Буклет "Всеукраїнська інформація з питань репродуктивного здоров'я та планування сім'ї"

Буклет "Свідоме теперішнє - щасливе майбутнє!" (репродуктивне здоров'я)

Психодіагностична методика Колірний тест відносин

Колірний тест відносин

(модифікація тесту А. Еткінда)

Компактний невербальний діагностичний метод, який відображає як свідомий, так і частково неусвідомлений рівні відносин людини. Методичною основою цього тесту є колірно-асоціативний експеримент. Він базується на припущенні про те, що характеристики невербальних компонентів ставлення до значимих інших і до самого себе віддзеркалюється в колірних асоціаціях щодо них. Колірна сенсорика досить тісно пов'язана з емоційним життям особистості. Цей зв'язок, підтверджений у багатьох експериментально-психологічних дослідженнях, давно використовується в психодіагностичних методах.

Мета: визначення показників емоційного прийняття або відторгнення, позитивності або негативності соціального стимулу щодо учасників навчально-виховного процесу (однокласників, вчителів, батьків).

Психолог у контакті з вчителями та учнями складає список осіб, які безпосередньо оточують школярів цього класу.

Перед кожним учнем на білому фоні у випадковому порядку розкладаються кольорові картки (набір кольорів близький до восьмикольорового тесту М. Люшера).

Інструкція. Підберіть до кожного із людей і понять, які будуть зачитуватися, кольори, які найбільше підходять. Вибрані кольори можуть повторюватися.

Якщо виникають питання, психолог пояснює, що кольори повинні підбиратися відповідно до характеру людей, а не за їхнім зовнішнім виглядом (наприклад, кольором одягу).

Після завершення асоціативної процедури кольори ранжуються учнями у порядку принадності, починаючи з найгарнішого, найпривабливішого для очей і закінчуючи найнеприємнішим, негарним.

Результати заносяться в бланк (таблиця).

 Таблиця

Дата
Прізвище, ім’я
Клас
					Колір		Примітка
1	Улюблений стан
2	Стан, який найбільше не подобається
3	Актуальний стан
4	Улюблений друг чи подруга
5	Інший знайомий
6	Однокласники, з якими найчастіше спілкуєтеся
7	Я
1	Класний керівник
2	Українська мова
3	Математика
4	Англійська мова
5	Я і Україна
6	Малювання
7	Праця
8	Фізкультура
9	Інформатика
10	Основи здоров’я
11	Школа
12	Клас
13	Дім (Сім`я)
14	Мама
15	Тато
16	Сестра
17	Брат
18	Домашнє завдання
19	Секція
20	Гурток
1		2	3	4	5	6	7	8

Обробка та інтерпретація результатів. Необхідно обчислити валентність колірного ставлення до кожного стимулу, пропонованого для оцінки учнів. Валентність — це рангове місце кольору, з яким асоціюється певний стимул, в індивідуальній (другій) розкладці.

Валентність від 1 до 3 указує на добре самопочуття учня і позитивне ставлення до зазначеного стимулу: від 6 до 8 — негативне ставлення та самопочуття на цьому занятті, з цими людьми; позиції 4 і 5 можна інтерпретувати як індиферентне ставлення.

Типові варіанти батьківської поведінки і відносин, що стимулюють позитивну поведінку дітей (за Д. Льюїсом)

1. Я відповідаю на всі запитання і реагую на висловлювання дитини.
2. Серйозні питання і висловлювання дитини я сприймаю всерйоз.
3. Я поставив стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.
4. Я не лаю дитину за безлад в її кімнаті чи на столі, якщо це пов’язано з творчим заняттям і робота ще не закінчена.
5. Я виділив дитині кімнату (або частину кімнати) виключно для її занять.
6. Я показую дитині, що її люблять такою, як вона є, а не за її досягнення.
7. Я доручаю дитині посильні турботи.
8. Я допомагаю дитині будувати її власні плани і приймати рішення.
9. Я беру дитину в поїздки по цікавих місцях.
10. Я допомагаю дитині поліпшити результат її роботи.
11. Я допомагаю дитині нормально спілкуватися з дітьми з різних соціальних і культурних шарів.
12. Я встановлюю розумний поведінковий стандарт і стежу, щоб дитина його дотримувалася.
13. Я ніколи не говорю дитині, що вона гірша чи краща за інших дітей.
14. Я ніколи не караю дитину приниженням.
15. Я забезпечую дитину книгами і матеріалами для її улюблених занять.
16. Я привчаю дитину мислити самостійно.
17. Я регулярно читаю дитині.
18. Я привчаю дитину до читання з дитинства.
19. Я спонукаю дитину придумувати історії, фантазувати.
20. Я уважно ставлюся до індивідуальних потреб дитини.
21. Я знаходжу час щодня, щоб побути з дитиною наодинці.
22. Я заохочую участь дитини у плануванні сімейних справ і подорожей.
23. Я ніколи не дражню дитину за помилки.
24. Я хвалю дитину за вивчені вірші, розповіді, пісні.
25. Я вчу дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.
26. Я спонукаю дитину знаходити проблеми і вирішувати їх.
27. Я не хвалю дитину безпредметно і нещиро.
28. Я чесний в оцінці своїх почуттів до дитини.
29. Не існує тем, які я зовсім виключаю для обговорення з дитиною.

Оцінка відносин підлітка із класом

Анкета

Мета: методика дозволяє виявити три можливі «типи» сприйняття індивідом групи. При цьому як показник типу сприйняття виступає роль групи в індивідуальній діяльності учня.

Психолог. Ми проводимо спеціальне дослідження, аби поліпшити організацію навчального процесу. Ваші відповіді на запитання анкети допомагають нам у цьому. На кожний пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами А, Б і В. З відповідей на кожний пункт оберіть той, який найбільш точно відображає вашу точку зору. Пам'ятайте, що «по­ганих» або «гарних» відповідей у цій анкеті немає. На кожне запитання може бути обрана тільки одна відповідь.

Інтерпретація результатів

На підставі відповідей за допомогою «ключа» відбувається підрахунок балів за кожним типом сприйняття індивідом групи. Кожній обраній від­повіді приписується один бал. Бали, набрані за всіма 14 пунктами анкети, підсумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів за трьома типами сприйняття для кожного учня повинна дорівнювати 14. При обробці даних «індивідуалістичний» тип сприйнят­тя індивідом групи позначається буквою «І», «прагматичний» - «П», «колективний» - «К». Результати кожного учня записуються у вигляді багаточлена:

аІ + bП + сК,

де:

а -  кількість балів, отримана учнем з «індивідуалістичного» типу сприйняття,

Ь — «прагматичного»,

с — «колективістичного»

Наприклад: 4І + 6П + 4К.

Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності або ставиться до неї нейтрально. Група не має самостійної цінності для індивіда. Це проявляється у відхиленні від спільних форм діяльності, у схильності до індивідуальної роботи, в обмеженні контактів. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «індивідуалістичним».

Тип 2. Учень сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих або інших власних цілей. При цьому група сприймається й оцінюється з погляду її «корисності» для індивіда. Віддається перевага компетентнішим членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми або бути джерелом необхідної інформації. Цей тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».

Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи й окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи загалом, прагнення зробити свій внесок у групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий «колективістичним».

Ключ для обробки анкети

Тип сприйняття індивідом групи
Індивідуалістичний		Прагматичний		Колективістичний
1в	8А	1А	8Б	1Б	8В
2А	9Б	2Б	9В	2В	9А
ЗБ	10Б	ЗА	10А	3В	10В
4Б	11А	4В	11Б	4А	11В
5Б	12А	5А	12В	5В	12Б
6Б	13В	6В	13А	6А	13Б
7Б	14В	7В	14В	7А	14А

АНКЕТА

1.    Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

А — знає більше, ніж я;

Б — всі питання прагне вирішувати спільно;

В — не відволікає викладача,

2.    Найкращі викладачі:

А — використовують індивідуальний підхід;

Б -  створюють умови для допомоги з боку інших;

В -  створюють у колективі атмосферу, у якій ніхто не боїться ви­словлюватися.

3.    Я радий, коли мої друзі:

А — знають більше, ніж я, можуть мені допомогти;

Б -  уміють самостійно, не заважаючи іншим, домагатися успіхів;

В — допомагають іншим, коли трапляється нагода.

4.    Найбільше мені подобається, коли в групі:
А — немає кому допомагати;

Б — не заважають при виконанні завдання;

В — інші слабше підготовані, ніж я,

5.    Мені здасться, що досягаю максимуму, коли:

А - можу одержати допомогу й підтримку з боку інших;

Б — мої зусилля чесно винагородженні;

В — можна виявити ініціативу, корисну для всіх.

6.    Мені подобаються колективи, у яких:

А — кожний зацікавлений у поліпшенні результатів усіх;

Б — кожний зайнятий своєю справою й не заважає іншим;

В — кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.

7.    Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:
А — створюють дух суперництва між учнями;

Б — не приділяють їм достатньої уваги;

В -  не створюють умови для того, щоб група допомагала їм.

8.  Найбільше задоволення в житті дає:

А — робота, коли тобі ніхто не заважає;

Б -  одержання нової інформації від інших людей;

В -  робити корисне іншим людям.

9.     Основна роль викладачів повинна полягати:

А — у вихованні людей з розвиненим почуттям обов'язку;

Б — у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

В -  у підготовці людей, які вміють отримувати допомогу від інших людей.

10.  Якщо перед групою постає якась проблема, то я:
А -  волію, щоб інші вирішували цю проблему;

Б — працюю самостійно, не покладаючись на інших;

В — намагаюся зробити внесок у спільне вирішення проблеми.

11.  Краще я вчився б, коли вчитель:
А — мав до мене індивідуальний підхід;

Б - створював умови для отримання мною допомоги з боку інших;

В — заохочував ініціативу учнів на досягнення спільного успіху.

12.  Немає нічого гіршого, коли:

А — ти не в змозі самостійно домогтися успіху;

Б — почуваєшся непотрібним у групі;

В — тобі ніхто не допомагає.

13.  Найбільше я ціную:

А — особистий успіх, у якому є частка заслуги моїх друзів;

Б — спільний успіх, у якому є й моя заслуга;

В -  успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14.  Я хотів би:

А — працювати в колективі, у якому застосовуються основні прийоми й методи спільної роботи;

Б -  працювати індивідуально з викладачем;

В — працювати із досвідченими у цій сфері людьми.