Твої права та обов'язки, дитино! Тренінг для підлітків

Твої права та обов’язки, дитино!

          (Тренінг для підлітків 11-13 років)

    Актуальність теми: діти не мають достатньої інформації про права дитини та недостатньо ознайомлені з деякими аспектами їхніх прав, оскільки викладання правових знань у школі не дає повної інформації з цього питання.

     Мета: ознайомити дітей з їхніми правами в суспільстві та в сім’ї.

                                Завдання

1.    Дати інформацію про права дитини в загальному вигляді на основі Конвекції ООН.

2.    Інформувати дітей, як вони можуть захистити себе від насильства, образ та принижень.

      Аудиторія: 15-20 підлітків, віком 11-13 років.

     Тривалість проведення занять: 1-1,5 год.

      Кількість занять: 3.

Заняття 1

   Тема: Твої права, дитино!

   Мета: познайомившись і знявши емоційне напруження, психолог розпочинає з підлітками диспут про права дитини. Дати зрозуміти, як Конвекція про права дитини пов’язана з Декларацією про права людини.

   Обладнання: вислови, тезисний напис прав дитини та особливої турботи за дитиною на окремих папірцях (розміщують у вигляді таблиці на дошці), скотч.

Права дитини	Обов’язки дитини

                                   Структура занять

1.   Оформлення аудиторії: написати вислови на дошці.

·     Знання права заслуговує на найбільшу повагу. (Ульпіан)

·   Рівність прав не в тому, що всі ними користуються, а в тому, що вони всім надані. (Сенека)

2.   Інформування підлітків про Конвекцію про права дитини.

    ООН у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах про права людини проголосила й погодилась з тим, що кожна людина має володіти всіма зазначеними в них правами і свободами. Загальна декларація прав людини була прийнята 10 грудня 1948 року Генеральною Асамблеєю ООН. Її метою було «…визнання гідності, яка властива всім членам людської сім’ї, рівних і невід’ємних правах кожної людини.., що є основою свободи.., справедливості та загального миру…» ООН у загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування та допомогу.

       20 листопада 1989 року Генеральною асамблеєю ООН, на основі декларації прав людини, була прийнята конвекція про права дитини, ратифікована Україною 17 лютого 1991 року. Було визнано, що діти є повноправними членами суспільства, які мають право на особливе піклування та захист.

     А тепер разом із Вами ми з’ясуємо, які мають права діти.

      (Разом з дітьми проговорюються їхні права, потім їх оформлюють у вигляді таблиці на дошці)

              Усі діти мають право

·              Вільно висловлювати свої право.

·              На отримання інформації.

·              На медичну допомогу.

·              На свободу совісті, думок, релігії.

·              Вільно спілкуватися.

·              На відпочинок і дозвілля.

·              На повноцінне харчування.

·              На отримання освіти.

·              На любов і спілкування.

             Особлива турбота

·              Про дітей без сім’ї.

·              Про дітей-інвалідів.

·              Про дітей-біженців.

·              Дітей, які перебувають у конфлікті.

                                     Заняття 2

Тема: Вирішення ситуації.

Мета: дати зрозуміти, яку роль відіграють суспільство та окремі організації у захисті прав дитини. Підліткам дати зрозуміти їхню захищеність у суспільстві, навчити дітей захищати свої права та знаходити правильні рішення.

 Обладнання: папір, конверт розміром 10х30 см із написом «Пошта довіри», 3 картки з назвами закладів на них.

                             Структура занять

1. Організація заняття.

 Психолог створює атмосферу доброзичливого спілкування. Разом із дітьми аналізує діяльність закладів, які виступають на захист дітей.

2.  Аналіз діяльності закладів.

 Психолог: діти, давайте з’ясуємо, які організації відіграють провідну роль у захисті прав дитини?

 Діти перелічують організації, які відіграють провідну роль у захисті прав дитини. Ознайомлюються з головними обов’язками цих організацій із питань захисту.

3.  Розподіл учасників на групи.

 Учнів поділити на три команди, кожна команда повинна зайняти свої місця. Розглядаючи ситуації, кожна команда повинна розв’язати їх і вирішити проблему, використовуючи функції вказаного закладу:

1 група – лікарня;

2 група – міліція;

3 група – школа;

4 Вирішення ситуацій.

Психолог ознайомлює підлітків із ситуаціями, які потім будуть розглянуті нашими закладами. Підлітки повинні визначити головні завдання закладів у вирішенні таких ситуацій.

Ситуації подані психологом у листівках.

                            Ситуації

1.   Після розлучення мати заборонила своєму сину-підлітку зустрічатися з батьком. За зустрічі з батьком вона постійно карала сина, бо не бажала, щоб батько впливав на погляди та інтереси сина.

Дитина почала конфліктувати, агресивно реагувати на зауваження з боку інших. Хлопчик потоваришував із підлітками, які мають неадекватну поведінку. Серед них він шукає авторитетну для нього людини. Перестав цікавитися шкільним життям.

Мати не розуміє дії свого сина і звернулася до нас по допомогу.

Допоможіть вирішити цю ситуацію…

2.   До нас звернулася інша жінка по допомогу.

Вона звинувачувала свою доньку-підлітка в негативному ставленні до неї. Вона розповіла нам таке.

Одного разу, коли донька була в бабусі під час канікул, мати вирішила поприбирати в кімнаті доньки. Під час прибирання вона знайшла контрацептиви.

Після повернення доньки мати провела досить різку розмову. Донька перестала довіряти матері.

                          Заняття 3

Тема: Твої права та обов’язки, дитино!

Мета: з’ясувати, чи засвоїли діти свої права. Дати зрозуміти дітям, що права дитини пов’язані з їхніми обов’язками. Проаналізувати, чи вміють діти в разі порушення прав їхніх знаходити компромісне рішення. Підбити підсумки.

Обладнання: листи від дітей, які надійшли до «Пошти довіри», права та обов’язки дитини написати на дошці.

                       Структурна занять

1.  Оформити аудиторію

А) написати вислови на дошці

Усе, на що людина має право, дозволене, але не на все, що дозволене, вона має право.

Б) разом із дітьми психолог пригадує права дитини та з’ясовує їхні обов’язки (психолог занотовує подану інформацію на дошці у вигляді таблиці).

2. Діти повинні зрозуміти протягом заняття, що права дитини пов’язані з їхніми обов’язками. Психолог встановлює доброзичливу атмосферу під час заняття. Після обговорення прав та обов’язків дитини психолог аналізує вислови М. М. Корсунова та Л. Толстого; переходить до вирішень ситуацій, які надійшли до «Пошти довіри».

3. обговорення ситуацій із листівок (до проведення занять психолог переглянув ці листівки й виокремив низку ситуацій з листівок для обговорення).

Психолог: переглянувши пошту довіри, ми передали деякі листівки до закладу «Допоможи собі сам». Роль і функції даного закладу будемо виконувати ми з вами. Нам необхідно обговорити кожну ситуацію, звертаючи увагу на права та обов’язки дитини.

Психолог і діти повинні вирішити ситуацію на компромісній основі. Треба пам’ятати, що проблеми взяті з життя дітей і не є вигадкою…

Після обговорення підбити підсумки заняття. Діти на окремих листівках занотовують свої враження й побажання щодо проведення тренінгу «Твої права та обов’язки, дитино!»

Тренінг завершується музичним супроводом.

В. Матющенко, практичний психолог ЗШ № 11, 

м. Шостка, Сумська обл.

Пізнай себе - тренінгове заняття

Тренінгове заняття "Профілактика правопорушення серед підліків"

СЕРЕДА ТИЖДЕНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ «Свідоме теперішнє - щасливе майбутнє» А.Полударова, В.Щорс

СЕРЕДА

Девіз дня:

«Якщо хочеш мати друга, навчися сам бути другом»

Вільям Бенет

№	Заходи	З ким проводиться
1	Зустріч з представником кримінальної міліції	учні 8 класу
2	Інтерактивне заняття на тему: «Товариські відносини та дружба»	учні 7 класу
3.	Матеріали на стенд Мати Тереза як взірець доброчинності та милосердя
4.	Під час перерв лунають пісні про дружбу	учні 1-11 класів педколектив
5.	Ліцейна  пошта (упродовж тижня)

1.    ЗУСТРІЧ З ПРЕДСТАВНИКОМ КРИМІНАЛЬНОЇ МІЛІЦІЇ

2.    ІНТЕРАКТИВНЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ УЧНІВ  7 КЛАСУ

Тема. Товариські відносини і дружба

Мета: навчити учнів підтримувати товариські відносини та намагатися, щоб вони переросли у дружбу; розвивати навички які б сприяли підтримання довготривалих дружніх стосунків; виховувати толерантне ставлення до думок, поглядів, вчинків іншої людини, а тим паче справного друга.

Матеріали:  дошка, крейда, аркуші формату А-3, маркери, ручки, картки з афоризмами, номерки міні-груп, картка «Риси характери справжнього друга» (з розрахунком на кожного учня), мішечок зроблений з тканини, кольоровий папір, аркуші з порадами.

Хід проведення інтерактивного заняття дивиться за посиланням:

http://social-vtl.blogspot.com/2013/05/7.html

МАТЕРІАЛИ НА СТЕНД

Мати Тереза як взірець доброчинності й милосердя

Мати Тереза (1910-1997) — католицька черниця, фундаторка Ордена милосердя, чернечої конгрегації, що займається служінням бідним і хворим. У 1979 матір Тереза була визнана гідною Нобелівської премії світу.

Мати Тереза (Агнес Гонджа Бояджиу) народилася 27 серпня 1910 у Скоп’є (сучасна Македонія, у ті роки —Османська імперія) в албанській родині.

У віці 12 років дівчинка вирішила стати черницею, у 18 вступила в конгрегацію лоретських сестер, ірландський католицький орден, що здійснював місіонерську діяльність в Індії.

Спочатку вона працювала в школі для дівчинок у Дарджилингі, місті до півночі від Калькутти, протягом 20 років викладала географію в школі св. Марії неподалік від Калькутти, кілька років була директором цієї школи.

У віці 36 років відчула заклик "залишити монастир і служити бідним, живучи серед них".

У 1948 заснувала Орден милосердя і присвятила себе служінню знедоленим жителям калькуттських нетр.

У рік, коли її конгрегація була офіційно визнана церквою, прийняла індійське громадянство (1950).

До моменту, коли мати Тереза одержала Нобелівську премію, сестри ордена працювали вже в багатьох країнах.

Мати Тереза один раз сказала про своє служіння, що воно засновано на її вірі в Христа. «Через те, що ми не бачимо Христа, ми не можемо виразити йому нашу любов, але ближніх завжди можемо бачити і стосовно них надходити так, як надходили б стосовно Христу, якби бачили його».

У березні 1997 мати Тереза по стані здоров'я склала із себе обов’язки ігумені ордена, і її місце зайняла сестра Нирмала. Померла мати Тереза в Калькутті 5 вересня 1997.

У 1965 році її діяльність визнав Ватикан. А в 1979 році калькуттська черниця була удостоєна Нобелівської премії миру. Мати Тереза померла в Калькутті в 1997 році. Через два роки після її смерті з ініціативи Папи Іоанна Павла II Ватикан почав процедуру її канонізації.

У 2002 році Ватикан офіційно визнав здійснене Матір’ю Терезою диво — той факт, що вона вилікувала від раку 30-річну жінку-мусульманку.

Римокатолицька церква склала найвищі почесті померлій 5 років тому матері Терезі, оголосивши її блаженною. Усе своє життя монахиня самовіддано присвятила служінню смертельно хворим, убогим і безпритульним. 150 тисяч прочан заповнили у Римі площу Святого Петра та сусідні вулички, що стати свідками церемонії беатифікації – долучення до лику блаженних -найвідомішої у світі сестри милосердя. Понтифік відслужив традиційну для таких випадків месу, виголосив формулу беатифікації, після чого з портрета матері Терези, встановленому на фасаді собору святого Петра, зняли простирадло.

Відтепер у церковному календарі з’явився день матері Терези, котра померла порівняно недавно у віці 87 років, і, схоже, у рекордні терміни буде визнана святою. Випадок її канонізації - виняток у церковних правилах. Папа Римський Іван Павло Другий особисто доклав зусилля, щоб прискорити тривалий процес.

«Я ніколи не переймаюся тлумами, а лише однією людиною. Якби я дивилася на тлуми, то ніколи не почала б своєї справи». Так говорила Мати Тереза. Її слова як джерело Євангелія - чисте й кришталеве. Про себе вона казала: те, що я роблю, - це тільки «краплина води в океані бідності». Але ця краплина води має величезну силу - вона змінює океан.

Як же вона мусила страждати, відчуваючи себе тільки краплиною, коли в її грудях билося серце величезне, як світ! Страждала до такої міри, що її, маленьку жінку, наділену неймовірною волею, жінку, яка палала, мов вогонь, любов'ю до жебраків, приречених помирати на вулицях, часом брала така втома! «Є хвилини, - бідкалася вона, - коли я відчуваю себе порожнім начинням, предметом без вмісту. В такі хвилини я почуваюся такою самотньою, такою бідною!» Це траплялося нечасто й тривало недовго. Як вірна наречена Христа, вона променіла радістю, хоч була цілковито занурена в найбільшу біду. Ця радість била з її єства, як потужне джерело.

Перший урок - радість

Тому перший урок, що його залишила нам ця велика свята, - це урок радості. Чи можна бути справжнім християнином без радості Христа, якої «ніхто… від вас не відбере» (Йн 16, 22)? Що на це казала Мати Тереза? «Радість - це молитва. Вона - і сила, і любов. Вона - рибальський невід, яким ловлять душі. Серце, яке палає любов'ю, - радісне серце». Вона порівнювала глибоку радість з компасом, який вказує напрямок життю: «Треба їй віддатися, навіть якщо ми йдемо дорогою, встеленою перешкодами».

Євангеліє - це компас християнського життя. Євангеліє, а не якась філософська теорія чи політична ідеологія. Християнин з компасом-Євангелієм не може не закидати невід, щоб спіймати душі для Ісуса. Христос кличе всіх нас бути рибалками людей, а радість використовувати як "наживку". Понурий християнин ніколи нікого не наверне.

Другий урок - правда

Другий урок апостолки з Калькутти, - це правда. Відважно говорити правду, інколи всупереч усім. Наприкінці минулого століття країни, назвімо їх розвиненими, запровадили у своїй «культурі смерті», за висловом Папи Івана Павла ІІ, цілу низку табу, навмисного замовчування. Вбивання ненароджених дітей - одне з табу, безперечно, найсильніше. Мати Тереза не вагалася його порушувати. Зробила це, зокрема, під час Національного молитовного сніданку в США, де була почесним гостем. Перед президентом США, конгресменами та представниками еліти країни вона висловила прямо, що таке переривання вагітності: це не зручна, позбавлена ризику операція, а вбивство невинної істоти у лоні власної матері.

«Убивають мільйони дітей, які мають народитися. А ми нічого не кажемо… ніхто не говорить про мільйони малих істот, зачатих, котрі мають таке саме життя, як ви і я, життя Боже. А ми нічого не кажемо… Розвинуті країни - це найбідніші країни. Вони бояться дітей, бояться дитини, яка має народитися, тому ця дитина мусить померти. Бо вони не хочуть годувати ще одну дитину, не хочуть виховати ще одну дитину, тому дитина мусить померти…»

Сказати правду перед усіма і проти всіх. Якщо учні Христа, Божого Сина, вже не насмілюються проповідувати й поширювати правду, то хто ж це зробить? Матері Терезі треба подякувати за відважне виконання обов'язку милосердя, яким є проповідування правди.

Третій урок - активна любов

Третій, найбільший урок Матері Терези, - це урок активної любові. Любові не тільки на словах, не тільки зітканої з добрих намірів… Активна любов - це слово Христа перетворене на золото милосердя. Мати Тереза піднялася на вершини, яких мало хто досяг. «Коли я торкаюся сморідного людського тіла, - казала вона, - знаю, що торкаюся Тіла Христа, яким я приймаю Його у Святому Причасті під виглядом хліба. Звідси я беру силу й відвагу. Напевно, я б цього не робила, якби не була переконана, що, опікуючись прокаженим людським тілом, я опікуюся Ісусом».

Отак вона дійшла до серця Євангелія, до безцінного ядра Доброї Новини Ісуса Христа, до життєвого центру таємниці Бога-Людини. Нехай вогонь любові Матері Терези пропече до кості наше мляве тіло. Нехай пече доти, доки наша любов не перетвориться на справжнє милосердя. «Щоб любов була справжня, вона мусить завдавати біль… Пам’ятайте, що ми повинні любити бідних аж до болі», - говорила свята з Калькутти.

Господь поклав на нас обов’язок ділитися дібрами з убогими, нещасними, жебраками. Якщо ми цього не робимо, то чи ми вправі ходити до храму і приймати Тіло Христа?

Якою мірою слід ділитися? Десятиною, десятою частиною наших прибутків, хоч які б вони були. Це тільки мінімум… Церква повинна як молотом бити в серця вірних оцією дуже старою біблійною традицією десятини. І не забуваймо, що коли ми даємо, то Господь повертає нам у стократ більше.

Усе своє життя монахиня самовіддано присвятила служінню смертельно хворим, убогим і безпритульним. 150 тисяч прочан заповнили у Римі площу Святого Петра та сусідні вулички, що стати свідками церемонії беатифікації – долучення до лику блаженних - найвідомішої у світі сестри милосердя. Понтифік відслужив традиційну для таких випадків месу, виголосив формулу беатифікації, після чого з портрета матері Терези, встановленому на фасаді собору святого Петра, зняли простирадло.

Відтепер у церковному календарі з’явився день матері Терези, котра померла порівняно недавно у віці 87 років, і, схоже, у рекордні терміни буде визнана святою. Випадок її канонізації - виняток у церковних правилах. Папа Римський Іван Павло Другий особисто доклав зусилля, щоб прискорити тривалий процес.

Мати Тереза про себе казала: те, що я роблю, - це тільки «краплина води в океані бідності». Але ця краплина води має величезну силу - вона змінює океан.

4. Під час перерв лунають пісні про дружбу

5. Ліцейна  пошта (упродовж тижня)