Вивчення соціального розвитку особистості учня в освітньому процесі

У процесі спільної діяльності та спілкування в соціокультурному середовищі людина набуває особливої якості, яку позначають терміном "особистість".

Роздумуючи про себе і власну долю, ми дивимося на світ, який нас оточує, оцінюємо людей, з якими спілкуємося, прагнемо зрозуміти їх відношення до нас. А світ особистості настільки своєрідний, наскільки не схожа на інших сама особистість.

Людина з'являється на світ повноправним членом суспільства і з народження, на відміну від тварин, яких іменують особинами, називається індивідом, тобто одиничним представником роду людського, виду Ноmо sаріеns (людина розумна), продуктом тривалого розвитку і носієм індивідуально-своєрідних рис.

Кожна людина як одинична природна істота - це індивід, але, живучи в суспільстві, вона набуває особливої „надчутливої" якості, котру називають „особистістю".

Людину як індивіда характеризують її вік, статева на­лежність, зовнішність. Як особистість її розглядають у системі взаємин, що складаються в неї з іншими людьми: яке місце посідає серед ровесників, чи має авторитет, прагне бути лідером або воліє лишатися в тіні, що являють собою групи, членом яких вона є. Особистість невіддільна від системи соціальних зв'язків, у які вона включається.

Бути особистістю - значить мати активну життєву позицію, про яку можна сказати: на цьому стою і не можу інакше; що утвердилася внаслідок тривалої та копіткої праці. Це значить здійснювати вибори і відповідати за них. Це значить - постійно будувати самого себе, володіти своєю поведінкою і мати силу над собою. Глибина і багатство особистості зумовлені її зв'язками зі світом, з іншими людьми, уявленням про себе, своє „я".

Особистістю не народжуються, особистістю стають. Особис­тість розвивається в онтогенезі відносно пізно. Особистість не є пасивним результатом дії ззовні на людину, вона розвивається в процесі її власної діяльності.

Особистістю є соціалізований індивід, котрий втілює найсуттєвіші соціально значущі властивості, займає певне місце в суспільстві і виконує певну роль.

або

Особистість - це  автономна  система, що  може  бути  незалежна  від  суспільства . Ця  незалежність  проявляється  у  власному  світогляді  особистості, у  її  самосвідомості.

 Поняття  особистості - це  сукупність  таких  психологічних  якостей  індивіда  як :

       Відношення  до  чогось або когось

Норми  поводження, погляди

Цінності

Особистість кожної людини має сукупність рис і особли­востей, які властиві лише її і утворюють її індивідуальність. Індивідуальність - це поєднання психологічних особливостей людини, що утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. Індивідуальність людини виявляється в рисах темпе­раменту, характеру, звичках, інтересах, особливостях пізна­вальної сфери. Особистість людини неповторна у своїй інди­відуальності. На земній кулі немає двох людей з однаковими поєднаннями психологічних особливостей.

Індивідуальність може проявлятись в інтелектуальній, емоційно-вольовій сфері чи одразу в усіх сферах психічної діяльності. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних виявляється яскраво, інших - малопомітно.

Особистість - це рівень розвитку, який досягається не кожним індивідом. Основу особистості складає її структура - відносно стійкий зв'язок і взаємодія всіх сторін особистості як цілісного творення, це будова, ціле в єдності компонентів. З яких же компонентів складається структура особистості, як вона побудо­вана? До розгляду структури особистості також є різні підходи.

  Днамічна функціо­нальна структура особистості (за К. Платоновим)

Підструктура	Підструктура під структури	Співвідношення біологічного та соціального	Вид  формування
Спрямованість	Переконання, світогляд, ідеа­ли, прагнення, інтереси, ба­жання.	Визначну роль грає соціальне, біологічного майже не має.	Виховання
Досвід	Знання, уміння, навички, звички.	Значно більше соціального	Навчання
Особливості      психічних      процесів	Увага, відчуття, сприймання, пам'ять, мис­лення, воля, емоції, почуття.	Частіше більше  соціального	Вправи
Біопсихічні      властивості	Темперамент, статеві, вікові, фармакологічно зумовлені властивості.	Соціального майже  не має	Тренування

  На основі співвідношення соціального та біологічного чинників у власти­востях особистості виділено чотири ієрархічно співвіднесені підструктури: 1) спрямованість; 2) досвід; 3) індивідуальні особливості психічних процесів; 4) біопсихічні властивості. Крім вказаних компонентів, вчений виділив в структурі особистості ще дві загальні інтегративні підструктури - характер і здібності.

Спрямованість об'єднує мотиви і ставлення особистості, що проявляються як моральні властивості. Елементи структури особистості (риси) переважно не мають безпосередніх при­роджених задатків (за винятком потягів та нахилів), а відо­бражають індивідуально зумовлену суспільну свідомість. Спрямованість складається з таких форм, як потяги, бажання, інтереси, нахили, ідеали, переконання, свідомість. В цих формах проявляються і ставлення і моральні якості особистості, і різні потреби. Ця підструктура формується шляхом виховання.

Досвід об'єднує знання, навички, уміння, звички, набуті в особистому досвіді шляхом навчання, але з помітним впливом біологічно, навіть генетично зумовлених властивостей осо­бистості. Іноді цю підструктуру називають індивідуальною культурою чи підготовленістю.

Особливості психічних процесів - підструктура, що містить у собі індивідуальні особливості окремих психічних процесів або психічних функцій, котрі розуміють як форми психічного відображення: пам'ять, емоції, відчуття, сприймання, мислення, почуття, воля.

Біопсихічні властивості - це темперамент, статеві і вікові особливості та патологічні, так звані органічні зміни. Ці властивості набагато більше залежать від фізіологічних особливостей головного мозку, а соціальні впливи їх лише субординують та компенсують. Активність цієї підструктури визначається властивостями нервової системи.

Соціальні  ролі - сукупність  вимог, пропонованих  індивідові  суспільством  Це  сукупність  дій, які  повинен  виконати  людина, що займає  даний  статус  у  соціальній  системі. У  людини  може  бути  безліч  ролей . Коли  відбувається  протиріччя  2-х  ролей , має  місце  рольовий  конфлікт.

СОЦІАЛЬНІ  РОЛІ

Інституціоналізованні  (інститут  шлюбу, родини,  соціальні ролі  матері, дочки, дружини).

Конвенціональні (прийняті  за   угодою, хоча    людина  може  й  не  приймати  їх). 

ОСНОВНІ  РОЛЬОВІ  ХАРАКТЕРИСТИКИ

Толкот  Парсенс  запропонував  5  характеристик  будь-якої  ролі:

Емоційна: одні  ролі  вимагають  емоційної  стриманості, інших  - розкутості.

Спосіб  одержання: запропоновані  й  завойовані.

Масштаб: частина  ролей  строго  обмежена , частина - розмита.

Формалізація: діяльність  у  строго  встановлених  рамках або  довільна.

Мотивація: особистий  прибуток , суспільне  благо тощо.

Соціальна  роль  складається  з:

Рольового  очікування

Виконання  цієї  ролі

Теорія  Ч.  Лантухи  - Теорія  суспільного  дзеркала.

Суть  теорії : порівнюючи  себе  з  іншими, у  людини  з'являється  власна  думка  з  оцінок  інших  людей. Формування  оцінки  пов'язане  з  винагородою. Вчинки, які  заохочуються  в  людині  можуть  одержати  подальший розвиток.

•     Ми  аналізуємо, як  до  нас  ставляться  люди.
•     Ми  аналізуємо, як  ми  ставимося  до  цієї  оцінки.
•     Ми  аналізуємо, як  ми  реагуємо  на  цю  оцінку.

Вадим Щорс

Тест «Твій тип інтелекту»

1. Я краще намалюю схему, ніж намагатимусь пояснити словами, як потрапити в якесь місце.

2. Якщо я задоволений чи розгніваний, то частіше знаю від чого.

3. Вмію грати (чи колись грав) на музичному інструменті.

4. Можу дібрати собі музику за настроєм.

5. Можу швидко обчислювати подумки.

6. Я зможу допомогти товаришу дати раду його почуттям, бо добре контролюю свої.

7. Люблю працювати з калькулятором, комп’ютером.

8. Швидко вловлюю нові танцювальні рухи.

9. Легко виражаю свої думки в суперечках чи дискусіях.

10. Я отримую задоволення, коли слухаю добру лекцію, розмову, промову.

11. Де б я не знаходився, завжди зможу визначити, де південь і північ.

12. Мені подобається влаштовувати різні зустрічі та вечірки.

13. Життя без музики здається мені нецікавим.

14. Добре орієнтуюся в схемах до побутової техніки, приладів.

15. Мені подобаються різноманітні головоломки, ігри.

16. Я швидко навчився кататися на велосипеді (ковзанах).

17. Мене дратують нелогічні висловлювання.

18. Можу переконати інших у доцільності своїх планів.

19. У мене добра координація рухів і почуття рівноваги.

20. Я швидше від інших встановлюю числові закономірності.

21. Люблю займатися ліпленням.

22. Швидко знаходжу потрібне слово.

23. У мене добре розвинута просторова уява.

24. Майже кожна подія мого життя асоціюється в мене з певним музичним твором.

25. Люблю мати справу з цифрами та числами.

26. Люблю поміркувати на самоті.

27. Я милуюся архітектурними формами.

28. Люблю насвистувати і наспівувати у ванній.

29. Я успішний спортсмен.

30. Люблю писати довгі листи друзям.

31. В який завгодно момент я добре уявляю собі вираз власного обличчя.

32. Добре вловлюю настрій людей з виразу їхніх облич.

33. У який завгодно момент без зусиль я можу вирівняти свій настрій.

34. Чітко вловлюю настрій інших.

35. Я добре відчуваю, як до мене ставиться оточення.

Обведи кружечком потрібні пункти таблиці. Якщо в якійсь із колонок буде хоча б чотири такі позначки - це саме ваш тип інтелекту.

А	Б	В	Г	Д	Е	Є
9	5	1	8	3	2	12
10	7	11	16	4	6	18
17	15	14	19	13	26	32
22	20	23	21	24	31	34
30	25	27	29	28	33	35

Типи інтелекту

А – лінгвістичний тип. Притаманний багатьом письменникам та людям, що легко засвоюють іноземні мови.

Б – логіко-математичний. Характерний для математиків і вчених.

В – просторовий. Характерний для шахістів, учених, мореплавців.

Г – моторно-кінетичний. Тип танцюристів, спортсменів, винахідників.

Д – музичний.  Притаманний        виконавцям музики та її творцям.

Е – внутрішньо-особистий. Характерний деяким письменникам, лікарям, поетам.

Є – міжособистісний. Характерний для людей, здатних ділити радість і горе інших, для політичних і релігійних діячів,вчителів, наставників.