Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16років
Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов’язане з фізіологічним процесом поступового формування здатностей особи по досягненні певного віку усвідомлювати свої дії і керувати ними та розуміти небезпечність вчинюваних дій згідно ст. 22 Кримінального Кодексу України, відповідальність за деякі злочини настає з 14 років. Тому перелік злочинів, за які можлива кримінальна відповідальність, обумовлена, головним чином, не їх тяжкістю (як це помилково вважають), а саме можливістю усвідомлювати суспільно небезпечний характер відповідних дій навіть у 14-річному віці.
Учинення злочину неповнолітніми, розглядається як пом’якшуюча обставина. Основними видами покарань неповнолітніх є:
штраф
громадські роботи;
виправні роботи;
арешт;
позбавлення волі на певний строк у всіх випадках покарання у вигляді позбавлення волі неповнолітньому не може бути призначено більше ніж 15 років, у тому числі і призначення покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.
Враховуючи, що кримінальна відповідальність неповнолітніх за своєю формою та змістом досить специфічна, стаття 104 Кримінального Кодексу України передбачає умови.
Умови та порядок звільнення неповнолітньої особи від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована до неповнолітнього лише у разі його засудження до позбавлення волі.
Якщо неповнолітній не вчинить нового злочину, то після закінчення іспитового строку, засудження скасовується й він визнається не судимим. У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку, суд призначає засудженому покарання за новий злочин і повністю або частково приєднує покарання, призначене за попередній злочин.
Формою реалізації кримінальної відповідальності, яка не пов’язана із застосуванням кримінального покарання, є застосування примусових заходів виховного характеру.
Стаття 105 Кримінального Кодексу України містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, що можуть застосовуватись до неповнолітніх:
1. застереження;
2. обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3. передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного «колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічному колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, трудовому колективу за місцем роботи за умови, ідо цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання.
4. покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків.
5. направлення неповнолітнього, до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Як правило, примусові заходи вихов-ного характеру застосовуються на осіб, які вперше ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИН, ЩО не являє великої суспільної небезпеки. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків означає поміщення його в спеціальну школу або професійно-технічне училище. Це найбільш суворий примусовий захід виховного характеру. При вирішенні цього питаним суд враховує, зокрема, що неповнолітній важко піддасться вихованню, вийшов з-під батьківського впливу чи вплину педагогічного або трудового колективу, підпав під негативний вплив інших осіб, тощо.
Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи дітей і підлітків здійснюється судом до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. До спеціальної школи направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14 років, а до спеціальних училищ від 14 і до досягнення правопорушником 18-річноґо віку. Не підлягають направленню і прийому до спеціального училища неповнолітні, які раніше відбували покарання в місцях позбавлення волі.
До неповнолітнього може бути застосовано декілька примусових заходів виховного характеру.
