Виступ на батьківських зборах "Як розмовляти з дитиною щодо профілактики ВІЛ?"

Тема ВІЛ та СНІДу вважається занадто страшною і «непристойною», щоб обговорювати її з дітьми. Хочеться вірити, що «наших дітей це точно не стосується». Однак статистика говорить про інше.

Перспективи створення вакцини більш ніж примарні, тому коли нинішні діти стануть молодими людьми - головною «групою ризику» у світі, проблема ВІЛ буде ще актуальнішою, ніж зараз. Профілактичних програм для підлітків кіт наплакав, на роз'яснювальну роботу в школах теж покладатися не доводиться. Тому батькам потрібно діяти самим. Але як це зробити?

Що залежить від батьків

Багато хто переконаний, що в підлітковому віці батьки вже не мають впливу на дитину - набагато важливішою є школа та однолітки. Насправді, це зовсім не так: навіть за самих активних підліткових бунтів батьки відіграють визначальну роль у подальшій поведінці дитини. Це підтверджують дані численних досліджень.

Класичне дослідження, проведене в Пуерто-Ріко, показало зв'язок між ризиком передачі ВІЛ серед дітей 14-17 років і тим, як ці діти спілкувалися зі своїми матерями. З'ясувалося, що в сім'ях, де матері відкрито говорили з дітьми про секс, ризиковану поведінку, діти заражалися набагато рідше. Найважливішим виявився момент початку таких розмов: вони мають відбутися до першого сексуального досвіду підлітка.

Всупереч стереотипам, розмови батьків з дітьми щодо профілактики ВІЛ надзвичайно ефективні. Дані опитувань свідчать про те, що більшість дітей хотіли б поговорити з батьками про ВІЛ, але не вірять в те, що можуть це зробити. Так що ініціатива розмови залишається батькам.

Розмова буде серйозною

Психологи рекомендують притримуватися кількох основних правил підчас розмов про сексуальність, вживання наркотиків та ВІЛ.

Однієї розмови недостатньо. З часом дитина забуде або почне плутати отриману інформацію. Потрібно повернутися до теми знову і знову, щоб зрозуміти, що пам'ятає дитина (якщо ще пам'ятає).

Послухайте, що говорить дитина. Багаторічний досвід розгніваних вчителів доводить: діти не сприймають нотації і лекції. Спробуйте прислухатися до дитини - тобто, зробити те, на що вам, можливо, давно вже не вистачало часу. Важливо проявляти терпіння, вислухати думку дитини. Наприклад, якщо дитина ставить вам питання про секс або назву наркотику, то краще в першу чергу запитати, що вона сама думає про це. Це допоможе вам оцінити рівень обізнаності і підібрати оптимальну відповідь.

Укріплюйте самооцінку дитини. Дослідження показують, що низька самооцінка - один з головних факторів ризику по відношенню до ВІЛ. Неважливо, який рівень знань у дитини, відсутність поваги до себе призведе до того, що юнак не посміє відмовитися спробувати наркотик в компанії, а дівчина погодиться на секс без презерватива, аби не втратити хлопця. Тому намагайтеся частіше хвалити дитину; ставте перед нею легкі завдання; проводьте як можна більше часу віч-на-віч з нею. Все це має не менший захисний ефект, ніж найдостовірніша інформація.

Навчить дитину говорити «ні». Програйте з дитиною ситуації, коли вона повинна відмовити в чомусь друзям. Наприклад, з молодшим школярем можна уявити ситуацію, коли приятель запропонує спробувати алкоголь. Дітям важливо розвинути навички, які дозволять їм не піддаватися тиску в питаннях сексу та наркотиків. Не менш важливо обговорювати з дитиною, чим справжні друзі відрізняються від несправжніх, і що добрий друг не буде вмовляти зробити щось небезпечне.

Ясно говоріть, що ви думаєте про наркотики. Багато батьків вважають своє негативне ставлення до наркотиків самим собою зрозумілим. Однак, згідно з даними досліджень, ризик прийому наркотиків дитиною зменшується, якщо в родині відкрито обговорюють цю позицію. Важливо повторювати, що ви не схвалюєте ніяких наркотиків, що ви не допустите їх у своїй родині, і що у вашій родині дітям не дозволяють пити алкоголь. Не треба описувати вживання наркотичних речовин, досить сказати, що ці речовини можуть завдати непоправної шкоди здоров'ю і навіть вбити, і що ви дуже боїтеся, що з дитиною може статися щось подібне. Розкажіть про справжній вплив наркотиків на організм, про те, як саме наркотики вбивають. Знання - це знаряддя, яким ваша дитина аргументуватиме одноліткам (і собі), чому вона незгодна приймати наркотики.

Обговорюйте з дитиною свої моральні цінності. Дуже важливо, щоб діти навчилися розуміти власне тіло і фізіологічну сторону сексуальності. Однак не менш важливе ваше особисте ставлення до сексу. Звичайно, немає жодних гарантій того, що діти погодяться з вашою сексуальною мораллю. Але мета в іншому: щоб дитина зрозуміла, що такі цінності у вас є, і усвідомила, що вона сама відчуває з цього приводу.

Не уникайте розмов з дітьми протилежної статі. Деякі батьки не хочуть говорити про секс з дітьми протилежної статі. Ці побоювання зрозумілі. І все ж не уникайте таких тем: думка представника іншої статі допоможе дитині краще розібратися в стосунках. Адже в майбутньому їй (або йому) треба буде розмовляти на такі теми зі своїм партнером.

З чого б почати?

З досвіду, в більшості випадків, коли батьки мають намір «серйозно поговорити» з чадом, перша і часто остання перешкода в їх благому намірі - відсутність приводу. На щастя, масова культура, та й наше реальне життя вже подбали про це.

Приводом можуть послужити: стаття, передача, фільм, рекламний ролик. У наш час легко можна знайти документальний або художній фільм, статтю про СНІД. Тоді для початку розмови достатньо запитати: «А що ти сама про це думаєш? Що ти чув на цю тему?». Кращий початок серйозної розмови - уважно вислухати саму дитину, її судження і, можливо, страхи. Після цього ви можете поділитися власною думкою та відповісти на запитання дитини.

Реальні люди

Ніщо не справить такого враження на дитину, як приклад з реального життя. Це може бути «зірка», що заявила, що проходить лікування від наркотичної залежності. Або знаменитість, що вмерла від СНІДу або яка живе з ВІЛ. Прикладом може стати родич, сумно відомий алкоголізмом або пристрастю до наркотиків. Не завжди треба замовчувати правду життя, іноді має сенс розповісти дитині максимум подробиць. Обговоріть, з якими проблемами зіткнулася та чи інша людина.

Про що обов'язково має знати дитина

У питаннях ВІЛ багато специфічних аспектів, і тут батькам може знадобитися додаткова допомога. Інформацію можна знайти на освітніх сайтах на цю тему, також існують безкоштовні телефони довіри з питань ВІЛ / СНІДу. Ось основні теми, які важливо донести до дитини:

- ВІЛ - це вірус, він руйнує імунну систему.

- ВІЛ не передається в побутових ситуаціях, спілкування з ВІЛ-позитивними людьми повністю безпечне. Багато дітей схильні до іпохондрії, важливо розвіяти їх можливі страхи.

- Ризик передачі цього вірусу є тільки в деяких ситуаціях, в основному при використанні чужих інструментів для ін'єкцій, при незахищених статевих контактах і від вагітної матері до дитини.

Багато ЛЮДЕЙ бояться заразитися ВІЛ при звичайному побутовому контакті. Визначити, чи є у людини ВІЛ, неможливо за зовнішніми ознаками. Для цього потрібен спеціальний аналіз крові. Аналіз також дозволить вчасно призначити препарати для захисту імунітету.

Єдиний існуючий спосіб захисту від ВІЛ-інфекції під час сексу - це правильне використання презерватива. До розмови про презервативи потрібно поговорити з дітьми про інтимні відносини в цілому, не можна, щоб секс асоціювався тільки з хворобами. Не варто боятися, що розмова про засоби контрацепції заохотить дитину займатися сексом. Навпаки, вона дасть зрозуміти, що сексуальне життя вимагає відповідальних рішень.

Деякі батьки думають, що краще не говорити про якісь речі, наприклад, про наркотики або секс. Однак діти все одно будуть чути про них - по телевізору і від приятелів. І якщо не обговорювати ці теми з дітьми, то хтось зовсім сторонній зробить це за вас.

Буклет "Профілактика та попередження ВІЛ/СНІД"

Тренінгове заняття "ВІЛ/СНІД серед нас"

«Хто попереджений, той захищений»

(Французьке прислів’я)

Мета : підвищити рівень інформованості підлітків з проблем ВІЛ/СНІДу. Сформувати знання про попередження ВІЛ-інфікування. 

Обладнання : папір, кольорові олівці, ватман, маркери, список тверджень до гри, ситуації, кольорові картки, плакат з річкою та берегами для очікування.

Орієнтовна тривалість тренінгового заняття  – 2 години

Хід проведення :

1.     Привітання. Повідомлення теми заняття. (5 хв.)

2.     Знайомство (10 хв.)

Учасники по колу представляються.

Привіт. Мене звати…. Для мене здоровий спосіб життя це….

3.     Очікування (5 хв.)

На листочках записують свої  очікування і розміщують їх на річці.

4.     Прийняття правил (10 хв.)

 Щоб почувати себе комфортно, щоб плідно працювати , ми повинні дотримуватися певних правил. На плакаті записуються правила.

-         Говорити по одному

-         Не перебивати того, хто говорить

-         Уважно вислуховувати

-         Не оцінювати і не обговорювати себе і інших учасників

-         Бути толерантним

-         Говорити від себе, від свого імені

5. Мозковий штурм (10  хв.)

Мета : усвідомлення змісту поняття «ВІЛ» та «СНІД»

Учасникам задається питання “Які асоціації викликає у вас це слово ?

 Висновок : ВІЛ - це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

СНІД – це синдром набутого імунодефіциту , тобто хвороба, викликана вірусом (ВІЛ).

6. Міф чи реальність(15 хв.)

Мета:

Учасникам роздаються картки різних кольорів, які вони повинні піднімати після кожного  прочитаного твердження, якщо вони:

згідні піднімають зелену картку;

не згідні – червону;

не впевнені чи не знають – жовту.

    ВІЛ І СНІД одне і теж;

    ВІЛ вражає імунну систему;

    Спільне використання шприца безпечне;

    Ознаки зараження помітні відразу;

    ВІЛ передається при поцілунках;

    Вживання алкоголю підвищує ризик зараження;

    По зовнішньому вигляді можна визначити чи хвора людина;

    СНІД виліковний;

    ВІЛ передається через укуси комарів;

    ВІЛ можна заразитися від сусіда по парті;

    ВІЛ передається при обіймах;

    Речі ВІЛ-інфікованого можуть бути джерелом зараження;

    Презерватив зменшує ризик зараження;

    Товаришувати з ВІЛ-інфікованими небезпечно;

    На СНІД хворіють лише наркомани.

7. Захистимо себе (15 хв.)

Учасники діляться на 2 групи їм даються завдання:

1 група – на ватмані написати шляхи зараження ВІЛ/СНІД;

2 група -  місця де можна заразитися ВІЛ/СНІД.

Коли завдання виконано, групи презентують плакати і вивішують на дошку.

8. Я вмію сказати «НІ» (20 хв.)

Мета: сформувати в учнів вміння правильно вирішувати ситуації та  відстоювати свою позицію, не попадати під вплив інших.

Учні працюють у двох групах, яким пропонується розіграти ситуації. Кожна група отримує свою ситуацію, обговорює, розігрує та пропонує її вирішення.

Ситуація 1.

Вам товариш пропонує іти на дискотеку з малознайомими для вас людьми, ви лише чули, що більшість із них вживають наркотики, і вирішили…

Ситуація 2.

Тиждень тому ви познайомилися з хлопцем і почали з ним зустрічатися, але почали помічати на його руках сліди від уколів та цікавий часто збуджений то дуже розгніваний стан, ви…

9. В оточенні ВІЛ-інфікованих (20 хв.)

Мета: формування толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

Учасники поділені на 2 групи. Кожна з груп отримує завдання: ситуацію, обговорює її, дає відповіді на запитання.

Ситуація 1. Батьки віддають Олега, ВІЛ-інфіковану дитину, до школи. Дитина не знає, що вона хвора, тому що батьки це старанно приховують. Вони навіть сумніваються чи потрібно про це розповідати вчителю.

-         Чи повинні батьки повідомити про хворобу вчителя?

-         Чи повинна дитина знати про своє захворювання?

-         Чи ризикують однокласники Олега заразитися?

Ситуація 2. Ірині 15 років, вона ВІЛ-інфікована. Дівчинка має багато друзів, але ніхто з них не знає про ВІЛ-інфікованість подруги. Ірина вагається чи варто про це розповсюджуватись.

-         Чи потрібно Ірині розповісти  свою таємницю друзям?

-         Чи ризикують подруги заразитися?

10. Виправдання очікувань (5 хв.)

Учасники по черзі підходять до плакату з очікуваннями і перевішують їх:

   при виправданні і здійсненні – на піщаний берег;

   якщо очікування не виправдались – на кам’яний берег.

11. Підсумок (5 хв.)

Учасники стають всі у коло, беруться за руки і по черзі висловлюють свою думку про проведений тренінг.

Інна Юріївна Шеремет, 

соціальний педагог СЗШ І-ІІІ ст. №18, м. Вінниця

 

«Профілактика та попередження ВІЛ/СНІД»

Заняття з елементами тренінгу

Мета інтерактивного заняття:

Сприяти підвищенню рівня поінформованості учнів щодо проблеми ВІЛ/СНІДу.

Ключові поняття

Гуманізація — це система ідей та поглядів на людину як на найвищу цінність.

Гуманізм — прагнення до людяності, до створення гідних людського життя умов, а також турботу про щастя окремих людей і народів.

ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, який розвивається та розмножується в організмі людини і призводить до повної втрати захисних сил організму та розвитку СНІД.

СНІД — це синдром набутого імунодефіциту, тобто хвороба, викликана вірусом (ВІЛ).

Страшна статистика

•    У світі від СНІДу вже вмерло понад 22 мільйони осіб і ще понад 40 мільйонів - ВІЛ-інфіковані.

•   Щодня продовжують заражатися вірусом СНІДу близько 20 тисяч осіб, в основному молоді люди у віці від 15 до 30 років.

•   За даними прес-служби МОЗ, Україна посідає одне з перших місць в Європі за темпами поширення ВІЛ/СНІДу. На кінець 2005 року у порівнянні з 2000 роком число нових випадків інфікування зросло майже вдвічі, захворюваність на СНІД - майже у 4 рази, а смертність від СНІДу у 3,8 рази.

•   Щоденно у країні інфікується ВІЛ 39 осіб, помирає від СНІДу - 8 громадян України.

Епіграф інтерактивного заняття

«Від маленької іскорки може згоріти цілий лан»

Єврейська приказка

Цільова аудиторія

Учні старшої школи – 10-11 класи

Орієнтовна тривалість інтерактивного  заняття  – 1 академічна година

Хід інтерактивного заняття

1. Організаційний момент

2. Оголошення теми та мети інтерактивного заняття

3. Очікування від інтерактивного заняття

На стікерах вирізаних у формі грибів, лісових ягід учні записують свої  очікування від інтерактивного заняття і розміщують їх на плакаті із зображенням корзини.

4. Вступне слово соціального педагога

Людство вступило в третє тисячоліття з глобальним гуманітарним світоглядом, дбайливим ставленням до людини, здоров’я і довкілля. Людина стає основою концептуального розвитку суспільства. Система ідей та поглядів на людину як на найвищу цінність закладено в філософсько-психологічній течії гуманізм.  Ясна річ, життя людини залежить від багатьох чинників, але основним є її власна поведінка, за якою ми  судимо про неї. Поведінка людини – це дії, вчинки,  які особа сама здійснює.

СНІД – невиліковна хвороба, але яку у більшості випадків можна запобігти. ВІЛ потрапляє до організму людини через її поведінку, тобто особа сама повинна здійснити певні дії, щоб заразитися. Люди роблять вчинки, внаслідок яких заражаються вірусом СНІДу. Тому сьогодні на уроці ми поговоримо про ВІЛ/СНІД як поведінкову хворобу.

Спочатку давайте пригадаймо, що таке ВІЛ, СНІД?

5. Вправа «Факти ВІЛ/СНІДу»

Матеріали: Ватман, фломастери

Учні об’єднуються у дві групи, кожна з яких отримує завдання:

1.    ВІЛ/СНІД передається через…

2.    ВІЛ/СНІД не передається через…

Після закінчення завдання, кожна група презентує свою роботу, обґрунтовуючи кожне твердження.

6. Інформаційне повідомлення «Як передається ВІЛ-інфекція /СНІД?»

Встановлено, що ВІЛ може поширюватися від зараженої людини до здорової тільки трьома шляхами:

1. При статевих контактах (через сперму чи вагінальні виділення інфікованої людини, які можуть проникати в кров через слизові оболонки вагіни, пенісу, ротової порожнини, шлунку та прямої кишки);

 2. Через кров (при порушенні цілісності шкіри та проникнення інфікованої крові безпосередньо до крові здорової людини, наприклад в результаті використання для ін’єкцій нестерильних шприців, в основному наркоманами, шляхом переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту);

3. Від жінки до плоду через плаценту (внутрішньоутробна передача) та через грудне молоко після народження.

7. Життєві ситуації

Учні  об’єднуються  у дві групи. Кожна з груп отримує завдання: ситуацію, обговорюють її, дають відповіді на запитання.

Ситуація А

Друзі збираються іти на вечірку до однокласника. Олексій повідомив, що у нього буде гучна компанія: однокласники, друзі брата та друзі друзів брата (малознайомі для вас людьми). Але ви лише чули, що в компанії будуть люди, що  вживають «легкі» наркотики.

Запитання до обговорення

1.  Яке рішення прийняли б ви: йти чи не йти до однокласника на вечірку? Обґрунтуйте свою відповідь.

2.  Якщо ви вирішили, все ж таки піти, як ви поступите в наступній ситуації: хтось із компанії у вашій присутності почав вживати «легкі» наркотики і пропонує вам спробувати.

Ситуація Б

Іринка, ВІЛ-інфікована дитина, навчається у дитячому садочку. Дитина не знає, що вона хвора, тому що батьки це старанно приховують. Вони  сумніваються чи потрібно про це розповідати виховательці, бо бояться, що до їхньої донечці буде особливе ставлення.

Запитання до обговорення

1.    Чи повинні батьки повідомити про хворобу виховательці?

2.    Чи повинна дитина знати про своє захворювання?

3.    Чи ризикують однолітки Іринки заразитися?

8. Філософське підґрунтя проблеми ВІЛ/СНІД

Учням пропонуєть­ся визначити мораль по­вчальних байок давньогрець­кого байкаря Езопа.

 «Жаби і криниця»

В одному болоті жили-були дві жаби. Настало жар­ке літо, болото висохло, і жабам довелося перебирати­ся на нове місце, адже жаби живуть там, де волога. У пошуках нового притулку вони наткнулися на глибоку кри­ницю. Одна з жаб зазирнула в неї і сказала: «Чудове місце! Тут повно холодної води! Да­вай стрибнемо в цю крини­цю і залишимося в ній жити!»

На те інша жаба відпові­ла: «Не квапся. Звичайно, тут багато води, але що з нами буде, якщо ця криниця висох­не як і болото? Як ми змо­жемо вистрибнути з такої гли­бокої ями?»

«Хлопчаки та жаби»

Хлопчаки, бавлячись поблизу ставка, побачили у воді жаб і почали жбурляти в них камінням.

Вони вже вбили кілька, коли одна Жаба, висовуючи голову з води, жалібно заволала: «Припиніть, Хлопці, благаю, те, що є розвагою для вас – для нас смерть».

«Задоволення одному може стати болем іншого».

9. Вправа «Безпечно - ризиковано»

Кожній людині дуже важливо пам’ятати, наскільки ризикованими чи безпечними є ситуації, в які ми  потрапляємо щоденно. Для цього будемо використовувати сигнальні двохкольорові картки:

Зелений колір - безпечно

Червоний колір - ризиковано

1. Пити воду з однієї чашки, пляшки чи фонтанчику

безпечно

2. Купати в басейні

безпечно

3. Потискання рук

безпечно

4. Обійматися

безпечно

5. Користуватися одним шприцом з іншою людиною

ризиковано

6. Жити з інфікованою людиною в одному будинку

безпечно

7. Робити собі татуювання

ризиковано

8. Користуватися чужою зубною щіткою

ризиковано

9. Укуси комарів чи інших комах

безпечно

10. Цілуватися у губи з відкритим ротом

ризиковано

11. Промивати медичні інструменти холодною водою

ризиковано

12. Монети та паперові гроші

безпечно

13. Допомога при промиванні ран

ризиковано

14. Читати ті самі газети, журнали, книги

безпечно

15. Сидіти за одним столом чи партою

безпечно

16. Їхати в одному транспорті

безпечно

17. Мати статеві зносини

ризиковано

18. Грати в одній команді з футболу

безпечно

19. Дверні ручки та спортивне знаряддя

безпечно

20. Годування немовляти груддю ВІЛ-інфікованої матері

ризиковано

21. Бути вкушеним ВІЛ-інфікованим

ризиковано

22. Чхання та кашель

ризиковано

23. Постільна та натільна білизна

безпечно

24. Користуватися однією бритвою

ризиковано

25. Рушники, мило, губки

безпечно

10. Перегляд соціального відеоролика «Ланцюжок»  та прослуховування пісні «Береги Любовь» у виконанні Федора Фендрикова та Фабрикантів

11. Інформаційне повідомлення «Методи запобігання зараженню ВІЛ-інфекцією»

Найбільш сильно епідемія СНІД торкнулась молодих людей молодше 25 років. Кожна четверта ВІЛ-інфікована людина - є молодшою 21 року. Більшість інфекцій, що передаються статевим шляхом, зустрічаються у підлітків частіше, ніж у дорослих.

 Невикористання запобіжних заходів при сексі небезпечно. Щоб запобігти зараженню ВІЛ статевим шляхом, людям потрібно зробити ряд конкретних кроків:

· зменшити кількість статевих партнерів (чим більше партнерів, тим більший ризик зараження ВІЛ);

· уникати статевих контактів з людьми, які мають велику кількість інших партнерів (наприклад, з повіями);

· уникати статевих контактів без презервативів;

· завжди використовувати презерватив від початку до кінця статевого акту.

Отже, заразитися ВІЛ-інфекцією може кожна людина, незалежно від статі, віку, національності, сексуальної орієнтації, матеріального статку тощо.

12. Робота з епіграфом

13. Лозунг на завершення

Обирай здорове життя! Покладайся на власну не ризиковану (безпечну) поведінку!

14. Підведення підсумків уроку

Проводиться вправа «Піраміда почуттів».

Кожен учень виходить до дошки, простягає руку вперед та промовляє: «Сьогодні я дізнався (відкрив для себе, зрозумів, навчився, відчув)…» . Наступний учень кладе свою руку на долоню попереднього. Таким чином «будується» піраміда почуттів.

Вадим Щорс