ЯК ПІДГОТУВАТИСЬ І ПРОВЕСТИ БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Широко відомий той факт, що навіть для вчителя, працюючого у школі багато років, досконало знаючого свій предмет, володіючи методикою, здатних встановлювати дружні відносини з колегами, тісний контакт з учнями, серйозною, психологічною проблемою є батьківські збори.

А для вчителів - початківців батьківські збори – це стрес, здатний надовго вивести їх з рівноваги.

Як же позбавитись відчуття страху, невпевненості у собі перед зустріччю з батьками?

1.  Треба створити відповідний – психологічний настрій, установку на успіх. Необхідно переконати себе  у тому, що батьківські збори – це той самий урок, де учнями є не учні, а їх батьки, які прийшли за інформацією, можливо за допомогою. І як вчитель, ви добре знаєте: для того, щоб урок пройшов успішно, до нього необхідно підготуватись.

2. Відмовтесь від звичних записів у щоденник, про дату зборів. Буде краще, якщо кожному з батьків ви передасте індивідуальне запрошення. Такий нестандартний хід здійснює одночасно сильне і приємне враження а батьків, так як, подібні запрошення, з одного боку, носять суто офіційний характер, а з іншого – демонструють вашу зацікавленість, повагу та ввічливість. Якщо ж батьки не зможуть прийти, то на зворотній стороні запрошення вони повідомлять вам про це і сповістять про дату приходу до школи у інший раз.

3. Приведіть у порядок класну кімнату, в якій відбудеться зустріч. Продумайте свій зовнішній вигляд. Ваша зовнішність повинна демонструвати діловитість, впевненість у собі, гарний смак. Запам’ятайте  народну мудрість: “Зустрічають по одежі…”

4.  Обов’язково складіть план свого виступу, а якщо необхідно, напишіть його розвернутий конспект. Це дасть вам можливість чітко сповістити усе необхідне, не зайнявши при цьому зайвого часу. Не слід дуже надовго затримувати батьків, пам’ятайте, що в них теж був важкий робочий день. Формуйте свої думки коротко, логічно, уникайте повчань, неприязного тону, проявляйте доброзичливість і такт. Краще за все, якщо ви обговорите усі проблеми за годину, але неприпустимі збори на 20 хвилин, так як батьки не розуміють навіщо їх запросили.

5.  Привітавшись з батьками, не забудьте продемонструвати їм свою радість з приводу зустрічі, з відвертою посмішкою подякуйте їм за прихід до школи. Введіть бесіду так, як би в класі присутні тільки ваші однодумці, здатні вирішити любі проблеми. Ніколи не починайте збори з негативної інформації. Для початку знайдіть добрі слова про клас в цілому , про окремих учнів, про спільні повчання, нехай про маленькі але успіхи. Такий виступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налагодить їх співпрацю.

Після чого впевнено переходьте до складних питань : проблем успішності, дисципліни, спілкування, тобто до такої інформації, яка визиває у багатьох батьків неадекватну реакцію. Висловлюючись про дітей, використовуйте займенники «наші», а не «ваші», такий психологічний підхід повністю виправданий, він ще раз нагадає батькам про спільність вирішення проблем.

Якщо з якогось питання у когось з батьків буде особиста думка, протилежна вашій, не гарячкуйте, уважно вислухайте його, а потім щоб уникнути конфлікту, впевненим і спокійним тоном намагайтесь його переконати. Для цього рівним голосом, не виражаючи своєї незгоди, скажіть, що якщо б ви були на місці батьків, то, можливо, думали б так само, але на своєму місці, так не ви враховуєте інтереси усього класу, то не маєте змоги з ними згодитись. Запропонуйте збудженому батькові чи матері погляд на дану проблему очима вчителя. Якщо і це не заспокоїть «бунтаря», то запросіть його прийти до школи в інший день для спілкування з іншими вчителями, адміністрацією, щоб картина була більш повною і об’єктивною.

Якщо у вас є негативна інформація для одного — двох батьків, не повідомляйте її перед усіма, а попросіть цих батьків затриматись.

Завершити зустріч потрібно так само, як ви її розпочали – приємними висновками. Висловить подяку за допомогу та впевненість у подальшій співпраці. Не бійтесь використовувати усю свою красу, гумор, вміння переконувати і подобатись. Пам’ятайте,  що ваша мета нелегка, але досяжна – зробити батьків своїми союзниками, залишити у них про себе, про школу, де навчаються їх діти, гарне враження, бажання зустрітися знову і впевненість в тому, що ви для них надійний помічник.

Наталія Леонідівна Скорина,

керівник МО класних керівників

5 - 7-х  класів ЗШ І-ІІІ ст. №8 
м. Вінниці

Тренінгове заняття для батьків першокласників

Тренінгове заняття 

для батьків першокласників

Мета тренінгу: допомогти батькам познайомитися, краще пізнати один одного для успішної взаємодії у подальшому.

Підготовка: батьки приносять одне сімейне фото (якщо тато і мама, то 2 фотокартки).

Тренінг проводиться під час батьківських зборів.

Хід тренінгу

Присутні займають місця, утворюючи одне велике коло.

Вчитель повідомляє мету зборів, пропонує батькам бути відвертими, відкритими, щирими.

Перше завдання — «Знайомство»

Кожен із батьків називає себе так, як би він хотів, щоб до нього сьогодні зверталися, і записує своє ім'я або ім'я та по батькові на заздалегідь підготовленому вчителем аркуші або купленому бейджикуі прикріплює його до свого одягу.

Друге завдання — «Наші діти»

Запропонувати батькам, яких викликають у будь-якому порядку, пригадати декілька якостей своєї дитини, назви яких починаються з тієї самої букви, що й ім'я дитини (наприклад, Сергійко — скромний, самостійний; Миколка — мовчазний, мрійник тощо).

Третє завдання — «Розминка»

1.Виходять у коло і тиснуть один одному руки ті батьки, які:

v   володіють музичним інструментом;

v   займаються спортом;

v   займаються рукоділлям тощо.

2.Учитель вилучає один стілець і стає в середину кола. За його сигналом деякі батьки повинні пересісти на інше місце, хтось один не встигає  зайняти стілець (оскільки стільців на 1 менше, ніж кількість учасників), він стає у коло і пропонує своє завдання.

Варіанти завдань:

v   пересаджуються всі ті, у кого є син (дочка);

v   у кого більше двох дітей;

v   у кого є музична (технічна, медична, педагогічна) освіта;

v   хто полюбляє подорожі рідним краєм;

v   хто захоплюється історією рідного краю;

v   хто знається на українській літературі тощо.

Четверте завдання—»Оберіть собі пару»

Учитель пропонує обрати пару. Бажано запросити у пару ту людину яку Ви менше всіх знаєте. За одну хвилину потрібно якомога більше розповісти про себе. Потім помінятися ролями. Вчитель фіксує час. Після цього класовод пропонує деяким батькам розповісти усім, що є найцікавішим з того, про що вони довідалися від співрозмовника. (Розповіді про себе на початку завдання можна замінити системою запитань, які впродовж однієї хвилини необхідно поставити, щоб якомога більше дізнатися про нього у наступну хвилину.)

П'яте завдання — «Розбийтеся на групи»

Для об'єднання у групи спочатку батьки стають в рядок і послідовно називаються: червоний, жовтий, зелений, синій. Кожна група («червоні», «жовті», «зелені», «сині») сідає окремо.

Кожен із батьків розповідає усім членам групи про своє сімейне фото (де? хто? коли?). Далі з'ясовують, що об'єднує усі ці фото. (Пора року, нас, місце тощо). Вигадують назву групи та девіз. І нарешті представляють групи.

Шосте завдання — «Підсумки»

Усі повертаються до великого кола. Вчитель передає моток ниток по колу і просить поділитися своїми враженнями: який настрій, що сподобалося, що корисного дістали для себе, побажання тощо.

Заключне слово вчителя присвячене тому, що об'єднує усіх присутніх — це символічна нитка у вихованні дітей. Крім того, вчитель може розповісти батькам про підсумки адаптації дітей до школи, обговорити проблеми, з якими зустрічаються батьки у вихованні дітей, призвичаєні їх до шкільного життя, розпорядку дня (цю інформацію можна буде використати для підготовки до наступних зборів).

Леся Венедиктівна Гнатюк,

голова МО класних керівників ЗШ І-ІІІ ст. №10 ВРМ

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

(згідно Листа МОН України № 1/9-448 від 27 листопада 2007р.)

І. Загальні положення

1. Інструкція розроблена на основі Закону України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Положення про психологічну службу системи освіти України», (наказ МОНУ № 127 від 03.05.1999 р., Наказ МОНУ № 439 від 07.06.2001р.), «Про внесення змін до положення про психологічну службу системи освіти України», листа МОНУ № 1/9-272 від 02.08.2001 р., листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-352 від 27.08.2000 р., «Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи» (наказ МОНУ № 386 від 15.08.2000 р.) та інших нормативно-правових документів.

2. Соціальний педагог повинен мати спеціальну (соціально-педагогічну) освіту, мінімальний освітньо-кваліфікаційний рівень — бакалавр.

Соціальний педагог адміністративно підпорядковується безпосередньо директору навчального закладу, методично підпорядковується методисту ЦППСР, який відповідає за психологічну службу та отримує рекомендації у міському Центрі практичної психології та соціальної роботи.

3. У своїй діяльності соціальний педагог керується Конституцією України, рішеннями органів управління освітою всіх рівнів з питань навчання та виховання учнів, Декларацією прав людини, Конвенцією ООН про права дитини, Законом України «Про освіту», Положенням про психологічну службу системи освіти України, Етичним кодексом соціального педагога, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи, Центру практичної психології та соціальної роботи, адміністративним, трудовим законодавством, а також Статутом, нормативно-правовими актами школи, трудовою угодою, цією інструкцією.

II. Функції

1. Вивчає психолого-медико-педагогічні особливості учнів, їх мікросередовище, умови проживання. Виявляє інтереси, потреби, труднощі і проблеми, конфліктні ситуації, відхилення у поведінці дітей, своєчасно надає їм соціальну допомогу та підтримку.

2. Виступає посередником між дитиною та навчальним закладом, сім'єю, середовищем, спеціалістами різноманітних соціальних служб, відомств та адміністративних органів.

3. Визначає завдання, форми, методи соціально-педагогічної роботи з дітьми та підлітками, способи вирішення особистих та соціальних проблем, вживає заходів щодо соціального захисту та соціальної допомоги.

4. Сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян.

5. Сприяє професійному самовизначенню та соціальній адаптації учнівської молоді.

6. Здійснює соціальний супровід неповнолітніх дітей з девіантною поведінкою та соціальну адаптацію їх сімей, впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньо сімейних конфліктів.

7. Надає потрібні консультації щодо реалізації прав та свобод особистості дитини, здійснює соціально-педагогічний супровід дітей, які належать до груп соціального ризику, та дітей, що потребують опіки та піклування. Взаємодіє з учителями, вихователями, батьками (особами, що їх замінюють), спеціалістами соціальних служб, служб зайнятості, з благодійними та іншими організаціями під час надання допомоги дітям, які потребують опіки та піклування та інших категорій соціально незахищених дітей.

8. Проводить індивідуальну роботу з дітьми, які потребують особливої педагогічної уваги, залучає їх до роботи гуртків, секцій та інших об'єднань.

9. Здійснює профілактичну роботу з учнями щодо запобігання деструктивній поведінці, тютюнокурінню, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІДу.

III. Посадові обов'язки

1. Соціальний педагог навчального закладу виконує свої функціональні обов'язки на високому професійному рівні, виходячи із завдань освітньої політики Міністерства освіти і науки України.

2. Планує та організовує свою роботу відповідно до нормативів витрат часу на основні види роботи (див. Методичний лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-352 від 27.08.2000 р.).

3. Знає правову документацію щодо соціального захисту неповнолітніх, охорони прав дитини, закономірності соціалізації дітей у процесі соціального виховання з урахуванням усіх факторів середовища.

4. Соціальний педагог навчального закладу виконує свої професійні обов'язки у співпраці з психологом, завучем школи, директором, службою у справах неповнолітніх та іншими державними службами.

5. Керується в роботі Етичним кодексом соціального педагога. Зберігає професійну таємницю, не поширює відомостей, отриманих у процесі діагностики, консультування, якщо це може завдати шкоду дитині чи її оточенню.

6. Будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри у тісній співпраці з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

7. Пропагує здоровий спосіб життя, здійснює превентивне виховання, підвищує рівень соціально-правових знань педагогічних працівників та батьків.

8. Постійно підвищує свій професійний рівень.

9. Використовує у своїй професійній діяльності виключно методики, технології, методи, які пройшли соціально-психологічну експертизу в Центрі практичної психології та соціальної роботи.

10. Веде відповідну документацію та статистичну звітність за результатами роботи в навчальному закладі. Бере участь у роботі педагогічної ради школи і нарадах, які проводяться адміністрацією школи.

11. Бере участь у роботі шкільної атестаційної комісії.

12. Подає статистичний звіт про роботу за рік методисту ЦППСР, який відповідає за психологічну службу.

13. Дотримується правил техніки безпеки на робочому місці.

IV. Права

1. Соціальний педагог навчального закладу за своїм статусом належить до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, користується всіма правами і гарантіями передбаченими для них.

2. З метою підвищення своєї кваліфікації та професійного зростання соціальний педагог має право на методичний день (8 годин) для консультацій у методичному кабінеті, Центрі практичної психології та соціальної роботи.

3. Соціальний педагог має право на окреме, спеціально обладнане приміщення для проведення соціологічних досліджень, консультативної, розвивальної та корекційної роботи.

4. З метою розв'язання конфліктних випадків соціальний педагог має право подати звернення до Центру практичної психології та соціальної роботи на предмет експертизи та супервізії своєї професійної діяльності.

V. Відповідальність

1. За невиконання або неякісне виконання правил внутрішнього розпорядку школи, посадових обов'язків без поважних причин, встановлених цією інструкцією, зокрема за невикористання наданих прав, соціальний педагог несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.

2. За завдання учасникам навчально-виховного процесу збитків у результаті виконання (невиконання) своїх посадових повноважень соціальний педагог несе відповідальність у порядку і в межах, встановлених трудовим і цивільним законодавством України.

VI. Взаємини

1. Соціальний педагог навчального закладу працює в режимі нормованого робочого дня. Тривалість робочого тижня становить 40 год. Із них 20 год відводиться для роботи безпосередньо у навчальному закладі (консультування дітей, батьків, педпрацівників, профілактична робота тощо); 20 год — на підготовку до проведення соціально-педагогічних заходів (занять, відвідувань, обробку результатів, оформлення документації тощо), які можуть виконуватись поза межами навчального закладу.

2. Самостійно планує свою роботу на навчальний рік та півріччя. Річний план розробляє в період складання загального річного плану роботи школи (травень — червень). План роботи погоджує методист, який відповідає за психологічну службу міста, план затверджує директор навчального закладу не пізніше десяти днів до початку запланованого періоду.

3. Отримує від директора школи інформацію нормативно-правового та організаційно-методичного характеру.

4. Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетенції, крім конфіденційної інформації стосовно клієнта з адміністрацією та працівниками школи.