Інтерактивні форми роботи з обдарованими дітьми

Навчально-виховна діяльність спрямована на учня як всебічно розвинену особистість, здатну самостійно і творчо діяти у нестандартних навчальних і побутових ситуаціях.

Під поняттям «обдарована дитина» ми  розуміємо, що це дитина, у якої рівень здібностей значно відрізняється від середнього.

Складові потенціалу обдарованого учня

►   Пізнавальний аспект

►   Мотиваційний аспект

►   Особистісний компонент

Пізнавальний аспект

►Обсяг безпосередньої слухової пам'яті

►Обсяг оперативної пам'яті

►Характер мислительних  процесів

Мотиваційний аспект

►Потреба у спілкуванні

►Пізнавальна спрямованість

►Мотивація досягнень успіху

►Кмітливість

►Швидкість розумового процесу

Особистісний компонент

►Сформованість вольової сфери

►Рівень тривожності й здатність до ризику

►Рівень розвитку інтуїції та фантазії

►Незалежність суджень, неприйняття групового тиску

►Рівень самодостатності, автономії, самоуправління

Обов'язкова умова прояву обдарованості – осмислене оволодіння достатньою кількістю знань, умінь і навичок. Засвоєна інформація є об'єктом, на який доцільно спрямовувати творчі здібності учня.

Умови творчого зростання дітей

1. Самостійність у роботі

2. Науково-дослідницька діяльність

- пошукове навчання, в якому вчитель окреслює проблему, а учні шукають способи її розв'язання. Така форма можлива, якщо:

А) у класі – демократичні стосунки між учнями і вчителем;

Умови творчого зростання дітей

Б) більшість (в ідеалі всі) учні класу мають високу мотивацію до вивчення предмета;

В) тема, яку розглядають, логічно продовжує попередні теми і дає змогу використати їх матеріал як  опорні знання;

Г) у класі є значний відсоток дітей із розвинутим логічним мисленням.

Умови творчого зростання дітей

3. Перехід на особистісно орієнтоване розвивальне навчання – не тільки подача певного обсягу знань, а й усебічний розвиток учня як особистості

4. “Метод маленьких відкриттів” – залучення учнів до розв'язання певної навчальної проблеми.

Вадим Щорс

ДІАГНОСТИКА ВАД ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ (ДВОР)

Опитування для дітей 9-11 років (автор З.Карпенко)

Любий друже!

Тобі пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін твоєї особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, пере­конань тощо. Ти маєш чудову нагоду поглянути на себе збоку і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали тебе і змогли тебе розуміти, спілкуватися з тобою, навчати тебе.

У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак «+», якщо ти згоден з твердженням, і знак «-», якщо ти з твердженням не згоден.

Не розмірковуй довго, відповідай одразу, вслуховуючись у зміст. Усі відповіді будуть правильними, якщо ти відповідатимеш чесно.

Бланк відповідей

Прізвище, ім’я ________________________________________________

Клас ________________________________________ 

Дата______________________

1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	11	21	31	41	51	61	71	81
2	12	22	32	42	52	62	72	82
3	13	23	33	43	53	63	73	83
4	14	24	34	44	54	64	74	84
5	15	25	35	45	55	65	75	85
6	16	26	36	46	56	66	76	86
7	17	27	37	47	57	67	77	87
8	18	28	38	48	58	68	78	88
9	19	29	39	49	59	69	79	89
10	20	30	40	50	60	70	80	90

Дякуємо за відповіді та співпрацю,

шкільний психолог _______________________.

Опитувальник ДВОР

1. Мені важко зосередитися на чомусь одному.
2. Я не можу довго працювати не втомлюючись.
3. Я переживаю з будь-якого приводу.
4. Під час виконання завдання я дуже напружений і скутий.
5. Я часто думаю про можливі неприємності.
6. Я лякливий, багато що викликає в мене страх.
7. Я не люблю чекати.
8. Я не люблю починати нову справу.
9. Я неспокійно сплю, погано засинаю.
10. Я невпевнений у своїх силах, боюся труднощів.
11. Я завжди швидко знаходжу відповідь, коли про щось запитують (можливо і неправильно, але дуже швидко).
12. У мене часто змінюється настрій.
13. Мені часто все набридає.
14. Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.
15. Я часто відволікаюсь на уроках.
16. Коли хтось з дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.
17. Я впевнений, що впораюсь з будь-яким завданням.
18. Я люблю діяти, а не розмірковувати.
19. В іграх я не підкоряюся правилам.
20. Я гарячкую під час розмови.
21. Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.
22. Іноді мене тішить, коли я щось зламаю, розірву, розіб'ю.
23. Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
24. Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.
25. У відповідь на вказівки мені хочеться зробити все навпаки.
26. Я люблю бути першим, верховодити, підкоряти собі інших.
27. Я легко можу посваритися чи побитися.
28. Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.
29. Я не можу змовчати, коли чимось незадоволений.
30. Часом я так наполягаю на своєму, що людям навколо уривається терпець.
31. Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.
32. Мені подобається отримувати більше від того, що насправді нале­жить.
33. Я часто звинувачую кого-небудь у тому, в чому насправді виннні сам.
34. Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині
35. Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці
36. Я часто порушую свої обіцянки.
37. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.
38. Я не визнаю своїх помилок.
39. Я роблю все задля своєї вигоди.
40. Я рідко зізнаюсь, що заподіяв комусь шкоду.
41. Я часто порушую правила поведінки, встановлені вчителем.
42. Я люблю сміятися з інших.
43. Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.
44. Часто я говорю одне, а роблю протилежне.
45. Я розповідаю непристойні історії, вживаю лайливі слова.
46. Переконаний, що мої пустощі нікому не шкодять.
47. Для своєї вигоди я часто обдурюю інших.
48. Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.
49. Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між дорослими.
50. Я знущаюся з тварин, нищу без потреби рослини.
51. Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.
52. Я не довіряю людям, побоююся їх.
53. Я не люблю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.
54. Я мовчазний, не підтримую розмову з чужими людьми.
55. Мене часто запитують, чим я незадоволений.
56. Мене часто підозрюють у негарних вчинках.
57. Люди часто навмисно ображають мене.
58. Я часто буваю засмученим.
59. Я люблю гратися сам.
60. Дитяча компанія швидко мені набридає.
61. Мені небайдуже, що про мене думають інші.
62. Я повинен завжди все знати.
63. Я не маю права помилятися.
64. Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.
65. Спочатку я дбаю про інших, а потім вже про себе.
66. Коли я зроблю помилку, у мене з'являється почуття провини.
67. Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.
68. Інші люди мають право контролювати мою поведінку.
69. Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.
70. Якщо я вже прийняв рішення, то не маю права передумати.
71. Мої успіхи залежать від удачі, талану, щасливого випадку.
72. Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.
73. Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.
74. Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.
75. За мене вирішують інші, що і як робити.
76. Я не винен, що не можу домогтися кращих результатів.
77. Я не планую того, що зі мною трапляється.
78. Я сам нічого не можу змінити в своєму житті.
79. За моє здоров'я відповідають дорослі.
80. Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
81. Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.
82. Коли я їду з мамою в магазин, я більше хотів би, щоб мені купили цукерки, ніж книжку.
83. Я не мрію стати актором.
84. Мені не подобаються квіти.
85. Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти — ананаси, мандарини, ківі.
86. Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.
87. Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад, автомобілі, літаки, мотоцикли...
88. Мені не подобається гратися з ляльками.
89. Я не люблю вигадувати різні небилиці.
90. Я не плачу, коли чую сумну історію.

 Дешифратор (інформація для психолога)

Тривожність	Імпуль- сивність	Агресивність	Схильність до нечесної поведінки	Асоціальність	Замкнутість	Невпевненість	Екстернальність	Естетична нечутливість

Інтерпретація результатів

8-10 балів – високий рівень вираженості вади;

4-7 балів – середній рівень вираженості вади;

1—3 бали – низький рівень вираженості вади.

Індивідуальна програма на зміну поведінки учня

1.Якісні засоби виховного впливу: залучення школяра до активної діяльності, за інтересами (спортивної, трудової, пізнавальної, естетичної тощо).

2.Організація допомоги у навчанні з боку консультантів-старшокласників.

3.Індивідуальна робота вчителя у позаурочний час (репетиторство за згодою батьків).

4.Рейди членів батьківського комітету класу, школи з метою ознайомлення з організацією самопідготовки, дозвілля, положення в сім’ї. Якщо сім’я потребує матеріальної допомоги, про це повідомляються органи влади.

5.Психологічні засоби впливу на емоційно-вольову сферу особи: створення ситуації успіху на уроках з найважчих для учня предметів.

6.Покращення умов сімейного виховання, застосування засобів адміністративного впливу на батьків, котрі згубно впливають на виховання дітей.

7.Щотижневе запрошення батьків до школи для підведення підсумків по контролю за дитиною.

8.Лікувальні заходи. Дуже часто важковиховувані діти потребують лікарської допомоги.

9.Важливою виховною метою консиліуму у спілкуванні з дитиною є спільне;

- корекція - проведення корекційно-відновлювальних занять та тренінгів важковиховуваними;

- індивідуальні бесіди з учнями;

- взаємодію з батьками важких дітей;

- організацію зустрічей з центрами соціальних служб для молоді, кримінальною міліцією і т.д.

   Невід’ємною складовою, превентивного виховання є проведення психолого-педагогічних консиліумів, засідань ради профілактики школи, методичних об’єднань з певних питань.

Існуюча загальноприйнята думка про те, що виховна робота з учнями класу - справа лише класного керівника - згубна і помилкова. Лише спільними зусиллями усього педагогічного колективу можна створити у школі атмосферу морально-психологічної підтримки для всіх, хто цього потребує.

Алла Полударова - 

соціальний педагог закладу "ЗШ І-ІІ ст.-ліцею № 7 

Вінницької міської ради"

ТЬЮТОРСЬКИЙ СУПРОВІД УЧНІВ

    Тьютор - це вчитель-консультант, що веде навчальний процес в дистанційній формі і виконує одночасно функції вчителя, консультанта і організатора навчального процесу. 

Тьютори є повноцінними організаторами навчальної діяльності з неординарним  підходом до неї. Також, до їх обов’язків входить залучення  учнів до відвідування навчальних спецкурсів в закладі, та проведення деяких з них. При цьому ефективність проходження спецкурсів підтьюторними (підопічними тьюторів) відбувається на високому рівні через встановлення зв’язків співробітництва, суб’єкт-суб’єктивних відносин у системі учитель-учень, передбачає єдність загальнокультурного, соціально-морального і професійного розвитку особистості.

Цілі діяльності тьютора:

• надання допомоги учням в побудові індивідуального освітнього шляху;
• надання допомоги школярам в розумінні можливостей використання власних ресурсів, ресурсів школи і інших установ для досягнення його освітньої мети;
•  надання допомоги у використанні результатів навчання.

     Головні завдання тьютора:

·   здійснювати індивідуальну педагогічну підтримку учнів;

· надавати консультативну допомогу при побудові учнем власної індивідуальної освітньої програми та визначенні індивідуального темпу її освоєння;

· вести педагогічний супровід руху учня за індивідуальної освітньої траєкторії. 

Зміст роботи тьютора: діагностика з’ясування освітньої ситуації, проектування майбутньої роботи, реалізація освітнього пошуку і демонстрація результатів, аналіз і самоаналіз пройденого шляху, досягнутих результатів.

Результат тьюторської діяльності: структурована папка «Портфоліо», матеріал якої допомагає відстежувати етапи освітнього шляху, є інструментом самооцінки.  

Тьюторський супровід — це супровід учнівської діяльності. Розробляється таким, що виробляється  індивідуальна освітня програма, в якій визначається тема, ставиться мета, завдання, розробляються: освітня ситуація, учбові дослідження, перспективи навчання, визначаються ресурси і плановані шляхи, може розроблятися індивідуальна освітня траєкторія –побудована  програма навчання, яка може закривати для учня інші можливості і варіанти його освіти.

Технологія тьюторського супроводу включає декілька основних етапів.

1. Визначення пізнавального інтересу підлітка.

2. Постановка мети освітньої діяльності.

3. Пошук освітніх ресурсів і розробка плану освітньої діяльності – розробка «плану-карти пізнавального інтересу».

4. Реалізація і обговорення, аналіз, коректування плану освітньої діяльності.

5.  Аналіз підсумків освітньої діяльності – «презентація проекту».

6.  Коректування освітньої мети, визначення тимчасових перспектив.

Розглянемо дії тьютора на кожному етапі:

Підготовчий етап - засвоєння необхідних знань, умінь і навиків, використовуваних згодом під час продуктивного навчання. Тьютор приймає роль вчителя в традиційному сенсі, або рекомендує своїм підопічним заняття з іншими консультантами, які вирішують освітні завдання загального плану, або пропонує самостійно вивчити новий матеріал.

Початковий етап - постановка проблеми, де робота тьютора полягає в конкретизації завдання і правильному виборі методу її вирішення. Якщо учень не визначився з вибором завдання або визначенням проблеми, то тьютор при сумісному обговоренні допомагає позначити проблемне поле і вибрати вид діяльності, який підопічний в подальшому здійснюватиме.

Планування діяльності - розробка алгоритму дій. На даному етапі тьютор допомагає таким учням:

      ·  визначити цілі і завдання майбутньої роботи;

·  скласти план дій, розробити алгоритм;

· визначити предмет інформаційного пошуку для учнів відповідно до теми, проблеми проекту (дослідження).

Так само тьютор може скласти список рекомендованих інформаційних засобів, якими учні можуть скористатися в ході їх проектної діяльності, надати допомогу в оформленні результатів або порекомендувати вчителя-консультанта. Для підвищення ефективності консультативної допомоги тьютора можна порекомендувати учням вести щоденник проекту або дослідження.

Основний етап – організація виконання роботи. На даному етапі тьютор може проводити як групові, так і індивідуальні консультації. На групових консультаціях вчитель взаємодіє з малою групою учнів. На індивідуальних консультаціях тьютор працює індивідуально з кожним учнем: уточнює ступінь виконання завдання, відповідає на питання, діагностує причини виникаючих труднощів, дає рекомендації, допомагає визначити шлях вирішення проблеми. Консультування в даному варіанті може здійснюватися як через безпосереднє спілкування, так і заочно за допомогою e-mail, ICQ.

Завершальний етап - презентація проекту, результатів дослідження або дослідно-експериментальної діяльності. На даному етапі тьютор організовує підготовку до конференції, за бажанням учнів може провести попереднє прослуховування, надає допомогу в підготовці презентації, може порекомендувати як консультантів інших викладачів школи або що компетентних вчаться, мають досвід проектної (дослідницької) діяльності і досвід публічних виступів.

Роль тьютора полягає в підбитті підсумків, визначення рівня особистих досягнень кожного що вчиться, позначення точок подальшого зростання і розвитку підопічних, допомагає здійснити вибір нових напрямів діяльності.

Тьюторський супровід як технологія супроводу самостійної освітньої діяльності підлітка може контролювати проблему вибору профільного навчання. 

Вадим Щорс, Руслан Полєшко