Матеріал для буклету

“Піднесення, врівноваження та приниження

 честі та гідності особистості”

У “Психологічному словнику” під редакцією В.Войтка психологічна культура вчителя визначена, як “система антропологічних, психологічних, педагогічних знань, умінь, навичок учителя, його особлива здатність розуміти психіку інших людей, уміння спілкуватись з ними”. Психологічна культура спілкування передбачає обов’язкове володіння зовнішніми манерами поведінки, комунікативними вміннями, виразністю і нестандартністю засобів спілкування. Виражається психологічна культура спілкування в оптимальному стилі спілкування, що дозволяє зберігати власну гідність і поважати індивідуальність партнера.

У тому ж “Психологічному словнику” під редакцією В.Войтка гідність  тлумачиться як “етичне і психологічне  поняття, в якому фіксується уявлення про цінність людини як особистості”.  Гідність виступає також категорією соціальної психології, що “означає ставлення людини  до самої себе  і ставлення до неї інших людей”(на ґрунті адекватної самооцінки та адекватної оцінки іншими людьми).  Гідність пов’язана з такими рисами особистості, як совість, честь, відповідальність.

«Честь - це нагорода, що присуджується за чесноти» (Арістотель). Честь як форма моральної самосвідомості санкціонує певний моральний статус  людини, установлену шкалу її оцінки, враховуючи належність до тієї чи  іншої конкретної групи - соціальної, національної, професійної, статевовіковій, “за уподобаннями”. Ми називаємо людиною честі того, хто дбає про репутацію своєї групи та про власну честь.

Гідність і честь – важливі атрибутивні ознаки особистості. Їх часто і звично використовують разом, хоча ці поняття відрізняються, але також доповнюють одне одного.

 

Гідність	Честь
Інтимна цінність (самоцінність)	Суспільна цінність (ролей, статусів, позицій, авторитету, репутації, іміджу, тощо)
Безпосередня	Опосередкована
Змістовна	Формальна
Індивідуально-психологічна	Соціально-психологічна

Наприклад:

Гідність	Честь
Самоповага,вимогливість до себе, правдивість перед собою, благородство душі, авторитет, зарозумілість, самовпевненість, самовладання, совість, самоконтроль, почуття обов’язку, самолюбство тощо	Повага до себе, визнання іншими своїх заслуг перед людьми, переконаність у власний значущості, чесність у стосунках, шляхетність у поведінці, репутація, престиж, висока моральність, людяність, добросовісність, честолюбство тощо

Говорячи про утвердження честі та гідності особистості, пригадайте спрощену типологію основних видів, проявів, чинників та наслідків соціально-психологічного піднесення, приниження та індивідуально-психологічного самопіднесення, самоприниження.

v     Соціально-психологічне піднесення честі та гідності особистості (гуманізм, свобода, успішна співпраця тощо).

v     Індиферентне, байдуже ставлення, сліпота суспільства до честі та гідності особистості.

v     Соціально-психологічне приниження честі та гідності особистості (авторитаризм, культ особи, регрес, тиск, рабство, війна тощо).

v     Індивідуально-психологічне самопіднесення (честь перед собою, віра у майбутнє, краса душі, віра в себе тощо).

v     Індиферентне, байдуже ставлення людини до власної особистості, апатія духу.

v     Індивідуально-психологічне самоприниження, знецінення, нищення власної особистості самою людиною(песимізм, негативізм, наркотична та алкогольна залежність, самогубство тощо).

Про динамічність, масштабність та складність процесів піднесення та приниження говорить їх класифікація видів:

v                 соціальне і індивідуальне;

v                 цивілізаційне і варварське;

v                 від добровільного до примусового;

v                 від прекрасного до  гидкого;

v                 від порядку до хаосу;

v                 від сили до слабкості

v                 від позитиву до негативу тощо.

Між крайніми позиціями піднесення-приниження честі та гідності особистості лежить діапазон біль-менш нормальних коливань , врівноваження. Врівноваження – діапазон норми від честі до безчестя, від гідності до негідності.

Особистість намагається утриматись  в нормальному діапазоні, захищає, загартовує свою цінність, забезпечує її стійкість, яка підкріплюється авторитетом, репутацією, заохоченнями, нагородами, престижем, любов’ю, почуттям власної честі та гідності.

За межами норми можуть з’являтися стрес та дистрес, презирство, вищість, заздрість, суїцидальні тенденції, конфлікти…

Слід відмежовувати процес піднесення цінності, честі й гідності особистості яке допомагає мобілізації, активізації, само актуалізації, розкриттю потенціалу особистості від штучного, надмірного піднесення самооцінки, амбіційності, гордовитості, пихатості, гонористості, що призводить до небажаного викривлення самосвідомості, неадекватних дій та вчинків, внутрішніх і зовнішніх конфліктів.

Також слід уникати екстремальних ситуацій приниження, як: необґрунтовані заперечення, критика (особливо публічні), категоричні заборони, порівняння, зради, страхи, образи й осуд, публічне знущання, неповага, байдужість до досягнень і успіхів, відмова у симпатії та любові,  маніпулювання тощо.

Для профілактики відхилень у поведінці слід створювати ситуації адекватного піднесення честі та гідності особистості дітей, захисту, підтримки та утвердження їхньої  цінності, актуалізувати позитивні емоції і почуття, створювати ситуації успіху, стимулювати творчість, використовувати прийоми радісної спільної праці, етичні правила тощо.

Доцільно звернутися до соціально-психологічних тренінгів, тренінгів спілкування, інтелектуальних та творчих тренінгів.

У гострих, проблемних випадках слід звертатись до фахівців психологів, практичних психологів, соціальних педагогів, психотерапевтів.

  

Матеріал підготувала

практичний психолог ВТЛ

Базалійська Л.П.

Маленькі секрети уважного педагога

Знайомство з особистістю кожного з учнів починається в той момент, коли вчитель вперше входить до класу. Поза учня в момент привітання (стоячи в проході, стоячи за партою чи сидячи за нею) дає можливість оцінити його ставлення до вчителя: відкритість до контакту, обережну позицію, відмову від контакту. Поза учня під час слухання показує, наскільки людина відкрита до отримання інформації. Якщо дитина сидить нахилившись вперед, то вона уважно сприймає знання, якщо відхилившись назад и розгойдуючись на стільці – демонструє протест. Недарма ця поза так дратує вчителів.

Іноді учень починає сповзати зі стільця вниз, «захищаючись» столом від потоку інформації чи від агресивного педагога, який начебто «лізе в душу». Така поза здебільшого  властива замкнутим дітям. «Виховані», тобто привчені до приховування незалежних жестів і дій, почнуть в даній ситуації дивитись в парту, «невиховані» - у вікно.

Поза учня, що притиснувся грудьми до парти, у поєднанні з виникаючою через це сутулістю демонструє перевантаженого відповідальністю трудягу. «Перекос» вліво, «серце у шлунок» - здебільшого захисна поза з намаганням закрити своє «Я». Тільки відчувши впевненість у відсутності агресії від педагога, така дитина сяде прямо.

Розміщення зошита при написанні також досить інформативне. Чим поперечніше розміщений на столі  зошит, тим більший ступінь протесту в поведінці дитини. Іноді, особливо ранимі пробують закрити зошит від вчителю рукою чи підручником. Пам’ятайте, діти закривають зошит рукою, боячись покарання за можливу (!) помилку чи через високу ступінь замкнутості. Якщо школярі ставлять на парті підручники при читанні матеріалу, то це також жест захисту від покарання. Правда, в цьому випадку діти здебільшого захищають своє право на розслаблення та перепочинок. Для відпочинку діти використовують перекладання ручок, пеналу, закопування в рюкзак. Якщо побачили ці ознаки – знайте, що пора зробити паузу, переключити увагу учнів.

Манера піднімати руку для відповіді говорить про розвинений ступінь впевненості у навчанні. Жадібні діти рідко відривають руки від парти, щедрі та контактні з однокласниками – легко. Викрикування з місця демонструє невпевненість у цікавості вчителя до особистості цього учня та в цікавості та повазі з боку однокласників.

Вихід до дошки – це для невпевненої дитини завжди стрес. Слабкі, ранимі діти встають до класу боком та відповідають учителю; самовпевнені позери встають впритул до дошки, егоїсти – до першої парти, спираючись на неї; ті, що прагнуть підвищити свій статус, намагаються стати на місце вчителя.

Якщо з місця відповідає лідер класу, діти повернуться до нього обличчям, відвернеться тільки суперник, який при заминці підказувати не буде. Якщо відповідає учень, що займає середнє положення в ієрархії класу, підказувати будуть тільки друзі. Вигнанець заминкою викличе насмішки, а не підказки.

При відповіді учня з місця можна багато чого сказати про спосіб його підготовки чи готовності до відповіді. Якщо, після того як вчитель задав запитання, учень похапцем листає підручник – він практично його не читав. Але якщо він старанно шукає визначену сторінку, значить матеріал він вчив.

Школярі часто не розуміють, що саме їх бентежить: складність запитання, що потребує обдумування, чи нерозуміння самого запитання. Якщо після заданого запитання діти почали крутитися в пошуках «найрозумнішого» - запитання складне, якщо завмерли – запитання незрозуміле.

Учень, який під час опитування позіхає, не нудьгує, а нервує и напружено думає; той, хто малює,  старається переключитися на спокійну операцію, щоб справитися зі своїми нервами; той, хто дивиться у вічі вчителю, хоче відповісти сам.

Також багато інформації про особистість школяра дає його поведінка у складній навчальній ситуації, при дефіциті часу для роботи чи дефіциті знань. Егоцентрична дитина починає вимагати привілеї та звинувачувати вчителя; «борець за справедливість» (для учнів) – доводить неможливість виконати таку роботу «за законом»; той, хто бажає зняти з себе відповідальність за свої помилки –говорить, що в таких умовах ніхто нічого не напише; трудяга – мовчки працює; експлуататор чужих мізків – шукає, у кого б списати.

Цікаві також спостереження за способами вивчення в класі. Діти з переважно слуховою пам'яттю будуть повторювати матеріал про себе, закривши очі; з переважно зоровою – вчитуватися; з моторною – обводити текст.

Взагалі, вивчення особистості дітей у навчальній діяльності може дати для розуміння їх душевного складу не менше, а деколи й більше спеціалізованих анкет.

Інформацію підготувала практичний психолог ВТЛ Базалійська Л.П.

м. Вінниця 2013

Методична карта вчителя

Методична карта вчителя

1. Загальні відомості про вчителя

1.1. Прізвище, ім'я, по батькові  _______________________________________________

___________________________________________________________________________

1.2. Дата народження ________________________________________________________

1.3. Освіта (який навчальний заклад закінчив, у якому році, за якою спеціальністю присвоєна кваліфі­кація) ______________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.4. Педагогічний стаж роботи ______ р., в тому числі на даній посаді _______ років        

1.5. З якого часу працюєте в школі _____________________________________________

1.6. Результати останньої атестації_____________________________________________

___________________________________________________________________________

1.7. Державні та відомчі нагороди______________________________________________

___________________________________________________________________________

1.8. Наукова ступінь, звання___________________________________________________

1.9. Які посади обіймали у школі за весь період роботи ____________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.10. Які дисципліни викладаєте _______________________________________________

___________________________________________________________________________

1.11. Тема, над якою працюєте_________________________________________________________

________________________________________________________________________________________

2.  Форма та результати підвищення кваліфікації ______________________________

___________________________________________________________________________

3. Наукові праці, друковані видання (назва, де публікувались, рік видання) ___________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Методичні розробки, доповіді, лекції, реферати та інше власного укладання

(назва,вид роботи, рік написання, де,коли обговорювались, використання)____________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

5. Відкриті уроки (тема, дата, категорія  присутніх)____________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Відкриті заходи з предмету (тема, дата, категорія  присутніх)_________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Відвідування занять в інших вчителів свого міста, області (дата, тема, клас, вчитель)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Позакласна навчально-виховна робота (керівництво гуртками, факультативами, робота з обдарованими дітьми)_______________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Участь у конференціях, семінарах, виступи на МО різних рівнів (дата, рік, вид зібрання, тема виступу, категорія  присутніх)__________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________

10.Участь у  предметних конкурсах різних рівнів( рік, конкурс,рівень, результат)__

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11. Участь у  предметних учнівських конкурсах різних рівнів ( рік, конкурс, рівень,

результат)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

12. Участь у роботі ЛІКТ по створенню навчальних матеріалів  для систем ІОС http://disted.edu.vn.ua та http://test.edu.vn.ua.____________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Рівень організації робочого місця  вчителя (навчального кабінету)_____________ 

Дата заповнення_____________________                                    Підпис___________________

Анкета для вчителя, що атестується

Самодіагностика

методичної та науково-практичної 

    роботи вчителя ___________________

Перелік питань	Зміст
Моє педагогічне кредо
Ретроспектива роботи
Особисті методичні здобутки
Чий педагогічний досвід вивчається, впроваджується
Позакласна робота з предмету (бачення, втілення), робота з обдарованими учнями
Виховна робота на уроці
Я — класний керівник
Плани в роботі (на поточний навчальний рік і на найближчу перспективу)
Самоосвіта

Підпис вчителя, який атестується ___________________________

Дата  __________

Основні методи соціально-психологічного тренінгу

Основні методи соціально-психологічного тренінгу

продовження

Аналіз конкретних ситуацій. Цей метод виконує багато різних функцій, служить інструментом дослідження і вивчення певної проблеми, оцінки та вибору рішень. Значущість його полягає, насамперед, у поєднанні простоти в організації заняття з ефективністю результатів. Він стимулює звернення до досвіду інших, прагнення до набуття теоретичних знань для одержання відповіді на питання, які обговорюються.

Використовують ситуації двох видів:

• «тут і зараз» - що і чому відбулося в групі з окремими учасниками;
• «там і тоді» - випадок із професійної практики або особистого життя, що має значення для учасника або групи.

Способи аналізу конкретних ситуацій можуть бути такими:

а) групу розподіляють на 2-3 підгрупи і кожна з них розв’язує завдання самостійно, після цього відбувається зіставлення позицій підгруп;

Надія Твердохліб - педагог-організатор м.Броди

б) задану ситуацію кожен розв'язує самостійно (можна описувати її вдома), що дозволяє чіткіше сформулювати труднощі, позначити своє місце в ситуації (наприклад, домашнім завданням може бути: описати 2-3 ситуації, в яких ви не досягли успіху).

Прикладом груп, які працюють за цим методом, є Балінтовські групи. В них збираються фахівці для обговорення своїх професійних проблем. Один з учасників розповідає про свої труднощі, решта — спочатку ставлять йому питання для І уточнення ситуації, а потім кожний висловлює свою думку з приводу того, що було сказано. Далі підбиваються підсумки, визначається, що нового для себе взяв учасник, який прийшов зі своєю проблемою, та решта членів групи, які брали участь в обговоренні.

Кейс-метод. Завдяки йому можна розвивати в педагогів здатність до самоаналізу та самостійного вирішення проблеми, формувати навички компетентного спілкування, стимулювати творче мислення, а також уміння готувати письмові звіти, за результатами роботи з кейсами. Перед тим, як застосовувати кейс-метод, керівникові потрібно ознайомити учасників групи з методикою роботи з ним.

У науково-методичних колах прийнята певна послідовність роботи з кейсами.

Зоряна Яремкевич, м.Броди

1. Ознайомлення з інформацією, яка подається в описі кейса.
2. Читання літератури для поповнення знань, у яких є потреба.
3. Обговорення в малій групі з метою першої перевірки виробленого учасниками групи алгоритму розв'язання кейса. На рівні роботи в малих групах перевіряється здатність роботи в команді, ставлення із повагою до чужої думки.
4. Обговорення кейса у великій групі, воно повинно підперти до повного розуміння певного кейса.
5. Рефлексія і критична самооцінка виконаної роботи. Фахівці виділяють 10 ознак якісних кейсів:

1.  уміле подання інформації (структура, інтрига);
2.  привабливість проблем у професійному сенсі;
3.  націленість на прийняття конструктивних рішень у критичній  ситуації;
4. включення конкретних порівнянь, паралелей, які підтверджують ефективність рішення;
5.  можливість перейти до узагальнюючих висновків;
6. увага до актуальних подій, з погляду суспільних інтересів;
7.  врахування людського чинника, персоніфікованості;
8.  можливість оцінити ефективність прийнятих рішень;
9.  оптимальний обсяг (8-10 сторінок);
10. включення конкретизуючих ситуацій, графіків, статистичних даних, відеоматеріалів тощо.

Результати і ефекти, які отримують при використанні метода кейсів:

•  всі учасники охоплені груповим процесом;
•  тренеру легко працювати з групою, він економить свої сили;
•  групова гра за кейс-методом постійно дає високі результати роботи: емоційний підйом, інтерес, активність, навчання дією;
•  аналіз результатів нескладний, оскільки всі параметри, які аналізуються, чітко визначені. Висновки, конкретні та наочні, зрозумілі учасникам, примушують їх задуматися і надовго запам’ятати цей досвід.

 далі  буде

 Оксана Піскова , 

соціальний педагог закладу «ЗШ І-ІІІ ст. № 11 м. Вінниці»

ТЬЮТОРСЬКИЙ СУПРОВІД УЧНІВ

    Тьютор - це вчитель-консультант, що веде навчальний процес в дистанційній формі і виконує одночасно функції вчителя, консультанта і організатора навчального процесу. 

Тьютори є повноцінними організаторами навчальної діяльності з неординарним  підходом до неї. Також, до їх обов’язків входить залучення  учнів до відвідування навчальних спецкурсів в закладі, та проведення деяких з них. При цьому ефективність проходження спецкурсів підтьюторними (підопічними тьюторів) відбувається на високому рівні через встановлення зв’язків співробітництва, суб’єкт-суб’єктивних відносин у системі учитель-учень, передбачає єдність загальнокультурного, соціально-морального і професійного розвитку особистості.

Цілі діяльності тьютора:

• надання допомоги учням в побудові індивідуального освітнього шляху;
• надання допомоги школярам в розумінні можливостей використання власних ресурсів, ресурсів школи і інших установ для досягнення його освітньої мети;
•  надання допомоги у використанні результатів навчання.

     Головні завдання тьютора:

·   здійснювати індивідуальну педагогічну підтримку учнів;

· надавати консультативну допомогу при побудові учнем власної індивідуальної освітньої програми та визначенні індивідуального темпу її освоєння;

· вести педагогічний супровід руху учня за індивідуальної освітньої траєкторії. 

Зміст роботи тьютора: діагностика з’ясування освітньої ситуації, проектування майбутньої роботи, реалізація освітнього пошуку і демонстрація результатів, аналіз і самоаналіз пройденого шляху, досягнутих результатів.

Результат тьюторської діяльності: структурована папка «Портфоліо», матеріал якої допомагає відстежувати етапи освітнього шляху, є інструментом самооцінки.  

Тьюторський супровід — це супровід учнівської діяльності. Розробляється таким, що виробляється  індивідуальна освітня програма, в якій визначається тема, ставиться мета, завдання, розробляються: освітня ситуація, учбові дослідження, перспективи навчання, визначаються ресурси і плановані шляхи, може розроблятися індивідуальна освітня траєкторія –побудована  програма навчання, яка може закривати для учня інші можливості і варіанти його освіти.

Технологія тьюторського супроводу включає декілька основних етапів.

1. Визначення пізнавального інтересу підлітка.

2. Постановка мети освітньої діяльності.

3. Пошук освітніх ресурсів і розробка плану освітньої діяльності – розробка «плану-карти пізнавального інтересу».

4. Реалізація і обговорення, аналіз, коректування плану освітньої діяльності.

5.  Аналіз підсумків освітньої діяльності – «презентація проекту».

6.  Коректування освітньої мети, визначення тимчасових перспектив.

Розглянемо дії тьютора на кожному етапі:

Підготовчий етап - засвоєння необхідних знань, умінь і навиків, використовуваних згодом під час продуктивного навчання. Тьютор приймає роль вчителя в традиційному сенсі, або рекомендує своїм підопічним заняття з іншими консультантами, які вирішують освітні завдання загального плану, або пропонує самостійно вивчити новий матеріал.

Початковий етап - постановка проблеми, де робота тьютора полягає в конкретизації завдання і правильному виборі методу її вирішення. Якщо учень не визначився з вибором завдання або визначенням проблеми, то тьютор при сумісному обговоренні допомагає позначити проблемне поле і вибрати вид діяльності, який підопічний в подальшому здійснюватиме.

Планування діяльності - розробка алгоритму дій. На даному етапі тьютор допомагає таким учням:

      ·  визначити цілі і завдання майбутньої роботи;

·  скласти план дій, розробити алгоритм;

· визначити предмет інформаційного пошуку для учнів відповідно до теми, проблеми проекту (дослідження).

Так само тьютор може скласти список рекомендованих інформаційних засобів, якими учні можуть скористатися в ході їх проектної діяльності, надати допомогу в оформленні результатів або порекомендувати вчителя-консультанта. Для підвищення ефективності консультативної допомоги тьютора можна порекомендувати учням вести щоденник проекту або дослідження.

Основний етап – організація виконання роботи. На даному етапі тьютор може проводити як групові, так і індивідуальні консультації. На групових консультаціях вчитель взаємодіє з малою групою учнів. На індивідуальних консультаціях тьютор працює індивідуально з кожним учнем: уточнює ступінь виконання завдання, відповідає на питання, діагностує причини виникаючих труднощів, дає рекомендації, допомагає визначити шлях вирішення проблеми. Консультування в даному варіанті може здійснюватися як через безпосереднє спілкування, так і заочно за допомогою e-mail, ICQ.

Завершальний етап - презентація проекту, результатів дослідження або дослідно-експериментальної діяльності. На даному етапі тьютор організовує підготовку до конференції, за бажанням учнів може провести попереднє прослуховування, надає допомогу в підготовці презентації, може порекомендувати як консультантів інших викладачів школи або що компетентних вчаться, мають досвід проектної (дослідницької) діяльності і досвід публічних виступів.

Роль тьютора полягає в підбитті підсумків, визначення рівня особистих досягнень кожного що вчиться, позначення точок подальшого зростання і розвитку підопічних, допомагає здійснити вибір нових напрямів діяльності.

Тьюторський супровід як технологія супроводу самостійної освітньої діяльності підлітка може контролювати проблему вибору профільного навчання. 

Вадим Щорс, Руслан Полєшко

Правила відомого дитячого педагога 

Януша Корчака

«Ось мої перевірені на досвіді правила»

1. Якщо важко, виправляйся не зразу, а поступово.

2.  Вибирай на початку лише одну, найлегшу ваду і насамперед покінчи з нею.

3.  Не занепадай духом, якщо довго немає поліпшення або навіть є погіршення.

4.  Не став надто легких умов. Але (не став) і такі, щоб ти легко міг виграти.

5.Не надто радій, якщо відразу відучишся: позбуватися надбаних вад легко, а вроджених важко.»

6. Чинячи те, чого ти не любиш, і не чинячи того, до чого ти звик, ти загартовуєш волю. А це найголовніше. Потрібно стати гос­подарем своїх рук, ніг, язика, думок...

Є люди, котрі ставляться до себе надто вимогливо, і це недобре; є й такі, котрі надто легко й надто багато собі пробачають — це теж погано. А бувають люди, які не знають своїх чеснот і вад. Ці люди повинні прагнути пізнати їх. «Ґноті сеаутон» — сказав грецький мудрець: пізнай самого себе!

Анкета «ТИ І ТВОЯ СІМ’Я»

1. Чи приймаєш ти участь в обговоренні сімейного бюджету?
2. Вирішуючи якусь важливу справу батьки з тобою радяться?
3. Чи радишся ти з батьками, коли в тебе виникають проблеми?
4. Чи спішиш ти додому після школи?
5. Подобається тобі проводити до суг в кругу сім’ї?
6. До кого з оточуючих людей, ти скоріше всього звернешся у важкій ситуації?
7. Хто з членів сім’ї тебе краще всіх розуміє?
8. Як часто в вашій сім’ї обговорюються статті, фільми?
9. Улюблена телепередача, газета, журнал у вашій сім’ї?
10. Хотів би ти, щоб в твоїй майбутній сім’ї були такі ж відносини, які сьогодні між вами?
11. Як ти гадаєш, із скількох чоловік повинна складатися сім’я?
12. Вихідні та святкові дні ми частіше проводимо…
13. Як відносяться батьки до приходу твоїх друзів?
14. Чи знаєш ти свій родовід?
15. Вільний час я краще всього провожу з …
16. Чи є у вас в сім’ї спільні захоплення?
17. Чи є у вас в сім’ї сімейні свята? Якщо так, то які?
18. В нашій сім’ї все робиться так, як захоче …
19. Якщо я не згодний з батьками, то…
20.  Якщо мої батьки не згодні зі мною, то…
21. Найголовніше в нашій сім’ї на мій погляд, це…
22. Я мрію, щоб в нашій сім’ї…
23. В своїй матері я більш за все ціную…
24. Що зі своєї сім’ї ти візьмеш у своє майбутнє життя?
25. Чекаю неділі тому, що…
26. Чи знають батьки всіх твоїх друзів?
27. Хто з старших в основному ходить на батьківські збори?