субота, 18 травня 2013 р.

ВИСТУП НА БАТЬКІВСЬКОМУ ВСЕОБУЧІ НА ТЕМУ «СВІТ ЦІННОСТЕЙ У СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ»



Скажіть, будь-ласка, якою дорогою мені йти?
Це значною мірою зале­жить від того, куди ви хочете при­йти, - відповів Кіт.
Мені байдуже, куди, - відповіла Аліса.
Тоді немає різниці, якою дорогою ти підеш, - сказав Кіт.
«Аліса в країні чудес»

Багато людей в усьому світі незадоволені своїми досягнен­ня. Як правило, це трапляється тому, що вони не знають точно, чого саме вони хочуть досягти. Інакше кажучи, вони не можуть чітко визначити власні цілі. Да­вайте розберемось, що ж таке мета і навіщо її ставити.
По-перше, мета - це уявлен­ня про майбутнє.
По-друге, це таке уявлення, для реалізації якого необхідно щось зробити.
Цінності - це дещо з нашого минулого, що визначає нашу поведінку сьогодні. Це те, що, на наш погляд, є в житті важ­ливим.
Цінності - це наш світогляд. Усі ми пливемо по тому са­мому морю, де є хвилі споді­вань та розчарувань, надій та сумнівів, підводні течії заздро­щів та вітер натхнення. Чому ж тоді одна людина твердою рукою веде свій човен крізь усі бурі до гавані успіху, а човен іншого вітер кидає від невдачі до невдачі? Що це - випадковість? Та ні - це спосіб встано­влення вітрила, це вибір цінно­стей та цілей. В нашому житті вибір цінностей подібний до руля, що задає напрям руху. Як ви думаєте, людина, в якої жит­тєва цінність № 1 - безпека, буде поводитись подібно до людини, у якої перша цінність - пригода? Вона вибере таку ж саму професію? Так само про­веде відпочинок?
Але не всі наші цінності є на­справді нашими. Не всі цінності вироблені нами шляхом власно­го досвіду та власних роздумів. Ваші батьки хвалили та підтримували вас, коли ви робили щось, що відповідало їх життєвим принципам та цінностям. Так само поводились ваші друзі. Так само ми переймали життєві цінності в людей, які були для нас авторитетом. Деякі з цих цінностей є для вас дуже корис­ними, деякі, можливо, ні. Важливо, щоб ми не почувались ра­бом стереотипів, а могли свідомо переглядати свої цінності та цілі.

Існує два варіанти сценарію життя.
Уявімо собі, що одного дня рибка, плаваючи в річці, помітить зірваний вітром листок, що пропливає нею. І рибка, і листок обоє пливуть у воді, але що таки все таки є суттєво різним у їхньому плаванні?
Ось так і ви можете прожити свої молоді роки активно, як «рибка», або ж пасивно, як самотній «листок». Риба сама вибирає, пливти їй проти  течії чи за течією. Пливти за течією, звичайно, набагато легше, але, пливучи проти течії річки, риба має багату поживу і, таким чином, власне і живе.
Осінні листки  просто пливуть за течією, у них нема вибору, і вони назавжди залишаються там, куди приб’є їх хвиля.
Подумки визначте, згадавши своє життя  Хто ви: рибка чи листок?
1-й сценарій - пасивний - пливти за течією: дозволяти вашому минулому визначити ваше майбутнє; ви сьогоднішній - простий статист;
2-й сценарій - активний - створювати ваше майбутнє сьогодні; з минулого взяти те, що б хотіли взяти в подорож до щасливого майбутнього, негатив залишити позаду, дозволити вашому уявному щасливому майбутньому впливати на вас сьогодні.
Треба мати на увазі, що, незалежно від обставин, вибір сценарію життя залежить від людини. Людина може сама погіршити своє життя, обравши собі пасивний сценарій.
Ми є або творцями своєї долі, або пливемо за течією.

Зупинимося на основних властивостях цінностей. Їх можна поділити на три категорії:
1) Ті цінності, які для однієї людини є цінними, інша особа може недооцінювати, або зовсім не вважати за цінність. Таким чином, однією із найхарактерніших властивостей цінностей – її суб’єктивність.
2) Пріоритетне значення мають індивідуальні цінності людини над суспільними. Ієрархія індивідуальних цінностей є своєрідною ланкою, яка зв’язує окрему людину і суспільство. Тобто, є духовний світ людини і певна культура суспільства, які взаємопов’язані і взаємодіють за допомогою цінностей окремої людини.
3) Ще одна особливість полягає в тому, що ціннісні орієнтації не можуть бути заданими чи принесеними кимсь ззовні. Вони – результат діяльності конкретної людини. Ціннісні орієнтації – це певна сукупність ієрархічно пов’язаних між собою цінностей, які задають спрямованості людському життю. У філософському словнику ціннісні орієнтації – «важливі елементи внутрішньої структури особистості, які закріплені життєвим досвідом особистості, всією сукупністю його переживань».
Ціннісні орієнтації особистості не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання. Причому навчання має на меті не стільки повідомити конкретні знання в певній галузі, скільки відтворити культурні і історичні нормативи, які сприяють самореалізації особистості. Через виховання здійснюється трансляція (передача) ціннісних орієнтацій від покоління до покоління як на вербальному так і на невербальному рівнях.

У ході історичного розвитку сформувалося цілий ряд механізмів, з допомогою яких здійснюється передача цінностей через покоління. Серед них чільне місце посідає: сім’я, церква, мистецтво, література, культура. Цінності можуть засвоюватися людиною як свідомо, так і несвідомо (людина не може пояснити чому віддає перевагу одним цінностям над іншими). Саме тут відкриваються великі можливості для підміни одних цінностей іншими.
До псевдоцінностей належать цінності, які не сприяють самореалізації людини або навіть є перешкодою для самореалізації, проте людина може бути переконаною в оберненому. Зокрема, як свідчать соціологічні дослідження, багато молоді вважає, що алкоголь і наркотики є цінними тому, що стимулюють творчість орієнтація на псевдоцінності є досить небезпечною для людини і для оточуючих її людей. У таких людей часто виникає ілюзія, про те, що оволодіння найбільш значною цінністю (гроші, золото, влада) відкриється шлях до оволодіння іншими загальнолюдськими цінностями (добро, красота, любов, гармонія). Зокрема більшість переконана в тому, що якщо вони оволодіють великою владою, або великими грошами, то зможуть реалізувати себе на основі істинних цінностей.
За останні роки більшість молодих людей починають переорієнтовуватися на матеріальні цінності. Їх досить сильно приваблюють гроші, заробітки, бізнес, участь в управлінських структурах. Поряд із цим можна спостерігати також і тенденцію росту інтенсивних духовних пошуків, орієнтації на істинні цінності, що проявляється у збільшенні інтересу до світової культури, історії своєї сім’ї , народу.

Зважаючи на велике різноманіття ціннісних орієнтацій молоді, їх поділяють на такі 3 категорії:
Інтелектуально-освітні цінності. Їх необхідно розглядати в ракурсі розумового, творчого потенціалу, який нажаль значно знизився за останні роки. Цей феномен вчені пов’язують, насамперед, з погіршенням фізичного та психічного здоров’я молодого покоління. Швидко збільшується кількість захворювань, росте число людей з розумовими вадами, дефіцитом ваги, це є наслідком багатолітньої алкоголізації населення а також неповноцінного харчування. Соціологи твердять, що свої інтелектуальні здібності молодь оцінює досить низько. 19% молодих вважають свої здібності у цій галузі високими, 22% називають себе талановитими. В очах молодих продовжує падати цінність розумової праці, освіти і знань. Навіть студенти не надають великої уваги знанням, не цінуючи їх. Сьогодні значно виросла нерівність у галузі освіти (з’явилися елітарні навчальні заклади); вагомою загрозою для суспільства стала «відтік мозків за кордон»).

Культурні цінності сучасної молоді. Суспільство, яке на перший план поставило матеріальне благополуччя та збагачення, формує відповідну культуру і життєві потреби молоді. Електронні засоби масової інформації заповнюють значну частину їх вільного часу і виступають як важливий інструмент формування духовного світу, культурних цінностей та установок для сучасної молоді. Зокрема, для 1/3 молодих людей перегляд телепередач – є першочергове заняття у вільний час. Наприклад, універсальний характер, за спостереженнями науковців, має для багатьох молодих людей акт покупки добре розрекламованих товарів. Залучення до світу престижних і красивих речей стає самоціллю існування, смислом буття. Культ моди, речей, споживання оволодіває свідомістю молоді і набуває універсального характеру. Класична культура починає втрачати цінність і привабливість.
Сьогодні спостерігається тенденція до подальшої дегуманізації і деморалізації соціокультурних цінностей. Ця тенденція проявляється в піднесеному інтересі молоді до сцен і епізодів насилля і сексу, жорстокості в кінематографі, телебаченні, театрі, музиці, літературі, мистецтві. В соціокультурних цінностях переважають споживацькі орієнтації. Тільки кожний: 6-й займається спортом, 10-й у вільний час відвідує студії, гуртки, кожний 16-й займається самоосвітою, проте переважна більшість відпочивають у колі друзів чи біля телевізора. В результаті такого підходу відбувається тотальне викорінення із культурного обігу цілого пласту культури, мистецтва, науки. Народна культура (традиції, звичаї, обряди, фольклор) сприймається більшою частиною молодих як анахронізм (непотрібний пережиток).

Політичні цінності. Аналіз стану політичних вподобань молоді дає можливість стверджувати, що вони в достатній мірі різнополюсні. Кількість молодих людей, які постійно цікавляться політичними подіями в країні становить лише 13, 2%, тоді як 33,4% політикою не цікавляться зовсім. Молодь в політичних цінностях є досить прагматичною: політика розглядається молодими людьми як засіб завоювання авторитету, та лідерства.

Субкультура  – система цінностей, установок способів поведінки і життєвих стилів певної соціальної групи.

Під молодіжною субкультурою розуміють культуру певного молодого покоління, яке володіє загальними стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та переконань. В складний період переходу із дитинства в доросле життя виникає дуже багато проблем, які не здатні вирішити молоді люди. Їм необхідна група ровесників, яким властиві ті ж проблеми, які мають ті ж цінності та ідеали. Для полегшення переходу із однієї крайності в іншу і необхідна молодіжна субкультура, яка акумулює в собі досвід вирішення всіх життєвих проблем, накопичений багатьма поколіннями молоді.
Серед соціальних причин виникнення молодіжної субкультури найбільш важливими є такі:
1) ріст доходів середнього класу молодіжного суспільства;
2) поява нових засобів запису і поширення музикальної продукції (радіоприймачів, магнітофонів);
3) ріст науково-технічного прогресу.
Вчені вважають, що молодіжній субкультурі сучасності властиві такі риси
1. Переважно відпочинково-рекреативна спрямованість. Поряд із комунікативною (спілкування один із одним) відпочинок виконує в основному рекреативну функцію (більшість опитаних старшокласників та студентів зазначили, що під час відпочинку їхнє улюблене заняття – пасивний відпочинок), пізнавальна функція не реалізується зовсім, або в незначній степені. Рекреативні відпочинкові орієнтації підкріплюються змістом сучасних теле- і радіопередач.
2. «Вестернізація» (американізація) культурних потреб і інтересів. Цінності національної культури як класичної так і народної витісняються стереотипами масової культури, які орієнтовані на поглиблення цінностей «американського способу життя» в його примітивному відтворенні.
3. Пріоритет споживацьких орієнтацій. Споживацтво проявляється як в соціокультурному, так і в інших сферах життя.
4. Слабка індивідуальність та винахідливість культури. Вибір тих чи інших культурних цінностей найчастіше пов’язаний із груповими стереотипами, а також із престижною ієрархією цінностей в неформальній групі спілкування. Групові стереотипи і ієрархія цінностей пов’язані із статевою належністю, рівнем освіти, місцем проживання, та навіть національністю.
5. Позаінституційна культурна самореалізація. Дослідження довели, що відпочинок молоді здійснюється поза закладами відпочинку, найчастіше поряд телевізора. Зазначу, що сьогодні більшість молодіжних та підліткових телепередач є низькопробними.
6. Відсутність етнокультурної самоідентифікації. Це пов’язане із тим, що народна культура (традиції, звичаї, фольклор) більшість молоді сприймають як глибокий пережиток минулого.
С. Сергєєв запропонував наступну класифікацію молодіжної субкультури на такі типи:
– романтико-ескапістські субкультури (хіпі, індіаністи, толкіністи, байкери);
– гедоністично-відпочинові (мажори, рейвери, репери);
– радикально-конструктивні (панки, екстремістські політизовані субкультури лівого і правого напрямку);
– кримінальні (гопники, любери).
Ще однією найважливішою цінністю є життя. Життя — це стрижньова, базова цінність людини. Вона є загальною умовою або передумовою всіх його станів і дій. Але важливо підкреслити, що пріоритетна не цінність життя, а цінність людини, оскільки саме особа є, особа живе, особа існує, тоді як життя, яке б цінне і значуще саме по собі воно нам не здавалася, є не більше ніж найбезпосередніше місце, осередок виникнення особи, спосіб її буття в світі.

Самотня зірка
Колись давно нічне небо було зовсім темним. На ньому не було зірок, крім однієї маленької зірочки. Вона жила високо в небі і, коли оглядалася навколо, помічала, що зовсім одна. Від цього їй ставало сумно. їй дуже хотілося бачити на небі інші зірки, ло­вити їхні промені й дарувати їм своє світло.
Якось зірочка вирушила на Землю до самотнього, старого, мудрого чоловіка, який мешкав на високій горі. Коли вона його знайшла, то запитала: «Чи можеш ти мені допомогти? Мені так самотньо на небі. Ні з ким поговорити, нікому подарувати своє світло. Іноді я навіть плачу - настільки мені самотньо».
Він знав цей стан: тоді зникає бажання гратися, їжа стає несма­чною і не співаються веселі пісні... Йому сподобалася маленька зірочка. А оскільки він був дуже мудрим, то пообіцяв, що допоможе їй. Спочатку старець пішов у свою хатинку і взяв блискучий чарівний мішечок. Він відкрив його, засунув туди руку і дістав безліч блискучих зірочок.
Один змах руки - і по всьому небу засяяли тисячі яскравих зірочок. «Поглянь, - сказав старий. - Дивовижно! Тепер на небі багато зірочок, це твої брати і сестри. Ти можеш з ними розмовляти, дарувати їм своє світло і ловити їхні промені. Але я хочу, щоб пам’ять про тебе назавжди залишилось тут, на Землі. Я створю на чомусь незвичайному твоє зображення. Він плеснув у долоні - і зображення маленької зірочки раз і назавжди залишилось на Землі. І тут закінчується ця історія.
Ти здогадався, як саме муд­рий чоловік зберіг зображення зірочки? Дістанемо яблуко. Так, у кожному яблуці є місце для ща­сливої маленької зірочки. Погляньмо уважніше, чи справді у цьо­му яблуці є маленька зірочка.
Розрізаємо яблуко горизонта­льно, так, щоб отримати дві рів­них половинки і показати зірочку.
Тепер стань у вигляді зірочки. Тут, у середині, наша зірочка дуже тепла. Там її сила, необхідна, щоб посилати світло якнайдалі, до інших зірок чи до нас, на Землю.
Тепер витягни руку назад і уяви собі, що з твоїх рук ллється світло зірки, яке сягає інших зірочок і дітей на Землі. Відчуй рукою тепло зірки, а іншою - тепле світло, яке дає твоя зірка. А тепер покажи мені, як твоя зірка повільно переміщується небом - пересувайся кімнатою дуже маленькими кроками.

Рефлексія
Чому мудрий чоловік допоміг зірочці?
Чи можеш ти описати, що відчувала маленька зірочка, коли знайшла на небі багато братів і сестер?
З ким ти розмовляєш, коли тобі самотньо?
Чи знаєш ти інших людей, яким іноді буває самотньо?
Що ти відчуваєш, якщо зробиш для когось щось приємне?

Вадим Щорс

Немає коментарів:

Дописати коментар