або певні групи людей. // Система засобів поширення ідей, поглядів і таке ін. [2, с. 1162].

Форми поширення передового досвіду можна об’єднати у 4 блоки:

1)    Усна пропаганда, включає в себе виступи на:

педагогічних читаннях;

науково-практичних конференціях;

обласних, всеукраїнських, міжнародних науково-практичних заходах;

творчих проблемно-тематичних семінарах;

методичних об'єднаннях педагогів;

педагогічних радах;

курсах підвищення кваліфікації педпрацівників.

2)    Письмова пропаганда:

статті в пресі; в педагогічній і методичній періодиці;

занесення досвіду до каталогів;

використання досвіду в дисертаціях;

видання брошур, навчально-методичних посібників тощо.

3)    Показ досвіду в дійсності:

відвідування відкритих уроків, занять, заходів педагога;

відвідування майстер-класів, лекцій, практичних занять; тренінгів;

ознайомлення з методичними розробками;

ознайомлення з творчою лабораторією;

перегляд різного роду навчальної документації;

ознайомлення з роботами учнів;

висвітлення досвіду іншими педагогами тощо.

4)    Наочна пропаганда:

постійно діючі і пересувні виставки;

методичні куточки;

демонстрація комплексів методичного забезпечення;

навчально-методична документація і роботи учнів;

випуск буклетів;

створення педагогічних портретів тощо.

Наведемо приклад досвіду В. Шаталова, Є. Ільїна та М. Ґудзика.

Характерною особливістю досвіду В. Шаталова (вчитель математики, фізики) є: виділення доз навчального матеріалу, які охоплюють головне, істотне в ньому, навчання школярів алгоритмів виконання навчальних завдань, широке залучення їх до самостійного виконання навчальних завдань у школі й вдома, оперативний контроль за засвоєнням навчального матеріалу всіма учнями класу. Позитивне у цьому досвіді — намагання виділити в навчальному матеріалі найістотніші елементи. Проте слід мати на увазі, що прагнення до скорочення термінів вивчення навчального предмета за рахунок концентрування уваги тільки на головних моментах змісту, без певного зіставлення їх з допоміжними елементами знань, без здійснення учнями самої операції виділення в матеріалі найістотнішого, може призвести до зниження розвиваючого впливу навчання, якщо не використовувати спеціальних засобів. Саме таким засобом є система самостійної роботи з розв’язування задач. Проте надто великий обсяг задач з математики і фізики може знизити інтерес учнів до інших предметів.

М. Ґудзик (вчитель хімії) головним принципом системи вважає подання нового матеріалу «великими порціями». Тому планування ним кожної теми з хімії передбачає уроки-лекції, уроки-семінарські заняття, уроки узагальнення і систематизації знань, уроки захисту творчих завдань, уроки-практикуми.

Урок-лекція:

І етап (до 7 хв.) стислий виклад навчального матеріалу

ІІ етап (до 30 хв.) детальніше пояснює навчальний матеріал

ІІІ етап (5-8 хв.) повертається до нового матеріалу, підводячи підсумки

Головне завдання уроку-семінарського заняття — самостійне вивчення учнями навчального матеріалу різного рівня складності, що забезпечується трьома програмами (програма А — на рівні творчого використання; програма В — відтворення здобутих знань на продуктивному рівні, вміння застосовувати їх за аналогією; програма С — репродуктивне відтворення знань, застосування їх за зразком). Програми учні обирають самостійно. На уроці практикується групова форма роботи. У процесі виконання завдань учні користуються підручником, власними конспектами лекцій, у разі потреби звертаються за консультацією до вчителя. Наприкінці уроку-семінару вчитель проводить самостійну роботу.

Учитель-філолог Є. Ільїн зосереджується:

- на пошукові опори - зв’язок з життям;

- побудові уроку на основі «яскравої конструктивної деталі», складного «морального питання», творчого прийому;

- мистецтві запитання, яке стимулює відвагу висловитися.

- запитуйте — відповідаю;   здивувалися — побачили!;

- навчити співпрацювати.

У досвіді педагогів-новаторів чітко простежуються риси, що вирізняють їх педагогічну діяльність, розкривають індивідуальність. Проте у їхній роботі є й спільні риси, зокрема такі ідеї педагогіки співпраці: використання багатства стосунків у колективі з виховною метою; обмірковування форм і методів роботи з таким розрахунком, щоб діти взаємовиховувалися; прищеплення учням уміння аналізувати свою діяльність і стосунки; єдність педагогів і учнів у навчально-виховному процесі; навчання без примусу; оптимістичний погляд на учня, його можливості; формування в учня об’єктивної самооцінки і ставлення до навколишньої дійсності.

 Проведено дослідження-апробування анкети «Впровадження передового педагогічного досвіду у навчально-виховний процес» у Вінницькому технічному ліцеї, метою якого є виявлення  обізнаності  з наробками  педагогів-новаторів Вінницького регіону та впровадження їх у практику, наявності власних творчих наробок й пропозицій щодо підвищення фахового рівня з педагогічних питань.

АНКЕТА.     

Шановний колего! Планується проведення педагогічної ради і ми Вас просимо відповісти на нижче наведені питання.

1. Педагогічний стаж ______________________ років?

2. Самоосвіта – це Ваша індивідуальна потреба чи вимога адміністрації?

3. Опишіть результат впровадження Ваших творчих наробок в процесі педагогічної праці за останні 3 р.?

4. Як вплинуло впровадження передових наробок з предмету, який Ви викладаєте на учнів?

5. Назвіть педагогів нашого регіону, які є носіями передового педагогічного досвіду.

6. Вкажіть, як впроваджуєте у своїй практиці їх передовий педагогічний досвід?

7. Чим саме, з власного досвіду, Ви вважаєте, треба обмінюватися з колегами?

8. Які форми методичної роботи необхідні для підвищення Вашого фахового рівня?

9. З яких педагогічних питань Ви б хотіли прослухати лекції, відвідати семінари, педради у ліцеї?

Дякуємо за співпрацю!

Об’єктами анонімного опитування були педагоги, стаж яких сягає від одного року до 25 років роботи на педагогічній ниві.

Анкета містить у собі 9 питань.

На запитання  анкети  «Самоосвіта – це Ваша індивідуальна потреба чи вимога адміністрації?», респонденти 100% зазначили, що це їх власна потреба, яка дозволяє ознайомлюватися з інноваціями  у будь-якій галузі знань, новинками психолого-педагогічної, фахової  літератури, приймати участь у  міських семінарах, конференціях, майстер-класах, круглих столах, презентаціях.

Педпрацівникам було запропоновано описати результати впровадження власних творчих наробок в процесі педагогічної праці. Вони зазначили, що підвищилася результативність науково-дослідної роботи учнів Малої академії наук (МАН), підготовки  учнівської обдарованої молоді до Всеукраїнських олімпіад різних етапів, використання на уроках та позакласної роботи з предмету проектної діяльності, нестандартних, інтерактивних форм роботи, власноручно розроблених та виготовлених схем, таблиць, плакатів.  Ряд педагогів вказали, що видали навчально-методичні посібники, збірники завдань, тренувальні зошити для пробного тестування ЗНО, зошити для практичних та лабораторних робіт, робочі зошити з друкованою основою, надрукували власні наробки у фаховій періодичній пресі.

Впровадження вище зазначених наробок позитивно вплинуло на учнів: підвищилась зацікавленість, активність школярів у навчанні,  стрімко зріс пізнавальний інтерес, збільшилась кількість учнів, які забажали займатися факультативною роботою та захищати свої роботи в МАН, навчилися  працювати в команді та створювати учнівські різноманітні проекти.

На 5 запитання анкети «Назвіть педагогів нашого регіону, які є носіями передового педагогічного досвіду?»  не всі педагоги змогли вказати педагогів-новаторів, а якщо вказували то вказували колег з якими працюють або використовують їхні якісь матеріали чи наробки. Вчителі зазначили прізвища педагогів-новаторів – це Клочко І. Я. (вчитель математики), який видав такі праці: «Початки теорії ймовірності», «Нестандартна математика 4-6 класи», «Зошит для контрольних робіт. Алгебра 7 клас» та «Зошит для контрольних робіт. Геометрія 7 клас», «Підготовка ЗНО. Математика 11 клас»; Богун О.В. (вчитель хімії), яка видала такі праці: «Зошит для лабораторних робіт з хімії» для 8, класів, 9 класів, 10 класів та 11 класів; Піськова О.М. (соціальний педагог), яка має друковані статті у періодичних виданнях, серед яких тренінг  «Гроші — необхідність чи сенс життя», урок психології для 1-2 класів «Урок ввічливості»; Пасіхов Ю.Б. (вчитель інформатики та фізики), який започаткував й розробив сайт дистанційної освіти http:disted.edu.vn.ua та розмістив курс електронних уроків з інформатики та фізики для старшої школи.

Їхній передовий педагогічній досвід впроваджується у практику наступним чином:

- використання їхніх авторських наробок;

- використання методичної літератури, виданої даними вчителями;

- при роботі з обдарованими дітьми;

- у позакласній, гуртковій роботі;

- залучення учнів до дистанційного навчання ;

- під час тренінгових занять;

- при підготовці до олімпіад, конкурсів, турнірів, змагань.

Педагоги вважають, що треба обмінюватися з колегами такими власними наробками:

- методикою викладання олімпіадних завдань;

- методичними наробками та методичними знахідками;

- новинками дидактичної та методичної літератури;

- новими формами та методами проведення уроку;

- практичними наробками (розробками уроків, позакласних заходів, виховних годин, тренінгів, лабораторних та практичних робіт);

- методами і формами організації самостійної роботи.

На наступне запитання «Які форми методичної роботи необхідні для підвищення Вашого фахового рівня?» більшість респондентів вказали, що потрібно відвідувати презентації кафедр, семінари, тренінги, уроки носіїв ППД, влаштовувати педагогічні виставки, майстер-класи з мультимедійних технологій, займатися самоосвітою та постійно ознайомлюватися з фаховою методичною літературою.

Від педагогів поступили теми з яких вони б хотіли прослухати лекції, відвідати семінари:

1.     Робота з обдарованими дітьми.

2.     Форми та методи роботи при комплектації класів понад 30 чоловік.

3.     Позакласна діяльність з шкільних предметів.

4.     Інтелектуальний розвиток учнів.

5.     Як підвищити мотивацію, бажання в учнів навчатися.

6.     Проектна діяльність на уроках.

7.     Міжпредметні зв’язки під час вивчення нового матеріалу.

8.     Підвищення ефективності факультативної роботи. 

Список використаних джерел

Баскаков А.Я. Методология научного исследования. / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. - К. : МАУП, 2004 – 216 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад, і головний редактор В. Т. Бусел.] — К.,  Ірпінь : ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.

Джумовська Л. Виявлення та моделювання перспективного педагогічного досвіду. / Л. Джумовська.  // Управління освітою. – 2005. - №33. – С. 2-5

Єріна А.М. Методологія наукових досліджень : посібник. / А.М. Єріна,  В.Б. Захожий, Д.Л. Єрін. - К. 2004 – 212 с.

Жернюсяк І. Реалізація положень прогностичної і моделюючої функцій при моделюванні педагогічного досвіду. / І. Жерносяк.  // Управління освітою. – 2003. - №15-16. – С. 22-26

Жорносек І.П. Підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. / І. П. Жорносек, М. Ю. Красовицький, Т.І. Бесіда. – К.: Освіта, 1992.

Маслівська І. Перспективний педагогічний досвід: міф чи реальність? / І. Маслівська. // Директор школи. – 2004. - № 2. – С. 10-12

Набока Л. Невичерпні можливості впровадження педагогічних ідей в практику. / Л. Набока. // Управління освітою. – 2003. - № 11-12. – С. 22-25

Пілюшенко В. Л. Наукове дослідження: організація, методологія, інформаційне забезпечення. / В. Л. Пілюшенко, І. В. Шкарабак, Е. І. Словенко. -  К.: Лібра, 2004 – 344 с.

Поташник М. Про методичну роботу в школі. / М. Поташник,  А. Мойсеєв. // Народное образование.  – 1987. - № 11

Тевлін Б. Передовий педагогічний досвід: вивчення, узагальнення та поширення. / Б. Теплін. // Завуч. – 2003. – грудень. - С. 3-8

Вадим Щорс

Руслан Полєшко

Уповноважені з прав дітей (дитячі омбудсмени) завжди на варті порядку в ліцеї

Омбудсмен. Ми це слово чуємо щоденно з екрану телебачення, читаємо на шпальтах газет. А що ж воно означає? Хто ж такий омбудсмен? Про це піде мова у цій статті.

Вільна інтернетeнциклопедія  подає визначення поняття «омбудсмен» так:

Омбудсмен (від  швед. ombudsman «представник») — посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб.

   Система заснування органів, спрямованих на захист прав окремих осіб, розвинулась у Швеції, де в 1809 році був призначений перший у світі омбудсмен. За допомогою омбудсмена захисту прав дітей у багатьох країнах діти вперше отримали можливість самостійно відстоювати свої права.

18 вересня 2012 року в Палаці дітей та юнацтва відбулася перша зустріч дитячих омбудсменів у цьому навчальному році на тему: «Хто такий омбудсмен?» Відвідали її учні-омбудсмени ліцею групи ЛІН-1(8 клас)  Максим Ровишин та Анастасія Тетеріна.

Школярам розповіли хто такі дитячі омбудсмени та пояснили, чому саме до них треба звертатися дитині у разі порушення її прав. Під час зустрічі учні надали свої пропозиції щодо планування роботи дитячих омбудсменів міста Вінниці у 2012-2013 н.р.

— Мене дуже зацікавила діяльність омбудсменів, — розповідає Максим Ровишин, омбудсмен ліцею, — і сподіваюсь, що відтепер права своїх однолітків ми зможемо відстоювати як на ліцейному рівні, так і на міському.  І дуже правильно, на мою думку, те, що з цього року розпочнемо знайомити та залучати до правовиховної роботи учнів початкової школи, які після нашої з ними співпраці, захочуть стати дитячими уповноваженими з прав дітей у своїх навчальних закладах. Адже хто як не учні знають краще, як допомогти у вирішенні проблем, з якими стикались самі.

Починаючи з жовтня місяця, омбудсмени закладу планують проводити ряд навчально-пізнавальних заходів: презентацію своєї роботи, виховні години й акції, вікторини й ділові ігри з правових питань та уроки-знайомства з Конвенцією ООН про права дитини.

Максим Ровишин, учень групи ЛІН-1

Анастасія Тетеріна, учениця групи ЛІН-1