Анкета «Рейтинг соціального педагога очима методичного об’єднання»

Оцініть якості соціальних педагогів, що атестуються за 5-бальною шкалою, де:

«0» - не можу оцінити, вагаюсь у своїй оцінці

«1» - якість практично відсутня

«2» - якість проявляється рідко

«3» - якість проявляється в половині випадків або ситуацій

«4» - якість проявляється часто

«5» - якість проявляється завжди, регулярно

№	Основні критерії
1.	Вміє підтримувати інтерес
2.	Дотримується логічної послідовності у діяльності
3.	Ставить запитання
4.	Дотримується культури мовлення, чіткої дикції
5.	Виділяє головні моменти
6.	Виявляє творчий підхід до своєї справи
7.	Об’єктивний під час оцінювання своїх знань
8.	Вимогливий, принциповий
9.	Терплячий
10.	Завойовує до себе прихильність ерудицією, манерою поведінки
11.	Завойовує до себе прихильність зовнішнім виглядом, колом своїх інтересів

Самодіагностика (анкета для вчителя, що атестується)

АНКЕТА ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО РІВНЯ ВИХОВАНОСТІ УЧНІВ

1.  Як Ви ставитеся до доручень батьків?

а)   постійно їх не виконую і не слухаю;

б)   часто їх не слухаю і не виконую;

в)   не завжди виконую, але слухаю;
г)завжди виконую і слухаю.

2.   Поведінка вдома:

а)   завжди веду себе погано;

б)   часто веду себе погано і не реагую на зауваження;

в)   веду себе по-різному, але на зауваження реагую;
г)завжди веду себе добре.

3.   Які почуття виявляєте Ви у ставленні до батьків, близьких, учителів?

а) постійно виявляю невдоволення; коли отримаю зауваження, грублю у
відповідь;

б)  часто виявляю грубість, егоїзм, черствість;
в)не завжди буваю добрим;

г)ставлюся до батьків, близьких, учителів з повагою.

4.   Ставлення до праці:

а)   постійно ухиляюсь від праці, лінивий;

б)   часто ухиляюсь від праці, працюю тільки під контролем;

в)   не завжди допомагаю в роботі, роблю тільки те, що попросять;

г)   люблю працю. Постійно допомагаю старшим.

5.   Рівень простоти, скромності:

а)   хвалько, зарозумілий;

б)  часто виявляю зарозумілість, хвалькуватість;

в)   іноді виявляю хвалькуватість і зарозумілість;
г)завжди простий і скромний.

6.   Чи виявляєте Ви критичність у ставленні до інших?
а)не критикую, підлаштовуюсь під думку інших;

б)   дуже рідко висловлюю свої думки, критичні погляди;

в)   критикую, але не завжди правильно й тактовно;

г)критикую погляди й поведінку інших, але тактовно і розумно.

7.   Чи виявляєте Ви при цьому самокритичність?

а)   не сприймаю критики, на зауваження реагую грубо;

б)   не сприймаю критики, на зауваження не реагую;

в)   не завжди самокритичний, не завжди виправляюсь після зауваження;
г)я самокритичний, поважаю критику, намагаюся врахувати критичні

       зауваження.

8.   Як Ви ставитеся до навчання вдома?

а)   невідповідальний у навчанні, удома уроки не готую, до школи ходити  не хочу;

б)   безвідповідально ставлюся до навчання, учу уроки тільки під наглядом        батьків;

в)   домашні завдання готую завжди добросовісно;
г)свідомо й відповідально ставлюся до навчання.

9.   Як Ви ставитеся до доручень?

а)   не люблю суспільної праці і не виконую її;

                        б)   до громадських доручень ставлюсь частіше безвідповідально, потребую    контролю;

в)   не дуже люблю виконувати громадські                          г)залюбки виконую громадські доручення.

10. Як Ви ставитеся до товаришів по творчому об'єднанні?

а) я не люблю навчатись в БДЮТ.

б)  я не цікавлюся життям позашкільної установи.

в)  я люблю навчатись в БДЮТ. але не завжди підкріплюю цю любов добрими справами;

г) я люблю навчатись в БДЮТ,   намагаюся завжди підкріплювати свою любов добрими справами.

  

Оцінювання анкети: а = 2 бали; 6=1 бал; в = +1 бал; г = + 2 бали.

Високий рівень — 16—20 балів (1,6—2).

Достатній рівень — 12—15 балів (1,2—1,5).

Середній рівень — 8—11 балів (0,8—1,1)

Низький рівень — 0—7 балів (0—0,7).

Анкета для вчителя, що атестується

Самодіагностика

методичної та науково-практичної 

    роботи вчителя ___________________

Перелік питань	Зміст
Моє педагогічне кредо
Ретроспектива роботи
Особисті методичні здобутки
Чий педагогічний досвід вивчається, впроваджується
Позакласна робота з предмету (бачення, втілення), робота з обдарованими учнями
Виховна робота на уроці
Я — класний керівник
Плани в роботі (на поточний навчальний рік і на найближчу перспективу)
Самоосвіта

Підпис вчителя, який атестується ___________________________

Дата  __________

Основні методи соціально-психологічного тренінгу

продовження

Психогімнастика — метод роботи в групі, під час якого учасники виявляють себе і спілкуються без слів. Психогімнастика містить підготовчу, пантомімічну та підсумкову частини.

У підготовчій частині виділяють три функції: гімнастична (вправи для всіх частин тіла), релаксаційну (зменшення страху і психологічної дистанції), виразну (готує виразні елементи, наприклад, розуміння емоцій без слів). У цій частині поєднуються рух, спілкування й уява.

С. Петрушин поділяє психогімнастичні вправи за складністю їх виконання учасниками на три групи:

а) розважальні вправи, які застосовуються без попередньої розминки; вони не мають особливого смислового навантаження й використовуються для емоційної розрядки й зняття зайвого напруження;

б) вправи для розминки, які використовуються з метою створення ігрової атмосфери, налаштовують учасників на експериментування з власною поведінкою, знімають шаблони повсякденного спілкування і зміни рухово-просторових стереотипів;

в) вправи для розвитку невербального мовлення (тактильного, візуального, мімічного та пантомімічного), які сприяють розвитку культури спілкування і підсилюють комунікативну виразність учасників.

Пантомімічна частина є найважливішою. Тут учасники своїми рухами повинні виразити тему, запропоновану ведучим. Тема може задаватися як одній людині, так і парам, частини групи або всій групи. А. Юрганова пропонує розділити теми для психогімнастики на шість сфер:

- щоденні життєві ситуації («Вихід з дому», «Прихід на роботу», «Чуйне ставлення до когось» тощо);

- проблематика окремих членів групи («Який я є?», «Яким мене бачать оточуючі?», «Яким би я хотів бути?», «Що для мене найголовніше в моїй професії?);

- типові людські конфлікти; тема формулюється як досить загальна, щоб кожен міг виразити в ній свої проблеми («Подолання перешкоди», «Заборонений плід», «Зустріч на вузькій стежці», «Втіха ображеної дитини»);

- ставлення в групі («Показати своє ставлення до інших», «Вибір членів групи», «Перебування на безлюдному острові» та інші);

- фантазії й казки («Ким із героїв казки ти би міг бути?», «Балмаскарад», «Що б я зробив, якби був добрим чарівником?» та інші);

- ставлення до групи, до самого процесу навчання («Почуття, зі яким я прийшов у групу», «Ставлення до навчання в групі», «Що робила б група, якби не було ведучого?» тощо).

Підсумкова частина має викликати почуття розслабленості й оптимізму, усвідомлення власних сил і близькість з рештою учасників групи.

Підсумком до психогімнастики в тренінгу може бути думка О.Д. Бреус, яка зазначає: «Використані у тренінгу психогімнастичні вправи виконують декілька функцій. Вони виконують функцію діагностики емоційного стану учасників групи, дозволяють орієнтуватися у розвитку процесів групової динаміки і стимулювати їх. Крім того, вони можуть застосовуватися для розширення уявлень про себе й інших під час осмислення, зворотного зв'язку, виконання вправи, для зняття накопиченого напруження, тобто як прийоми психологічного розвантаження. З їхньою допомогою можна і моделювати і демонструвати дію різних психологічних законів і закономірностей спілкування, тобто використовувати як наочний матеріал для пояснення і закріплення теоретичного матеріалу».

Проективний малюнок. Теми малюнків добираються так, щоб надати можливість членам групи виразити в малюнку свої почуття, передати психологічні якості й особливості, міжособистісні відносини, власні зміни, роль керівника в групі, групову динаміку та інше. Уже сам процес зображення, передача особистісно значущого матеріалу мовою фарб може відігравати позитивну роль, сприяти усвідомленню внутрішнього світу, конфліктів, проблем, виділенню в них суттєвого.

В створенні проективного малюнка існує дві частини: малювання (15-30 хвилин) і дискусію. Не потрібно орієнтуватися на пошук найбільш «правильної» інтерпретації. Тлумачення мають значення для групи тоді, коли допомагають учасникам або створюють передумови для необхідних чи бажаних змін їхнього стану. Проективний малюнок може бути використаний керівником навчальної групи:

— з психодіагностичною і методичною метою;

— для адекватного зображення суб'єктом труднощів спілкування;

— для контролю за характером групового процесу (його навчальною цінністю) і характерологічними змінами учасників;

— для подання кризової ситуації, якщо така є в групі.

Позитивною характеристикою проективного малюнку є те, що він містить більше суттєвої інформації, ніж автор свідомо вкладає в нього. Крім цього, його можна виконувати вдома, впродовж занять і після їх закінчення. Наприклад, малюнок на тему «Наша група сьогодні» тощо.

Прийоми, які використовуються в проективному малюванні:

• вільне малювання — кожен малює те, що хоче;
• тематичне малювання — усі малюють на тему, яка обрана групою або запропонована ведучим;
• додаткове малювання — малюнок виконують по колу: один починає малювати — інші продовжують;
• розмовне малювання — члени групи працюють із вибраним партнером у парі; у кожної пари один листок паперу, вони спілкуються на ньому за допомогою образів, ліній і фарб;
• спільне малювання — декілька чоловік або вся група малюють щось на одному аркуші.

далі буде

Піскова Оксана Миколаївна,  

соціальний педагог закладу «ЗШ І-ІІІ ст. № 11 м. Вінниці»

Оцінка відносин підлітка із класом

Анкета

Мета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи. При цьому як показник типу сприйняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності учня.

Психолог. Ми проводимо спеціальне дослідження, аби поліпшити організацію навчального процесу. Ваші відповіді на запитання анкети допомагають нам у цьому. На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть той, який найбільш точно відображає вашу точку зору. Пам'ятайте, що «по­ганих» або «гарних» відповідей у цій анкеті немає. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.

Інтерпретація результатів

На підставі відповідей за допомогою «ключа» відбувається підрахунок балів за кожним типом сприйняття індивідом групи. Кожній обраній від­повіді приписується один бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйнят­тя індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективний» - «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:

аІ + bП + сК,

де:

а -  кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття,

Ь — «прагматичного»,

с — «колективістичного»

Наприклад: 4І + 6П + 4К.

Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності для індивіда. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «індивідуалістичним».

Тип 2. Учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або інших власних цілей. При цьому група сприймається й оцінюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».

Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий «колективістичним».

Ключ для обробки анкети

Тип сприйняття індивідом групи
Індивідуалістичний		Прагматичний		Колективістичний
1в	8А	1А	8Б	1Б	8В
2А	9Б	2Б	9В	2В	9А
ЗБ	10Б	ЗА	10А	3В	10В
4Б	11А	4В	11Б	4А	11В
5Б	12А	5А	12В	5В	12Б
6Б	13В	6В	13А	6А	13Б
7Б	14В	7В	14В	7А	14А

АНКЕТА

1.    Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

А — знає більше, ніж я;

Б — всі питання прагне вирішувати спільно;

В — не відволікає викладача,

2.    Найкращі викладачі:

А — використовують індивідуальний підхід;

Б -  створюють умови для допомоги з боку інших;

В -  створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться ви­словлюватися.

3.    Я радий, коли мої друзі:

А — знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;

Б -  уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;

В — допомагають іншим, коли трапляється нагода.

4.    Найбільше мені подобається, коли в групі:
А — немає кому допомагати;

Б — не заважають при виконанні завдання;

В — інші слабше підготовані, ніж я,

5.    Мені здасться, що досягаю максимуму, коли:

А - можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;

Б — мої зусилля чесно винагородженні;

В — можна виявити ініціативу, корисну для всіх.

6.    Мені подобаються колективи, у яких:

А — кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;

Б — кожний зайнятий своєю справою й не заважає іншим;

В — кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.

7.    Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:
А — створюють дух суперництва між учнями;

Б — не приділяють їм достатньої уваги;

В -  не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8.  Найбільше задоволення в житті дає:

А — робота, коли тобі ніхто не заважає;

Б -  одержання нової інформації від інших людей;

В -  робити корисне іншим людям.

9.     Основна роль викладачів повинна полягати:

А — у вихованні людей з розвиненим почуттям обов'язку;

Б — у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

В -  у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.

10.  Якщо перед групою постає якась проблема, то я:
А -  волію, щоб інші вирішували цю проблему;

Б — працюю самостійно, не покладаючись на інших;

В — намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.

11.  Краще я вчився б, коли вчитель:
А — мав до мене індивідуальний підхід;

Б - створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;

В — заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.

12.  Немає нічого гіршого, коли:

А — ти не в змозі самостійно домогтися успіху;

Б — почуваєшся непотрібним у групі;

В — тобі ніхто не допомагає.

13.  Найбільше я ціную:

А — особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;

Б — спільний успіх, у якому є й моя заслуга;

В -  успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14.  Я хотів би:

А — працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми й методи спільної роботи;

Б -  працювати індивідуально з викладачем;

В — працювати із досвідченими у цій сфері людьми.