АКТИВІЗУЮЧА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА МЕТОДИКА «БУДЬ ГОТОВИЙ»

    Ми, вашій увазі, пропонуємо методику "Будь готовий!", розроблену доктором психологічних наук, професор факультету МДУ імені М.Ломоносова М. Пряжниковим.

Мета цієї методики – підвищити в старшокласників рівень усвідомлення своєї готовності до різних видів професійної праці.

Дану методику можна використовувати при роботі з класом чи групою, а можна – при індивідуальній профконсультації, в останньому випадку її можливості відчутно розширюються.  Проводячи роботу з класом, встигаємо розглянути тільки орієнтовну готовність учня до вибору професії, а в індивідуальному варіанті можна побачити і здібності до професії, і мотивацію до якої-небудь діяльності, і рівень власного усвідомлення того чи іншого вибору. Так само, як і інші активізуючі опитувальники, методика «Будь готовий!» ні в якому випадку не повинна сприйматися як тільки психодіагностичний засіб. Її головна мета – активізація самопізнання людини та її роздумів про власні можливості, що так чи інакше сприяє успішності самовизначення.

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ

Учні отримують бланк відповідей (див. нижче).

Потім психолог пояснює учням інструкцію. Він каже, що зараз учням буде запропонований переліг трудових дій. Учні повинні оцінити, чи змогли б вони на даному етапі свого розвитку успішно виконати кожну з цих дій. Для цього потрібно використати для самооцінки шкалу від 0 до 10 балів. Якщо та чи інша дія є для учнів важкою, то навпроти неї ставиться невисокий бал. Якщо вони вважають, що легко справились би з цією дією, то навпроти ставиться високий бал. Потрібно звернути увагу учнів на те, що тут йде мова не про їхнє бажання, а тільки про їх можливості та здібності. Всі бали проставляються справа від номера твердження в графі «Самооцінка».

Психолог зачитує «Перелік трудових дій», а учні на бланках оцінюють наскільки вони готові виконати кожну з цих дій. Як і при роботі з іншими активізуючи ми методиками, психолог може коментувати і уточнювати окремі твердження. Це відрізняє дану методику від «Справжніх» тестів, де подібні коментарі неприпустимі.

Необхідно зазначити, що при зачитуванні деяких тверджень, наприклад «Виконувати «брудну» роботу, яка може супроводжуватися неприємним запахом, пилом, сирістю, шумом» (№17), доцільно нагати учням, що мова йде саме про їхні здібності. Навіть якщо «брудна» робота (чи інші явно непривабливі трудові дії) для когось надто неприємні, але він усе-таки легко виконує їх, то треба ставити високий бал. І навпаки, якщо яка-небудь дія подобається, легкої виконує, то треба ставити високий бал. І навпаки, якщо яка-небудь дія подобається, але добре виконати її зараз людина не може, то в бланк виставляється невисокий бал.

Далі психолог зачитує приблизні норми по кожній трудовій дії, окремо для юнаків та окремо для дівчат. Учні в цей час проставляють в бланкові відповідей у графі «Відповідність нормі» бали, що відповідають нормі: якщо вони попадають в норму (включно), то ставиться «0», якщо більше норми – «+1, якщо менше – «-1». Наприклад, якщо на перше запитання хтось з юнаків оцінив свої можливості в шість балів, а норма для юнаків з цього питання відповідає інтервалу від 4 до 8 балів, то ставиться «0».

Потім кожен учень підраховує алгебраїчну суму своїх балів (+1,0, -1) і записує її в нижній частині бланку відповідей. Одержаний таким чином результат також співставляється із загальною для всіх нормою. Такою нормою є результат від -5 до +6 балів.

Якщо одержаний результат попадає в дану норму (включно), то скоріше всього, загальна самооцінка підлітка адекватна, якщо результат вище норми – самооцінка завищена, якщо нижче норми – занижена. (Звичайно, такі висновки про завищену чи занижену самооцінку носять умовний характер, тому що деякі підлітки здатні успішно виконувати найрізноманітніші дії. Тим більш, що наведені в методиці норми далекі від ідеальних і служать не стільки для психодіагностики, скільки для активізації самопізнання підлітків).

Однак ці висновки про самооцінку знадобляться в подальшому – при загальній оцінці готовності учнів до конкретних професій.

Психолог звертається до класу і просить назвати ті професії, готовність до яких учні хотіли би перевірити. В результаті на дошці повинен з’явитися список із 8-12 професій.

  Далі за допомогою «Меню професій» визначається, чи є такі професії в методиці, то поряд з виписаними професіями проставляються їх порядкові номери з цього списку. Якщо професій, які цікавлять підлітків, не виявиться в  переліку, то можна за згодою з учнями розглянути близькі до них професії.

У «Меню професій» нами включені деякі види професій, які традиційно в подібний перелік не включають: бомб, волоцюга, жебрак, квартирний злодій, повія, рекетир, торговець наркотиками. Але в сучасних умовах саме такі способи заробітку викликають у підлітків підвищену цікавість, і психолог повинен проявити до цих «професій» підвищену увагу, інакше такі види діяльності будуть обговорювати з підлітками зовсім інші люди. Не потрібно боятися говорити з учнями про подібні «професії», тому що підлітки жваво обговорюють їх у своєму оточенні. То нехай краще професійні психологи тримають ці обговорення хоч під якимось контролем… Психологи ми, на кінець, чи ні!

ЯК ПРИКЛАД

Далі психолог показує на прикладі, яким чином визнається готовність до професії. Учні повторюють за психологом відповідні підрахунки, а в подальшому самостійно визначають готовність до тих професій, які їх цікавлять. Кожен школяр може перевірити свою готовність як мінімум до чотирьох професій.

Права частина бланку відповідей ділиться на чотири частини, в кожній з яких оцінюється готовність до якоїсь професії (ми наводимо приклад визначення готовності до професії «програміст»).

Детальний розрахунок готовності до професії «програміст» наведений в таблиці «Приклад розрахунку готовності до професії «програміст»).

Спочатку в бланк записується назва професії «програміст». Потім в списку «Набір професій» відшукується професія «програміст», де відмічені номери відповідних даній професії трудових дій і значимість цих дій для успішної роботи, виражена в балах. Усе це записується в бланках відповідей у відповідну графу.

Далі справа, поряд з показниками значимості дій, записуються ті відповіді (бали самооцінки), які раніше виставив у своєму бланку учень. Наприклад, перша трудова дія (слідкувати за показниками приладів) – 7 балів; третя (виконувати розрахунки) – 5 балів; вісімнадцята (переносити монотонну роботу) – 3 бали тощо. Після цього показники множаться на відповідні бали самооцінки підлітка, потім одержані результати додаються. Загальний показник готовності підлітка до професії, виражений у відсотках, записується знизу. Якщо він нижче за 60-70%, то можуть виникнути сумніви в готовності цього учня до даної професії.

Потрібно також врахувати самооцінку підлітка. Якщо вона – завищена, то одержаний показник готовності до професії «програміст» множиться на корекційний коефіцієнт 0,7, якщо занижена – на 1,3, а якщо самооцінка адекватна, то ніяких корекцій можна не робити.

У наведеному прикладі вийшов невисокий показник готовності і дорівнює 47%, ми його помножили на корекційний коефіцієнт 1,3 і в підсумку вийшло 61,1%, що говорить про добру готовність до професії.

Аналогічно учні самостійно підраховують свою готовність до інших, найбільш цікавих для себе професій. Інколи виявляється, що в когось з’являється бажання розглянути 6-8 і більше професій (тоді учні виконують розрахунки на додаткових аркушах). Психолог у цьому випадку зачитує показники з професій, що цікавлять підлітків, в індивідуальному порядку.

Під час індивідуальної роботи

При використанні методики в індивідуальній роботі (чи в роботі з мікрогрупою в 3-5 осіб) загальна логіка процедури зберігається, але з’являється можливість зробити істотні доповнення.

Трохи розширюється інструкція, де учневі пропонується не тільки оцінити свої можливості («можу») використовувати ті чи інші дії, але й своє бажання виконувати ці дії («хочу»)  і навіть необхідність виконання такої роботи (своєрідне «треба»). Після зачитування психологом кожної трудової дії учень в трьох колонках на бланкові відповідей проставляє відповідну самооцінку, використовуючи шкалу від 0 до 10 балів.

На жаль, для підсумків, і окремо, для визначення самооцінки в методиці пропонуються приблизні норми, які застосовуються лише до здібностей учнів (див.таблицю «Приблизні норми»). Але за бажанням психологи можуть одержати такі норми для своїх регіонів. Порядок одержання таких норм наведений в довідниках: Словник-довідник з психологічної діагностики / Бурлачук Л.Ф., Морозов С.К. – Київ: Наукова думка, 1989; Загальна психодіагностика / Під ред. А. А. Бодалева, В.В. Столина. – М.: МДУ, 1987.

При індивідуальній роботі оцінюються не тільки здібності, але й бажання і необхідність займатися подібною роботою.

ПЕРЕЛІК ТРУДОВИХ ДІЙ

1.      Слідкувати за показами приладів, за інформацією на екрані, дисплеї.

2.      Працювати з текстами (багато читати, вивчати що-небудь).

3.      Виконувати розрахунки (на комп’ютері, калькуляторі, усно).

4.      Багато креслити, малювати.

5.      Вести записи, друкувати на комп’ютері, друкарській машинці.

6.      Багато говорити, виступати перед аудиторією, розмовляти з людьми.

7.      Бути чемним, послужливим, вміти подобатись і догоджати клієнтам.

8.      Дотримуватися дисципліни на роботі та субординації (правила підлеглості).

9.      Керувати технікою (машинами, станками, агрегатами).

10.  Обробляти що-небудь вручну або за допомогою простих засобів.

11.  Часто працювати на відкритому повітрі, на природі (у будь-яку погоду).

12.  Багато запам’ятовувати під час роботи.

13.  Часто їздити (у відрядження, експедиції).

14.  Швидко реагувати на зміну ситуації, уміти переключати увагу.

15.  Перевіряти, контролювати, оцінювати що-небудь або кого-небудь, ставити діагноз.

16.  Бути обережним та передбачливим, виконувати правила безпеки (ризикувати, але з розумом).

17.  Виконувати «брудну роботу» (яка може супроводжуватися неприємним запахом, пилом, вологістю, шумом).

18.  Переносити одноманітну, монотонну роботу.

19.  Терпіти насмішки, грубість.

20.  Переносити тривалі фізичні навантаження (багато ходити, виконувати різноманітні рухи, тиск, переносити вібрацію, перепади температури).

21.  Уміти організовувати, керувати людьми.

22.  Володіти іноземною мовою.

23.  Уміти постояти за себе, з честю виходити з конфліктних ситуацій.

24.  Не обманювати інших і самого себе (кажуть, що це не кожному дано).

25.  Уміти не перейматися (не хвилюватися, що від вашої роботи комусь буде погано).

26.  Часто працювати ввечері та без вихідних.

27.  Уміти самостійно приймати важливі рішення (і відповідати за них також самостійно).

28.  Уміти взаємодіяти з колегами, працювати  в колективі (без скандалів).

29.  Уміти тихо й спокійно роздумувати, мріяти на роботі (і так заробляти собі на хліб).

30.  Постійно слідкувати за собою, тренуватися, репетирувати, бути в добрій формі.

31.  Свято вірити в що-небудь (у велику ідею, в Бога, в обожнювану людину, в начальника).

32.  Постійно придумувати на роботі що-небудь нове і незвичне.

33.  Створювати красу, вміти цінувати прекрасне.

34.  Бути проворним, вміти працювати швидко.

МЕНЮ ПРОФЕСІЙ

1. Автослюсар.
2. Агроном.
3. Артист драматичного театру.
4. Археолог, етнограф.
5. Бібліотекар.
6. Бомж, волоцюга, жебрак.
7. Будівельник-монтажник.
8. Вихователь в дитсадку, яслях.
9. Водій міського автобуса.
10. Водій-далекобійник.
11. Геолог.
12. Дизайнер (технічна естетика).
13. Дільничний міліціонер.
14. Домогосподарка (виховання дітей, створення затишку в житлі, обслуговування чоловіка).
15. Економіст.
16. Екскурсовод-перекладач.
17. Інженер на промисловому виробництві.
18. Інспектор ДПС.
19. Касир-оператор касових апаратів (в магазині, в банку).
20. Квартирний злодій.
21. Керівник, менеджер.
22. Комерсант.
23. Конструктор (кресляр-конструктор).
24. Кухар (у престижному ресторані).
25. Лікар-терапевт.
26. Лікар-хірург.
27. Лісник, інспектор рибнагляду.
28. Льотчик.
29. Майстер телеательє.
30. Манекенниця, фотомодель.
31. Матрос, рибалка на сейнері.
32. Машиніст потягу.
33. Металург.
34. Монах, людина-самітник, послушник.
35. Офіцер армії (десантні війська).
36. Офіціант.
37. Перекладач (текстовий переклад).
38. Перукар.
39. Письменник, поет, публіцист,журналіст.
40. Повія.
41. Пожежник, рятувальник.
42. Політичний діяч, дипломат.
43. Приймальниця білизни в пральні, хімчистці.
44. Прикордонник (сухопутний кордон).
45. Провідник залізничних потягів.
46. Програміст.
47. Продавець в кооперативному кіоску.
48. Продавець.
49. Психолог, психотерапевт.
50. Редактор, коректор.
51. Рекетир.
52. Священик, пастор
53. Секретар-референт.
54. Сільський механізатор (комбайнер, тракторист).
55. Слюсар-ремонтник.
56. Спортсмен-професіонал.
57. Станочник широкого профілю (токар, фрезерувальник).
58. Стюардеса.
59. Таксист.
60. Тваринник (зоотехнік).
61. Тілоохоронець, охоронець.
62. Торговець наркотиками.
63. Учений-експериментатор (науковий співробітник на біо-, метеостанції).
64. Учений-теоретик (біолог).
65. Учитель середньої школи.
66. Фотокореспондент.
67. Художник, скульптор.
68. Чиновник, службовець, інспектор.
69. Шахтар, прохідник.
70. Швець з пошиття верхнього одягу.
71. Ювелір.
72. Юрист (адвокат).

Активізуюча методика "Будь готовий!" наводиться за книгою Пряжников Н.С. Методы активизации профессионального и личностного самоопределения: Учебно-методическое пособие . - М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж : Издательство НПО "МОДЭК", 2002.- 400с. - (Серия "Библиотека школьного психолога).- С. 316-331.

Профорієнтаційна активізуюча методика "За та проти"

     Активізуюча методика "За та проти" (розроблена Миколою Пряжниковим) включає в себе три відносно самостійних методики: "За та проти -1" (призначена для виявлення бажаних груп професій); "За та проти - 2" (для виявлення найбільш розвинутих груп особистісних якостей); "За та проти - 3" (для виявлення бажаних професійних чеснот).
     Методика являється активізуючою тому, що  при зовнішній подібності зі "справжнім" тестом вона  найбільш направлена на стимулювання роздумів над складними світоглядними проблемами професійного вибору, провокації розмов та індивідуальних консультацій на цю тему.
    Тим не менш вона має і власну діагностичну цінність, яка підвищується, якщо використовувати її разом з іншими розповсюдженими профорієнтаційними методиками, наприклад, з "Диференційно-діагностичним опитувальником" (ДДО) Є. Клімова, "Картою інтересів", опитувальником Дж. Голланда тощо.

Виступ на педагогічній раді "Проблеми професійного самовизначення обдарованих дітей"

Форма роботи - виступ на педагогічній раді

Мета виступу – познайомити педагогів з профорієнтаційною інформацією, привернути увагу до питання важливості вибору професії учнями, специфіки вибору професії обдарованими дітьми.

Цільова аудиторія – педагоги,

Усім відомо, що відновлення нашого суспільства відбувається безупинно. А наше суспільство – це суспільство ринкових відносин. Проблема соціалізації особистості є надзвичайно актуальною, адже в конкретній переможе працівник, який зможе швидко перелаштувати своє мислення, опанувати знання в суміжних сферах науки й техніки. Тому професійне самовизначення молоді в сучасних умовах є не лише вибором професії, а й перманентним процесом самопізнання. Необхідно враховувати також соціологічний, соціально-психологічний і деференційно-психологічний підходи.  Перший спирається на запити суспільства, третій – на особистісні якості, а другий – пропонує шляхи їхнього узгодження.

Основна мета профільного навчання — створення умов для поглибленого вивчення учнями тих предметів, які будуть їм необхідні для оволодіння майбутньою професією. Є два способи вибирати професію. Один - метод “проб і помилок”, коли шукаєш в сліпу, пробуючи себе у різних сферах діяльності, поки не знайдеш ту єдину професію, яка буде приносити тобі не тільки засоби до гідного існування, але і радість від самого процесу роботи. На це може піти велика частина життя. Та й то, якщо пощастить. Можливий інший шлях: вивчити, перш за все, самого себе - свої інтереси і схильності, особливості мислення, пам'яті, уваги, властивості нервової системи - словом все те, що робить кожну людину індивідуальним. Потім ознайомитися зі світом професій, дізнатися про вимоги професії до людини - і співвіднести їх зі своїми особливостями. Тільки тоді вибір професії буде точним і осмисленим.

«Вікно Джогарі»

Вважається, що кожна людина несе в собі немовби чотири «простори» своєї особистості. Їх зобра­жають у вигляді «Вікна Джогарі». Це «вікно» має такий вигляд:

Інформація відома	Інформація невідома
Арена	Сліпа пляма
Фасад (прихована сфера)	Невідоме

Арена — це простір особистос­ті, відомий для мене і для інших (наприклад, те, що я абсолютно не вмію малювати, маю загострене почуття справедливості).

Сліпа пляма складається з того, що інші знають про нас, а ми не знаємо (наприклад, звичка переби­вати, запах поту).

Прихована сфера — це те, що ми знаємо про себе, а інші ні (на­приклад, неприхильне ставлення до когось).

Невідоме — це те, що прихова­не й закрите для нас і для інших. Саме це й потрібно пізнавати.

Недаремно народна мудрість каже: щоб пізнати як слід люди­ну, потрібно з’їсти з нею два пуди солі, тобто прожити з нею багато часу. Тільки тоді ми зможемо роз­крити істинну сутність людини — її серце. І тільки серце характеризує стан душі людини, цінність, духовну висоту або її ницість.

Звідси випливає необхідність широкої допрофесійної підготовки. Важливо допомогти учням визначити сферу, профіль, вибір якого буде бажаним, де дитина зможе проявити свої можливості, здібності, і це допоможе їй у  подальшому профорієнтуванні й бути затребуваною на ринку праці. Велику роль у здійсненні комплексу заходів з предпрофільної підготовки та профільного навчання відіграє соціально-психологічна служба закладу.

Аналіз літератури і досвід роботи за супровід профільного навчання дозволив виявити такі суперечності:

• між індивідуальним запитом учня та його готовністю до формування цього запиту;

• між безконтрольним інформаційним потоком і виявленням освітнього запиту учнів на більш ранньому етапі профілізації.

Звідси стратегічна мета соціального-психологічного супроводу профільного навчання - формування орієнтаційної компетентності учнів основної і старшої школи. У рамках цієї мети можна виділити більш приватну мета, яка визначається створенням умов, що сприяють оптимальному вибору учнями подальшого освітнього шляху, формуванням у ліцеїстів реалістичного самосприйняття та рівня домагань, розкриттям і розвитком здібностей, навчанням умінню робити вибір.

Соціально-психологічний супровід профільного навчання передбачає вирішення трьох завдань:

• Психологічна діагностика при відборі учнів у профільні класи;

• Моніторинг і своєчасне усунення можливих нерівномірностей розвитку учнів;

• Психологічна підтримка поглибленої профорієнтації учнів.

Рішення завдань здійснюються за такими напрямами:

Діагностичне:

• анкетування учнів і батьків з метою вибору профілю навчання, з приводу їх очікувань від профільного навчання;
• предпрофільна діагностика учнів з метою визначення їх нахилів та здібностей;
• профорієнтаційна діагностика;
• діагностика мотивації, рівня домагань, адекватності самооцінки особистим здібностям і можливостям отримати бажану освіту (під час індивідуальної діагностики);
• діагностика соціально-психологічного клімату в класах.

Аналітично-прогностична:

• аналіз діагностичної інформації;
• складання рекомендацій всім учасникам навчально-виховного процесу за результатами діагностичних заходів;
• участь у прогнозуванні організації профілів.

Соціально-перетворювальна:
• проведення профорієнтаційних та ділових ігор, занять з елементами тренінга;
• допомога учням в адаптації до зміни умов середовища.

Консультаційний:

• індивідуальні консультації для учнів з проблем вибору і прийняття рішення;
• консультації для учнів, батьків і педагогів за результатами діагностичних обстежень, по оптимізації навчання.

Методичне:
• надання методичної допомоги вчителям-предметникам, класним керівникам.

Профілактично-просвітницький:
• підвищення психологічної грамотності учнів в аспектах самопізнання, рефлексії, самореалізації;
• робота з батьками щодо підвищення їх психологічної грамотності; вибору профільності навчання дитини; вибору його професійної діяльності;
• організація (спільно з психологом та класними керівниками) профілактичних заходів: активного і систематизованого знайомства учнів зі світом професій; специфічними якостями і вміннями професій (екскурсії, лекції, зустрічі, профорієнтаційні ігри, ділові ігри).

Таким чином, у професійному самовизначенні  різні види діяльності оцінюються як з погляду інтересів підлітків, так і з погляду його здібностей. Учень співвідносить свої професійно важливі якості з вимогами професії та з кон’юнктурою ринку праці.

Вибір професії значною мірою залежить від об’єктивних обставин, серед яких можна виділити соціальний і матеріальний стан сім’ї, рівень освіти батьків. Багато чого залежить від соціального престижу професії в суспільстві, що, як правило, обернено пропорційний її масовості.

Щодо престижності професії, то, згідно з опитуванням старшокласників, найпрестижнішими є професії фінансової сфери, робота, пов’язана з комп’ютерною технікою й інформаційними системами, керуванням людьми, професії юриста й лікаря. От де починаються проблеми.

Тільки третина старшокласників під час обстеження демонструють стійку ієрархію ціннісних орієнтацій. В інших вони або недостатньо диференційовані, або недостатньо стійкі. Водночас рівень споживчих очікувань не підкріплений такими самими високими професійними прагненнями. У багатьох бажання заробляти якнайбільше не узгоджене із психологічною готовністю до кваліфікованої та продуктивної праці, що призводить до розчарувань, дезадаптації в суспільстві.

Для того, щоб частково уникати чи вирішити подібні проблеми, у нашому закладі ведеться активна профорієнтаційна робота.

Починаючи з дев’ятого класу, учні ознайомлюються з методом аналізу професій, що є складовою частиною моделі процесу професійного самовизначення особистості. Учням пропонують таку формулу: «образ я» + спектр професій + практична проба сил = усвідомлений вибір.

Формувати адекватний «образ я» допомагають заняття на психологічні теми, індивідуальні консультації з соціальним педагогом, психологом. Матеріал таких занять складається на основі аналізу запитів самих учнів.

Соціально-психологічний супровід профільної освіти в нашому ліцеї починається з моменту надходження дитини в нього й триває протягом усього навчання.

Вибір профілю навчання зумовлює професійний вибір учнів, тому у 9-х класах особливу актуальність набуває діяльність працівників психологічної служби, спрямована на профконсультування і профорієнтацію. Плануючи психологічну роботу з супроводу допрофільної підготовки та профільного навчання, доцільно враховувати широке коло фахівців та установ міста, здатних включитися у спільну діяльність.

Соціально-психологічний супровід (СПС) учнів старшої ланки в умовах профілізації освіти - це поетапний процес, у ході якого відбувається формування професійно і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах .

Виділяють три цикли СПС:

• 10 клас - адаптаційний (сприяти соціально-психологічної адаптації учнів до нової ситуації навчання);

• 11 клас - заключний (допомога старшокласникам у визначенні та формуванні соціальної та професійної готовності).

Якщо говорити про обдарованих дітей, то вони відвідують індивідуальні консультації, заняття з елементами тренінгу, де вчаться розуміти й приймати свої здібності, будують перспективні життєві плани, визначають для себе ступінь реалізації своїх здібностей у майбутній професії.

Спектр професій вивчається за допомогою ознайомлення з довідниками про навчальні заклади, проспектами ВНЗ під час агітаційних бесід із представниками інститутів. При цьому обов’язковими є вивчення як професійно важливих якостей, так і життєвих цінностей, що можуть бути задоволені внаслідок виконання обраної діяльності.

Тепер зупинимося на практичному випробуванні сил. Почнемо з того, що навчання в нашому ліцеї профільно-диференційоване.

Для здібних ліцеїстів шанс реалізувати свої можливості та спробувати себе, долучатися до певної сфери діяльності – це участь в олімпіадах, зайнятість у МАН, відвідувати спеціальні та факультативні курси.

Повернемося до особливостей професійного самовизначення старшокласників. Як показує опитування, серед факторів, що впливають на вибір професій, найбільші рейтингові оцінки одержали такі: престиж професії, можливість працевлаштування, можливість підробітку. Учні вважають, що сьогодні втілити в життя свої професійні устремління набагато простіше, ніж раніше. Це пояснюється достатньою кількістю різних ВНЗ, можливістю займатися на підготовчих курсах на базі навчальних закладів міста, можливістю одержання державних стипендій (за умови наполегливої праці) тощо.

Наше завдання – навчити дітей бути конкурентоздатними, орієнтуватися у світі, де швидко змінюються запити й можливості.

Основні помилки  у виборі професії:

1. Поділ на «престижні» і «непрестижні».

2. Ототожнення навчального предмета з професією.

3. Перенесення ставлення до людини на професію.

4. Вибір під чиїмось впливом.

5. неправильне уявлення про характер праці в певній трудовій діяльності.

6. Вибір під впливом певних обставин.

7. Думки про легке життя.

Метафора «Повний глечик»

В одному невеликому поселенні жив мудрець і в нього був учень. Одного разу учитель вирішив показати йому одну істину. Він наказав учню принести глечик та підготувати каміння, гальку і пісок. Коли все було готове учитель попросив учня покласти до глечика каміння. Той здивувався, але наказ виконав.

- Ще можеш покласти туди каміння? – запитав учитель.

- Ні, - відповів учень.

- А скільки там камінців?

- Мабуть, не більше десятка.

Потім учитель наказав насипати гальки в глечик. Учень так і зробив.

-          А чи повний тепер глечик? – запитав мудрець.

-          Так, повний.

-          Скільки гальки ти насипав?

-           Багато, десь штук 100, а той більше.

-          А тепер візьми пісок і теж насип туди, – знову наказав учитель.

Учень почав насипати пісок. Піщинки легко проходили між камінцями і невдовзі заповнили весь глек.

-          Тепер він дійсно повний! – радісно повідомив учень.

-          Добре, – відповів мудрець, - висипай  все з глечика.

-          А тепер, - сказав учитель, - знову наповни глечик, але почни з піску.

Учень так і вчинив.

-          І гальку ще спробуй туди помістити, - далі продовжував мудрець.

Кілька маленьких камінчиків занурилось в пісок.

-          А чи ввійде тепер в глечик хоча б один камінь?

-          Ні, - впевнено відповів учень.

-          Добре, висипай і це з глечика. Отже, дивись і слухай, - сказав тоді мудрець.

-          Наше життя схоже ось на цей глечик; каміння – це справи великі, великі бажання і великі цілі; галька – не такі важливі, але необхідні справи й бажання; а піщинки – це дрібниці життя. Якщо ми турбуємося лише про дрібниці, гадаючи, що більше зачекає, то наше життя заповнюється дрібницями, як глечик піском. І в нашому житті не залишається місця для дійсно  важливих речей. А насправді їх не так багато, як насправді небагато великих камінців. Завжди турбуйся про головне. Не перетворюй своє життя на пісок!- сказав мудрець, повернувся і пішов геть. Залишивши учня в роздумах.

Висновок. Отже, профорієнтація - це необхідний компонент роботи соціального педагога та психолога в освітньому закладі, тому що життя нашого суспільства — це, насамперед, світ праці людей, що поринули у матеріальному й духовному виробництві, у виробництві корисних дій по обслуговуванню людини, по впорядкуванню  складних соціальних процесів. І головне, ніколи не забувайте про важливість великих цілей життя.

Як обрати правильний професійний напрямок

      Життя - це як коробка шоколадних цукерок: ніколи не знаєш, з якою начинкою тобі дістанеться ( к-ф. "Форест Гамп").

  

     В дитинстві головною метою є навчитися вибирати з коробки цукерки з найсмачнішою начинкою. Це зовсім не складно. Просто, потрібно уважно придивитися.     І  спробувати якомога більше цукерок з тієї ж коробки. Так само і з вибором професії: чим більше спробуєш, тим легше обрати. Але якщо Ви тільки починаєте життя, вибір зробити досить складно.

    Вважається, що кожна людина має здібності до певної діяльності. Тому було б логічно припустити, що саме вони й визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Думаю, що не буде зайвим сказати, що, ніхто з тих, хто живе не знає повною мірою всіх своїх здібностей.

Не всі вміють застосувати навіть ті здібності, які мають і знають.   Не слід забувати, що досить часто при виборі життєвого шляху здібності враховуються в останню чергу, а вирішальний вплив мають інші чинники, наприклад, думка батьків, іноді друзів і подруг.

Пам'ятка  «Помічники у виборі професії»

     Позиція старших членів сім'ї, які вважають, що несуть пряму відповідальність за Ваше благополуччя і тому прагнуть нав'язати свою думку. До речі це не так вже й погано, коли хто-небудь за Вас переживає і хоче допомогти, але все таки це Ваше майбутнє.

             Залиште за собою остаточний вибір. І навіть право на помилку!

    Позиція друзів і подруг. Дружні відносини в юнацькому віці часто досить міцні і можуть серйозно впливати на вибір професії. Але постарайтеся ухвалити незалежне рішення, знову-таки це Ваше майбутнє.

           Для цього слід дотримуватися правила - ухвалене рішення повинне відповідати Вашим інтересам, і нічиїм більше!

    Позиція вчителів, шкільних педагогів. Спостерігаючи за поведінкою, учбовою діяльністю і діяльністю за межами навчальної установи, досвідчений педагог може знати багато такого, що приховане від непрофесійних очей. Тому, якщо у Вас виникли проблеми з вибором професії, запитайте у вчителя. Природно, у того, якому Ви довіряєте.

           Стежте, щоб остаточне рішення відповідало Вашим інтересам.

     Особисті плани і уявлення про майбутню роботу. У тому числі і уявлення про передбачуваний рівень доходів. Щоб ці уявлення не були занадто відірваними від реальності, потрібно постаратися дізнатися якомога більше про свою майбутню професію. Не соромтеся запитати, знайомтеся з людьми, дізнайтеся про все досконально.

             Краще витратити небагато часу сьогодні, ніж плакати після закінчення вузу.

    Здібності. Визначайте їх не тільки за успіхами в навчанні, але й за досягненнями в різноманітних видах діяльності. Не забувайте також і про можливість звернутися по допомогу до психолога, пройти тестування, скористатися порадою досвідченого педагога.

    Рівень вимог на суспільне визнання. Як би складно це не звучало, суть приблизно така: кожна людина прагне визнання, воно винятково важливе для особистості. І тим паче не кожен стане знаменитим співаком, видатним політиком або лауреатом Нобелівської премії.

         Плануючи свій трудовий шлях, замисліться над реалістичністю вимог. Адже розчарування дорого коштує.

    Інформованість. Подумайте про те, щоб одержана про професію інформація не виявилися спотвореною, неповною, односторонньою. Якщо професія Вам сподобалася тому, що в кіно це виглядає класно, дізнайтеся, які справи насправді. Як? Можна влаштуватися учнем або асистентом у професіонала. Нехай спочатку Вам дістанеться лише нецікава робота: купувати для нього каву, виносити сміття або ввічливо усміхатися клієнтам, нічого. Тільки так Ви за короткий строк дізнаєтесь, що відбувається насправді.

    Прочитавши уважно цей список, Ви зрозумієте, що здібності і таланти людини піч час вибору майбутньої роботи враховуються в останню чергу. Чи правильно це?

 Відповідь очевидна що, ні!   Постарайтеся звернути увагу на важливий компонент вибору, який допоможе досягти успіху в житті, це власні таланти і здібності.

     Професія повинна бути цікавою. Якщо тобі подобаються тварини, рослини, то тобі буде цікаво у своїй професійній діяльності зіштовхуватися з об'єктами живої природи. Якщо ти любиш техніку - інтерес до неї буде підтримувати тебе в діяльності інженера-конструктора або фізика-теоретика.

    У ситуації сумнівів вибирай ту професію, де твої здібності будуть максимально реалізовані, у цій діяльності ти досягнеш найбільшого успіху.

     Нарешті, тип реалізованої професійної діяльності повинен збігатися із твоїм особистісним, характерологічним типом. Скажімо, якщо ти товариський - тобі більше підійдуть професії, пов'язані із численними контактами, а якщо емоційно нестійкий - не зможеш виконувати рутинні види діяльності, що вимагають концентрації протягом тривалого часу.

Пам'ятка «Пізнай себе»

    Для того, щоб вибрати професію, необхідно насамперед пізнати себе. Ти напевно часто задаєш собі питання: "Який я?", "Хто я в цьому світі?", "Навіщо я живу?". Допомогти краще пізнати себе й частково відповісти на ці питання (повністю ти на них не відповіси ніколи) допоможе нехитра вправа: подивися на себе очами іншої людини. Конкретної людини, яку ти добре знаєш - скажімо, друга або сусіда по парті, мами або коханої людини. Спробуй пояснити свої вчинки так, як це зробила би інша людина - не знаючи істинних мотивів. Ти зрозумієш, яким тебе бачать інші люди, але, з іншого боку, позбудешся від суб'єктивізму, адже у своєму оці, як відомо, не видно і колоди.

 Сокор Світлана Сергіївна

соціальний педагог ЗШ №20 м.Вінниця

Технологія відбору учнів до профільного навчання (презентація)

Вадим Щорс