Буклет "Омбудсменство в мире"

Буклет "Омбудсменство в світі"

Буклет "Фази групової взаємодії"

Буклет "Піднесення врівноваження та приниження честі особистості"

Буклет "Дитяча агресія: причини виникнення та способи подолання"

Буклет "Маленькі секрети уважного педагога"

Буклет "Підтримка дитини в кризовій ситуації"

Буклет "10 законів успіху - 10 законів щастя"

Буклет "Гендерна рівність – запорука соціальної справедливості"

Буклет РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ДІТЕЙ

Буклет "Якщо ти в Інтернеті"

Буклет "Профілактика та попередження ВІЛ/СНІД"

Буклет Фази групової взаємодії

«Знайти себе неможливо –

себе можна створити»

Д.Депп

«Та обставина,

коли людина володіє уявленням про своє «Я», безкінечно возвеличує ії над усім живим,

завдяки цьому –

вона особистість »

Е.Кант

Фаза групової  взаємодії	Характеристика фази	Основні психологічні компоненти, на які необхідно зважати увагу	Психологічні рекомендації
Фаза адаптації	У цей період особистість перед тим, як проявити свою індивідуальність, активно засвоює норми й цінності, що існують у групі. У неї виникає об’єктивна необхідність “бути такою, як усі”, що досягається за рахунок деякого уподібнення з іншими особами групи.	За неможливості подолання труднощів адаптаційного періоду (дезадаптація), можуть проявитися якості конформності, невпевненості, залежності, низький рівень комунікації, непродуктивна праця.	Емоційна підтримка, емпатійні бесіди, пояснення норм та правил взаємодії в колективі, формування неформальних відносин, створення адекватного відношення серед членів колективу “умов сприйняття”, концентрація уваги на позитивному характері взаємодії.
Фаза індивідуалізації	Вона пов’язана з максимальним намаганням індивіда виявити себе як особистість. Це відбувається за рахунок активного пошуку засобів та способів для виявлення своєї індивідуальності, її фіксації. Отже, процеси, властиві цій фазі, породжуються суперечностями між необхідністю “бути таким, як усі” і прагненням індивіда до максимальної персоналізації	Якщо на етапі індивідуалізації він не отримує підтримки, не відчуває взаєморозуміння, це викликає агресивність, негативізм.	Пояснення безпосередніх обов’язків в колективі, визначення характеру взаємодій, профілактика конфліктів, попередження деструктивних суперечок, попередження деструктивної критики, конкретизація правил колективної взаємодії, стимуляція успіху, підтримка ініціатив.
Фаза інтеграції	Передбачає формування в індивіда новоутворень особистості, які відповідають необхідності групового розвитку і власні потребі брати активну участь у житті колективу.	З одного боку, властиві цій фазі процеси детерміновані суперечністю між намаганням індивіда бути ідеально представленим своїми особливостями в групі, а з другого – потребою і здатністю групи прийняти, схвалити та культивувати лише ті його індивідуальні властивості, що сприяють її розвитку і розвитку його як особистості. Якщо суперечність не усунена, настає етап дезінтеграції. Це спонукає особистість ізолюватися від групи чи деградувати, або спільноту – витіснити її зі своїх рядів.	Профілактика ізоляції, підкріплення результатів роботи, визначення факторів що негативно впливають на роботу, оптимізація умов праці, подолання негативних установок в колективі, розвиток індивідуальних здібностей, активізація продуктивної взаємодії, забезпечення компромісної поведінки в процесі прийняття рішень

 Матеріали підготувала

практичний психолог ВТЛ

Базалійська Л.П.

Безпечний Інтернет. Поради

Сімейна онлайн–безпека – це відповідальність кожного.

Інтернет сприяв швидкому стрибку у сфері інформатизації суспільства. Але разом із тим цей ресурс містить багато ризиків.

За результатами опитування батьків та учнів у 5% сім’ях немає ПК, але всім дітям створені умови доступу до мережі Інтернет. Більшість дітей працює  за ПК від 2 до 3 годин у день  При цьому, за відповідями опитаних, діти частіше використовують ПК з метою підготовка до уроків та пошуку інформації в Інтернеті.

Потрібно звернути увагу на те, що учні 8-х класів багато часу грають на ПК.  Робота у мережі Інтернет більше зсунута на вечірній час доби, що у деяких дітей призводить до втоми, патологічного безсоння, погіршення зору.

За рейтингом сайтів, на яких частіше бувають діти, на першому місті пошукові сайти та соціальні мережі (VK, тощо). Потрібно звернути увагу, що 13% батьків  не можуть бути впевнені, що знають, з ким спілкується їх дитина у Інтернеті та 30% батьків не впевнені у безпеці своєї дитини у мережі Інтернет.

Пропонуємо Вам 6 правил, які допоможуть вам захистити свою дитину від небезпек в Інтернеті

1. Розмістіть комп’ютер у кімнаті, яку використовують усі члени родини.

Іноді діти тримають у секреті те, що вони користуються Інтернетом. Вони можуть не бажати того, аби їх батьки були у курсі їх дій в мережі. Важливо не реагувати досить емоційно, а зробити все можливе, аби зняти цю психологічну напругу. Обговорювати можливі труднощі легше, коли комп’ютер знаходиться у спільній кімнаті. Крім того, ви можете використовувати Інтернет разом із дитиною. Таким чином, розмови про Інтернет та контроль за його використанням стануть повсякденною частиною вашого родинного життя.

2. Використовуйте будильник для обмеження часу, якій дитина проводить в Інтернеті.

Заздалегідь погодьте тривалість перебування в Інтернеті. 

Бажано визначити час перебування дітей в он-лайні. Час, проведений за комп’ютером, необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі.

Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

3. Використовуйте технічні засоби захисту: функції батьківського контролю в операційній системі, антивірус та спам-фільтр.

Для роботи за комп’ютером зовсім необов’язково знати всі його функціональні можливості. Запросіть спеціаліста, який налаштує операційну систему вашого комп’ютера та покаже, як працювати із батьківським контролем. Краще один раз побачити, аніж багато разів почути. Не використовуйте у себе вдома комп’ютер, якій технічно є незахищененим.

Також ви можете пройти он-лайн навчання та навчитись найбільш ефективно використовувати функції безпеки браузера та самостійно налаштовувати батьківський контроль.

4. Створіть «Сімейні інтернет-правила», що містять правила онлайн-безпеки для дітей.

Діти навчаються шляхом експериментування. Якщо ви зацікавлені у тому, аби ваша дитина навчалась не на своїх власних помилках — якомога частіше обговорюйте теми, пов’язані із Інтернетом. Ви можете розказати, наприклад, про достовірність інформації, розташованої в мережі. Так ви невимушено створите свої «родинні правила» Інтернет-безпеки.

· В мережі не повідомляй нічого особистого про себе та свою сім’ю (особисті дані свої та батьків, номера телефонів, кредитних карток, фінансові справи тощо)

· Поводься в Інтернеті як у реальному житті: поважай права та інтереси інших. Наприклад: в Інтернеті також слід із повагою ставитися до людей та їх авторських прав. Незаконне копіювання та розповсюдження матеріалів, що є чиєюсь власністю, вважається крадіжкою.

· Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого.  Дитина повинна знати, що не можна призначати зустріч, ходити на зустріч з віртуальним знайомими без дозволу батьків.

· Довіряй але перевіряй – віртуальний світ іноді коштує справжніх грошей. Дізнавайся справжні ціни спеціальних Інтернет – сервісів. Наприклад , повна вартість SMS-послуги в онлайн - грі та чи дійсно необхідно її надсилати .

·  Звертатися за порадою – необхідно. Якщо дитина більш впевнена та Інтернет-обізнана, підвищуйте свої знання, опонуйте Інтернет разом.

Традиції, норми та правила, які закріпились у родині — довговічні.

5. Проводьте більше часу із дитиною. Всіляко заохочуйте обговорення тем, пов’язаних з Інтернетом.

У житті кожного трапляються помилки. Немає потреби сприймати помилки дітей як життєву проблему. Будуйте довірливі стосунки задля того, аби бути впевненими, що  у будь-якій ситуації дитина звернеться за допомогою саме до вас. Щоб не сталось, ваша дитина повинна бути впевненою, що у будь якій ситуації вона може розраховувати на вашу підтримку та прийняття. Гарний рецепт побудови довірливих відносин — щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу. В невимушеній ситуації набагато легше обговорювати «складні» питання.

6. Навчайте дітей критично ставитися до інформації в Інтернеті.

Повідомте дитині, що практично кожен може створити свій сайт, і при цьому ніхто не може проконтролювати достовірність інформації, розташованої на такому сайті. Навчіть дитину використовувати інформацію із різних перевірених джерел.

Матеріали підготувала

практичний психолог ВТЛ

Базалійська Любов Петрівна