Тьюторський супровід навчального процесу

Тьютор в системі дистанційного навчання

У сучасній вітчизняній освіті тьюторство найбільше розповсюджено в дистанційній освіті. Тьюторство в дистанційній освіті продуктивно використовує технології індивідуального консалтингу. Тьютор організовує ефективне вивчення курсу, проводить семінари та консультує учнів, перевіряє письмові роботи.

У  дистанційному  навчанні  існує проблема  дефіциту  контактів між  учасниками  учбового процесу,  що негативно  впливає  на  ефективність  і  якість  навчання.  Тому  найважливішим  показником  якості  дистанційного  навчання  є  рівень  інтерактивності інформаційно-освітнього середовища.

Задачі тьютора у дистанційній освіті

• здійснення допомоги в досягненні найкращого навчального результату;
• спостереження за проходженням навчання;
• забезпечення «зворотного зв’язку» між  педагогами  та учнями з виконання домашнього завдання;
• проведення групових консультацій - тьюторіалів;
• консультування і підтримання індивідуального освітнього руху учнів;
• підтримання в учнів зацікавленості в навчанні протягом усього навчального року.

Тьютор  в  системі дистанційного  навчання повинен:

• вміти будувати освітній  процес  на основі  інформаційно-комунікаційних технологій;
• володіти навиками проведення  занять  в інтенсивній формі,  використовуючи  ефективні  технології  навчання;
•  організовувати  роботу  в малих  групах;
• вміти  організувати науково-методичну  експертизу  освітніх ресурсів;
• володіти навиками оперативного задоволення потреб педагогів освітнього, інформаційного, аналітичного, наукового, методичного і  технологічного характеру;
• мати  досвід  роботи  в  організації навчального процесу,  заснованого  на модульній технології.

Також тьютор  відповідає  за  успішне  проведення  дистанційного  навчання, відстежує наповнення баз даних курсу, організовує і проводить чати, динамічні уроки, вебінари, аналізує  статистику (кількість  відвідин  курсу учнями, час роботи учня по сеансах, середній час роботи впродовж сеансу, кількість записів, статистика відповідей учнів на кожне тестове завдання).

У  системі  дистанційного  навчання  тьютор, має можливість контролювати процес вивчення курсу кожним  учнем,  оцінювати  виконані  їм  індивідуальні  завдання, його роботу  під час  семінару  і  при необхідності  надавати  йому   допомогу, пораду. Тьютор також може проводити загальний аналіз стану справ у вивченні конкретного курсу. Робота  тьютора протоколюється  в  системі,  що  забезпечує прозорість звітності.

Специфіка    діяльності  тьютора  полягає  в  тому,  що  для  проведення консультацій він повинен уміти користуватися засобами Інтернет-спілкування: e-mail, ICQ, Jabber,  форуми,  чати, блоги  і  т.д. 

Головне,  що  від  тьютора  потрібно  це не  бути  пасивним джерелом учбової інформації, оскільки спеціально розроблені засоби навчання дистанційної освіти цілком замінюють вчителя, якщо той виступає тільки в ролі  «інформатора».

Таким чином, можна зробити висновок, що тьюторський супровід як освітня технологія (взаємодія учня з тьютором) передбачає тривалу роботу в режимі періодичних індивідуальних зустрічей. Отже, тьюторство як система освіти учнів, може в найближчому часі зайняті провідне місце у навчально-виховному школи.

Вадим Щорс

Тренінгове заняття «Як виховати дитину фізично здоровою»

Тренінгове заняття

«Як виховати дитину фізично здоровою»

Мета: підвищити рівень усвідомлення власної відповідальності за стан свого здоров'я та здоров'я членів сім'ї залежно від обраного способу життя, визначити можливі шляхи та ресурси сім'ї у формуванні фізичного здоров'я дітей та інших членів родини.

Хід заняття

Вступ

Повідомлення теми тренінгу

Знайомство. Ведучий пропонує учасникам групи назвати себе, а також назвати, наприклад, свою улюблену страву дитинства, найулюбленіший вид активних занять і відпочинку вдома.

Тренер пропонує оцінити своє самопочуття «тут і тепер» (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою «кольоротесту». Для цього слід зафарбувати картку певним кольором, який відображає стан людини на початку заняття. Процедура заповнення «кольоротесту» повторюється на початку і в кінці кожного заняття. Дані використовуються для оформлення «Карти настрою». Вона має вигляд великого аркуша паперу зі списком усіх учасників, де поруч приклеюються картки учасника (одна — зафарбована на початку, а інша — у кінці заняття). Це своєрідна діагностика зміни настрою учасників тренінгу, яка дозволяє відстежувати настрій кожного і при необхідності покращувати стан кожного учасника, приділяючи йому особливу увагу.

Таблиця відповідності кольору і стану вивішується на стіну.

Червоний — активне прагнення до діяльності.

Жовтий — позитивний емоційний стан.

Зелений — спокійний стан.

Синій — прагнення до визнання.

Коричневий — напруга.

Чорний — стан хвилювання.

Білий — важко щось відповісти.

Ведучий пропонує учасникам пригадати правила групової роботи, а також ввести ще кілька правил, які, на їхню думку, сприятимуть покращенню або стабілізації самопочуття, здоров'я учасників тренінгу. Наприклад, чітке дотримання перерв, вчасний обід, проведення фізкультхвилинок тощо (5 хв.).

Основна частина тренінгу

1. Оцінка рівня поінформованості про проблему.

Вправа «Чим ми схожі, і чим різні». 

Мета — дати можливість членам групи відчути подібність і різницю сімей кожного, ближче познайомитися один з одним, привернути увагу до оцінки фізичного аспекту у ФЗСЖ сім'ї. Наприклад, ведучий пропонує учасникам об'єднатися в такі групи:

                 Перша група

Постійно самі займаються спортом, зарядкою тощо

Відпочивали влітку на природі самі

Частіше хворіють самі

Мають поганий апетит

Курять

Свій стан здоров'я оцінюють як добрий

               Друга група

Займаються спортом разом з дітьми

Відпочивали влітку на природі з дітьми

Частіше хворіють діти

Поганий апетит у дитини

Курять діти

Свій стан здоров'я оцінюють як задовільний

             Третя група

У сім'ї не займаються фізичною культурою

Сім'я хворіє досить рідко

Сім'я особливих проблем з апетитом її членів не відчуває

Не відпочивали сім'єю

У сім'ї не курять зовсім

Свій стан здоров'я оцінюють як незадовільний

Після виконання вправи учасники обмінюються враженнями, думками, відчуттями стосовно оцінки здоров'я власного та здоров'я сім'ї.

Завдання: батькам пропонується для заповнення позитивний опитувальник із формування здорового способу життя дитини в сім'ї (фізичний аспект). Кожний пункт опитувальника складається із двох речень у стверджувальній формі. Пари речень характеризують один із проявів життєдіяльності дитини чи сім'ї. Батьки вибирають і відмічають одне з двох висловлювань, яке більше підходить для їхньої сім'ї, дитини.

Фізичний аспект життєдіяльності дитини в сім'ї

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів

1. Дитина регулярно займається фізкультурою (спортивна секція, вправи, гімнастика). 2. У вихідні дні ви з дитиною буваєте за містом, на природі. З. Дитина їсть у помірних кількостях, із задоволенням, і все, що запропонують. 4. Дитина засинає вчасно, просинається легко. 5. Дитина одержує задоволення від комфорту й затишку в домі. 6. Дитині подобається носити красивий одяг. 7. Дитина сама просить поміняти брудний одяг.

1. Моя дитина займається фізкультурою рідко і без задоволення. 2. Для спільних прогулянок не вистачає часу. 3. У дитини проблеми з апетитом (їсть дуже мало, багато, вибірково). 4. Дитина не хоче лягати спати і просинається з труднощами. 5. Дитина байдужа до чуттєвих компонентів повсякденного життя. 6. Дитині байдуже, як і в що вона одягнута. 7. Може одягнути брудний одяг, не проявляє ініціативи в тому, щоби поміняти одяг.

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів відповідей. Цей опитувальник не має «ключа», тому що в ньому немає «секретного замка»: усе, що зліва, більше відповідає потребам дитини в розвитку. Якщо в якійсь сфері справа відмічено 2-3 висловлювання, на це слід звернути увагу батьків. Якщо більшість виборів зосереджено зліва — життя дитини організоване у відповідності з її основними потребами.

Батьки можуть використовувати опитувальний аркуш як свого роду «пам'ятку» в повсякденному житті.

На необхідність кількісних оцінок фізичного здоров'я вперше звернув увагу відомий хірург, академік М. Амосов. Він вважав, що «рівень здоров'я» — це інтенсивність проявів життя в нормальних умовах середовища, яка визначається тренованістю структурних елементів організму, а «кількість здоров'я» — це межа змін зовнішніх умов, у яких ще триває життя. «Кількість здоров'я» — це «резервні потужності».

2. Актуалізація проблеми.

Вправа «Німе кіно». 

Робота в малих групах. Сюжети фільму «Вихідний день в сім'ї».

Протягом п'яти хвилин учасникам слід придумати сюжет фільму про те, як живе сім'я протягом вихідного дня. Кожна група визначає для себе, яку частину дня представить, по черзі показує свій фільм за допомогою жестів, міміки, слова вживати не можна. Після того як «фільм» буде показаний, глядачам пропонується озвучити картину. Слід звернути увагу на такі моменти:

—        Що це за сім'я?

—        Як проводять свій вихідний день члени сім'ї?

—        Які стосунки, кого і з ким у сім'ї?

—        Що робить життя сім'ї цікавим і здоровим, а що не сприяє цьому?

—        Які резерви та можливості, на вашу думку, характерні саме для цієї сім'ї?

Фізичний аспект здорового способу життя включає різні складові. Залежно від актуальності для групи проблеми дається коротка інформація тренера для подальшого завдання за можливими напрямами:

—        додержання в сім'ї гігієнічних норм і правил;

—        режим — відповідно до віку й індивідуальних можливостей організму дитини;

—        організація раціонального харчування;

—        розумне й систематичне загартування;

—        системність і послідовність використання фізичних вправ;

—        протидія шкідливим звичкам;

—        модель життя сім'ї у вихідний день.

3. Пошук шляхів розв'язання проблеми, отримання інформації

Завдання: кожна група повинна запропонувати власне бачення шляхів розв'язання окреслених проблем стосовно формування здорового способу життя (фізичний аспект) на основі методу «Сімейна розстановка». Сімейну розстановку здійснюють учасники кожної групи з позицій обраних ролей. Наприкінці провести обмін враженнями учасників тренінгу щодо обговорення шляхів ФЗСЖ дитини в сім'ї (фізичний аспект).

Заключна частина роботи

У кінці заняття ведучий пропонує всім учасникам по черзі поділитися враженнями, думками, почуттями.

Леся Венедиктівна Гнатюк,

керівник МО класних керівників

закладу « ЗШ І-ІІІ ст. №10 ВМР»

ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ І ПРОВЕСТИ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Широко відомий той факт, що навіть для вчителя, працюючого у школі багато років, досконало знаючого свій предмет, володіючи методикою, здатних встановлювати дружні відносини з колегами, тісний контакт з учнями, серйозною, психологічною проблемою є батьківські збори.

А для вчителів - початківців батьківські збори – це стрес, здатний надовго вивести їх з рівноваги.

Як же позбавитись відчуття страху, невпевненості у собі перед зустріччю з батьками?

1.  Треба створити відповідний – психологічний настрій, установку на успіх. Необхідно переконати себе  у тому, що батьківські збори – це той самий урок, де учнями є не учні, а їх батьки, які прийшли за інформацією, можливо за допомогою. І як вчитель, ви добре знаєте: для того, щоб урок пройшов успішно, до нього необхідно підготуватись.

2. Відмовтесь від звичних записів у щоденник, про дату зборів. Буде краще, якщо кожному з батьків ви передасте індивідуальне запрошення. Такий нестандартний хід здійснює одночасно сильне і приємне враження а батьків, так як, подібні запрошення, з одного боку, носять суто офіційний характер, а з іншого – демонструють вашу зацікавленість, повагу та ввічливість. Якщо ж батьки не зможуть прийти, то на зворотній стороні запрошення вони повідомлять вам про це і сповістять про дату приходу до школи у інший раз.

3. Приведіть у порядок класну кімнату, в якій відбудеться зустріч. Продумайте свій зовнішній вигляд. Ваша зовнішність повинна демонструвати діловитість, впевненість у собі, гарний смак. Запам’ятайте  народну мудрість: “Зустрічають по одежі…”

4.  Обов’язково складіть план свого виступу, а якщо необхідно, напишіть його розвернутий конспект. Це дасть вам можливість чітко сповістити усе необхідне, не зайнявши при цьому зайвого часу. Не слід дуже надовго затримувати батьків, пам’ятайте, що в них теж був важкий робочий день. Формуйте свої думки коротко, логічно, уникайте повчань, неприязного тону, проявляйте доброзичливість і такт. Краще за все, якщо ви обговорите усі проблеми за годину, але неприпустимі збори на 20 хвилин, так як батьки не розуміють навіщо їх запросили.

5.  Привітавшись з батьками, не забудьте продемонструвати їм свою радість з приводу зустрічі, з відвертою посмішкою подякуйте їм за прихід до школи. Введіть бесіду так, як би в класі присутні тільки ваші однодумці, здатні вирішити любі проблеми. Ніколи не починайте збори з негативної інформації. Для початку знайдіть добрі слова про клас в цілому , про окремих учнів, про спільні повчання, нехай про маленькі але успіхи. Такий виступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налагодить їх співпрацю.

Після чого впевнено переходьте до складних питань : проблем успішності, дисципліни, спілкування, тобто до такої інформації, яка визиває у багатьох батьків неадекватну реакцію. Висловлюючись про дітей, використовуйте займенники «наші», а не «ваші», такий психологічний підхід повністю виправданий, він ще раз нагадає батькам про спільність вирішення проблем.

Якщо з якогось питання у когось з батьків буде особиста думка, протилежна вашій, не гарячкуйте, уважно вислухайте його, а потім щоб уникнути конфлікту, впевненим і спокійним тоном намагайтесь його переконати. Для цього рівним голосом, не виражаючи своєї незгоди, скажіть, що якщо б ви були на місці батьків, то, можливо, думали б так само, але на своєму місці, так не ви враховуєте інтереси усього класу, то не маєте змоги з ними згодитись. Запропонуйте збудженому батькові чи матері погляд на дану проблему очима вчителя. Якщо і це не заспокоїть «бунтаря», то запросіть його прийти до школи в інший день для спілкування з іншими вчителями, адміністрацією, щоб картина була більш повною і об’єктивною.

Якщо у вас є негативна інформація для одного — двох батьків, не повідомляйте її перед усіма, а попросіть цих батьків затриматись.

Завершити зустріч потрібно так само, як ви її розпочали – приємними висновками. Висловить подяку за допомогу та впевненість у подальшій співпраці. Не бійтесь використовувати усю свою красу, гумор, вміння переконувати і подобатись. Пам’ятайте,  що ваша мета нелегка, але досяжна – зробити батьків своїми союзниками, залишити у них про себе, про школу, де навчаються їх діти, гарне враження, бажання зустрітися знову і впевненість в тому, що ви для них надійний помічник.

Наталія Леонідівна Скорина,

керівник МО класних керівників

5 - 7-х  класів ЗШ І-ІІІ ст. №8 
м. Вінниці

Тренінгове заняття для батьків першокласників

Тренінгове заняття 

для батьків першокласників

Мета тренінгу: допомогти батькам познайомитися, краще пізнати один одного для успішної взаємодії у подальшому.

Підготовка: батьки приносять одне сімейне фото (якщо тато і мама, то 2 фотокартки).

Тренінг проводиться під час батьківських зборів.

Хід тренінгу

Присутні займають місця, утворюючи одне велике коло.

Вчитель повідомляє мету зборів, пропонує батькам бути відвертими, відкритими, щирими.

Перше завдання — «Знайомство»

Кожен із батьків називає себе так, як би він хотів, щоб до нього сьогодні зверталися, і записує своє ім'я або ім'я та по батькові на заздалегідь підготовленому вчителем аркуші або купленому бейджикуі прикріплює його до свого одягу.

Друге завдання — «Наші діти»

Запропонувати батькам, яких викликають у будь-якому порядку, пригадати декілька якостей своєї дитини, назви яких починаються з тієї самої букви, що й ім'я дитини (наприклад, Сергійко — скромний, самостійний; Миколка — мовчазний, мрійник тощо).

Третє завдання — «Розминка»

1.Виходять у коло і тиснуть один одному руки ті батьки, які:

v   володіють музичним інструментом;

v   займаються спортом;

v   займаються рукоділлям тощо.

2.Учитель вилучає один стілець і стає в середину кола. За його сигналом деякі батьки повинні пересісти на інше місце, хтось один не встигає  зайняти стілець (оскільки стільців на 1 менше, ніж кількість учасників), він стає у коло і пропонує своє завдання.

Варіанти завдань:

v   пересаджуються всі ті, у кого є син (дочка);

v   у кого більше двох дітей;

v   у кого є музична (технічна, медична, педагогічна) освіта;

v   хто полюбляє подорожі рідним краєм;

v   хто захоплюється історією рідного краю;

v   хто знається на українській літературі тощо.

Четверте завдання—»Оберіть собі пару»

Учитель пропонує обрати пару. Бажано запросити у пару ту людину яку Ви менше всіх знаєте. За одну хвилину потрібно якомога більше розповісти про себе. Потім помінятися ролями. Вчитель фіксує час. Після цього класовод пропонує деяким батькам розповісти усім, що є найцікавішим з того, про що вони довідалися від співрозмовника. (Розповіді про себе на початку завдання можна замінити системою запитань, які впродовж однієї хвилини необхідно поставити, щоб якомога більше дізнатися про нього у наступну хвилину.)

П'яте завдання — «Розбийтеся на групи»

Для об'єднання у групи спочатку батьки стають в рядок і послідовно називаються: червоний, жовтий, зелений, синій. Кожна група («червоні», «жовті», «зелені», «сині») сідає окремо.

Кожен із батьків розповідає усім членам групи про своє сімейне фото (де? хто? коли?). Далі з'ясовують, що об'єднує усі ці фото. (Пора року, нас, місце тощо). Вигадують назву групи та девіз. І нарешті представляють групи.

Шосте завдання — «Підсумки»

Усі повертаються до великого кола. Вчитель передає моток ниток по колу і просить поділитися своїми враженнями: який настрій, що сподобалося, що корисного дістали для себе, побажання тощо.

Заключне слово вчителя присвячене тому, що об'єднує усіх присутніх — це символічна нитка у вихованні дітей. Крім того, вчитель може розповісти батькам про підсумки адаптації дітей до школи, обговорити проблеми, з якими зустрічаються батьки у вихованні дітей, призвичаєні їх до шкільного життя, розпорядку дня (цю інформацію можна буде використати для підготовки до наступних зборів).

Леся Венедиктівна Гнатюк,

голова МО класних керівників ЗШ І-ІІІ ст. №10 ВРМ

Інтерактивні форми роботи з обдарованими дітьми

Навчально-виховна діяльність спрямована на учня як всебічно розвинену особистість, здатну самостійно і творчо діяти у нестандартних навчальних і побутових ситуаціях.

Під поняттям «обдарована дитина» ми  розуміємо, що це дитина, у якої рівень здібностей значно відрізняється від середнього.

Складові потенціалу обдарованого учня

►   Пізнавальний аспект

►   Мотиваційний аспект

►   Особистісний компонент

Пізнавальний аспект

►Обсяг безпосередньої слухової пам'яті

►Обсяг оперативної пам'яті

►Характер мислительних  процесів

Мотиваційний аспект

►Потреба у спілкуванні

►Пізнавальна спрямованість

►Мотивація досягнень успіху

►Кмітливість

►Швидкість розумового процесу

Особистісний компонент

►Сформованість вольової сфери

►Рівень тривожності й здатність до ризику

►Рівень розвитку інтуїції та фантазії

►Незалежність суджень, неприйняття групового тиску

►Рівень самодостатності, автономії, самоуправління

Обов'язкова умова прояву обдарованості – осмислене оволодіння достатньою кількістю знань, умінь і навичок. Засвоєна інформація є об'єктом, на який доцільно спрямовувати творчі здібності учня.

Умови творчого зростання дітей

1. Самостійність у роботі

2. Науково-дослідницька діяльність

- пошукове навчання, в якому вчитель окреслює проблему, а учні шукають способи її розв'язання. Така форма можлива, якщо:

А) у класі – демократичні стосунки між учнями і вчителем;

Умови творчого зростання дітей

Б) більшість (в ідеалі всі) учні класу мають високу мотивацію до вивчення предмета;

В) тема, яку розглядають, логічно продовжує попередні теми і дає змогу використати їх матеріал як  опорні знання;

Г) у класі є значний відсоток дітей із розвинутим логічним мисленням.

Умови творчого зростання дітей

3. Перехід на особистісно орієнтоване розвивальне навчання – не тільки подача певного обсягу знань, а й усебічний розвиток учня як особистості

4. “Метод маленьких відкриттів” – залучення учнів до розв'язання певної навчальної проблеми.

Вадим Щорс

ДІАГНОСТИКА ВАД ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ (ДВОР)

Опитування для дітей 9-11 років (автор З.Карпенко)

Любий друже!

Тобі пропонується відповісти на запитання, що стосуються різних сторін твоєї особистості: поведінки, самопочуття, бажань, страхів, пере­конань тощо. Ти маєш чудову нагоду поглянути на себе збоку і проаналізувати, що ти знаєш про себе, поділитися цими знаннями з дорослими, аби вони краще пізнали тебе і змогли тебе розуміти, спілкуватися з тобою, навчати тебе.

У спеціальному бланку для відповідей навпроти відповідного номера твердження треба поставити знак «+», якщо ти згоден з твердженням, і знак «-», якщо ти з твердженням не згоден.

Не розмірковуй довго, відповідай одразу, вслуховуючись у зміст. Усі відповіді будуть правильними, якщо ти відповідатимеш чесно.

Бланк відповідей

Прізвище, ім’я ________________________________________________

Клас ________________________________________ 

Дата______________________

1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	11	21	31	41	51	61	71	81
2	12	22	32	42	52	62	72	82
3	13	23	33	43	53	63	73	83
4	14	24	34	44	54	64	74	84
5	15	25	35	45	55	65	75	85
6	16	26	36	46	56	66	76	86
7	17	27	37	47	57	67	77	87
8	18	28	38	48	58	68	78	88
9	19	29	39	49	59	69	79	89
10	20	30	40	50	60	70	80	90

Дякуємо за відповіді та співпрацю,

шкільний психолог _______________________.

Опитувальник ДВОР

1. Мені важко зосередитися на чомусь одному.
2. Я не можу довго працювати не втомлюючись.
3. Я переживаю з будь-якого приводу.
4. Під час виконання завдання я дуже напружений і скутий.
5. Я часто думаю про можливі неприємності.
6. Я лякливий, багато що викликає в мене страх.
7. Я не люблю чекати.
8. Я не люблю починати нову справу.
9. Я неспокійно сплю, погано засинаю.
10. Я невпевнений у своїх силах, боюся труднощів.
11. Я завжди швидко знаходжу відповідь, коли про щось запитують (можливо і неправильно, але дуже швидко).
12. У мене часто змінюється настрій.
13. Мені часто все набридає.
14. Я швидко, не вагаючись, приймаю рішення.
15. Я часто відволікаюсь на уроках.
16. Коли хтось з дітей на мене кричить, я також кричу у відповідь.
17. Я впевнений, що впораюсь з будь-яким завданням.
18. Я люблю діяти, а не розмірковувати.
19. В іграх я не підкоряюся правилам.
20. Я гарячкую під час розмови.
21. Коли хтось мене образить, я прагну поквитатися з ним.
22. Іноді мене тішить, коли я щось зламаю, розірву, розіб'ю.
23. Я дуже серджуся, коли хтось сміється з мене.
24. Мені здається, що інколи я хочу зробити якусь шкоду.
25. У відповідь на вказівки мені хочеться зробити все навпаки.
26. Я люблю бути першим, верховодити, підкоряти собі інших.
27. Я легко можу посваритися чи побитися.
28. Я не поступаюся іншим, не ділюся з ними нічим.
29. Я не можу змовчати, коли чимось незадоволений.
30. Часом я так наполягаю на своєму, що людям навколо уривається терпець.
31. Я люблю, коли мене хвалять за те, що насправді зробила інша людина.
32. Мені подобається отримувати більше від того, що насправді нале­жить.
33. Я часто звинувачую кого-небудь у тому, в чому насправді виннні сам.
34. Трапляється, що я привласнюю речі, що належать іншій людині
35. Мені подобається перебільшувати, хвалитися, вигадувати небилиці
36. Я часто порушую свої обіцянки.
37. Я завжди знаходжу виправдання непорядному вчинку.
38. Я не визнаю своїх помилок.
39. Я роблю все задля своєї вигоди.
40. Я рідко зізнаюсь, що заподіяв комусь шкоду.
41. Я часто порушую правила поведінки, встановлені вчителем.
42. Я люблю сміятися з інших.
43. Я кривджу своїх товаришів: б'ю їх, штовхаю, дражню.
44. Часто я говорю одне, а роблю протилежне.
45. Я розповідаю непристойні історії, вживаю лайливі слова.
46. Переконаний, що мої пустощі нікому не шкодять.
47. Для своєї вигоди я часто обдурюю інших.
48. Діти скаржаться на мене, не хочуть гратися зі мною.
49. Я люблю розповідати жахливі історії, про які дізнався з кінофільмів і розмов між дорослими.
50. Я знущаюся з тварин, нищу без потреби рослини.
51. Я цураюся своїх ровесників, тримаюся від них віддалік.
52. Я не довіряю людям, побоююся їх.
53. Я не люблю дивитися в очі людині, з якою розмовляю.
54. Я мовчазний, не підтримую розмову з чужими людьми.
55. Мене часто запитують, чим я незадоволений.
56. Мене часто підозрюють у негарних вчинках.
57. Люди часто навмисно ображають мене.
58. Я часто буваю засмученим.
59. Я люблю гратися сам.
60. Дитяча компанія швидко мені набридає.
61. Мені небайдуже, що про мене думають інші.
62. Я повинен завжди все знати.
63. Я не маю права помилятися.
64. Я намагаюся виправдати свої вчинки перед іншими людьми.
65. Спочатку я дбаю про інших, а потім вже про себе.
66. Коли я зроблю помилку, у мене з'являється почуття провини.
67. Усі люди, з якими я спілкуюся, повинні мене любити.
68. Інші люди мають право контролювати мою поведінку.
69. Я намагаюся допомогти людям навіть тоді, коли мене про це не просять.
70. Якщо я вже прийняв рішення, то не маю права передумати.
71. Мої успіхи залежать від удачі, талану, щасливого випадку.
72. Я волію почекати, поки мої труднощі розв'яжуться самі собою.
73. Мої оцінки в школі не залежать від моїх здібностей.
74. Мої успіхи залежать від допомоги інших людей.
75. За мене вирішують інші, що і як робити.
76. Я не винен, що не можу домогтися кращих результатів.
77. Я не планую того, що зі мною трапляється.
78. Я сам нічого не можу змінити в своєму житті.
79. За моє здоров'я відповідають дорослі.
80. Діти виростають такими, якими їх виховують батьки.
81. Я більше люблю слухати казки, ніж вірші.
82. Коли я їду з мамою в магазин, я більше хотів би, щоб мені купили цукерки, ніж книжку.
83. Я не мрію стати актором.
84. Мені не подобаються квіти.
85. Мені більше подобається звичайна їжа, яку мама готує щодня, ніж фрукти — ананаси, мандарини, ківі.
86. Я не радію, коли бачу щось красиве і незвичайне.
87. Мене цікавлять технічні іграшки, наприклад, автомобілі, літаки, мотоцикли...
88. Мені не подобається гратися з ляльками.
89. Я не люблю вигадувати різні небилиці.
90. Я не плачу, коли чую сумну історію.

 Дешифратор (інформація для психолога)

Тривожність	Імпуль- сивність	Агресивність	Схильність до нечесної поведінки	Асоціальність	Замкнутість	Невпевненість	Екстернальність	Естетична нечутливість

Інтерпретація результатів

8-10 балів – високий рівень вираженості вади;

4-7 балів – середній рівень вираженості вади;

1—3 бали – низький рівень вираженості вади.